|
Актуальність теми. Ринкові перетворення в Україні, необхідність переорієнтації виробництва з метою випуску дешевої та конкурентноздатної продукції потребує значних капітальних інвестицій. Головною умовою запровадження у життя нових форм підприємництва, що базуються на приватній власності, акціонерному капіталі, є розробка дієвого механізму здійснення фінансового інвестування. Вимагає перегляду інвестиційна політика у зв язку з необхідністю інтеграції вітчизняної економіки у світові економічні відносини. Об єднання капіталів, залучення коштів іноземних інвесторів для здійснення економічних перетворень у нашій країні може бути реальністю лише за умови повної довіри і співпраці між учасниками інвестиційного процесу, забезпечення їх оперативною та достовірною інформацією.
Інвестиційна діяльність підприємств є одним з найбільш складних і ризикових видів бізнесу. Її результати мають значний вплив на ефективність підприємництва в цілому. До суттєвих чинників, що не сприяють його розвитку в Україні, слід віднести: недостатню економічну ефективність інвестиційних проектів, низьку інвестиційну привабливість підприємств, слабкий державний захист капіталу інвесторів, відсутність ринкової інфраструктури і дієвих механізмів щодо здійснення інвестицій та повернення капіталу.
Однією з причин, що не дозволяє найбільш повно залучати як зовнішні, так і внутрішні інвестиційні ресурси, є неповне і необ єктивне розкриття інформації про інвестиційні процеси в бухгалтерському обліку і фінансовій звітності. Вітчизняна облікова політика донедавна не давала інвесторам повної і достовірної інформації про діяльність підприємств у сфері інвестування. В обліку превалював затратний метод трактування інвестицій як капітальних вкладень у придбання і створення основних засобів. Нерозвиненість сфери фінансового інвестування призвела до надто спрощеної схеми оцінки та обліку фінансових вкладень у статутний капітал та акції інших суб єктів.
Прийняття Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, затвердження національних Положень (стандартів) бухгалтерського обліку (П(С)БО), нового Плану рахунків та Інструкції про його застосування направлені на наближення вітчизняної облікової системи до міжнародних правил і стандартів. Запровадження встановлених у міжнародній практиці принципів обліку і аналізу інвестицій повинно здійснюватися з урахуванням сучасного стану економіки, специфіки і особливостей функціонування вітчизняного підприємництва. Надмірна орієнтація на зарубіжний досвід, необдумане запозичення принципів і правил оцінки, обліку і аналізу інвестування, що склалися у зарубіжних країнах, не дають можливості враховувати національні особливості сучасної інвестиційної політики і нагромаджений минулий досвід. Виникає багато протиріч між нововведеною системою оцінки і обліку інвестицій та податковим законодавством, іншими цивільно-правовими актами. Досліджуючи питання обліку і аналізу інвестиційної діяльності, автор спирався на багатий попередній досвід організації обліково-аналітичної роботи, теоретичні і практичні розробки у цій галузі таких вітчизняних вчених, як В.В.Бабич, М.Т.Білуха, І.О.Бланк, О.С.Бородкін, Ф.Ф.Бутинець, Б.І.Валуєв, С.Ф.Голов, З.В.Гуцайлюк, В.І.Єфіменко, З.В.Задорожний, Г.Г.Кірейцев, Б.С.Кругляк, М.В.Кужельний, Б.М.Литвин, Є.В.Мних, А.А.Пересада, М.С.Пушкар, В.С.Рудницький, В.В.Сопко, М.Г.Чумаченко, В.Г Швець, С.І.Шкарабан, І.Г.Яремчук, а також таких зарубіжних вчених як Х.Андерсон, Дж.Блейк, В.В.Бочаров, Глен А.Велш, М.Ф. Ван Бреда, Д.А.Єндовицький, В.В.Качалін, В.В.Ковальов, Д.Колдуелл, О.С.Нарінський, В.Ф.Палій, Я.В.Соколов, О.В.Соловйова, Е.Хелферт, Е.С.Хендріксен, У.Ф.Шарп, А.Д.Шеремет та інших. Однак сучасні умови ставлять нові завдання, вимагають комплексного підходу до розв язання проблем, пов язаних із зміною інвестиційної політики в Україні, реформуванням національної системи обліку і звітності.
Саме ці проблеми і мотиви обумовили вибір теми та цільову направленість даної дисертаційної роботи. Зв язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дослідження затверджена вченою радою Тернопільської академії народного господарства у 1996 році і є складовою держбюджетної тематики кафедри економіки і управління інвестиціями. Дослідження здійснювалося відповідно до плану і програми за темою “Реформування економіки інвестиційного комплексу в умовах переходу до ринкових відносин” (номер державної реєстрації 0101U002349). Автором як керівником підтеми зазначеного дослідження розроблено методику оцінки інвестиційної привабливості, яка направлена для використання у підприємства будівельного комплексу України.
Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка і обґрунтування концептуальних положень, методології, методики та організації обліку і аналізу інвестиційної діяльності на рівні підприємства, що ґрунтуються на вітчизняних і міжнародних стандартах бухгалтерського обліку, включають побудову теоретичних моделей обліку, аналізу та інформаційного забезпечення, передбачають шляхи їх реалізації на практиці.
Для досягнення поставленої мети вирішувались такі завдання:
– визначення концептуальних підходів щодо сутності і місця інвестування в кругообігу ресурсів, дослідження господарсько-правових відносин у інвестиційній сфері;
– дослідження інформаційних потреб і розробка структурно-логічної моделі інформаційного забезпечення реальних та потенційних інвесторів;
– аналіз методів оцінки інвестицій, що використовуються в зарубіжній практиці, та вирішення проблеми їх адаптації до національних умов; теоретичне обґрунтування взаємозв язку інвестицій та капіталу підприємства, визначення найбільш дієвих напрямів та джерел ресурсного забезпечення інвестиційної діяльності;
– обґрунтування етапів становлення і трансформації обліку інвестиційних процесів;
– розробка методології та організації обліку капітальних і фінансових інвестицій, відокремленого обліку доходів, витрат, фінансових результатів інвестиційної діяльності стосовно його наближення до міжнародних стандартів з урахуванням національних особливостей економіки;
– дослідження процесу і способів злиття капіталів групи підприємств та вдосконалення методики складання консолідованої звітності;
– обґрунтування напрямів щодо оцінки і аналізу ефективності інвестицій, визначення найбільш придатних для перехідної економіки методів та показників оцінки ефективності, способів їх розрахунку;
– вдосконалення методики оцінки і аналізу інвестиційної привабливості підприємств та окремих інвестиційних проектів.
Об єктом дослідження є інвестиційна діяльність підприємств державних будівельних корпорацій “Укрбуд” і “Укрбудматеріали”. Предметом дослідження є методологія і організація обліку інвестиційної діяльності підприємств будівельного комплексу відповідно до національних і міжнародних стандартів обліку, а також система оцінки і аналізу інвестиційної привабливості та ефективності окремих проектів.
Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою дослідження є системний підхід до вивчення явищ і процесів господарської діяльності, теорія наукового пізнання. Методика досліджень базується на принципах і положеннях теорії ринкової економіки, наукових розробках з питань сучасної ринкової економіки. В процесі дослідження використовувалися діалектичний метод (при визначенні ролі інвестицій у кругообігу ресурсів), історичний і системний підходи (при встановленні етапів трансформації обліку інвестицій), методи індукції і дедукції, класифікації і порівняльних характеристик, наукової абстракції і теорії графів (при побудові динамічних багатофакторних моделей обліку інвестицій), економіко-статистичні методи (для розрахунку інтегрованих показників інвестиційної привабливості) та інші.
Важливим джерелом дослідження, його інформаційною базою стали законодавчі і нормативні документи, наукові праці вітчизняних і зарубіжних вчених з питань економіки, інвестування, менеджменту, фінансів, планування, обліку і аналізу, статистична інформація, досвід роботи і практичні дані обліку та звітності підприємств будівельного комплексу України.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у наступному:
– запропоновано новий підхід до інвестування з позиції кругообігу ресурсів у бізнесі, за яким операційна діяльність підприємства вважається кінцевою фазою загального інвестиційного циклу (етапом одержання очікуваних вигод), а в процесі фінансової діяльності здійснюється формування інвестиційних ресурсів;
– розроблено структурно-логічну модель інвестування, що враховує ринковий механізм, правову основу, структурні форми та інші параметри здійснення інвестиційної діяльності;
– виходячи з концептуальних основ бухгалтерського обліку, вперше побудовано систему інформаційного забезпечення інвестиційної діяльності, яка визначає види і користувачів інформації, її призначення і напрями використання;
– запропоновано альтернативні підходи до оцінки та обліку інвестицій за справедливою вартістю і методом участі в капіталі, якими можуть бути оцінка за історичною собівартістю, ринковою вартістю, правилом нижчої ціни;
– вперше проведена оцінка власного і залученого зі сторони капіталу з позиції його відношення до інвестування. В залежності від участі капіталу у ресурсному забезпеченні інвестицій пропонується будувати пасив балансу за такою схемою: власний капітал, залучені зі сторони інвестиційні ресурси, поточні зобов язання; вдосконалено схему обліку і подання у фінансовій звітності прибутку як джерела поповнення інвестиційних ресурсів. Розроблена методика обліку доходів, витрат, фінансових результатів інвестиційної діяльності дозволяє відокремити результати останньої від інших видів діяльності (операційної, фінансової);
– визначено та обґрунтовано основні етапи і трансформаційні процеси обліку інвестицій в Україні: період превалювання затратного методу; подвійна система обліку капітальних інвестицій; облік інвестування як одного з видів діяльності;
– розроблено методологічні принципи та базові положення обліку інвестиційної діяльності як динамічного процесу, що дає можливість визначати структуру інвестованого майна та інвестиційних ресурсів, рух коштів і результативність інвестиційної сфери;
– удосконалено форми регістрів з обліку капітальних та фінансових інвестицій: розширено пооб єктний облік, виділено нові облікові номенклатури у відповідності до вимог національних стандартів;
– внесено пропозиції щодо вдосконалення консолідації капіталів групи підприємств з використанням методу злиття на пропорційній основі, розроблено механізм складання консолідованої звітності пов язаних підприємств, який дозволяє в автоматизованому режимі виключати внутрішні інвестиції та внутрішню заборгованість, враховувати при необхідності частку меншості;
– запропоновано метод моделювання для визначення можливих варіантів обліку інвестування і вперше розроблено комплекс найбільш важливих моделей з організації обліку капітальних та фінансових інвестицій;
– визначено напрями щодо оцінки і аналізу ефективності інвестування: привабливість майбутніх проектів, забезпечення їх ресурсами, зіставлення інвестиційних доходів і витрат, оцінка ефективності та ліквідності інвестицій;
– обґрунтовано найбільш придатні для перехідної економіки методи і показники оцінки ефективності інвестицій. Запропоновано здійснювати розрахунок внутрішньої норми доходності інвестицій (одного з найбільш важливих показників оцінки ефективності) комбінованим способом з використанням методів ітерації та інтерполяції;
– вдосконалено методику і розроблено програмне забезпечення щодо проведення інтегральної оцінки та аналізу інвестиційної привабливості підприємств та окремих проектів.
Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості використання теоретичних і практичних розробок, запропонованих в дисертації, у процесі здійснення інвестиційної діяльності, а також при оцінці привабливості окремих проектів при формуванні інвестиційного портфеля.
Розробки автора знайшли впровадження на підприємствах корпорацій “Укрбуд”, “Укрбудматеріали” та концерну “Укрцемент”. Вони схвалені і рекомендовані до практичного застосування Рівненським і Тернопільським територіальними управліннями Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку. Результати науково-дослідної роботи автора розглядалися на засіданнях науково-технічного центру Академії будівництва України і направлені для практичного використання на підприємства будівельного комплексу України. Окремі положення дисертаційного дослідження використовуються також у навчальному процесі Тернопільської академії народного господарства. Впровадження результатів досліджень у практичну діяльність підтверджене відповідними довідками, актами. Особистий внесок здобувача. Усі наукові результати, викладені в дисертації, отримані автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в роботі використані лише ті ідеї та пропозиції, що є результатом особистої праці здобувача. Конкретний внесок дисертанта у ці праці вказаний у переліку основних публікацій за темою дисертації.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації доповідались і обговорювались на багатьох науково-практичних конференціях, де отримали позитивну оцінку. Серед них:
1. Республіканська науково-практична конференція “Облік і аналіз в умовах малого бізнесу” (м. Київ, 1992 р.).
2. Науково-практична конференція “Організація бухгалтерського обліку, аналізу і контролю в умовах переходу до ринку” (м. Тернопіль, 1993 р.).
3. Республіканська науково-практична конференція “Аудиторська діяльність в умовах становлення нових економічних відносин” (м. Львів, 1995 р.).
4. Республіканська науково-практична конференція “Формування ринкових відносин в системі будівельного комплексу України” (м. Тернопіль, 1998 р.).
5. Четверта міжнародна наукова конференція “Проблеми економічної інтеграції України в Європейський Союз: інвестиційний аспект” (м. Форос, Крим, 1999 р.).
6. Республіканська науково-практична конференція “Проблеми реформування економіки, обліку, контролю та аудиту підприємств” (м. Тернопіль, 1999 р.).
7. Міжнародна науково-практична конференція “Удосконалення обліку та аналізу господарської діяльності на основі впровадження нових Положень (стандартів) бухгалтерського обліку в Україні” (м. Київ, 2000 р.).
8. Міжнародна науково-практична конференція “Розвиток науки про бухгалтерський облік” (м. Житомир, 2000 р.).
9. Науково-практична конференція “Проблеми гармонізації та стандартизації обліку і аудиту в Україні” (м. Київ, 2000 р.).
10. Міжнародна науково-практична конференція “Бухгалтерський облік в Україні на початку ХХІ століття” (м. Львів, 2001 р.).
11. Міжнародна науково-практична конференція “Проблеми розвитку бухгалтерського обліку в умовах реформування економіки” (м. Полтава, 2001 р.).
12. Міжнародна науково-практична конференція “Економічні проблеми розвитку будівництва в Україні” (м. Тернопіль, 2001 р.).
13. Друга міжнародна економетрична конференція “Економетричні методи і моделі в економіці: теорія і практика” (м. Львів, 2001 р.).
Публікації. Основні положення дисертації знайшли своє відображення у 66 наукових працях загальним обсягом понад 100 др. ар. Серед них дві особисті монографії обсягом 19,4 і 16,8 др. ар., статті і тези у фахових та інших наукових виданнях. Крім цього здобувач є співавтором 7 навчальних і практичних посібників загальним обсягом 126,4 др. ар. і 4 брошур обсягом 13,7 др. ар. Його особистий вклад у підготовку цих публікацій становить 45,9 др. ар.
| 
