|
Актуальність теми дослідження. Залізничний транспорт України є однією з провідних галузей народного господарства. За своєю роллю та потенціалом він виступає як важлива ланка системи вітчизняної економіки. Пов язано це не лише з тим, що він зв язує між собою різні підприємства, галузі та регіони, забезпечує перерозподіл ресурсів, працевлаштовує зна-чну кількість працівників, але й з тим, що через власний інтенсивний розвиток він інтегру-ється у шляхову мережу й інфраструктуру загальнодержавної та міжнародної транспортної системи. Це тим більш важливо, адже транспортна мережа України має цілком виражений транзитний характер. Перелічені фактори є лише мізерною частиною об єктивних реалій та умов, що є характерними для функціонування залізничного транспорту в Україні. Усі вони в сукупності зумовлюють велику відповідальність держави та її правоохоронних органів за стан правопорядку в усій галузі, на шляхах та в поїздах, безпеку пасажироперевезень, унебе-зпечення життя, здоров я, майна та інших благ людини від злочинних посягань. Боротьбу зі злочинністю та охорону громадського порядку на залізничному, повітряному та водному транспорті здійснюють органи внутрішніх справ на транспорті, які є структурною ланкою системи МВС України. Понад 80% обсягів діяльності транспортної міліції припадає на під-розділи, що обслуговують саме залізничний транспорт.
Стан охорони громадського порядку та попередження злочинів на залізничному транс-порті є досить напруженим. У пасажирських поїздах вчиняється до однієї третини всіх зло-чинів на транспорті; більше половини з них - на міжобласних маршрутах, третина – у примі-ських. Коло злочинних діянь, що вчиняються на пасажирському залізничному транспорті до-волі широке: це і вбивства, і навмисні тілесні ушкодження, і зґвалтування, і розбійні напади тощо. Але найбільш розповсюдженими злочинами є крадіжки приватного майна громадян. Забезпечення повного його збереження є одним із пріоритетних завдань не лише залізниць, але й органів внутрішніх справ на транспорті. У розкритті, розслідуванні та попередженні крадіжок приватного майна громадян, що вчиняються на залізничному транспорті, задіяні тисячі співробітників ОВС на транспорті, значна їх кількість працює безпосередньо на мар-шрутах. Для успішного виконання поставлених завдань працівникам підрозділів та служб транспортної міліції необхідно знати не лише способи вчинення крадіжок, їх розповсюдже-ність, але й особливості перевізного процесу, залізничну термінологію, специфіку докумен-тообігу, особливості детермінації, ефективні напрямки та заходи попередження, форми і ме-тоди взаємодії з територіальними ОВС і адміністраціями транспортних підприємств та інші обставини, які допоможуть оптимально вирішувати поставлені завдання. Це з одного боку зумовило обрання теми роботи.
З іншого, слід відзначити, що до сьогодні в науковій літературі питання організації ці-леспрямованої превентивної роботи із попередження крадіжок приватного майна громадян на пасажирському залізничному транспорті, так само як і накопичений досвід, практика, під-ходи та напрямки протидії не привернули до себе відповідної уваги дослідників. Окремі ас-пекти названої проблематики, а також загальнотеоретичні положення детермінації злочинно-сті та формування цілеспрямованої протидії їй в окремих соціальних системах розглянуті в роботах О.І. Алєксєєва, Ю.М. Антоняна, С.М. Алфьорова, О.М. Бандурки, М.М. Баранова, П.М. Білого, М.М. Биргеу, М.І. Гетмана, В.К. Гіжевського, В.В. Голіни, В.Л. Грохольського, Л.М. Давиденка, І.М. Даньшина, О.М. Джужи, Є.В. Додіна, А.І. Долгової, О.Ф. Долженкова, А.Ф. Зелінського, Ю.Ф. Кравченка, В.В. Коваленка, В.М. Кудрявцева, Н.Ф. Кузнецової, О.М. Литвака, О.М. Литвинова, Г.М. Міньковського, А.А. Музики, Г.О. Туманова, В.І. Шакуна, О.Н. Ярмиша та деяких інших вітчизняних та закордонних вчених, що репрезе-нтують різні галузі юридичного знання. Разом із тим слід підкреслити, що в наявних працях проблемам власне діяльності ОВСТ щодо запобігання крадіжкам та взагалі злочинності на пасажирському залізничному транспорті, організації та функціонуванню відповідної системи в якісно нових умовах розбудови незалежної держави та налагодження ринкових економіч-них механізмів загалом майже не приділялось уваги, а в комплексі ця проблема в Україні не досліджувалася. З урахуванням викладеного, маємо всі підстави констатувати той факт, що зараз боротьба зі злочинністю, а особливо з крадіжками, на пасажирському залізничному транспорті не завжди має упереджувальний характер, відсутнє її належне інформаційне за-безпечення, через що попереджувальні заходи не завжди є дієвими. Однією з причин ситуа-ції, що склалась, є відсутність науково обґрунтованих прикладних кримінологічних рекоме-ндацій щодо належної організації та забезпечення функціонування системи попередження. Названі обставини в комплексі зумовлюють актуальність теми дисертаційного дослідження.
Зв язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до вимог п. 2.5 Пріоритетних напрямків наукових та дисертаційних до-сліджень, які потребують першочергового розроблення і впровадження в практичну діяль-ність органів внутрішніх справ, на період 2004 – 2009 рр. (затверджені Наказом МВС Украї-ни від 05.07.2004 № 755), пп. 7.12, 7.28 Програми розвитку системи відомчої освіти і вузівсь-кої науки на період 2001 – 2005 рр. (затверджена наказом МВС України від 11.05.2001 № 356), а також п. 2.1 Головних напрямків наукових досліджень Національного університету внутрішніх справ МВС України на 2001 – 2005 рр.
Метою дисертації є розроблення на підставі кримінологічного аналізу крадіжок прива-тного майна громадян на пасажирському залізничному транспорті системи попереджуваль-них заходів, здійснюваних органами транспортної міліції, у тому числі форм і методів охо-рони громадського порядку та боротьби зі злочинністю, а також шляхів їх удосконалення та оптимізації.
Досягнення зазначеної мети здійснюється шляхом розв язання таких основних завдань: загальна характеристика організаційних та функціональних засад діяльності системи паса-жирського залізничного транспорту в Україні; розроблення кримінологічної характеристики крадіжок приватного майна громадян на пасажирському залізничному транспорті та систе-матизація типових ознак окремих елементів, їх конкретних складових; класифікація причин та умов, що сприяють вчиненню крадіжок у розглядуваній сфері, їх вивчення та інтеграція до єдиного детермінаційного комплексу вчинення злочинів даного виду; визначення та обґрун-тування, з урахуванням пріоритетності, актуальних завдань органів внутрішніх справ на транспорті щодо боротьби та попередження крадіжок приватного майна громадян на паса-жирському залізничному транспорті; визначення на підставі аналізу найбільш поширених у практиці ОВСТ напрямків та форм попередження вказаних крадіжок; диференціація проблем інформаційного забезпечення та аналітичного супроводження прийняття управлінських рі-шень із питань попередження злочинів в органах транспортної міліції; розроблення та обґру-нтування основних напрямків організації взаємодії лінійних органів внутрішніх справ із те-риторіальними ОВС та адміністраціями залізниць у розглядуваній сфері; розробка основних шляхів та методів оптимізації оперативно-службової діяльності служб і підрозділів ОВСТ у частині організації охорони громадського порядку, попередження злочинів та інших право-порушень на об єктах пасажирського залізничного транспорту.
Об єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають під час організації та здій-снення транспортною міліцією компетентної діяльності щодо попередження злочинів у сфері пасажироперевезень. Предметом дослідження є форми і методи, організаційні, процедурні та функціональні засади діяльності органів внутрішніх справ на транспорті щодо попередження крадіжок приватного майна громадян на пасажирському залізничному транспорті.
Методи дослідження. Методологічною основою дослідження є діалектичний метод на-укового пізнання, що дає змогу розглядати правові засади, процедурні та організаційні аспе-кти діяльності транспортної міліції щодо попередження крадіжок приватного майна грома-дян на пасажирському залізничному транспорті у їх розвитку, взаємозв язку та взаємовпливу між собою, органами управління, державою, суспільством в цілому. На даному методологіч-ному фундаменті в дисертаційній роботі застосовуються окремі спеціально-наукові методи пізнання. За допомогою системно-структурного методу досліджено транспортну галузь еко-номіки України, систему органів внутрішніх справ на транспорті та її вплив на організацію та здійснення попередження злочинів (підрозділи 1.1, 2.1, 2.2). Метод спостереження вико-ристано для вивчення проблем в організації інформаційно-аналітичного забезпечення попе-редження злочинів в ОВСТ (підрозділ 2.3). Історико-правовий метод застосовано для ретро-спективного аналізу підходів до організації охорони громадського порядку та попередження злочинів на об єктах пасажирського залізничного транспорту (підрозділи 1.3, 2.1). Метод по-рівняльно-правового аналізу юридичних норм та практики їх застосування використано під час аналізу правових засад координації та взаємодії лінійних органів внутрішніх справ з те-риторіальними ОВС та адміністраціями залізниць у сфері попередження злочинів (підрозділ 2.4). Статистичний метод застосовано для узагальнення результатів та репрезентації даних, отриманих у ході вивчення емпіричного матеріалу (підрозділ 1.2). Логіко-нормативний ме-тод використано для аналізу нормативно-правових актів з питань попередження злочинів та боротьби зі злочинністю на об єктах пасажирського залізничного транспорту (підрозділи 1.1, 2.1). Соціологічні методи дослідження (анкетування, інтерв ювання, опитування) застосова-но для вивчення думки фахівців з відповідних проблемних питань, що розглядаються, та з ясування соціальної результативності відповідних правових норм та організаційних заходів (підрозділи 1.3, 2.4, 2.5). Структурно-логічний метод використано для визначення основних напрямків удосконалювання й оптимізації теоретико-прикладних основ і практики організа-ції діяльності транспортної міліції щодо попередження злочинів, зокрема крадіжок приват-ного майна на пасажирському залізничному транспорті (висновки).
Науково-теоретичне підґрунтя дисертаційного дослідження склали наукові праці фахі-вців у галузі філософії, соціології, психології та низки галузевих юридичних наук: загальної теорії держави і права, історії держави і права, кримінального права, кримінології, теорії управління, адміністративного права, криміналістики, теорії оперативно-розшукової діяль-ності, юридичної психології тощо. Положення і висновки дисертації базуються на приписах Конституції України, чинних нормативно-правових актів, в тому числі відомчих, які регла-ментують питання організації та здійснення попередження злочинів на пасажирському заліз-ничному транспорті. Інформаційну і емпіричну основу дисертації склали узагальнення прак-тики діяльності різних підрозділів та служб органів внутрішніх справ на транспорті щодо попередження та боротьби з крадіжками приватного майна громадян (зокрема за спеціально розробленою анкетою вивчено 202 відповідні архівні кримінальні справи), політико-правова публіцистика, довідкові видання, статистичні матеріали МВС України за 1999 – 2003 рр., да-ні анкетування працівників ОВСТ (140 осіб), залізничної галузі (60 осіб) та пасажирів поїздів (120 осіб).
Наукова новизна одержаних результатів. Дисертація є першим в Україні монографіч-ним дослідженням проблем організації та здійснення транспортною міліцією України діяль-ності щодо попередження крадіжок приватного майна громадян на пасажирському залізнич-ному транспорті у сучасних умовах.
У результаті проведеного дослідження сформульовано ряд нових концептуальних по-ложень і висновків, які відповідають змістовним ознакам наукової новизни роботи. Основні з них такі:
- із позицій пріоритетів організації попередження злочинів на пасажирському заліз-ничному транспорті проаналізовано особливості функціонування даної галузі економіки України, а також систематизовано основні засади організації пасажироперевезень крізь при-зму функціональних обов язків окремих їх учасників (начальника поїзда, провідника вагону та пасажира);
- уперше розроблено кримінологічну характеристику крадіжок приватного майна громадян на пасажирському залізничному транспорті та втілено її у формат інформаційно-статистичної моделі, зміст якої складає інтегрована єдність узагальнених даних про криміно-логічно значимі ознаки та умови вчинення злочинів;
- на основі комплексного аналізу дії факторів, які детермінують вчинення крадіжок приватного майна громадян на пасажирському залізничному транспорті, зроблено висновок про тотожність механізмів їх впливу, активне взаємне проникнення, інтеграцію різних за ха-рактером та змістом обставин, через що обґрунтовується необхідність комплексного попере-джувального впливу на весь причинний комплекс злочинів даного виду;
- дістали подальшого розвитку принципово нові підходи (рівневий, інституціональ-ний, прогностичний) до аналізу основних напрямків та заходів попередження крадіжок при-ватного майна громадян на пасажирському залізничному транспорті;
- удосконалено розуміння суті проблем у сфері інформаційно-аналітичного забезпе-чення попередження злочинів та прийняття управлінських рішень в органах внутрішніх справ на транспорті та запропоновано можливі шляхи удосконалення цієї підсистеми на ос-нові впровадження нових інформаційних технологій, удосконалення цільового та організа-ційного призначення відповідних компонентів інформаційних ресурсів;
- уперше на підставі аналізу цілей, завдань, функцій, компетенції та повноважень різ-них підрозділів та служб ОВСТ у сфері попередження злочинів на об єктах пасажирського залізничного транспорту доводиться необхідність застосування якісно нових організаційних форм співпраці лінорганів внутрішніх справ із територіальними ОВС та адміністраціями за-лізниць, а також специфікації оперативно-службової діяльності працівників транспортної мі-ліції;
- уперше сформульовано ряд конкретних пропозицій і рекомендацій, спрямованих на оптимізацію теоретико-прикладних засад, ефективізацію практичної діяльності служб та під-розділів транспортної міліції щодо попередження крадіжок приватного майна громадян на пасажирському залізничному транспорті, а також запропоноване авторське бачення шляхів оптимізації окремих складових елементів комплексної системи профілактики злочинів в Україні.
З усіх висловлених концептуальних положень вноситься пропозиція про нормативне закріплення наведених рекомендацій у спеціалізованих нормативно-правових актах з питань протидії злочинності.
Практичне значення отриманих результатів полягає в наступному:
- у науково-дослідній сфері - результати, які в сукупності формують цілісний підхід до вирішення доволі значної кількості проблем, які накопичились у сфері протидії злочинно-сті, - можуть стати основою для подальших розробок кримінологічних питань попередження різних видів злочинів;
- у сфері правотворчості - висновки, пропозиції і рекомендації, сформульовані в ди-сертації, можуть бути використані для підготовки й внесення змін до ряду законодавчих і підзаконних актів, як загальних і галузевих, так і спеціальних, що, безумовно, сприятиме вдосконалюванню правового регулювання правоохоронної діяльності, зокрема профілактич-ної;
- у практиці правозастосування - використання отриманих результатів дозволить оп-тимізувати організацію і зробити більш ефективною діяльність транспортної міліції щодо попередження крадіжок приватного майна громадян на пасажирському залізничному транс-порту;
- у навчальному процесі - матеріали дисертації можуть бути використані і вже актив-но використовуються при підготовці підручників і навчальних посібників, при проведенні лекцій, практичних і семінарських занять із таких дисциплін як “Кримінологія”, “Адмініст-ративна діяльність ОВС”, “Транспортне право”;
- у сфері правового виховання і формування правової свідомості - положення і реко-мендації роботи можуть бути використані для підвищення рівня правової культури населен-ня і працівників правоохоронних органів.
Особистий внесок здобувача полягає в одержанні наукових результатів, викладених у дисертації. Дисертаційне дослідження виконане дисертантом самостійно, усі сформульовані в ньому положення та висновки обґрунтовані на базі самостійних досліджень автора.
Апробація результатів дослідження. Результати наукових досліджень, висновки та про-позиції автора оприлюднювалися на наукових та науково-практичних конференціях: “Про-блеми взаємодії територіальних і транспортних органів внутрішніх справ у попередженні та розкритті злочинів” (Львів, 2003 р.), “Теорія та практика виховної роботи в ОВС України” (Харків, 2004 р.), “Основні напрямки реформування ОВС в умовах розбудови демократичної держави” (Одеса, 2004 р.); постійних семінарах “Організаційно-правові засади боротьби з правопорушеннями на транспорті” (ОЮІ НУВС, УМВС на Одеській залізниці, 2002-2004 рр.).
Публікації. За темою дисертації автором опубліковано 5 статей у фахових наукових ви-даннях та 5 тез доповідей на науково-практичних конференціях та семінарах.
|
