|
Актуальність теми. Повернення України в русло загальноєвропейського цивілізаційного розвитку бачиться виключно на шляху ринку, демократії, широких особистих прав і свобод громадян. В цій ситуації неминуче підвищується інтерес до ідеології та цінностей лібералізму, рівно як до діяльності ліберально-демократичних партій, що існували в Україні, оскільки саме лібералізм свого часу заклав підвалини західної моделі демократії. Очевидно і цілком закономірно, що об єктивний аналіз минулого дає можливість певною мірою прогнозувати майбутнє.
Звернення до дослідження рецепції ліберальної ідеології сучасною політико-правовою думкою закладає підвалини для вирішенням правових проблем в Україні, які загострилися підчас нещодавньої політичної кризи, оскільки саме в правовій традиції лібералізму зароджувались і розвивалась ідеї прав людини, конституціоналізму, децентралізації влади і місцевого самоуправління. Аналіз ключових положень політико-правової традиції лібералізму дає змогу глибокого теоретичного опрацювання нагальних потреб вітчизняного державотворення, розробки рекомендацій щодо змін до Конституції України, пов язаних з реформуванням місцевого самоврядування.
На жаль, на сьогодні в Україні відсутнє комплексне дослідження феномену вітчизняного лібералізму на кшталт такого, як було проведене в Росії в роботах В.В Леонтовича “История либерализма в России 1762-1914” і В.І. Приленського “Опыт исследования мировоззрения ранних русских либералов”, або в Німеччині в роботі Г. Рормозера “Криза лібералізму” чи в Сполучених Штатах Америки в роботі Л. Харца “Ліберальна традиція в Америці”. В Україні сформувалась певна галузь соціальної філософії, яка може бути визначена як лібералістика, але навряд чи можна констатувати існування подібного напрямку в галузі історії політико-правових вчень.
Таким чином, актуальність теми даного дослідження визначається кількома причинами: по-перше, необхідністю проведення теоретико-правового аналізу національної ліберальної традиції як елементу підмурку загальноєвропейської цивілізації, що надає можливість усвідомити базові компоненти гармонійної інтеграції українського суспільства в європейські соціально-політичні процеси; по-друге, дослідження теоретико-правових принципів лібералізму дає змогу опрацювати нові загальні методологічні засади правознавства, позбутися монометодологічних штампів.
Зв язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана у відповідності до п.1.1. «Головних напрямків наукових досліджень Національного університету внутрішніх справ на 2001-2005 роки».
Мета і задачі дослідження. Об єктом дисертаційного дослідження виступає рецепція ліберальної ідеологій у вітчизняній політико-правовій традиції.
Предметом дослідження є політично-правові концепції вітчизняних політичних діячів і науковців, соціальний досвід діяльності політичних партій і рухів, які сповідували ліберальні ідеї.
Мета дисертаційного пошуку – визначити ступінь і характер впливу ідей лібералізму на формування української філософсько-правової думки. Хронологічні рамки дослідження визначені історичними межами появи перших пам яток політико-правової думки, які відбивали вплив лібералізму (початок ХІХ ст.), та наявністю потужної ліберальної течії в сучасній політико-правовій парадигмі.
Досягнення поставленої мети може бути реалізовано в процесі вирішення наступних завдань:
- виявити специфічні ознаки української ліберально-правової думки;
- прослідити генезис становлення українського лібералізму;
- виявити зв язок між ліберальною ідеологією і становленням української національної ідеї;
- проаналізувати соціально-політичну практику ліберального руху в Україні;
- оцінити значення впливу ліберальної ідеології на розвиток сучасної політико-правової думки в Україні.
Методологічною базою дисертаційного дослідження є комплекс когнітивних методів, серед яких можна виділити:
- порівняльно-історичний метод у рамках теоретико-правового аналізу лібералістики, який дозволяє виявити характер і ступінь впливу ідей лібералізму на формування української соціально-правової думки;
- метод історичної ретроспекції, який дозволить деталізувати процес розвитку української ліберальної думки і виявити етапи її еволюції;
- прагматичний та феноменологічний методи, які сприяють проведенню філософсько-правового аналізу ліберальної ідеології в Україні.
Безумовно, автор не обмежується тільки переліченими методами. Під час дослідження використовувався доволі широкий методологічний спектр, але були визначені зазначені методологічні пріоритети дисертаційної роботи.
В якості основоположних методологічних принципів аналізу проблеми дисертаційного дослідження автором обрані принципи об єктивності, причинності, історизму та світоглядного плюралізму.
Теоретична база дослідження складається з трьох груп творів. До першої належать твори класиків світової ліберальної думки Т. Гоббса, Дж. Локка, Д. Г юма, А.Сміта, Дж. Бентама та В.Гумбольдта. Саме в роботах цих авторів були викладені фундаментальні принципи лібералізму, які залишаються незмінними й понині. Вони створили загальний нарис ліберальної ідеї як бажаного політико-правового порядку. Модерністські концепції лібералізму представлені у творах Г. Спенсера, Л. Гумпловича, Дж. Міля, Т.Г. Гріна, Д.Дж. Річчі. Роботи цих авторів стали класикою ліберальної політико-правової думки і відбили ключові моменти соціально-правової модернізації європейського суспільства ХІХ століття, з одного боку, а, з іншого, загально-методологічні змін в у підходах до вивчення проблем соціально-правових наук того часу. Праці мислителів ХХ століття, таких як Ф.Гаєк, Ф.Фукуяма, Ч. Тейлор, Р. Дворкін, У. Кімлика, стали основою сучасної лібералістики, склали підмурок науки про лібералізм як загальне цивілізаційне явище.
До другої групи належать твори вітчизняних авторів. В.Б. Антоновича, М.І.Костомарова, П.Куліша, М.П. Драгоманова, Б.О. Кістя-ківського, Є.В.Спекторського, О.Д. Градовського, М.І. Палієнка, С. Подолинського, Ю.О. Бачинського, О.Терлецького, М.С. Грушевського та інших. Їх роботи визначили специфіку української ліберально-правової думки, у них відображений синтез національної традиції і загальноєвропейських принципів лібералізму.
Зі специфікою розвитку лібералізму в Україні пов язано особливості третьої групи теоретичних джерел – це програми українських політичних партій, що приймали ліберальні ідеї, та державно-правові документи часів революції та громадянської війни. Ця група джерел дозволяє нам ознайомитися зі сферою втілення ліберальних ідей в соціально-політичній практиці.
Наукова новизна дисертаційного дослідження полягає в доведенні наступних суттєво важливих положень:
1. В роботі з ясовано специфіку політико-правового дискурсу українського лібералізму як одного з головних напрямків соціально-правової ідеології, що вплинули на становлення національної школи правознавства.
2. Автором визначені ключові моменти розвитку української ліберальної політико-правової думки, запропонована власна періодизація етапів розвитку українського лібералізму.
3. Встановлено і доведено генетичний зв язок розвитку вітчизняної політико-правової думки з розвитком континентальної версії лібералізму.
4. В роботі доведено безпосередній зв язок між ліберальною ідеологією і становленням української національної ідеї;
5.Аналіз соціально-політичної практики ліберального руху в Україні дав підстави для висновку про трансформаційний характер українського лібералізму, який пов язано з головною місією ліберальної ідеології: модернізувати суспільство, спираючись на відповідні соціальні зміни.
6. В результаті аналізу історичного розвитку ліберальної ідеології доведено, що ідея української державності в ХІХ-ХХ століттях формувалась і реалізовувалась на практиці під впливом європейського лібералізму.
Практичне значення дисертації. Завдяки тому, що в роботі були визначені загальні і особливі риси українського лібералізму, його генезис та чинники формування ключових ідей вітчизняної традиції ліберальної ідеології, результати дисертаційного дослідження сприяють вдосконаленню теоретичної і методологічної бази досліджень не тільки історії і теорії держави та права, а й усієї царини соціально-правових наук. Науковий доробок дисертаційного дослідження може бути використаний як загальнотеоретичне і методологічне підґрунтя досліджень теорії та історії держави і права, історії політико-правових вчень, мають практичне значення при розробці політичних та соціальних технологій, опрацюванні загальної правової стратегії держави. В тому числі результати дисертаційного дослідження можуть бути застосовані в розробці концепції побудови правової, демократичної, соціальної держави, розв язанні проблеми збереження національної ідентичності в сучасній соціокультурній ситуації. Звернення до дослідження рецепції ліберальної ідеології сучасною політико-правовою думкою закладає підвалини для вирішенням правових проблем в Україні, які загострилися під час нещодавньої політичної кризи, оскільки саме в правовій традиції лібералізму зароджувались і розвивалась ідеї прав людини, конституціоналізму, децентралізації влади і місцевого самоврядування. Аналіз ключових положень політико-правової традиції лібералізму дає змогу глибокого теоретичного опрацювання нагальних потреб вітчизняного державотворення, розробки рекомендацій щодо змін до Конституції України.
Лібералізм як політико-правова парадигма, став підмурком ідеї конституціоналізму і самоврядування, розробки теоретичних основ створення інститутів правової держави і громадянського суспільства, тому запропонований аналіз теоретико-правового спадку лібералізму сприяє правовій розбудові держави в руслі загальноєвропейських процесів, інтеграції українського суспільства з Євросоюзом.
Апробація результатів дисертації. Результати роботи пройшли апробацію на двох теоретичних семінарах кафедри теорії і історії держави і права НУВС, доповідались на конференції «Право в системі соціальних норм: історико-правовий аспект» (м.Чернівці, травень 2005р.).
Публікації. Основні положення і висновки дисертації вміщені автором у трьох статтях, виконаних одноосібно і опублікованих у виданнях, визнаних ВАК України фаховими з юридичних наук.
Структура дисертації. Дисертація складається з вступу двох розділів, які містять шість підрозділів, висновків, списку літератури. Повний обсяг дисертації 170 сторінок, список використаних джерел 16 сторінок (184 назви).
| 
