|
Актуальність теми. У сучасних умовах ринкової економіки, демократизації українського суспільства, формування соціальної, правової держави, важливе значення має скоординована участь в політичних та соціально-економічних процесах життя громадськості. Провідну роль у цьому повинні відігравати профспілки як найбільш масові громадські організації. Розвиток і вдосконалення соціальних відносин повинні стати в суспільстві головним пріоритетом управління конфліктами з метою послаблення соціального напруження. На першому плані у цих процесах стають відносини соціального партнерства, за допомогою яких мають розв язуватися нагальні проблеми українського суспільства. Розвиток інституту соціального партнерства в Україні безпосередньо пов язаний зі зростанням ролі колективно-договірного регулювання соціально-трудових відносин. У зв язку з цим у сучасних умовах ринкової економіки важливе теоретичне і практичне значення для реального захисту трудових прав та законних інтересів працівників набуває реалізація функцій профспілок при укладенні колективних договорів і угод. Проблема визначення функцій профспілок при укладенні колективних договорів і угод у сучасних умовах ринкової економіки є малодослідженою і полягає у:
- науковій і практичній важливості вивчення функцій профспілок у соціально-партнерських відносинах при укладенні колективних договорів і угод;
- перегляді та вдосконаленні форм діяльності профспілок;
- створенні ефективного правового механізму, спроможного забезпечити належну процедуру щодо колективно-договірного регулювання соціально-партнерських відносин; - необхідності внесення змін та доповнень до чинного законодавства та доповнень до проекту Трудового кодексу, які б конкретизували правові форми участі профспілок у відносинах соціального партнерства при укладенні колективних договорів і угод.
Створення дієвого механізму захисту соціально-трудових прав та законних інтересів працівників засобами колективно-договірного регулювання розглядається дисертантом як один з елементів реформування діяльності профспілок та створення високопрофесійної представницької та правозахисної організації. З огляду на функції, які повинні виконувати профспілки, це сприятиме реальному й дієвому захисту прав особи, розвитку громадянського суспільства та соціального партнерства в Україні.
Теоретичною основою дисертаційного дослідження стали праці М.Г. Александрова, К.С. Батигіна, В.М. Догадова, Н.Б. Болотіної, В.А. Васильєва, В.С. Венедиктова, Г.С. Гончарової, В.Я. Гоца, Б.Н. Жаркова, В.В. Жернакова, П.І. Жигалкіна, С.О. Іванова, М.В. Лушникової, І.Я. Кисельова, З.Я. Козак, Р.І. Кондратьєва, Л.І. Лазор, Р.З. Лівшиця, І.О. Лосиці, А.Р. Мацюка, О.М. Мовчана, Г.К. Москаленка, О.М. Обушенка, Г.В. Осового, О.С. Пашкова, П.Д. Пилипенка, В.І. Прокопенка, О.І. Процевського, В.Г. Ротаня, Г.Ю. Семигіна, З.К. Симорота, В.М. Скобєлкіна, О.В. Смирнова, В.І. Смолярчука, І.О. Снігірьової, Т.А. Сошникової, Г.О. Стоян, В.М. Толкунової, Н.М. Хуторян, А.І. Цепіна, Г.І. Чанишевої, В.А. Чибісова, В.І. Щербини та інших.
У процесі дослідження використовувалися закони України, нормативні акти Президента України і Кабінету Міністрів України, Федерації професійних спілок України, постанови Пленуму Верховного Суду України, нормативні акти ФПУ, нормативні акти інших країн та іноземна наукова література присвячена цій тематиці.
Зв язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана відповідно до загально академічної комплексної наукової теми „Соціальна держава: міжнародний досвід та реалії України” та наукової теми кафедри цивільно-правових дисциплін „Правові проблеми соціального захисту громадян в Україні”, затвердженими Вченою радою Академії праці і соціальних відносин професійних спілок України (протокол № 5 від 12.02.2003 р.).
Мета і задачі дисертаційного дослідження полягає у всебічному розкритті сучасних тенденцій діяльності профспілок у колективно-договірному регулюванні трудових відносин та визначенні функцій профспілок у сучасних соціально-партнерських відносинах при укладенні колективних договорів і угод.
Відповідно до поставленої мети, задачами дисертаційного дослідження є:
- дослідження розвитку інституту колективно-договірного регулювання соціально-трудових відносин;
- визначення міжнародного досвіду діяльності профспілок при укладенні колективних договорів і угод;
- дослідження понятійного апарату трудового законодавства стосовно колективно-договірного регулювання, соціально-партнерських відносин та діяльності профспілок;
- визначення ефективності колективних договорів і угод та ролі профспілок в її забезпеченні;
- визначення функцій профспілок у становленні соціально-партнерських відносин;
- дослідження особливостей поширення положень колективних договорів і угод на суб єктів соціально-партнерських відносин та практичних дій профспілок при укладенні колективних договорів і угод;
- розроблення, обґрунтування і внесення пропозицій стосовно сучасних напрямів діяльності профспілок у колективно-договірному регулюванні соціально-партнерських відносин;
- визначення способів реалізації функцій профспілок у соціально-партнерських відносинах.
Об єктом дослідження виступають суспільні відносини, пов язані з діяльністю соціальних партнерів при укладенні колективних договорів і угод.
Предметом дослідження є функції профспілок при укладенні колективних договорів і угод у сучасних умовах ринкової економіки.
Методи дослідження обрані з урахуванням поставленої мети й задач, об єкта і предмета дослідження: історико-правовий (для дослідження генези наукових поглядів на проблему розвитку інституту колективно-договірного регулювання та ролі профспілок у цьому процесі (підрозділ 1.1, 1.3, 2.1, 2.3, 2.2); логіко-семантичний (для дослідження та поглиблення понятійного апарату, що має відношення до теми дослідження (підрозділи 1.1, 1.2, 1.3); порівняльний (для розгляду міжнародного досвіду діяльності профспілок при укладенні колективних договорів і угод, які виконують функції схожі із законодавством України (підрозділи 1.2, 2.2, 2.3). Соціологічний і статистичний методи використовувалися для визначення ефективності колективних договорів і угод як форм соціального партнерства (підрозділ 1.3) та узагальнення основних функцій профспілок, що спрямовані на вдосконалення діяльності професійних спілок у сфері колективно-договірного регулювання (розділ 3). Крім того, з метою узгодження результатів дисертант використовував логіко-юридичний метод.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що у дисертації проведено теоретичне узагальнення та комплексний аналіз практичної діяльності профспілок при укладенні колективних договорів і угод у сучасних умовах ринкової економіки.
У роботі дістало подальшого розвитку: - розуміння ролі і значення інституту колективно-договірного регулювання соціально-трудових відносин, який є одним з найдієвіших засобів захисту трудових прав та законних інтересів працівників у сучасних умовах розбудови економіки та становлення цивілізованого ринку праці;
- теоретичні напрацювання щодо застосування міжнародного досвіду діяльності профспілок при укладенні колективних договорів і угод в національному законодавстві та практиці;
- розмежування понять „право на працю” (можливість одержання соціальних благ) та „свобода праці” (можливість уникнути певних обмежень з боку держави), а також поняття „функцій профспілок” як визначальних та пріоритетних напрямів діяльності профспілок; - теоретичні напрацювання щодо надання працівникам права брати участь в управлінні підприємством шляхом розвитку цивілізованих корпоративних відносин;
- визначення основних функцій профспілок при укладенні колективних договорів і угод: захисна, реформаторська, партнерська (соціальний діалог), правостворююча, представницька, контрольна, інформаційно-консультативна, освітньо-просвітительська, виховна, організаційна. Ці функції визначаються не як загальні функції профспілок, що ототожнюються з їх головними напрямами діяльності, а саме як завдання з практичної реалізації наданих їм прав;
- класифікація етапів становлення українських профспілок як активного суб єкта соціально-партнерських відносин: 1) період з 1921 по 1929 рр.; 2) з 1929 до 1992 рр.; 3) з 1992 року до сьогодні та визначення особливостей кожного з цих етапів;
- теоретичні напрацювання стосовно визначення суб єктного складу поширення колективних договорів і угод на роботодавця та членів виборних органів профспілки та механізму погодження повноважень соціальних партнерів з урахуванням практики укладення колективних договорів і угод;
- теоретичні напрацювання стосовно поширення порядку утворення спільного представницького органу не тільки на профспілки, а й на інші органи уповноважені трудовим колективом на його представництво, механізму погодження повноважень органів соціального партнерства на представлення інтересів сторін колективних переговорів та реалізації пропозиції Міжнародної організації праці про визначення ступенів відповідальності за забезпечення процедури укладення та виконання колективних договорів і угод;
- наукові погляди щодо необхідності посилення захисту прав особи в Україні.
У дисертації удосконалено:
- положення про необхідність залучення до роботи в органах управління підприємства членів виборних органів профспілки для більш ефективного впровадження соціально-партнерських зобов язань та соціального контролю;
- положення про необхідність залучення до колективно-договірного процесу власників підприємства через повноваженого їх представника або довірену особу; - впровадження правових форм участі профспілок в колективно-договірному регулюванні під час реструктуризації підприємства з метою соціального захисту трудових прав та законних інтересів працівників.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що викладені в дисертації положення можуть бути використані у: 1) науковій роботі — при спеціальному дослідженні різних аспектів діяльності профспілок та соціальних партнерів; 2) навчальному процесі — при викладанні трудового та цивільно-процесуального права, розробці посібників і методичних рекомендацій; 3) нормотворчості — при реформуванні чинного трудового законодавства і, зокрема, при розробці змін та доповнень до законів України „Про колективні договори і угоди”, „Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності”, проекту Трудового кодексу України; 4) правозахисній діяльності — при розробці пропозицій щодо підвищення рівня захисту трудових прав та законних інтересів працівників.
Реалізація результатів дослідження здійснювалася шляхом подання пропозицій до Верховної Ради України, Федерації професійних спілок України та Національної ради соціального партнерства щодо необхідності внесення змін і доповнень до Законів України „Про колективні договори і угоди”, „Про професійні спілки, їх права і гарантії діяльності”, проекту Трудового кодексу України.
Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні положення та практичні рекомендації були викладені у доповідях: на Всеукраїнській науково-практичній конференції „Актуальні проблеми державотворення в умовах адміністративної реформи” (м. Запоріжжя, 11-12 квітня 2003 р.); Міжнародній науково-практичній конференції „Проблеми й напрямки формування світогляду майбутніх працівників органів внутрішніх справ та забезпечення прав і свобод людини”, присвяченій 55-річчю проголошення загальної Декларації прав людини та 10-ій річниці „Віденської Декларації” (м. Запоріжжя, 11-12 грудня 2003 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції „Актуальні проблеми взаємодії судових та правоохоронних органів у процесі реалізації завдань кримінального судочинства” (м. Запоріжжя, 28-29 травня 2004 р.); науково-практичній конференції „Кодифікація трудового законодавства України: стан та перспективи” (м. Запоріжжя, 25-26 червня 2004 р). Результати дослідження проблеми в цілому, окремі її аспекти, одержані результати та висновки обговорювалися на спільних засіданнях кафедр цивільно-правових дисциплін та господарсько-правових дисциплін Запорізького юридичного інституту МВС України, кафедри цивільно-правових дисциплін Академії праці і соціальних відносин Федерації професійних спілок України та використовувались при розробці й укладенні галузевої угоди та колективного договору на ВАТ „Запоріжсталь”. Публікації. Основні положення дисертації викладено у п яти наукових статтях у фахових виданнях та чотирьох тезах конференцій.
Структура дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, які об єднують дев ять підрозділів, висновків, списку використаних джерел та чотирьох додатків. Загальний обсяг дисертації становить 204 сторінки. Список використаних джерел складається із 191 найменування.
| 
