|
Актуальність теми. Поглиблення реформи банківської системи в Україні розглядається як одне з пріоритетних завдань економічної політики на сучасному етапі. Для ринкової системи важливим елементом є розвиток діяльності банків, розширення сфери банківських послуг та операцій, що потребує відповідного контролю та нагляду з боку державних органів грошово-кредитного регулювання. В Україні такі функції реалізує Національний банк України через інструменти відповідної грошово-кредитної політики. Функціонування банківської системи свідчить про те, що банки не можуть існувати незалежно від процесів, що відбуваються в реальному секторі економіки, оскільки саме тут здійснюється використання грошових капіталів. На відміну від країн з розвиненою економікою, де система регулювання банківської діяльності формувалась протягом тривалого часу, в Україні таке регулювання ще не отримало достатнього рівня розвитку. Отже, для здійснення стимулюючого впливу банківськими інститутами на економічне зростання необхідно приділити увагу питанням регулювання банківської діяльності, забезпечення їх фінансової стійкості та кредитоспроможності.
Визначення і практичне застосування методів та інструментів фінансового механізму державного регулювання банківської діяльності повинні бути адекватні стану фінансової системи та економіки загалом. Забезпечення фінансової стійкості та стабільного функціонування банківської діяльності при одночасному захисті інтересів вкладників і кредиторів є головною метою регулювання банківської діяльності.
Актуальність дослідження проблеми регулювання банківської діяльності визначається також і тим, що до середини 90-х років в Україні у банківській практиці фактично не існувало поняття “регулювання банківської діяльності”, бо особливості такої діяльності не відповідали умовам економічного середовища, що характеризувалось суперечностями трансформаційного процесу.
Істотне значення державного регулювання в забезпеченні стабільності банківської діяльності зумовило постійну увагу дослідників до його різних аспектів. Перші спроби оцінки ролі банківської діяльності у зарубіжній економічній науці були здійснені стосовно ролі кредиту такими відомими вченими, як А. Смітом, Д. Рікардо, Дж. Ло, А. Вагнером, С. Мілем, І. Фішером, М. Фрідманом та іншими. Важливу роль у дослідженні питань регулювання банківської діяльності та розробки механізму й інструментів їх регулювання відіграли такі вчені, як Дж. Кейнс, Р. Бернд, Г.Джонсон, Е. Долан, Ф. Мишкін, Л. Харріс та інші.
Серед російських вчених варто зазначити З. Бора, Є. Жукова, Л. Красавіну, В. Колєснікова, О. Лаврушина, В. Міловідова, Г. Панову, С. Пятенко, В. Усоскіна та інших. Регулюванню банківської діяльності, грошового обігу та кредиту присвячені роботи багатьох вітчизняних вчених, зокрема О. Василика, В. Вітлінського, А. Гальчинського, А. Даниленка, О. Дзюблюка, О. Заруби, Т. Ковальчука, Н. Костіної, І. Лютого, А. Мороза, П. Нікіфорова, А. Пересади, О. Пилипченка, М. Пуховкіної, М. Савлука, О. Шарова, В. Ющенка та багатьох інших.
Однак, у вітчизняній літературі залишаються недостатньо розробленими окремі аспекти регулювання банківської діяльності. Відсутні роботи, в яких би розглядалась економічна сутність регулювання, його вплив на розвиток банківської системи, а відповідно й макроекономічні процеси загалом. Розгортання трансформаційних процесів в економіці України об єктивно зумовили зосередження уваги даного дослідження на проблемах стабільного функціонування банківських інститутів за допомогою відповідного механізму регулювання банківської діяльності. Все це і зумовило вибір теми наукового дослідження.
Зв язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є складовою частиною науково-дослідної роботи кафедри фінансів, грошового обігу та кредиту Київського національного університету імені Тараса Шевченка за комплексною темою “Теорія та практика соціально-економічного розвитку України в умовах ринкових перетворень” підрозділ „Розвиток фінансової системи України як фактор економічного зростання” (шифр 01 БФ040-01), в межах якої автором розроблено підрозділ, де обґрунтовано необхідність посилення регулювання банківської діяльності в Україні з метою забезпечення стабільного функціонування банків та одночасному захисті інтересів вкладників при розвитку державних та незалежних інститутів нагляду та контролю за діяльністю фінансово-кредитних інститутів.
Особлива актуальність проблем банківської діяльності та механізму її регулювання в умовах ринкової трансформації України та недостатня теоретична розробка низки проблем його впливу на формування грошово-кредитної політики зумовили постановку мети і задач дослідження. Мета і завдання дослідження. Головною метою дисертаційної роботи є теоретичне обґрунтування сутності банківської діяльності та особливостей її регулювання в умовах трансформаційної економіки та на цій основі визначення місця банківського нагляду в системі регулятивних заходів, розробка методів та моделей оцінки ефективності регулювання на етапі ринкових перетворень в Україні. Відповідно для досягнення поставленої мети були визначенні такі основні завдання дослідження:
· проаналізувати класичні та сучасні теоретичні підходи до розвитку кредиту та банківської діяльності;
· розкрити сутність та складові механізму регулювання банківської діяльності, правову та нормативну базу функціонування банківської системи, враховуючи світовий досвід;
· виявити особливості впливу грошово-кредитної політики НБУ на банківську систему України в умовах ринкової трансформації національної економіки;
· дослідити види банківського регулювання, а також основні інструменти його здійснення;
· визначити особливості застосування банківського нагляду в умовах трансформаційної економіки; розкрити методичні підходи до застосування економіко-математичних методів та моделей у регулюванні банківської діяльності; сформулювати пропозиції щодо вдосконалення механізму регулювання банківської діяльності в умовах ринку; розглянути проблеми та перспективи інтеграції національної банківської системи до європейської з огляду на глобалізаційні процеси.
Предмет і об єкт дисертаційного дослідження. Об єктом дослідження є банківська діяльність в Україні в умовах ринкової трансформації економіки. Предметом дослідження є фінансовий механізм державного регулювання діяльності комерційних банків в сучасних умовах. Методологія та методика дослідження. Теоретична основа дослідження базується на системному загальнотеоретичному осмисленні досягнень вітчизняних та зарубіжних вчених з проблем грошово-кредитного регулювання і нагляду за банківською діяльністю. Використання методу порівняльного аналізу стосовно регулювання банківської діяльності дозволило визначити принципи та функції реалізації механізму регулювання в умовах ринкової трансформації України. Метод наукової абстракції застосовано для визначення особливостей і проблем формування механізму державного регулювання банківської діяльності. Аналітична оцінка діяльності комерційних банків та функціонування банківської системи загалом здійснена методом системного аналізу. При вирішенні поставлених завдань у дисертаційній роботі використовувались економіко-статистичні та економіко-математичні методи. Для розробки моделі оцінки ефективності регулювання банківської діяльності використані матеріали Національного банку України, що допомогло зробити комплексний аналіз складових механізму регулювання банківської діяльності. Інформаційною базою дослідження є законодавчі та нормативно-правові акти з питань розвитку грошово-кредитних відносин, банківської системи та реалізації Національним банком України регулювання та нагляду у банківській сфері, статистичні та зведені матеріали Національного банку України, Держкомстату України. Наукова новизна одержаних результатів.
У роботі здійснено комплексне дослідження обґрунтування сутності банківської діяльності та особливостей її регулювання в умовах трансформаційної економіки України, що дозволило одержати результати, які характеризують новизну та особистий внесок автора: вперше:
· запропоновано авторське трактування сутності та особливостей державного регулювання банківської діяльності в Україні, на основі чого визначено поняття фінансового механізму державного регулювання банківської діяльності як сукупності фінансово-правових форм, методів і інструментів, що використовуються відповідними органами державного управління з метою здійснення регулюючого впливу на суб єктів кредитного ринку для забезпечення стабільності функціонування банківських інститутів, грошово-кредитного ринку та економіки загалом;
удосконалено:
· складові процедури банкрутства комерційних банків через механізм продажу активів збанкрутілого банку чи його злиття з іншими зацікавленими банківськими інститутами, що не призводить до простої ліквідації, яка зумовлюється необхідністю виплати за системою гарантування вкладів фізичних осіб;
· економіко-математичну модель оцінки ефективності банківської діяльності, що містить етапи рейтингової оцінки діяльності банків залежно від результативності діяльності та регресійний аналіз, що дає можливість використовувати дану модель для планування прибутку банківської установи;
отримали подальшого розвитку:
· обґрунтування теоретичних підходів, щодо вдосконалення економічної політики спрямованої на централізацію банківської системи через посилення незалежності Національного банку України за умови одночасного розвитку державних і незалежних інститутів нагляду та контролю за діяльністю комерційних банків в контексті розвитку інфраструктури фінансового ринку України;
· визначення особливостей функціонування фінансового механізму державного регулювання банківської діяльності, що зумовлено особливостями національної банківської системи, які визначаються поєднанням адміністративних й економічних методів управління та реалізуються через відповідний комплекс заходів законодавчого, нормативного та фіскального характеру;
· обґрунтування доцільності відокремлення від Національного банку України у самостійну структуру системи банківського нагляду на засадах централізації та вертикального підпорядкування та передачі до фонду гарантування вкладів фізичних осіб частини функцій НБУ, а саме інспектування та моніторинг банків, для посилення захисту інтересів вкладників;
· напрями реформування правового, інституційного та фінансового забезпечення інтеграції національної банківської системи до європейської фінансово-кредитної системи на основі відповідності міжнародним нормам та стандартам банківської продукції.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони можуть використовуватися в процесі вдосконалення функціонування банківської системи України, механізму її регулювання. Основні висновки і практичні рекомендації, аргументовані в роботі, використовуються у навчальному процесі при викладанні нормативних курсів та спецкурсів на економічному факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка, а саме “Теорія кредиту”, “Теорія грошей”, “Проблеми грошово-кредитної політики”, “Грошово-кредитні системи зарубіжних країн”( довідка № 511/229 від 09.09.03) та при викладанні нормативних курсів в Київському національному університеті культури та мистецтв, а саме “Гроші та кредит”, “Банківська справа” (довідка № 420 від 01.03.04).
Пропозиції, що обґрунтовані в дисертації, використані при формуванні економічної стратегії розвитку ВАТ „Агрокомбанк” та аналізі і регулюванні його діяльності (довідка № 147/16.1-01 від 04.02.04).
Апробація результатів дисертації. Результати дисертаційного дослідження доповідались та обговорювались на Міжнародній науковій конференції “Європа на порозі нового тисячоліття” (травень 1999 р., м. Київ), а також на Всеукраїнській науково-практичній конференції “Актуальні проблеми фінансів, грошового обігу та кредиту” (вересень 2000 р., м. Київ) та Другій Всеукраїнській науково-практичній конференції “Фінанси, грошовий обіг та кредит в забезпеченні суспільного добробуту” (жовтень 2001 р., м. Київ). Основні висновки та результати дослідження доповідались на Днях науки економічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка (1999- 2003 рр. ).
Публікації. За результатами дослідження опубліковано 6 наукових праць у фахових наукових виданнях загальним обсягом 2,8 друкованих аркуша.
Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, які містять 8 параграфів, висновків, списку використаної літератури із 166 найменувань, додатків. Загальний обсяг дисертації становить 181 сторінку друкованого тексту, в тому числі 7 таблиць, 4 схеми та 3 рисунки.
| 
