|
Актуальність теми. По мірі інтеграції економіки України у світове господарство, проблеми співпраці України з міжнародними організаціями стають дедалі актуальнішими. Серед багатьох векторів співпраці країни з цими організаціями, проблеми вступу до Сві-тової організації торгівлі виходять сьогодні для нашої країни на перший план. Сьогодні членами СОТ вже є 148 країн, а обсяг торгівлі в рамках цієї організації охоплює понад 90% світової міжнародної торгівлі товарами і послугами. Подальше перебування України поза рамками цієї організації є недоречним з погляду на перспективний розвиток зовніш-ньоекономічних стосунків нашої країни зі світовою спільнотою.
Процес вступу України до СОТ виявився досить тривалим і непростим. При цьому одне з найважливіших питань – недостатня відповідність сучасного механізму регулюван-ня зовнішньоекономічної діяльності в Україні правилам цієї організації. Тобто у зв язку із приєднанням до СОТ вимагають трансформації та удосконалення існуючі підходи щодо регулювання зовнішньоекономічної діяльності у напрямку їх гармонізації з принципами і вимогами СОТ.
Проте таке регулювання не є суто технічним завданням, яке можна вирішити прос-тою зміною існуючих підходів та шляхом простої відміни старих і впровадження нових інструментів. Навпаки, забезпечення вступу України до СОТ вимагає досить масштабних змін у законодавстві, в промисловій та макроекономічній політиці, значних економічних та стратегічних поступок, що їх має взяти на себе Україна.
Більш того, в процесі вступу до СОТ та зміни механізмів економічного регулювання необхідно враховувати різносторонній вплив інтеграції (як позитивний, так і негативний) на зростання (зменшення) конкурентних переваг, ВВП, рівня виробництва окремих галу-зей, зовнішньої торгівлі, безробіття, матеріального добробуту населення та інші економіч-ні і навіть політичні чинники.
Проте незважаючи на таку актуальність і значущість зазначених питань, більшість з них залишається ще слабко вивченими на сьогодні. Зокрема, недостатньо вивчена про-блематика приєднання України до СОТ, не проаналізовані і не підраховані всі позитивні та негативні сторони вступу України до СОТ, не зроблено загальної позитивної чи негати-вної оцінки цього кроку на зовнішньоекономічну діяльність та економіку України взагалі. На сьогодні маємо здебільшого поодинокі, розрізнені і діаметрально протилежні, супереч-ливі (полярні) оцінки, коментарі, думки щодо інтеграції у Світову організацію торгівлі – від вкрай позитивних до вкрай негативних.
Залишаються проблеми із законодавчим забезпеченням процесу приєднання до СОТ в частині скасування несумісних з вимогами СОТ законотворчих норм та прийняття нових законодавчих актів, що відповідають міжнародній практиці.
Низькою є конкурентоспроможність, капіталізація та інвестиційні можливості вітчи-зняних підприємств, що в умовах більш прозорих економічних кордонів перешкоджатиме їх виходу на світові ринки, та може впливати на втрату конкурентних позицій навіть на внутрішньому ринку.
Нарешті, невирішеними залишаються більшість питань щодо розробки важелів і ме-ханізмів регулювання зовнішньої торгівлі, що не суперечать нормам СОТ і можуть вико-ристовуватися державою задля забезпечення вирішення завдань зовнішньоекономічної, структурної та промислової політики в нових умовах.
Розглядаючи стан вивчення питань дослідження у наявних на сьогодні літературних джерелах, можна дістатися наступних висновків.
Проблемою зовнішньоекономічних взаємин між країнами і народами економічна на-ука займається не одне століття. Різні школи і напрями економічної думки в різні часи і в різних історичних умовах зовсім неоднозначно підходили до розв язання зовнішньоеко-номічних проблем. Пануюча упродовж століть школа меркантилістів беззастережно від-стоювала свої принципи, “фізіократи” проголосили прямо протилежні погляди, які з часом лягли в основу “класичної традиції” А. Сміта, Д.Рікардо в економічній науці з її осново-положним принципом “Laissez Faire” стосовно зовнішньої торгівлі. Але представники ні-мецької історичної школи, виходячи зі своїх національних інтересів цілковито перегляну-ли концепцію англійських “класиків”, небезпідставно вважаючи, що принципи фрітедерс-тва завдають непоправної шкоди німецьким національним інтересам.
В подальшому проблемою регулювання зовнішньоекономічної діяльності займалися В. Леонтьєв, С. Ліндерт, І. Мальтус, Д. Мілль, Б. Олін, В. Петті, М. Портер, М. Тодаро, В. Томас, Е. Хекшер, К. Шмітгофф.
Російськомовна література з названої проблематики представлена публікаціями Є. Авдокушина, С. Бартєнєва, М. Гельвановського, О. Іванова, М. Лойберга, Л. Максимової, А. Юданова.
Названою проблемою займалися вітчизняні члени - О. Білорус, І. Бураковський, А. Кредісов, Д. Лук яненко, В. Медведєв, О. Мережко, В. Новицький, О. Оніщук, С. Осика, Ю. Пахомов, О. Плотніков, А. Поручник, В. Пятницький, В. Сіденко, А. Філіпенко.
Незважаючи на надзвичайну гостроту позначених питань, як теоретичне осмислення названих проблем, так і суто практичні питання лишаються нерозв язаними. Практично відсутні аналітичні матеріали щодо наслідків приєднання України до СОТ, відсутні мето-дології оцінки наслідків інтеграції, бракує конкретних пропозицій щодо напрямів і мето-дів зовнішньоекономічного регулювання в умовах членства в СОТ. Запропонована до за-хисту дисертація має на меті усунути цю прогалину.
Сукупність зазначених обставин викликає необхідність окремого розгляду зазначе-них питань і обумовлює наукову та практичну актуальність обраної теми дослідження.
Зв язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконувалась в контексті досліджень відділу Європи і європейської інтеграції, відділів трансатлантичних та зовнішньоекономічних досліджень Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України. Планова тематика цих відділів - “Геоекономічна по-літика України в контексті європейських інтеграційних процесів” (№ держреєстрації 0103U006311); Міжнароднополітичний вимір ефективності євроатлантичної стратегії України” (№ держреєстрації 0103U006308); “Геоекономічна політика України в контексті світових інтеграційних процесів” (№ держреєстрації 0103U006310).
Мета і задачі дослідження. Метою представленої до захисту дисертації є формування оновленого інструментарію регулювання зовнішньоекономічної діяльності України, що не суперечить принципам СОТ, а також прогнозна оцінка економічних наслідків приєднання до цієї організації.
Відповідно до мети дослідження було визначено і вирішено такі завдання:
· з ясування підходів теоретичних й методологічних засад регулювання зовніш-ньої торгівлі, систематизація знаннь щодо закономірностей та особливостей розвитку цьо-го процесу з позицій сучасності;
· розгляд місця й ролі діяльності ГАТТ/СОТ у регулюванні міжнародної торгівлі;
· дослідження особливостей розвитку та механізмів регулювання зовнішньоеко-номічної діяльності України у перехідний період (до вступу в СОТ);
· виявлення проблем, що перешкоджають входженню України до СОТ;
· оцінка позитивних й негативних наслідків приєднання України до СОТ;
· розгляд шляхів гармонізації національного законодавства до вимог СОТ;
· пропозиція шляхів удосконалення механізмів регулювання зовнішньоекономіч-ної діяльності України відповідно до принципів СОТ.
Об єктом дослідження є механізм регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні. Предметом дослідження є сучасні механізми зовнішньоторговельного та макро-економічного регулювання відповідно до вимог міжнародних організацій (на прикладі Світової організації торгівлі).
Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою дослідження стали праці вітчизняних і зарубіжних фахівців в галузі зовнішньоекономічної діяльності та між-народної економіки, законодавчі акти, статистичні дані, матеріали Торгівельно-промислової палати України, Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції, Міністерства зовнішньої торгівлі.
У процесі дослідження використовувались методи дедукції та індукції (зокрема при вивченні проблеми регулювання зовнішньоекономічних відносин), групувань, порівнянь і узагальнень (при здійсненні аналізу проблеми приєднання України до СОТ), економіко-статистичного та порівняльного аналізу, метод експертних оцінок (при здійсненні аналізу і оцінки економічних наслідків приєдання України до СОТ, а також при визначенні на-прямків адаптації вітчизняного законодавства до вимог і стандартів СОТ).
Наукова новизна одержаних результатів полягає в наступному:
· систематизовано підходи щодо регулювання зовнішньоекономічної діяльності різними економічними школами (меркантилізм, класична школа, неокласики) з позицій сучасності;
· окреслено проблематику приєднання до СОТ, зокрема визначено нагальні про-блеми, що перешкоджають входженню України до СОТ - недосконалість законодавства, низька міжнародна конкурентоспроможність вітчизняних товарів і послуг, недосконалість методів регулювання зовнішньої торгівлі, погроза загострення конкурентної боротьби в умовах більшої прозорості кордонів;
· систематизовано та суттєво розширено оцінки економічних наслідків приєднання України до СОТ у різних галузях вітчизняної промисловості (автомобілебуду-вання, вуглевидобування, енергетика, чорна металургіїя, літакобудування, суднобудуван-ня, легка, харчова та хімічна промисловість, галузі сільського господарства), а також для вітчизняного сектору послуг (банківські, страхові, медичні, освітні, туристичні, поштові, телекомунікаційні, транспортні);
· уперше розроблено математичну методику підрахунку інтегральних очікуваних наслідків приєднання до СОТ, засновану на використанні експертних оцінок. Для здійснення розрахунків запропоновано відповідні формули. Методика підрахунку інтегральних наслідків вступу до СОТ може використовуватись для обробки будь-яких інших аналогічних експертних оцінок у даній сфері. На основі запропонованої методики підраховано інтегральну оцінку позитивних і негативних наслідків приєднання України до СОТ для ряду галузей виробництва і послуг і в цілому для національної економіки;
· показано, що інтеграція до СОТ матиме різнобічний вплив на зростання (змен-шення) конкурентних переваг, позначиться на ВВП, рівні виробництва окремих галузей та зовнішній торгівлі. Інтеграційні процеси неминучо супроводжуватимуться соціально-економічними, суто економічними і політичними наслідками;
· з ясовано, що в результаті вступу України до СОТ поліпшаться умови зовніш-ньої торгівлі в орієнтованих на експорт галузях економіки, з являться нові можливості для відстоювання національних інтересів через застосування багатосторонніх механізмів справедливого розв язання торговельних спорів;
· визначено перелік заходів із зовнішньоекономічного та макроекономічного регулювання, оптимізований для використання в умовах приєднання і членства України у СОТ.
Обґрунтованість і достовірність наукових положень, висновків і рекомендацій. По-ложення, висновки і рекомендації, виведені в роботі є обґрунтованими і достовірними; ба-зуються на об єктивно існуючих реальних статистичних і наукових даних, діючих законо-давчих і нормативних актах України і СОТ, достовірних відомостях.
Наукове і практичне значення отриманих результатів. Одержані результати дозво-ляють практично оцінити наслідки набуття Україною членства в СОТ, розширити уявлен-ня про економічні аспекти такого кроку. Розуміння зазначених наслідків є важливим для визначення строків та умов приєднання України до СОТ, пошуку й застосування ефектив-них механізмів регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
Практичне використання отриманих результатів надасть змогу Кабінету Міністрів України розробити галузеві програми підвищення конкурентоспроможності вітчизняної продукції, передбачивши реалізацію заходів стимуляційного характеру, які не суперечать нормам і правилам угод СОТ; здійснити гармонізацію систем стандартів з нормами СОТ відповідно до існуючих вимог, а також економічної та технологічної доцільності; більш чітко усвідомити потенційні вигоди та ризики від вступу України до СОТ; розробити та запровадити систему захисту пріоритетних галузей економіки, використовуючи механіз-ми, дозволені СОТ; створити дієздатну систему підтримки вітчизняних експортерів; ви-значити та запровадити запобіжні заходи щодо можливих негативних наслідків вступу до СОТ.
Розроблена автором модель підрахунку економічних наслідків в секторах промисло-вості і послуг від набуття Україною членства в СОТ використовується в науково-дослідних роботах Луганського відділення Міжнародної академії науки і практики органі-зації виробництва (довідка № 147/03 від 26 березня 2003 р.). Крім того, окремі положення та висновки дисертації було використано під час підготовки законопроекту “Про підтрим-ку виробництва та розвиток ринку сільскогосподарської продукції” (довідка № 06-39/7-15 від 12 лютого 2004 р.). Отримані результати і розроблені рекомендації використовуються в Східноукраїнському національному університеті ім. В. Даля (м. Луганськ) при викла-данні лекційного матеріалу з фахового спрямування “зовнішньоекономічна діяльність” на кафедрах міжнародної економіки та менеджменту в процесі підготовки бакалаврів і магіс-трів (довідка № 403 від 7 квітня 2003 р.).
Особистий внесок здобувача. Усі наукові результати, які викладені в дисертації, отримані автором особисто. Праці, опубліковані за результатами дослідження одноосібно належать автору дисертації.
Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати виконаного наукового дослідження були оприлюднені на чотирьох науково-практичних конференціях “Університет та регіон”, що відбулися у 1999-2002 рр. (V-VIII конференції) в Східноукра-їнському національному університеті ім. В. Даля (м. Луганськ).
Публікації. За результатами дослідження опубліковано 9 наукових праць загальним обсягом 3,8 друкованих аркушів, із яких чотири роботи загальним обсягом 2,2 д.а. – у на-укових фахових виданнях.
Обсяг і структура роботи. Дисертацію викладено на 205 сторінках друкованого текс-ту, який складається із вступу, трьох розділів, висновків, містить 28 таблиць. Список ви-користаних джерел включає 275 найменувань і викладений на 23 сторінках. В роботі та-кож наведені 3 додатки на 6 сторінках.
| 
