|
Актуальність теми дослідження. Процес постійного розвитку науки конституційного права, яка не може обмежуватись рамками вітчизняної правової системи, зумовлює необхідність теоретичного осмислення сутності, розвитку та механізму функціонування інститутів конституційного права в державах із розвинутими засадами конституційної державності. В умовах динамічного розвитку теоретичного потенціалу науки конституційного права України, конституційного законодавства, всієї правової системи України, зміни ціннісних орієнтацій у правотворчості цілком закономірним є вивчення конституційного досвіду не лише держав системи континентального права, але також держав системи загального права. Для правового дослідження, пов язаного з вивченням досвіду зарубіжних країн з певної правової проблематики, завжди є актуальним питання щодо критеріїв вибору держав, які стануть предметом дослідження. Як правило, у дослідженнях, присвячених порівняльно-правовому аналізу вітчизняного конституційного правосуддя та конституційного правосуддя інших держав, вибір держав, досвід яких був предметом дослідження, визначався з огляду на належність таких держав до тієї ж моделі конституційного правосуддя, що і вітчизняне ([63], [114]). Однак не менш важливим є досвід держав, у яких конституційне правосуддя апробовано у часі, реалізується стабільно і ефективно. Корисним з цієї точки зору може стати досвід Сполучених Штатів Америки (далі США) – держави, в якій інститут конституційної юстиції функціонує більше, ніж 200 років.
При визначенні пріоритетних шляхів розвитку інституту конституційної юстиції в Україні може бути використано досвід США щодо врегулювання суспільних відносин за допомогою інституту конституційної юстиції. Це, зокрема, стосується статусу суддів, процесу тлумачення Конституції, захисту основних прав і свобод громадян, доцільності надання Конституційному Суду України правотворчих повноважень, їх обсягу та порядку здійснення. Це не означає, що американський конституційний досвід в усіх випадках є готовим зразком для запозичення. Механічна трансплантація іноземних правових інститутів, без врахування національних особливостей не завжди є виправданою і може призвести до шкідливих наслідків. Врахування зарубіжних доктрин є особливо корисним у тих випадках, коли в національному законодавстві існують суттєві прогалини у правовому регулюванні чи коли та або інша держава має намір здійснити серйозні реформи своїх державно-правових інститутів, не маючи в цьому достатнього досвіду. Певною мірою це стосується і проблем реформування судової системи України.
На сьогодні у вітчизняній науці відсутні дослідження, присвячені комплексному аналізу ролі та місця інституту конституційної юстиції у правовій системі США. Праці радянського періоду були спрямовані переважно на виявлення негативних моментів у діяльності американських судів та стосувалися, як правило, лише окремих аспектів функціонування судового конституційного контролю в США: історичного, дослідження питань діяльності Верховного суду США в період з кін. ХІХ до поч. ХХ ст., аналізу діяльності Верховного суду США як інституту політичної системи. Не заперечуючи наукової цінності праць радянського періоду, слід констатувати, що деякою мірою вони вже втратили свою актуальність, оскільки містили певне ідеологічне навантаження.
У пострадянський період проблеми конституційного права США почали активно досліджуватися російськими вченими. Вагомим внеском у вивчення американського досвіду конституційного розвитку є праці професора Московського державного університету ім. М.В. Ломоносова А.О. Мішина, який вважається засновником так званої американістичної школи. Серед сучасних праць російських вчених, в яких розкриваються окремі аспекти інституту конституційної юстиції США, можна назвати праці І.А. Алєбастрової [19] та В.І. Лафітського [79].
У вітчизняній правовій науці аналіз судового конституційного контролю в США обмежується, як правило, стислим оглядом деяких його особливостей у монографіях (О.В. Зайчука [57], І.Д. Сліденка [121], С.В. Шевчука ([151], [152]), В.І. Шишкіна [155]) та підручниках з конституційного права зарубіжних країн ([39], [66], [146]). Отже, знання про інститут конституційної юстиції США мають обмежений характер, що обумовлює необхідність здійснення комплексного аналізу цього явища. Вищезазначені аспекти і обумовили актуальність даної проблеми та необхідність її дослідження.
Зв язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження здійснено в рамках державної програми науково-дослідної роботи “Формування механізму реалізації та захисту прав та свобод громадян України” № 01 БФ 042-01, яка виконується на юридичному факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка та узгоджується з науковими планами кафедри конституційного та адміністративного права юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є комплексний аналіз місця та ролі судового конституційного контролю в правовій системі США, з ясування сучасного стану та основних тенденцій розвитку інституту конституційної юстиції в США. Мета дослідження обумовлює його завдання, які можна сформулювати наступним чином:
- розкрити зміст понятійного апарату, який застосовується у науковій літературі для характеристики діяльності судів загальної юрисдикції на чолі з Верховним судом США щодо перевірки конституційності актів органів законодавчої і виконавчої влади;
- встановити особливості функціонування судового конституційного контролю в США;
- дослідити зв язок судового конституційного контролю з такими компонентами правової системи США, як принцип розподілу влад та судовий прецедент;
- здійснити порівняльний аналіз прецедентних проявів у практиці Конституційного Суду України з судовими прецедентами, створеними Верховним судом США;
- визначити основні тенденції практики Верховного суду США щодо тлумачення Конституції США, контролю за діяльністю органів законодавчої та виконавчої влади, а також контролю за дотриманням конституційних прав і свобод.
Об єктом дослідження є інститут конституційної юстиції в США.
Предметом дисертаційного дослідження є теоретичні та практичні питання функціонування інституту конституційної юстиції в США: особливості виникнення судового конституційного контролю; взаємозв язок судового конституційного контролю з концепцією розподілу державної влади та доктриною судового прецеденту в американському праві; ознаки структурних елементів конституційної юстиції США – тлумачення Конституції, контролю за діяльністю органів законодавчої та виконавчої влади, контролю за дотриманням конституційних прав і свобод.
Методологічна та теоретична основа дослідження. Методологічну основу дисертаційної роботи складають сучасні методи наукового пізнання, застосування яких об єктивно обумовлено змістом поставлених завдань. Для комплексного аналізу інституту конституційної юстиції США було застосовано системно-структурний метод дослідження. Історичний метод дозволив дослідити питання, пов язані із становленням судового конституційного контролю в США, формуванням американської доктрини про судовий конституційний контроль та впливом судової практики Верховного суду США на її розвиток. Порівняльно-правовий метод застосовувався при співставленні правотворчої практики в діяльності Верховного суду США та Конституційного Суду України, висвітленні питань про можливість визнання прецедентного характеру рішень Конституційного Суду України та врахування як позитивного, так і негативного правотворчого досвіду Верховного суду США для вдосконалення українського законодавства, а також при дослідженні ролі Верховного суду США у врегулюванні окремих питань захисту конституційних прав і свобод особи. При формулюванні визначень, аналізі позицій дослідників та змісту правових норм були використані окремі прийоми логічного методу наукового пізнання: опис, класифікація, аналіз та синтез.
Науково-теоретичною базою дослідження стали положення, підходи та ідеї, що містяться в працях вчених України, зокрема, А.З. Георгіци, В.О. Гергелійника, О.В. Городецького, О.В. Зайчука, М.І. Козюбри, О.Л. Копиленка, М.В. Костицького, Б.В. Малишева, В.Ф. Мелащенка, О.М. Мироненка, О.Г. Мурашина, М.П. Орзіха, В.Ф. Погорілка, П.М. Рабіновича, М.Д. Савенка, М.Ф. Селівона, О.Ф. Скакун, І.Д. Сліденка, П.Б. Стецюка, В.Я. Тація, М.В. Тесленко, В.П. Тихого, Ю.М. Тодики, О.Ф. Фрицького, В.М. Шаповала, С.В. Шевчука, Н.Г. Шукліної та інших, російських вчених: І.А. Алєбастрової, П.Д. Баренбойма, С.В. Боботова, І.Ю. Богдановської, А.Б. Вєнгєрова, М.В. Вітрука, В.П. Власіхіна, Б.С. Ебзєєва, Л.М. Ентіна, С.О. Єгорова, І.Ю. Жигачова, О.А. Жидкова, О.О. Кутафіна, В.І. Лафітського, М.М. Марченка, А.О. Мішина, Ф.М. Рєшетнікова, В.В. Согріна, В.Є. Чіркіна, В.М. Шумілова та інших, радянських вчених: Г.Г. Бойченко, М.М. Вопленка, К.Ф. Гуценка, В.Б. Євдокімова, О.О. Махненко, М.А. Нікіфорової, М.А. Нуделя, С.В. Філіпова, З.М. Черніловського, а також в працях американських вчених та вчених інших держав: Р. Давіда, Р. Дворкіна, Д. Каррі, Е. Кейнса, Р. Кросса, Д. Мідора, С. Уейна, Д. Уілсона, Л. Фрідмена, К. Ауербаха, А. Барака, Д. Бітті, В. Бернхема, Д. Фельмана, Л. Лангер, Д. Новака, Р. Ротунди, Л. Зейдмана, Л. Трайба. Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є одним із перших у вітчизняній правовій науці комплексних досліджень функціонування судового конституційного контролю в якості компонента правової системи США. На відміну від праць радянського періоду, в яких проблема судового конституційного контролю в США досліджувалась переважно з позицій виявлення негативних явищ в його функціонуванні і розвитку, в роботі здійснено аналіз поставленої проблеми з принципово нових позицій, які і визначають наукову новизну. Наукова новизна дисертаційного дослідження конкретизується у наступних основних положеннях, які виносяться на захист:
1. Визначення конституційної юстиції США як діяльності судів загальної юрисдикції на чолі з Верховним судом США, направленої на вирішення конституційно-правових питань шляхом здійснення конституційного контролю, який має універсальний та відносний характер (рішення суду є обов язковим лише для сторін конкретної судової справи), залежить від факту правозастосування відповідних норм права, включає перевірку конституційності актів органів законодавчої і виконавчої влади, контроль за дотриманням конституційних прав і свобод, а також контроль за здійсненням правосуддя.
2. Вироблено рекомендації щодо змісту термінології, яка використовується у вітчизняній правовій науці при перекладі американського словосполучення “judicial review”, під яким в США розуміють діяльність судових органів США, пов язану з перевіркою конституційності правових актів органів державної влади як на федеральному рівні, так і на рівні штатів: 1) враховуючи, що термін “нагляд” передбачає наявність постійної системи спостереження, більш доцільно при перекладі вищезазначеного словосполучення вживати поняття “судовий конституційний контроль”; 2) оскільки не в кожній справі, яка переглядається судами США, ставиться питання про конституційність певного акта чи дії, недоцільно перекладати цей термін як “судовий перегляд”.
3. Рішення Конституційного Суду України, якими скасовуються правові акти (або їх окремі положення) на підставі їх неконституційності, рішення Конституційного Суду України щодо офіційного тлумачення Конституції і законів України та судові прецеденти, створені Верховним судом США, мають наступні спільні ознаки: 1) форма – є актами органів судової влади; 2) мета – зупинення дії норми закону чи правового акта, яка суперечить Конституції.
Здійснено спробу розмежувати рішення Конституційного Суду України і судові прецеденти Верховного суду США та встановлено наступні критерії розмежування: 1) різні підстави судового провадження (в США для створення судом прецеденту необхідна наявність певного спору або факт вчинення правопорушення, в Україні – підставою для скасування Конституційним Судом України певного нормативно-правового акта або його частини є його неконституційність, а підставою для надання ним офіційного тлумачення – практична необхідність в офіційній інтерпретації положень Конституції України або законів України); 2) різне розташування норми у тексті рішення (у судовому прецеденті, створеному Верховним судом США, вона є принципом вирішення спору і міститься в мотивувальній частині рішення, в аргументації судді, а у рішенні Конституційного Суду України - у резолютивній його частині); 3) неможливість надання окремим думкам суддів Конституційного Суду України прецедентного характеру на відміну від практики Верховного суду США.
4. Існування судової системи на рівні федерації та штатів породжує проблему співвідношення рішень вищих судових органів штатів, в яких тлумачаться положення Конституцій штатів, з рішеннями Верховного суду США, в яких тлумачаться аналогічні положення федеральної Конституції. На сьогоднішній день ця проблема вирішується одним із наступних способів:
1) шляхом використання методу “жорсткої відповідності” (lockstep approach), згідно з яким суд штату враховує всі попередні тлумачення федерального конституційного тексту, здійснені Верховним судом США з аналогічного питання;
2) шляхом використання методу “критерію” (criteria approach), який базується на використанні низки “інтерпретаційних” критеріїв для визначення, чи буде виправданим відхід при розгляді конкретної справи від прецедентів, створених Верховним судом США;
3) шляхом використання методу “першості” (primacy approach), відповідно до якого суд штату здійснює незалежний конституційний аналіз.
5. Визначено зв язок судового конституційного контролю з такими правовими інституціями, як принцип розподілу державної влади та судовий прецедент.
Право судової влади оголошувати неконституційними акти органів законодавчої та виконавчої влади цілком відповідає американському варіанту системи “стримувань і противаг”, згідно з якою кожна із гілок влади має можливість вплинути на дії іншої.
Судовий конституційний контроль виник в США завдяки доктрині прецедентного права, відповідно до якої рішення, що приймаються судами США з конкретних справ, стають обов язковими для майбутніх подібних справ, якщо тільки не будуть скасовані в подальшому. Доведено, що суди США, здійснюючи функцію судового конституційного контролю, створюючи судові прецеденти, здатні своїми рішеннями брати активну участь у політичному житті держави і робити свій внесок у реалізацію політичного курсу держави.
6. Встановлено, що судді Верховного суду США при вирішенні конкретних справ вільні у виборі методів тлумачення Конституції США. Вибір методу тлумачення конституційних положень конкретним суддею залежить від того, прихильником якого підходу тлумачення він є – “оригіналістом” чи “модерністом”, відмінність між якими полягає у тому, чи потрібно при тлумаченні конституційних положень обмежуватися намірами авторів Конституції США 1787 року та Білля про права 1791 року.
7. На прикладі конкретних рішень Верховного суду США, в яких розглядались питання реалізації громадянами США конституційних прав, доведена неможливість однозначної оцінки діяльності найвищого органу конституційної юстиції в цій державі з огляду на те, що в різні історичні періоди діяльність Верховного суду США мала різний характер. Після рішень 1800-х років, які стосувалися поширення расової сегрегації, протидії державному регулюванню економіки та встановленню основ соціального законодавства, найбільш прогресивним періодом в діяльності Верховного суду США був “уорренівський період” (1953 – 1969 рр.), коли Головним суддею Верховного суду США був Е. Уоррен.
Теоретичне і практичне значення одержаних результатів. Сформульовані в роботі положення, висновки та пропозиції можуть бути використані в науково-дослідницьких цілях - для подальших загальнотеоретичних досліджень; у навчальному процесі - при підготовці відповідних розділів підручників, навчальних посібників з конституційного права України та зарубіжних країн, при вивченні інститутів правової системи США, інших держав системи загального права, а також при викладанні предметів “Конституційне право зарубіжних країн”, спецкурсів “Конституційні системи країн світу”, “Конституційна юрисдикція в Україні”; в законотворчій роботі – як теоретична основа для вдосконалення правових основ діяльності судової влади в Україні. Апробація результатів дисертації. Дисертація підготовлена і обговорена на кафедрі конституційного та адміністративного права юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Результати дослідження були оприлюднені на VIII Щорічній науковій конференції “Україна: людина, суспільство, природа” (Національний університет “Києво-Могилянська академія”, м. Київ, 28 січня – 1 лютого 2002 р.), науково-практичній конференції студентів та аспірантів “Правові проблеми сучасності очима молодих дослідників” (Київський національний університет імені Тараса Шевченка, м. Київ, 11–12 квітня 2002 р.), I Всеукраїнській науковій конференції студентів і аспірантів “Актуальні проблеми теорії та історії прав людини, права, держави і політології” (Львівський національний університет ім. І. Франка, м. Львів, 11-12 грудня 2002 р.), Міжнародній науково-практичній конференції студентів та аспірантів “Проблеми реформування правовідносин у сучасних умовах очима молодих дослідників” (Київський національний університет імені Тараса Шевченка, м. Київ, 10–11 квітня 2003 р.), Міжнародній науково-практичній конференції “Російський конституціоналізм і сучасні тенденції розвитку правової системи” (Білгородський державний університет, м. Білгород, 24-25 квітня 2003 р.); науково-практичному семінарі для аспірантів юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, 19 листопада 2003 року.
Публікації. Основні висновки та положення дисертації викладено в п яти публікаціях, чотири з яких у провідних фахових виданнях: 1. Судова справа Marbury v. Madison як головне джерело американської доктрини судового перегляду // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Юридичні науки. – К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 2003. – Вип. 53. – С. 82 - 84; 2. Аналіз змісту поняття “конституційна юстиція США” та пов язаної з ним термінології // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Юридичні науки. – К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 2003. – Вип. 54. – С. 130 - 132; 3. Роль судової влади в політичній системі США // Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. – К.: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2003. – Вип. 21. – С. 149 - 154; 4. Прецедент тлумачення правової норми в діяльності Конституційного Суду України // Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наукових праць. Вип. 200: Правознавство. – Чернівці: Рута, 2003. – С. 36 – 40; 5. Функція судового конституційного контролю в Україні та США // Наукові записки НаУКМА. Спец. Випуск. – 2002. – Т. 20 (Част. ІІ). – С. 291 – 293 (Розгорнуті тези доповіді).
|
