|
Актуальність дослідження. З проголошенням незалежності Україна одержала у спадщину від колишньої радянської системи адміністративний апарат, неспроможний у нових умовах забезпечувати повноцінне становлення, функціонування та подальший розвиток держави. І це при тому, що обсяги управлінської діяльності зросли у деяких сферах у 20 - 30 разів, а окремі з них (оборонна, зовнішня політика) - були утворені заново. Тому проблема реформування системи державного управління, комплектування її висококваліфікованими кадрами, спроможними забезпечити економічний і соціальний розвиток, набула для нашої держави на початку 90-х років першочергового значення.
Особливість і складність ситуації в Україні на той час полягала у тому, що процес реформування державного управління відбувався паралельно з формуванням і становленням системи органів виконавчої влади. За відсутності конституційно закріплених концептуальних підходів до питань діяльності державної влади створити ефективну систему державного управління в Україні було не просто.
З прийняттям нової Конституції України з явились можливості для формування дієздатного уряду, побудови єдиної ефективної вертикалі виконавчої влади, закладення основ розмежування повноважень центральних і місцевих органів влади. Основний Закон сприяв створенню цілісної системи державного управління на базі визначених у Конституції України принципів єдності державної влади та її розподілу на законодавчу, виконавчу та судову. Важливо, що при цьому були чітко визначені і конституційно закріплені повноваження найвищих інститутів державної влади.
Не дивлячись на це, система державного управління багато в чому залишалася неефективною, що зумовило необхідність її подальшого реформування. У 1998 році Державною комісією з проведення адміністративної реформи в Україні була схвалена Концепція адміністративної реформи в Україні. Положення цієї Концепції були покладені в основу реформування системи державного управління в Україні.
За останні шість років здійснювалися деякі заходи щодо виконання окремих положень цієї Концепції, проте її впровадження було повільним та суперечливим. Виникла потреба у проведенні наукового моніторингу щодо проведення адміністративної реформи в Україні, дослідженні найбільш проблемних питань функціонування управління та визначення шляхів його удосконалення.
Окремі організаційно-правові питання удосконалення діяльності органів виконавчої влади в контексті адміністративної реформи в Україні розглядалися у працях багатьох дослідників. Насамперед, варто відзначити напрацювання відомого вченого В.Авер янова, який системно підійшов до даної проблеми і фактично є лідером української науки у вивченні цього питання. Окремими проблемами адміністративної реформи в Україні займаються і внесли вагомий вклад вітчизняні вчені: О. Андрійко, О. Бандурка, В. Білоус, Ю. Битяк, І. Голосніченко, Н. Гутарева, Є. Додін, В. Кампо, Р. Калюжний, В. Колпаков, А. Комзюк, В. Копєйчиков, В. Кравченко, О. Крупчан, Є. Кубко, В. Марчук, О. Негодченко, Н. Нижник, В. Опришко, П. Пацурківський, В. Петков, О. Петришин, М. Пухтинський, О. Рябченко, А. Селіванов, В. Сіренко, О. Фрицький, В. Цвєтков, В. Шамрай, В. Шаповал, Ю. Шемшученко, В. Шкарупа, М. Якимчук та багато інших. Проблемами адміністративного реформування також займалися російські дослідники Г. Атаманчук, Д. Бахрах, Ю. Козлов, Б. Лазарєв, Н. Глазунова, Ю. Тихомиров та інші.
Зазначені науковці пропонували шляхи подальшого удосконалення системи державного управління. Однак, через об єктивні та суб єктивні причини в українських реаліях вони достатньою мірою не були реалізовані, тому потребують переосмислення з огляду на їх потенційну ефективність у реформуванні державного управління.
Зв язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертаційне дослідження виконано відповідно до вимог Концепції адміністративної реформи в Україні, якою передбачено проведення науково-теоретичних і прикладних досліджень з проблематики державного управління, адміністративного і муніципального права.
Дисертація виконана згідно з науковими програмами та планами Національної академії державної податкової служби України, кафедри адміністративного права та адміністративної діяльності і є складовою науково-дослідної теми “Організаційно-правові аспекти правоохоронної діяльності в сфері оподаткування” (державний реєстраційний № 0105U000657).
Мета і завдання дослідження. Основною метою дисертаційного дослідження є наукове вивчення організаційно-правових питань удосконалення діяльності органів виконавчої влади в контексті проведення адміністративної реформи в Україні, а також вироблення конкретних пропозицій щодо удосконалення їх статусу.
Для досягнення поставленої мети автор виконала такі завдання:
- більш детально розкрито поняття державного управління в Україні;
- проведено науковий моніторинг стану виконання Концепції адміністративної реформи в Україні з перспективою її подальшого впровадження;
- розглянуто принципи побудови, організації та діяльності органів виконавчої влади;
- розроблені пропозиції щодо удосконалення існуючої класифікації органів виконавчої влади;
- проведено чітке та однозначне розмежування функції політичних і адміністративних посад у центральних органах виконавчої влади;
- розглянуто необхідність існування та специфіку патронатної служби в органах державної влади України;
- визначено шляхи оптимізації завдань та організації діяльності місцевих державних адміністрацій з урахуванням адміністративного реформування на даному етапі;
- розроблено пропозиції щодо вдосконалення правового статусу територіальних підрозділів міністерств та інших органів виконавчої влади на місцях.
Об єктом дослідження є суспільні відносини, що складаються в процесі діяльності органів виконавчої влади в ході проведення адміністративної реформи в Україні.
Предметом дослідження є правові норми та організаційні засади, які регламентують структуру та діяльність органів виконавчої влади в Україні та шляхи їх удосконалення внаслідок проведення адміністративної реформи.
Методи дослідження. Методологія роботи базується на загальнофілософському раціоналістичному підході, на засадах наукового гностицизму та прагненні дотримуватись максимально можливої об єктивності та неупередженості. З огляду на достатньо специфічний предмет дослідження у роботі використовуються досягнення цивілізаційного підходу.
Науково-теоретичними засадами дисертаційної роботи є:
- дослідження принципів організації та діяльності органів виконавчої влади з позицій раціоналізму та загальнонаукового підходу;
- звернення при дослідженні політико-правових явищ до вивчення різноманітних та різнопланових чинників – діалектичних суперечностей; заперечення абсолютної оцінки явища, характеризуючи його, насамперед, в конкретному історико-політичному контексті;
- чітке і послідовне дотримання принципу наукового детермінізму.
Методичний інструментарій дослідження становить:
- комплексний метод, що органічно поєднує в собі загальний філософсько-науковий метод;
- аналітичний метод, забезпечує аналіз актів законодавства України на шляху здійснення адміністративної реформи ;
- формально-догматичний метод, що передбачає опис та аналіз принципів побудови та організації органів виконавчої влади;
- статистичний метод, який дозволяє опрацювати фактичний матеріал щодо адміністративної реформи в Україні;
- порівняльно-правовий метод, який дав можливість виявити спільні риси у реформуванні системи органів виконавчої влади в Україні та зарубіжних країнах, акцентувати на їх розбіжностях та запропонувати для запровадження в Україні результатів зарубіжного досвіду.
Джерелом та нормативною базою дослідження є в першу чергу Конституція України, Концепція адміністративної реформи в Україні, закони України, укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України та інші правові акти, що стосуються здійснення адміністративної реформи в Україні, а також праці вітчизняних та зарубіжних дослідників у галузі адміністративного права та теорії управління.
Наукова новизна дисертаційного дослідження визначається тим, що за характером і змістом розглянутих у дисертації питань вона є одним із перших у вітчизняній теорії і практиці комплексним монографічним дослідженням, присвяченим організаційно-правовим питанням удосконалення діяльності органів виконавчої влади у контексті адміністративної реформи в Україні.
У результаті проведеного дослідження сформульовані та обґрунтовані нові положення та висновки, запропоновані здобувачем особисто:
Вперше:
- доказано діалектичний характер об єктно-суб єктних відносин державного управління в ході проведення адміністративної реформи в Україні;
- доведена доцільність прийняття Закону України “Про державний секретаріат в Україні”, який би встановлював чітку регламентацію політичних і адміністративних функцій в міністерствах, а також в обласних державних адміністраціях (після визнання посад голів обласних державних адміністрацій політичними);
- пропонується повторно ввести посади державних секретарів міністерств та введення посад державних секретарів обласних державних адміністрацій;
- обґрунтовано авторське визначення патронатної служби та розроблено проект Закону України “Про патронатну службу в органах державної влади України”;
- доведена необхідність відмови від використання терміну “місцеві державні адміністрації” в законодавстві України.
Дістали подальшого розвитку питання:
- демократизації адміністративної реформи в Україні;
- правового статусу органів виконавчої влади внаслідок проведення конституційної реформи;
- принципи організації та діяльності органів виконавчої влади;
- розмежування компетенції обласних і районних державних адміністрацій;
- оптимізації структури обласних і районних державних адміністрацій.
Удосконалено:
- класифікацію центральних органів виконавчої влади;
- запропоновано прийняти окремі положення проекту Закону України “Про Кабінет Міністрів України”;
- правовий статус територіальних підрозділів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади.
Практичне значення одержаних результатів дисертаційного дослідження визначається актуальністю розглянутих у роботі проблем та новизною пропозицій їх вирішення.
Положення та висновки дослідження можуть бути використані при подальшій науковій розробці проблем науки адміністративного права і теорії управління та у процесі практичного вирішення питань адміністративного права та реформування виконавчої влади нашої держави.
Можна визначити такі окремі аспекти застосування результатів дисертаційного дослідження:
- у науково-теоретичній та науково-дослідницькій роботі – у сфері вивчення адміністративного права та проблем державного управління;
- у правотворчій та державотворчій роботі – при підготовці законопроектів щодо вдосконалення державного управління.
Деякі пропозиції дисертанта впровадженні у законодавчу діяльність (акт впровадження № 06-19/15- 729 від 7 червня 2004р.; акт впровадження № 06-19/15-1385 від 12 жовтня 2004р.; довідка № 06- 1/3- 624-2 від 26 жовтня 2004р.).
- у правозастосовчій діяльності – для вдосконалення практичної діяльності державних органів при реформуванні системи органів виконавчої влади;
- у навчальній та освітній роботі – у процесі викладання дисциплін адміністративного права, теорії управління, порівняльного правознавства у вищих навчальних закладах України.
Одержані результати дисертаційного дослідження можуть бути використані та використовуються у навчальному процесі при підготовці навчальних і робочих планів, лекційних, семінарських та практичних занять з дисциплін “Адміністративне право” та “Конституційне право” для студентів юридичного факультету університету “КРОК” (акт впровадження № А11-10/1 від 11 жовтня 2004р.).
Особистий внесок здобувача. Сформульовані у дисертації положення, узагальнення, оцінки та висновки, а також рекомендації й пропозиції обґрунтовані дисертантом на підставі особистих досліджень у результаті опрацювання та аналізу відповідних наукових та нормативно-правових джерел.
Апробація результатів дослідження. Дисертація підготовлена і виконана на кафедрі адміністративного права та процесу Національної академії державної податкової служби України, де відбулося її неодноразове обговорення та рецензування.
Результати досліджень оприлюднювалися на Всеукраїнському юридичному семінарі “Інтелектуальна власність в сфері кабельного телебачення. Практичний досвід застосування законодавства” (Харків, 17-19грудня 2002р.), Міжнародній науково-практичній конференції “Адміністративне право в контексті європейського вибору України” (Київ, 6-7 лютого 2004 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Сучасні проблеми захисту прав людини в умовах розбудови правової держави та громадянського суспільства в Україні” (Львів, 21 травня 2004 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції (м. Острог, 21 травня 2004 р.), Міжнародній науково-практичній конференції “Запорізькі правові читання” (Запоріжжя, 30 червня – 2 липня 2004 р.), Всеукраїнському семінарі, проведеному за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» за програмою “Права людини” (Київ, 13-14 травня 2004 р.).
Публікації. За темою дисертаційного дослідження опубліковано 6 робіт, із них 3 статті – у фахових наукових виданнях, 2 – у матеріалах конференцій, 1 – у збірнику наукових праць.
Основні результати дисертаційного дослідження опубліковані у таких фахових виданнях:
1. Янчук О.Ю. Адміністративна реформа в Україні: вектор зміни структурних зв язків // Вісник Національного університету внутрішніх справ. – 2003.–№24. – С. 64–68.
2. Янчук О.Ю. Структурно-кадрові аспекти адміністративної реформи в Україні // Право України. – 2004. –№2. – С. 31–33.
3. Янчук О.Ю. Європейський вибір України: трансформація системи виконавчої влади // Підприємництво, господарство і право. – 2004. –№6. – С. 70–73.
4. Янчук О.Ю. Як захистити свої права в державних та судових органах. (Посібник для практичного використання) // Міжнародний фонд «Відродження», Вінницька громадська організація «Відродження». – Вінниця. – 2004. – С.70.
5. Янчук О.Ю. Трансформація системи виконавчої влади в контексті адміністративної реформи в Україні // Адміністративне право в контексті європейського вибору України. Збірник наукових праць. За матеріалами Міжнародної науково-практичної конференції м.Київ, 6–7лютого 2004року, Київ – 2004, видавництво „Міленіум”– С.188–191.
6. Янчук О.Ю. Структурні зв язки у системі органів виконавчої влади // Всеукраїнська науково-практична конференція. – м. Острог, 21 травня 2004. – Наукові записки. Серія „Право”.– Острог.: Видавництво Національного університету „Острозька академія”, 2004.– С.160 –166.
Структура дисертації. Згідно із напрямом дослідження, логікою викладу та конкретними завданнями дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, які об єднують дев ять підрозділів, висновків та списку використаних джерел, що нараховує 294 позиції. Повний обсяг дисертації – 234 сторінок, із них – 188 сторінок основного тексту. Дисертація містить додатки, а також чотири акти впровадження.
| 
