|
Серед фундаментальних факторів економічного зростання використання потенціалу інноваційного розвитку в сучасних умовах є надзвичайно важливим для економічної політики як в цілому в світі, так і в Україні зокрема. Складність цього завдання у період, коли Україна в своєму розвитку успішно подолала етап відновлювального зростання і перейшла до інвестиційного, зумовила необхідність інтенсивних теоретичних пошуків та здійснення на їх основі практичних заходів, що сприятимуть посиленню позицій української економіки в глобальному конкурентному середовищі за рахунок технологічного лідерства, а не використання в основному запасу міцності цінової конкурентоспроможності, що характерно для сьогодення.
Актуальність теми. Інноваційний етап розвитку нерозривно пов язаний з пошуком джерел фінансових ресурсів та підвищенням ефективності використання фінансових важелів. Наукова думка в цих питаннях має суттєві досягнення. Найповніше здобутки вітчизняної науки й практики в сфері інноваційного розвитку та його фінансового забезпечення представлені у працях В. Александрової, О. Алимова, Ю. Бажала, О. Барановського, Л. Безчасного, О. Білоцерківця, О. Василика, А. Гальчинського, В. Геєця, А. Гриценка, А. Даниленка, Б. Кваснюка, М. Крупки, В. Лагутіна, О. Лапко, С. Льовочкіна, В. Мельника, П. Мельника, В. Опаріна, А. Пересади, С. Соколенка, В. Федосова, М. Чумаченка, Н. Чухрай, В. Шевчука, Л. Шаблистої, С. Юрія. Серед зарубіжних вчених слід відзначити праці М. Арефьєва, В. Бабурина, С. Глазьєва, А. Дагаєва, В. Іноземцева, В. Маєвського, В. Мау, Ю. Морозова, Нельсона Ричарда Р., Р. Нурєєва, Е. Петерса, М. Романовського, Б. Санто, Дж. Стиглиця, А. Фонотова, П. Шеко, Й. Шумпетера, Ю. Яковця, Є. Ясіна. Разом з тим, узагальнення досягнень економічної думки засвідчує їх певну обмеженість, оскільки сучасна фінансова політика у сфері забезпечення інноваційного розвитку не ґрунтується достатньою мірою на раціональному співвідношенні категорій “фінанси” та “інновації”, взаємозалежності процесів фінансового забезпечення та інноваційного розвитку. Хоча вказані проблеми в певному розумінні є основними для вибору методології, теоретичних узагальнень та значущих практичних рекомендацій, цей напрям досліджень у вітчизняній науці практично відсутній. На нашу думку, продовжує залишатися відкритим питання про здатність фінансової політики взагалі забезпечити інноваційний шлях розвитку, зважаючи на іманентні його властивості в умовах нової специфіки організації економічного та суспільного буття. В зв язку з цим актуалізується необхідність теоретичного осмислення ролі інновацій у контексті реалізації модернізаційного проекту суспільного розвитку.
Малодослідженим напрямом залишається фінансове забезпечення системи інноваційного розвитку економіки з огляду на взаємозв язки її складових, характеристики суб єктів – новаторів і імітаторів, що особливо швидко реагують на розгортання нових тенденцій економічного життя.
Окрім того, чутливі щодо впливу на фінансове забезпечення інноваційного розвитку і процеси нагромадження фінансового потенціалу. Очевидно, що ефективність інноваційного розвитку можлива за рахунок виходу з тих обмежень, насамперед фінансових, в яких опинилася національна економіка. Проте і досі ці питання недостатньо досліджені, особливо щодо науково-методологічного і практичного забезпечення, внаслідок чого має місце неадекватність наявних рекомендацій. В цілому потреба у формуванні цілісного уявлення про механізм фінансового забезпечення інноваційного розвитку постійно зростає як з теоретичних, так і практичних міркувань. Це зумовило актуальність теми дисертації, необхідність поглиблення та виходу на новий рівень досліджень проблематики інноваційного розвитку, його фінансового забезпечення як пріоритетного напряму соціально-економічного прогресу України.
Зв язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження є складовою планів науково-дослідних робіт Інституту економіки НАН України, а саме тем: “Економічні параметри розвитку науки” (№ ДР 0194U045498), “Інноваційне забезпечення структурної перебудови національної економіки” (№ ДР 0198U000013) – розділи “Фінансові параметри забезпечення інноваційної діяльності” та “Механізм фінансування інвестиційно-інноваційної діяльності підприємств України в руслі сучасних світових та вітчизняних тенденцій розвитку фінансових ринків”, Інституту економічного прогнозування НАН України, зокрема теми “Інноваційний розвиток економіки: модель, система управління, державна політика” (№ ДР 0101U005894) – розділ “Податкові чинники формування та реалізації інноваційної моделі розвитку в Україні” та Інституту фінансового права Національної академії державної податкової служби України теми “Фінансово-правове забезпечення запровадження спеціального режиму інвестиційної та інноваційної діяльності технологічних парків“ (№ ДР 0302U007111) – розділи “Інновації – центральна категорія економічного прогресу” і “Фінансові ресурси та потенціал як економічна основа інноваційного розвитку”.
Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є розробка теоретико-методологічних засад фінансового забезпечення інноваційного розвитку економіки України та основних напрямів його удосконалення, спрямованих на утвердження інноваційної моделі економічного зростання.
Реалізація мети зумовила такі задачі дослідження:
- з ясувати взаємозумовленість модернізаційних та інноваційних процесів і на основі цього обґрунтувати теоретично значущі положення, які розкривають сутність інновацій, специфіку їх формування та особливості управління інноваційним розвитком;
- розкрити природу неоднозначності інновацій, різноманітності форм та методів їх впливу на розвиток виробництва в контексті фінансового забезпечення інноваційного розвитку;
- узагальнити методологічні засади реалізації інноваційного розвитку з урахуванням інтегрованої дії його окремих елементів, дати оцінку їх структури і взаємозв язків;
- поглибити зміст понятійно-категоріального апарату фінансового забезпечення інноваційного розвитку економіки, виявити наявні залежності та напрями його еволюції;
- обґрунтувати принципи концептуальної, а на їх основі і функціональної трансформації базової моделі фінансового забезпечення інноваційного розвитку економіки з використанням результатів аналізу інноваційної складової в розвитку економіки України, виходячи із завдань фінансового забезпечення його окремих складових;
- дати оцінку ефективності впливу інноваційного розвитку на економічне зростання в Україні на основі порівняльного аналізу міжнародних інноваційних тенденцій та механізмів їх фінансового забезпечення;
- виявити суперечності, що виникають у процесі формування та використання фінансових ресурсів інноваційного розвитку економіки України;
- розкрити джерела зростання і напрями використання фінансового потенціалу з метою підвищення рівня фінансової забезпеченості інноваційного розвитку економіки України.
Об єкт дослідження – система інноваційного розвитку економіки.
Предмет дослідження – механізм фінансового забезпечення системи інноваційного розвитку економіки України.
Методи дослідження. У процесі дослідження застосовано методологію системного аналізу, згідно з якою всі процеси проаналізовано у взаємозв язку та розвитку. Використано багаторівневу концепцію пізнання поставленої проблеми, що включає широкий спектр різноманітних методів. Філософія дослідження полягає в тому, що модернізація суспільного розвитку розглядається як загальне русло руху інноваційних процесів. Для відображення багатогранності змісту інноваційного розвитку, визначальної для ефективності його фінансового забезпечення, використано методологію теорій самоорганізації, макроекономічного регулювання та еволюційної теорії економічних змін. Комплексне висвітлення впливу інноваційних змін на динаміку економічного зростання, оцінка стану фінансового забезпечення інноваційного розвитку стали можливими завдяки використанню методів економічного аналізу: структурно-функціонального, індексного, статистичної дескрипції та математичного моделювання. Інформаційну базу дослідження складають звітні дані Держкомстату і Міністерства фінансів України, НБУ, МВФ, Світового банку, законодавчі акти з проблем інноваційного розвитку, дані інформаційно-аналітичних бюлетенів, а також монографічні дослідження і статті вітчизняних і зарубіжних авторів.
Наукова новизна одержаних результатів. Найістотніші результати дослідження, що містять наукову новизну, полягають у тому, що:
- набуло подальшого розвитку обґрунтування взаємозумовленості модернізаційних та інноваційних процесів у частині їх збалансованої взаємодії, що дало змогу уточнити вимоги до удосконалення управління інноваційним розвитком шляхом поєднання механізмів самоорганізації та державного регулювання як фактора, що визначає ефективні форми фінансових відносин;
- вперше розкрито дихотомічну сутність інновацій через взаємодію ендогенних і екзогенних їх чинників, що дозволило виявити якісні характеристики інновацій (нелінійність, необерненість, відкритість, стохастичність, нестабільність, біфуркаційність), які в сукупності спричиняють неоднорідність інноваційного процесу та істотні відмінності механізмів і технологій фінансового забезпечення його окремих складових;
- вперше теоретично обґрунтована необхідність розширення складових системи інноваційного розвитку за рахунок освіти; ця система визначена як взаємопов язана сукупність “освіта-наука-техніка-виробництво”, що сприяє її системному впливу на економічне зростання та дозволяє адекватно реалізувати інноваційний розвиток через розгортання нових форм його фінансового забезпечення, зокрема переходу від структурного (поетапного) підходу до ієрархічного (системного), в яких закладена стимулююча функція;
- поглиблено сутність вихідних фінансових понять, що становлять теоретико-методологічне підґрунтя дослідження, а саме: “фінансовий механізм”, “фінансове забезпечення”, “фінансові ресурси”, “фінансовий потенціал” та запропоновано авторське тлумачення їх змісту. Доведено, що реалізація їх сутності та динамічних змін сучасних форм неможливі через універсальні поняття і механізми, а вимагають їх трансформацій шляхом урахування специфіки об єкта дослідження і цільової спрямованості на вирішення конкретних завдань;
- вперше запропоновано і обґрунтовано теоретичну концепцію фінансового забезпечення інноваційного розвитку економіки, яка поєднує в межах єдиної методологічної основи специфіку фінансового забезпечення інноваційного розвитку з огляду на його складові, об єкти і суб єкти, що надає такому забезпеченню статусу генератора зростання інноваційного і фінансового потенціалу;
- виділені й оцінені основні складові суперечності між об єктивними закономірностями суспільного розвитку (в частині існування потреби в інноваціях) та наявними умовами їх створення і реалізації (в частині фінансового забезпечення);
- запропоновано використання низки інноваційних і фінансових показників для оцінки ефективності інноваційного розвитку економіки, що дозволяє відстежувати інноваційні тенденції та реально оцінювати ситуацію щодо їх фінансового забезпечення;
- розкрито недоліки практики формування і використання фінансових ресурсів в економіці України в сферах фінансів підприємств, державних фінансів, фінансів домогосподарств та визначено резерви фінансового потенціалу інноваційного розвитку;
- набуло подальшого розвитку обґрунтування основ використання потенціалу сектора державних фінансів, насамперед через підвищення ефективності видатків бюджету шляхом включення до складу інструментів бюджетної політики пропорцій розподілу фінансових ресурсів між складовими системи інноваційного розвитку, що буде сприяти підвищенню ефективності регулювання фінансових потоків на макрорівні;
- обґрунтовано напрями удосконалення податкової політики в частині стимулювання інноваційного розвитку через запровадження диференційованого підходу до встановлення податкових ставок і пільг з урахуванням якісних характеристик інновацій за ознаками їх належності до відповідних технологічних укладів і мультиплікативного впливу на розвиток фінансового та структурного потенціалу виробництва; виведення витрат підприємств на інвестиції в основні фонди при оподаткуванні прибутком;
- обґрунтовано пропозиції щодо підвищення ефективності дії механізму фінансового забезпечення інноваційного розвитку через збільшення частки довгих грошей у структурі грошової маси та виведення частини готівкових коштів з тіньового сектора з подальшою капіталізацією цієї частки маси на довгострокових депозитах; реалізацію заходів, спрямованих на ефективність управління державними корпоративним правами; створення умов для використання інвестиційного ресурсу, що формується в новій пенсійній системі;
- запропоновано заходи для усунення дисбалансу між державними та підприємницькими інтересами при визначенні амортизаційної політики, зокрема на основі сукупності вимог щодо варіювання методами прискореної амортизації; створення Державного амортизаційно-інноваційного фонду за рахунок частини амортизаційних відрахувань підприємств державної форми власності зі спрямуванням його коштів на фінансування пріоритетних напрямів розвитку економіки та фундаментальних досліджень.
Практичне значення одержаних результатів. Основні результати дослідження розвивають теорію, методологію і практику інноваційного розвитку економіки України та його фінансового забезпечення. Висновки та пропозиції, отримані автором в ході дослідження, використані у процесі підготовки розробок Інституту економіки НАН України щодо інноваційного розвитку, представлених центральним органам влади і управління (довідка ІЕ НАН України № 122-9/647 від 05.12.03). Пропозиції щодо підвищення ефективності інноваційного розвитку отримали схвальну оцінку Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України (лист № 72- 30/28 від 27.02.04). Пропозиції про вдосконалення кредитного забезпечення економіки інноваційного типу використані Департаментом монетарної політики при розробці Положення про регулювання НБУ ліквідності банків шляхом рефінансування, депозитних та інших операцій та проекту Положення про формування банками України обов язкових резервів (лист НБУ № 14-15/1246 від 30.03.04). Пропозиції щодо методів оцінки ефективності інноваційного розвитку використані Головним управлінням з питань економічної політики Адміністрації Президента України при підготовці прогнозно-аналітичних матеріалів для Глави держави (лист Адміністрації Президента України № 10-08/968 від 17.05.04). Пропозиції щодо регулювання і податкового стимулювання інноваційного розвитку використано в процесі виконання науково-дослідної роботи за напрямом “Узгодження пріоритетів державної бюджетної політики з концептуальними засадами стратегії соціально-економічного розвитку України” у складі робочої групи, створеної розпорядженням Кабінету Міністрів України “Про основні напрями та організацію наукових досліджень з питань, пов язаних із забезпеченням проведення державної фінансової політики та удосконаленням бюджетного процесу в 2005-2007 роках” від 27.11.03 р. № 729- р.
Особистий внесок здобувача. Наукові положення і рекомендації, що виносяться на захист, одержані автором самостійно. Особистий внесок у працях, опублікованих у співавторстві, наведено окремо у списку публікацій.
Апробація результатів дисертації. Основні результати дослідження доповідались на науково-практичних конференціях, серед яких: “Податкова політика в Україні та її нормативно-правове забезпечення” (м. Ірпінь, 2001), “Реформування фінансово-кредитної системи і стимулювання економічного зростання” (м. Луцьк, 2002), “Оподаткування в промисловому регіоні: теорія, практика і перспективи розвитку” (м. Донецьк, 2002), “Творча спадщина Й.А. Шумпетера та трансформація сучасної економіки України” (м. Чернівці, 2003), Всесоюзному семінарі “Статистика науки и техники в условиях перестройки хозяйственного механизма” (м. Москва, 1989), V Міжнародному Конгресі українських економістів “Україна в ХХІ столітті: концепції та моделі економічного розвитку" (м. Львів, 2000) та інших. Публікації. Основні результати дослідження опубліковано в 53 наукових працях, у тому числі в індивідуальній (17,5 др.арк.), 3-х колективних монографіях (безпосередньо автору належить 5,5 др.арк.), в 32 статтях у фахових виданнях, у 5 інших виданнях, у 12 публікаціях у матеріалах і тезах конференцій.
| 
