|
Актуальність теми. Перехід до ринкових відносин диктує необхідність проведення політичних, соціально-економічних та правових реформ в Україні, посилення боротьби зі злочинністю.
Сучасна якісна зміна злочинності, яка виражається в нових її видах і способах вчинення злочинів, професіоналізм, організованість, технічне оснащення, протидія розслідуванню тощо ставить перед правоохоронними органами нові завдання. Лише спільними зусиллями, тісно взаємодіючи між собою, можливо досягнути відповідних позитивних результатів при виявленні, розкритті і розслідуванні, зокрема податкових злочинів.
Актуальності при сучасних економічних перетвореннях в Україні, суттєвих змінах у суспільних відносинах набувають питання, пов язані з наповненням бюджету держави, у тому числі за рахунок сплати податків, зборів, є обов язковим для всіх громадян, що закріплено статтею 67 Конституції України [73].
Проблема криміналізації суспільства посідає чільне місце в діяльності правоохоронних органів. Це ставить перед наукою, законодавчою та правоохоронною практикою завдання нагальної розробки та реалізації нових підходів до боротьби зі злочинністю, відшукання нових форм і методів взаємодії правоохоронних органів, що відповідають реаліям сьогодення.
Чинна система оподаткування в Україні, види податків, порядок їх обчислення, перелік об єктів оподаткування, платників податків та відповідальність за порушення податкового законодавства закріплені Законом України „Про систему оподаткування” [195], постановою Верховної Ради України „Про основні положення податкової політики в Україні” [186], постановами Кабінету Міністрів України та відомчими нормативними актами.
Контроль за дотриманням податкового законодавства, своєчасною сплатою податків, зборів, інших обов язкових платежів до державного і місцевих бюджетів покладено на органи державної податкової служби України.
Чинна система оподаткування щорічно забезпечує від 60 до 80 відсотків надходжень до державного бюджету і повністю – доходи до бюджетів органів місцевого самоврядування.
Лише в одному 2002 році частка надходжень, які контролювалися ДПА, у Зведеному державному бюджеті України становила 70 відсотків. У подальшому лише за чотири роки щорічні обсяги надходжень виросли з 23,6 млрд. грн. до 38,3 млрд. грн., або в 1,5 раза [10, с. 1].
Разом з тим, як свідчить практика, конституційний обов язок сплати податків, зборів, інших обов язкових платежів виконується суб єктами оподаткування не завжди, не вчасно і не в повному обсязі. Це зумовлено різними причинами, однією з яких є приховування фактично отриманих доходів і навмисне ухилення від сплати податків.
Про ухилення від сплати податків, зборів, інших обов язкових платежів свідчить те, що, наприклад, лише за період з 1998 по 2004 роки у провадженні слідчих податкової міліції ДПА України за виявленими фактами ухилень знаходилось 54 726 кримінальних справ, з яких у 26 741 справі, або 48,9 %, досудове розслідування було завершено [231, с.1]. У 1997 році за злочинами цієї категорії було порушено 8 973, у 1998 р. – 10 378, у 1999 р. – 10 300, а у 2000 р. – 10 800 кримінальних справ . Узагальнення слідчої і судової практики свідчить про те, що при розслідуванні ухилень від сплати податків, зборів, інших обов язкових платежів існують певні недоліки та складності, які обумовлені, з одного боку, нестабільністю і нечіткістю норм податкового законодавства, а з іншого – неналежним доведенням його приписів до суб єктів оподаткування, а також недостатнім досвідом працівників податкової міліції у проведенні розслідування. Складність розслідування цих злочинів обумовлюється також не розробленістю відповідної досконалої криміналістичної методики та нормативно-правової регламентації взаємодії органів податкової міліції з іншими правоохоронними органами на етапах досудового провадження в справах про злочини у сфері оподаткування. Питанням взаємодії при виявленні і розслідуванні злочинів, у тому числі у сфері оподаткування, в різні часи і періоди були присвячені праці вітчизняних і зарубіжних криміналістів: Г.В. Андреєва, Р.С. Бєлкіна, Д.К. Бекішева, П.Н. Бірюкова, С.А. Бурлина, С.Ю. Василенко, І.О. Возгріна, В.В. Гриценка, А.Є. Гутника, В.І. Гущева, А.Л. Дуднікова, І.О. Душейко, І.П. Козаченко, І.І. Кучерова, В.В. Лисенка, В.А. Лукашева, М.І. Мазурина, Г.А. Матусовського, А.Р. Ратінова, Ю.М. Ратишевського, І.В. Сервецького, А.М. Супруненка, В.М. Тертишника, А.А. Чувільова, В.Ю. Шепітька, О.М. Юрченка та інших. Аналіз законодавства, літературних джерел, матеріалів практики податкової служби України показує, що при значній увазі вдосконаленню чинної системи оподаткування і відповідальності за порушення податкового законодавства питання взаємодії відповідних органів при виявленні і розслідуванні податкових злочинів недостатньо досліджені, що зумовлює недоліки і суттєві труднощі процесу доказування ухилень від сплати податків, зборів, інших обов язкових платежів.
Зв язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обраний напрям дисертаційного дослідження належить до пріоритетних у науці криміналістиці. Тема узгоджується з положеннями комплексної програми профілактики злочинності на 2001–2005 роки, затвердженої Указом Президента України від 25 грудня 2000 року № 1376/2000 [71], постановою Верховної Ради України „Про дотримання правоохоронними органами України конституційних гарантій та законності в забезпеченні прав і свобод людини” від 23 березня 2000 року № 1592-ІІІ [161].
Дисертація, виконана відповідно до теми наукових досліджень кафедри кримінального права, процесу та криміналістики „Процесуальні та криміналістичні аспекти виявлення, розслідування та попередження злочинів у сфері оподаткування” (номер державної реєстрації в УкрІНТЕІ – 01030002435 від 23.12.2003 року), є складовою наукових планів Науково-дослідного центру з проблем оподаткування Національної академії державної податкової служби України (номер державної реєстрації 0102V005028); узгоджується із завданням ДПА України і планами методичної роботи слідчих підрозділів податкової міліції щодо забезпечення відповідних надходжень до державного та місцевих бюджетів, у тому числі за рахунок підвищення рівня профілактики правопорушень у сфері оподаткування та дотримання прав громадян при розслідуванні ухилень від сплати податків, зборів, інших обов язкових платежів.
Тему дисертації затверджено Вченою радою Національної академії державної податкової служби України 2 липня 2001 року, протокол № 11 і включено до „Переліку тем дисертаційних досліджень з проблем держави і права (2002 р.)” (Академія правових наук України. Харків: Право 2002).
Мета і завдання дослідження. Метою дисертації є розгляд теоретичних положень взаємодії податкової міліції з правоохоронними органами, контрольно-ревізійними службами та іншими державними контролюючими органами як умови забезпечення виявлення і розслідування податкових злочинів; розробка правових, організаційних і тактичних заходів взаємодії; формування рекомендацій, які підвищують ефективність виявлення і розслідування податкових злочинів, а також законодавчих пропозицій за темою дисертації.
Відповідно до мети дослідження визначені такі основні завдання:
– розкрити поняття, сутність злочинності у сфері оподаткування;
– розглянути організаційні і тактичні аспекти взаємодії як умови забезпечення виявлення і розслідування податкових злочинів;
– дослідити і класифікувати способи ухилення від сплати податків, зборів, інших обов язкових платежів;
– вивчити форми і механізми міжнародного співробітництва у процесі виявлення і розслідування злочинів у сфері оподаткування.
Об єктом дослідження є правовідносини податкової міліції з іншими правоохоронними і державними контролюючими органами при розслідуванні злочинів у сфері оподаткування.
Предметом дослідження є організаційні, правові, методичні та тактичні засоби взаємодії як умови забезпечення виявлення і розслідування податкових злочинів.
Методи дослідження. Теоретичним підґрунтям дослідження є положення діалектичного матеріалізму і загальнонаукові та спеціальні методи, що групуються на ньому.
У процесі дослідження використовувались як теоретичні, так і емпіричні методи дослідження: історико-правовий і логічний – використовувалися з метою аналізу становлення поняття „взаємодія”; порівняльний і системно-структурний – дозволили розкрити сутність „взаємодії”, її роль і місце у забезпеченні виявлення і розслідування податкових злочинів; статистичний – для дослідження тенденції розвитку видів взаємодії як умови забезпечення виявлення та розслідування податкових злочинів.
При висвітленні окремих теоретичних і прикладних завдань використовувалися конкретно-соціологічні методи: аналіз, анкетування, опитування, узагальнення, які дозволили розкрити уявлення працівників правоохоронних та державних органів щодо характеру явища, яке досліджується, і забезпечити емпіричну базу дослідження. Висвітлені в дисертації положення, висновки ґрунтуються на працях вітчизняних і зарубіжних вчених у галузі криміналістики, кримінального процесу, кримінального права, кримінології, юридичної психології, соціології та оперативно-розшукової діяльності: Ю.П. Аленіна, С.Н. Аненкова, В.П. Бахіна, Р.С. Бєлкіна, Т.М. Барабаш, В.Л. Васильєва, А.Ф. Волобуєва, І.А. Возгріна, В.К. Лисиченка, В.Г. Гончаренка, А.Є. Гутніка, А.Л. Дуднікова, А.П. Закалюка, В.О. Коновалової, М.В. Костицького, І.І. Кучерова, В.С. Кузьмічова, А.А. Лазарева, В.В. Лисенка, І.М. Лузгіна, В.Т. Маляренка, Г.А. Матусовського, М.М. Міхеєнка, В.Т. Нора, В.А. Образцова, М.В. Салтевського, Г.С. Селіванова, В.В. Тищенка, І.К. Туркевич, А.Г. Філіпова, М.Є. Шумила, П.В. Цимбала, Г.Л. Чигриної, В.П. Шибіки, М.П. Яблокова, С.С. Яценка та інших.
Правовою основою дослідження є Конституція України, укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України, адміністративне, кримінальне та кримінально-процесуальне законодавство України, Закони України „Про державну податкову службу в Україні”, „Про міліцію”, „Про контрольно-ревізійну службу в Україні”, „Про оперативно-розшукову діяльність”, „Про організаційно-правові основи боротьби зі злочинністю” та інші.
Емпіричну базу дослідження склали аналіз статистичної звітності підрозділів податкової міліції за 1998–2004 роки та узагальнення матеріалів оперативно-розшукової діяльності.
У роботі використані результати дослідження практики взаємодії податкової міліції та інших правоохоронних органів за період 2001–2004 роки: за спеціально розробленими анкетами опитано 85 слідчих податкової міліції та 96 слідчих прокуратури; 212 оперативних працівників податкової міліції та 681 оперативний працівник органів внутрішніх справ, а також результати порівняльного аналізу відомчих нормативних актів ДПА та інших правоохоронних органів з питань взаємодії при розслідуванні податкових злочинів.
При підготовці дисертації, формулюванні основних положень, висновків та пропозицій автором використовувався і власний досвід практичної діяльності в органах внутрішніх справ України та викладача кафедри кримінального права, процесу та криміналістики Національної академії державної податкової служби України.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що за характером і змістом розглянутих питань дисертація є першим в Україні комплексним монографічним дослідженням проблеми взаємодії як умови забезпечення виявлення і розслідування податкових злочинів.
У дисертації висвітлені окремі концептуальні і практичні положення та висновки, спрямовані на удосконалення взаємодії підрозділів податкової міліції з іншими правоохоронними органами при розслідуванні податкових злочинів. До найбільш суттєвих, що, на думку автора, складають новизну, слід віднести такі:
– запропоновано визначення поняття “взаємодія” органів ДПА з іншими правоохоронними органами як регламентована чинними нормативно-правовими актами співпраця в межах своєї компетенції при розслідуванні злочинів у сфері оподаткування; – вперше виділено та систематизовано основні ознаки взаємодії органів ДПА з іншими правоохоронними органами;
– запропоновано обґрунтування доцільності розширення принципів взаємодії органів ДПА з іншими правоохоронними органами, зокрема законності, узгодження дій, планування, координації, взаємоінформації;
– вперше обґрунтовано, що необхідно конкретизувати ст.114, 118, 119 КПК України з питань взаємодії слідчих з органами дізнання при провадженні у кримінальних справах;
– обґрунтовано положення про необхідність унормування у відомчих нормативних актах ДПА та інших правоохоронних органів принципів і форм взаємодії слідчих підрозділів і органів дізнання при розслідуванні злочинів у сфері оподаткування;
– вперше проведено аналіз практики іноземних країн з питань взаємодії при розслідуванні злочинів у сфері оподаткування і пропозиції щодо удосконалення діяльності органів податкової міліції України;
– запропоновано визначити поняття “форма взаємодії” і обґрунтування пропозицій щодо їх удосконалення;
– запропоновано конкретизацію змісту таких елементів криміналістичної характеристики, як предмет посягання, способи вчинення та приховання окремих видів ухилень від сплати податків, зборів та інших обов язкових платежів певними суб єктами оподаткування;
– вперше висвітлено порядок і умови взаємодії підрозділів податкової міліції з органами контрольно-ревізійної служби та обґрунтування пропозицій про вдосконалення міжвідомчого їх унормування;
– обґрунтовано висновок про необхідність вдосконалення існуючої інформаційної системи органів податкової міліції та міжвідомчого узгодження її з інформаційними системами МВС України, митної служби та інших правоохоронних органів та порядку використання їх при розслідуванні злочинів у сфері оподаткування;
– викладено положення про удосконалення методики розслідування злочинів у сфері оподаткування і включення в неї, як обов язкового структурного елемента, наукових рекомендацій про взаємодію органів податкової міліції з іншими правоохоронними органами.
Розроблено на основі положень теорії криміналістики, зокрема тактики та методики розслідування окремих видів злочинів, концепції автора про особливості взаємодії органів податкової міліції з правоохоронними та іншими державними органами України, спрямованої на вдосконалення практики запобігання і розслідування злочинів у сфері справляння податків, зборів та інших обов язкових платежів.
Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що сформульовані та обґрунтовані в дисертації теоретичні положення, висновки і пропозиції використовуються: 1) у законотворчій роботі Комітетом Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності – пропозиції до проекту Кримінально-процесуального кодексу України (реєстр № 7431) та пропозиції „Про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України” (реєстр № 2286), які були враховані і використані (акт Комітету Верховної Ради України від 10 травня 2002 року № 06-19/15-220); 2) у навчальному процесі Національної академії внутрішніх справ України при викладанні курсу “Криміналістика”, спеціальних курсів, а також науково-дослідній роботі слухачів, курсантів та студентів (акт впровадження від 16 травня 2005 року); 3) у навчальному процесі Національної академії державної податкової служби України на юридичному факультеті та факультеті податкової міліції при викладанні курсу “Криміналістика” та спеціальних курсів “Особливості провадження у справах про злочини у сфері господарської діяльності”, “Розслідування злочинів у сфері оподаткування” (акт впровадження від 16 травня 2005 року).
Апробація результатів дисертації. Дисертація підготовлена на кафедрі кримінального права, процесу та криміналістики Національної академії державної податкової служби України і обговорена на засіданні цієї ж кафедри (протокол № 14 від 30 червня 2005 року), а також на кафедрі криміналістики Національної академії внутрішніх справ України і на міжкафедральному семінарі (протокол № 2 від 8 вересня 2005 року), схвалена ними і рекомендована до захисту. Основні положення дисертації, теоретичні та практичні висновки і рекомендації оприлюднено в доповідях та повідомленнях на науково-практичній конференції „Реформа міжбюджетних відносин і проблеми розвитку податкової системи України” (Ірпінь, 1999 р.), на другій Міжнародній науково-практичній конференції „Проблеми впровадження інформаційних технологій в економіці і бізнесі” (Ірпінь, 2001 р.), на третій Міжнародній науково-практичній конференції „Проблеми впровадження інформаційних технологій в економіці” (Ірпінь, 2002 р.).
Особистий внесок здобувача. У дисертації при висвітленні окремих питань щодо взаємодії як умови при виявленні і розслідуванні податкових злочинів, її форм і методів здійснення використані наукові праці, у тому числі опубліковані у співавторстві, на які у рукописі зроблені відповідні посилання.
У науковій статті “Протидія розслідуванню в сфері податкових злочинів” доробок автора полягає у конкретизації досліджень за темою дисертації, теоретичній розробці проблеми, узагальненні і обробці емпіричних даних та обґрунтуванні отриманих результатів (загальний обсяг 0,6 д. а., особистий внесок здобувача 0,4 д. а.); у статті “Взаємодія правоохоронних органів із засобами масової інформації” проведений спеціальний аналітичних огляд літератури, відомчих актів і узагальнення опитування анкетування практичних працівників (загальний обсяг – 0,6 д. а., особистий внесок – 0,3 д. а.); у навчальному посібнику “Податкова міліція як орган дізнання” визначені форми взаємодії податкової міліції як органу дізнання з іншими правоохоронними органами (загальний обсяг – 6,7 д. а., особистий внесок – 2,5 д. а.). Публікації. Основні положення і висновки проведеного дослідження відображені у 5 наукових статтях, опублікованих у фахових виданнях, затверджених ВАК України, з яких 3 одноособові, та навчальному посібнику з грифом Міністерства освіти та науки України (у співавторстві), трьох тезах науково-практичних конференцій, у тому числі двох міжнародних, дві з яких підготовлені самостійно здобувачем.
Структура та обсяг дисертації обумовлені предметом дослідження, метою і завданнями. Рукопис складається із вступу, двох розділів, які містять 11 підрозділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Загальний обсяг дисертації становить 223 аркуші, з яких 175 – основний текст рукопису, додатки на 24 аркушах. Список використаних джерел на 24 аркушах і містить 240 найменувань.
|
