|
Актуальність теми. Економічна реформа в Україні, розбудова соціально орієнтованої змішаної економіки не послабила, а, навпаки, загострила процеси боротьби з економічними правопорушеннями. Нестабільність і недосконалість податкової системи є головною причиною як зростання економічної злочинності в цілому, так і правопорушень у сфері оподаткування зокрема. Світовий досвід і практика господарювання показують, що для забезпечення своєчасного й повного надходження платежів, і, особливо в сучасний період існування незалежної держави з перехідною економікою, нагальною постає потреба у створенні налагодженого механізму фінансово-податкового контролю. Необхідно зазначити, що функціонування спеціально створених органів державної податкової служби України, зокрема, податкової міліції, заслуговує на особливу увагу у зв язку із здійсненням контролю за дотриманням суб єктами підприємницької діяльності податкового законодавства, що прямо вказано ст.19 Закону України „Про державну податкову службу в Україні”, та наявністю повноважень щодо застосування примусу до порушників. Загальні правові засади контролю, визначені Конституцією України, знаходять своє подальше закріплення у спеціальних законах та інших нормативно-правових актах. Але окремі процедури контрольної діяльності, як і контрольне провадження в цілому, ще недостатньо врегульовані нормами права, що негативно впливає на ефективність діяльності органів державної податкової служби, особливо податкової міліції.
Свій внесок у розробку теоретичних основ контролю зробили В.М. Горшеньов, Н.Г.Саліщева, М.С. Студенікіна, В.І. Туровцев, І.Б. Шахов та інші. Їх наукові розробки актуальні й нині. Розробці проблеми державного контролю в Україні приділяли увагу вчені, предмет дослідження яких складали методологічні основи адміністративно-правового регулювання, становлення і розвиток правовідносин у сфері державного управління, державного контролю: В.Б. Авер янов, О.Ф. Андрійко, Ю.П. Битяк, В.М. Гаращук, В.С. Васильєв, Н.Р. Нижник, А.О. Селіванов, М.М. Тищенко, В.В. Цвєтков та іншими. Методологію фінансових, податкових правовідносин розробляли і продовжують розробляти Л.К. Воронова, Н.В. Воротіна, С.Т. Кадькаленко, М.П. Кучерявенко, Л.А. Савченко, П.С. Пацурківський, Н.Ю. Пришва та інші. Значний вклад у дослідження проблем адміністративно-юрисдикційної діяльності правоохоронних органів внесли вчені О.М. Бандурка, Д.М. Бахрах, В.Т. Білоус, І.Л. Бородін, І.П. Голосніченко, Є.В. Додін, М.М. Дорогих, Р.А.Калюжний, Л.В. Коваль, А.Т. Комзюк, А.П. Клюшніченко, О.В. Негодченко, О.І. Остапенко, В.К. Шкарупа, О.Н. Ярмиш. Питання організації та діяльності органів державної податкової служби розглядалися в роботах В.І. Полюховича, А.В. Роздайбіди, Т.В. Сараскіної та інших науковців. Незважаючи на безумовну значимість робіт вчених, у них в основному функціонування органів податкової служби розглядалось через призму загальних проблем адміністративного та фінансового права, основна увага приділялась саме податкам і податковій системі, організації діяльності державної податкової служби. Наукові дослідження стосовно змісту контролю, місця контрольного провадження у діяльності податкової міліції фактично на цей час відсутні.
Таким чином, недостатність у розробках на теоретичному рівні, наявність правових проблем, а також, у зв язку з цим, необхідність проведення комплексного адміністративно-правового дослідження проблеми контрольного провадження податкової міліції обумовили вибір теми дисертації.
Зв язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Роботу виконано відповідно до приписів Указу Президента України “Про заходи щодо подальшого зміцнення правопорядку, охорони прав і свобод громадян” від 18.02.02 р. (п.1); Розділу ІV Тематики пріоритетних напрямків дисертаційних досліджень на 2002 – 2005 роки, затвердженої наказом МВС України від 30 червня 2002 р. №635; Розділів 1, 2 Пріоритетних напрямків наукових та дисертаційних досліджень, які потребують першочергового розроблення і впровадження в практичну діяльність органів внутрішніх справ на період 2004 – 2009 р.р., затверджених наказом МВС України №755 від 05.07.2004р.; планів наукових досліджень Національного університету внутрішніх справ МВС України (п.3.1. Перспективних напрямків наукових досліджень Національного університету внутрішніх справ на період 2000 – 2005 р.р.).
Мета й завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає у визначенні змісту контрольного провадження в діяльності податкової міліції, його принципів, стадій, підстав та порядку здійснення на основі аналізу теоретичних проблем, чинного законодавства України, історичного досвіду діяльності податкових органів, а також у розробці рекомендацій та пропозицій щодо удосконалення адміністративно-правового регулювання відносин у сфері контрольної діяльності податкової міліції.
Зазначена мета дослідження зумовила постановку та розв язання наступних завдань:
- дослідити історію становлення податкових органів та визначити особливості правового статусу податкової міліції; - визначити податки і збори, діяльність щодо дотримання правил сплати яких є об єктом контрольного провадження, котре здійснює податкова міліція;
- охарактеризувати особливості контролю, здійснюваного податковою міліцією;
- визначити місце контролю податкової міліції в системі форм її діяльності;
- виділити особливості контрольного провадження, здійснюваного податковою міліцією, його принципи;
- уточнити місце контрольного провадження, що здійснює податкова міліція, у адміністративному процесі;
- виділити стадії контрольного провадження та дослідити їх особливості;
- проаналізувати способи здійснення контрольної діяльності та здійснити класифікацію заходів адміністративного примусу, які застосовує податкова міліція;
- визначити систему гарантій забезпечення контрольного провадження податкової міліції та дослідити зміст її елементів.
Об єктом дисертаційного дослідження є суспільні відносини, що складаються у сфері контрольної діяльності податкової міліції.
Предмет дисертаційного дослідження становлять теоретичні і практичні проблеми контрольного провадження в діяльності податкової міліції, шляхи його удосконалення.
Методи дослідження. Методологічною основою дисертації є сукупність методів і прийомів наукового пізнання. Загальнонауковий діалектичний метод пізнання виступає основним у цій системі. На його основі проблеми, що вирішуються в дисертації, розглядаються в єдності їх соціального змісту і юридичної форми. Невід ємним доповненням цього методу є системний аналіз як окремих стадій контрольного провадження (п.п. 2.1, 2.2), так і елементів гарантій контрольної діяльності податкової міліції (п.2.4).
У роботі були також використані спеціальні методи: логіко-семантичний – для аналізу та поглиблення понятійного апарату (п.п.1.1., 1.2, 2.3, 2.4); історико-правовий – для дослідження історії становлення податкової міліції (п.п.1.4); порівняльно-правовий та системно-структурний – для визначення місця контрольного провадження, що здійснює податкова міліція, у адміністративному процесі, формулювання спільних та відмітних ознак податкової міліції та міліції, заходів примусу, які використовує податкова міліція (п.1.3, 1.4, 2.3); статистичний – аналізу особливостей контрольної діяльності податкової міліції (п.п.1.2., 2.4); класифікації та групування – для виділення стадій контрольного провадження та елементів системи гарантій контрольної діяльності податкової міліції (п.п.2.1, 2.2, 2.4).
Нормативну базу роботи склали Конституція України, чинне адміністративне та фінансове законодавство, нормативно-правові акти інших галузей права, окремі норми, що регулюють питання правового статусу податкової міліції, системи оподаткування, юридичної відповідальності за порушення законодавства у сфері оподаткування, практика їх застосування; проект Податкового кодексу України. Емпіричну базу дослідження становлять статистичні матеріали щодо результатів діяльності податкової міліції в Україні, судова практика.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що дисертація є одним із перших у вітчизняній адміністративно-правовій науці комплексним дослідженням, присвяченим теоретичним та практичним проблемам контрольного провадження в діяльності податкової міліції. У результаті проведеного дослідження сформульовано ряд нових наукових положень і висновків, запропонованих особисто. Основні з них такі.
Уперше
- визначено зміст контрольного провадження в діяльності податкової міліції та сформульовано його особливості, наявність яких дає підставу для висновку про те, що таке провадження є різновидом адміністративно-процесуальних проваджень;
- виділено стадії контрольного провадження, що здійснює податкова міліція: 1) інформаційна; 2) аналітична; 3) оскарження (факультативна); 4) виконання рішення.
Дістало подальшого розвитку - визначення місця контрольного провадження, яке здійснює податкова міліція, у адміністративному процесі – як різновид проваджень з реалізації контрольно-наглядових повноважень;
- положення про принципи контрольного провадження, що здійснюється податковою міліцією. До них віднесено: законність, рівність суб єктів та учасників провадження перед законом, охорона інтересів особистості і держави, офіційності, об єктивної істини, гласності, здійснення державною мовою та забезпечення права використання рідної мови, правомірності дій учасників правовідносин щодо контрольного провадження;
- формулювання ознак правових форм контрольної діяльності податкової міліції;
- класифікація заходів адміністративного примусу, які застосовує податкова міліція у процесі здійснення контрольного провадження: адміністративно-запобіжні заходи та заходи адміністративного припинення;
- визначення системи гарантій контрольної діяльності податкової міліції, яка складається з загальних гарантій, гарантій контролюючих суб єктів, гарантій підконтрольних суб єктів;
- положення про елементи кожної складової системи гарантій та їх зміст.
Уточнено перелік податків і зборів (обов язкових платежів), дотримання правил сплати яких контролює податкова міліція.
Уперше сформульовано конкретні пропозиції щодо уточнення чинних нормативно-правових актів, які регулюють суспільні відносини у сфері контрольної діяльності податкової міліції.
Теоретичне і практичне значення одержаних результатів. Викладені в дисертації положення, висновки і пропозиції можуть бути використані:
- у законотворчій діяльності щодо удосконалення чинного законодавства, норми якого регулюють правовідносини у сфері контрольної діяльності податкової міліції, розробці нових нормативно-правових актів;
- у правозастосовчій практиці податкових органів при удосконаленні їх контрольної діяльності;
- у наукових дослідженнях - при подальшій розробці проблеми вдосконалення контрольного провадження, здійснюваного податковою міліцією;
- у навчальному процесі – при викладанні дисциплін “Адміністративне право” та „Фінансове право” в юридичних вузах, а також на курсах підвищення кваліфікації практичних працівників, при підготовці лекцій і навчальних посібників з даної проблеми.
Апробація результатів дослідження. Дисертація обговорювалась за розділами і в цілому на засіданнях кафедр управління в органах внутрішніх справ, адміністративного права та адміністративної діяльності органів внутрішніх справ Національного університету внутрішніх справ. Результати дисертаційного дослідження доповідались на науково-практичній конференції “Забезпечення захисту прав людини у правоохоронній діяльності” (м.Київ, лютий 2000 р.), круглому столі “Шляхи формування громадянського суспільства в Україні. Забезпечення прав людини та свободи слова” (м.Харків, квітень 2001 р.), міжнародній науково-практичній конференції “Протидія відмиванню “брудних” коштів та фінансування тероризму: громадська підтримка і контроль”(м.Київ, червень 2003 р.), міжнародній науково-практичній конференції „Основні напрямки реформування ОВС в умовах розбудови демократичної держави” (м.Одеса, жовтень 2004 р.).
Основні положення, матеріали та висновки були викладені у 5 публікаціях автора, 4 з яких опубліковані у наукових збірниках та фахових виданнях з юридичних наук.
Структура й обсяг дисертації обумовлені змістом наукової проблеми та спрямовані на досягнення мети дослідження. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, що включають 8 підрозділів, висновку, списку використаних джерел. Обсяг роботи – 167 сторінок (до списку використаних джерел). Кількість використаних джерел складає 193 найменування і займає 16 сторінок.
| 
