|
Актуальність теми. На сучасному етапі розбудови української державності значну роль у питаннях реалізації права, забезпечення законності, прав людини відіграє фактор глибокого розуміння громадянами права, високосвідомого виконання його вимог. Стан суспільного життя в Україні, зміни, що відбуваються в політичній, соціальній, економічній сферах, вимагають підвищення ефективності правового регулювання, зростання ролі права та правових законів при вирішенні завдань, які стоять перед Українською державою.
Значний негативний вплив на успішне вирішення поставлених перед нашою державою завдань здійснює правовий нігілізм, який досить поширений в нашому суспільстві і виражається в девальвації у суспільній свідомості права і законності, ігноруванні законів чи недооцінці їх регулятивної соціальної ролі. Як властивість суспільної, групової та індивідуальної свідомості правовий нігілізм в українському суспільстві проявляється в різноманітних формах: від байдужого відношення до ролі та значення права через скептичне ставлення до його потенційних можливостей до прямого порушення діючих законів та нормативно-правових актів. За період існування України як незалежної держави правовий нігілізм набув значного поширення у зв язку з кількісним та якісним коригуванням правової системи минулого в перехідний період, кризою законності і невідлагодженістю механізму приведення в дію нових законів, тривалістю процесу здійснення всіх реформ, включаючи і правову. Тому для українського суспільства питання подолання правового нігілізму стоїть особливо гостро, що пояснюється необхідністю вирішення таких проблем як: ефективне проведення конституційної реформи; створення сприятливих умов для подальшого розвитку громадянського суспільства; подолання перманентної економічної кризи; реальне забезпечення прав і свобод людини та громадянина в Україні; зниження рівня злочинності та корупції; покращення екологічної ситуації; розв язання демографічної проблеми. Однією з передумов подолання правового нігілізму в Україні є налагодження ефективної роботи державних органів, зокрема правоохоронних. Адже від ефективності діяльності правоохоронних органів по попередженню, виявленню, припиненню, розкриттю, розслідуванню злочинів та інших правопорушень в значній мірі залежить віра кожного громадянина в право та його соціальну цінність і можливості. В системі правоохоронних органів нашої держави з урахуванням її функцій значна роль належить міліції, серед основних завдань якої є забезпечення особистої безпеки громадян, захист їхніх прав і свобод, запобігання правопорушенням та їх припинення, охорона і забезпечення громадського порядку, участь у наданні соціальної та правової допомоги громадянам. В умовах сьогодення міліція поступово перетворюється з державного органу, що виконує каральні функції, на орган, основним пріоритетом діяльності якого є захист інтересів суспільства, та орган, який може суттєво впливати на подолання нігілістичних настроїв у значної частини населення.
Все це зумовлює гостру потребу дослідження проблем стану розвитку правового нігілізму в нашій державі та визначення основних шляхів його подолання, ролі державних органів, зокрема міліції, у вирішенні зазначених проблем. Актуальність теми дисертації визначається також недостатністю теоретико-правових досліджень з питань правового нігілізму та практично повною відсутністю досліджень з питань ролі міліції України в подоланні цього явища. Так, з метою визначення та обґрунтування актуальності теми дослідження автором проведено вивчення стану наукової розробленості проблеми правового нігілізму у докторських та кандидатських дисертаціях, захищених в Україні у 1991 – 2004 рр. за спеціальностями 12.00.01 – теорія та історія держави та права; історія політичних та правових учень та 12.00.12 – філософія права. Отримані результати дали можливість упевнитися в тому, що проведені дослідження мають вузькогалузевий характер, загальнотеоретичні аспекти правового нігілізму в сучасній Україні на дисертаційному рівні досліджувало лише два науковці (О. Волошенюк – “Правовий нігілізм у пострадянському суспільстві” та В. Чернєй – “Подолання правового нігілізму – важлива умова розбудови правової держави”), проблематика ролі міліції в подоланні правового нігілізму на дисертаційному рівні досліджується вперше. З проблем правового нігілізму в Україні не видано жодної монографії, вкрай мало цій проблематиці присвячено і наукових статей. Важливість теми дисертаційної праці пояснюється також необхідністю наукового осмислення в контексті сучасної державно-правової реформи шляхів удосконалення діяльності міліції, з тим, щоб вона якомога ефективніше виконувала свої функції, що, в свою чергу, матиме позитивний вплив на подолання правового нігілізму в нашій державі.
Зв язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації обрана відповідно до Комплексної програми кадрової політики в органах та підрозділах внутрішніх справ та забезпечення законності і дисципліни (наказ МВС України від 30.06.2001 року № 515), Комплексної програми профілактики злочинності на 2001-2005 роки (Указ Президента України від 25.12.2000 року №1376/2000), Програми розвитку партнерських відносин між міліцією і населенням на 2000-2005 роки (рішення Колегії МВС України від 28.12.1999 року № 8 км/1), Програми формування позитивного іміджу міліції України на 2003-2007 роки (рішення Колегії МВС України від 10.01.2003 року №1 км/1дск), Тематики пріоритетних напрямів дисертаційних досліджень на період 2002-2005 роки (наказ МВС України від 30.06.2002 року № 635), концепції державно-правової реформи в Україні. Дана праця безпосередньо пов язана з основними напрямами наукового забезпечення реалізації Концепції розвитку системи Міністерства внутрішніх справ України та включена до планів науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт Національної академії внутрішніх справ України на 2002 рік п. 27 та 2003 рік п. 30. Тема роботи затверджена вченою радою Національної академії внутрішніх справ України 30.01.2001 рік (протокол №1) та включена до “Переліку тем дисертаційних досліджень з проблем держави і права (2000 – 2001)” (Академія правових наук України , Харків, 2002 рік).
Мета і задачі дослідження. Мета дослідження полягає у вирішенні теоретико-правових проблем щодо висвітлення ролі міліції в подоланні правового нігілізму в Україні.
Зазначена мета дисертації зумовила постановку та розв язання таких завдань:
– проаналізувати і систематизувати основні теоретико-методологічні підходи до розуміння поняття і змісту соціального, зокрема правового, нігілізму в українському суспільстві та визначити його вплив на стан законності та правопорядку в нашій державі, забезпеченість прав та свобод людини і громадянина;
– розглянути історичний генезис становлення правового нігілізму в Україні та визначити основні фактори, що спричинили його виникнення та розвиток;
– виявити, розкрити та проаналізувати основні джерела формування правового нігілізму у суспільній свідомості в умовах реформування правової системи сучасного українського суспільства;
– проаналізувати сучасні форми вираження правового нігілізму та визначити шляхи його подолання;
– розкрити теоретичні аспекти обсягів компетенції міліції у сфері охорони та захисту прав і свобод громадян, боротьби зі злочинністю, попередження правопорушень, правового виховання населення;
– розкрити зміст правоохоронної, профілактичної та правовиховної форм діяльності міліції., як напрямків подолання правового нігілізму;
– на підставі проведеного дослідження розробити рекомендації щодо вдосконалення законодавства, правових та організаційних форм діяльності міліції, як напрямків подолання правового нігілізму.
Об єктом дослідження є правова свідомість, її негативні прояви та джерела формування правового нігілізму.
Предметом дослідження є діяльність міліції у сфері подолання правового нігілізму в Україні. Методи дослідження. В основу методології дисертаційної роботи покладено комплексний підхід, зумовлений багатоаспектністю поставлених завдань з використанням філософських принципів єдності соціально-правового і гносеологічного аналізу, об єктивності, конкретності істини тощо, загальнонаукових методів (передусім, системний, історичний, логічний, структурний, функціональний). Це дозволило розглянути правовий нігілізм як складну соціальну проблему, проаналізувати основні джерела і форми його вираження. Крім того, автором застосовувались спеціальні методи дослідження: формально-юридичний, порівняльно-правовий, конкретно-соціологічний та інші, що дало змогу проаналізувати основні шляхи подолання правового нігілізму в Україні. Зокрема, системному і порівняльному аналізу підлягали джерела з теорії держави і права, конституційного, адміністративного, кримінального та кримінально-процесуального права, відповідні законодавчі акти та їх проекти, інші нормативно-правові акти (укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України, окремі відомчі та міжвідомчі накази, накази та інструкції МВС України).
З метою досягнення наукового результату було використано й метод анкетування, з використанням якого опитано більше 1000 співробітників міліції ГУВС Луганської, Вінницької, Житомирської, Київської та Черкаської областей, м. Києва, слухачів Інституту заочного та дистанційного навчання та Інституту управління Національної академії внутрішніх справ України. Одночасно шляхом анкетування, інтерв ю, особистого та телефонного опитування вивчалася громадська думка щодо ролі права в сучасному суспільстві, ролі міліції в забезпеченні реалізації прав і свобод громадян, стану сучасного правового нігілізму серед жителів міста Києва, Київської, Вінницької, Луганської, Житомирської та Черкаської областей.
Одержану інформацію використано для обґрунтування підготовлених по дисертації висновків і пропозицій. Теоретична і нормативна основа дослідження базується на загальних принципах об єктивності та пріоритету загальнолюдських цінностей, які передбачають об єктивний опис і аналіз подій, явищ на основі науково-критичного використання різноманітних джерел. Дисертант спирався на результати теоретичних досліджень вітчизняної та зарубіжної науково-правової думки, роботи вчених, які працюють у галузі загальної теорії держави і права, філософії права, конституційного, адміністративного права та інших наук. В процесі дослідження застосовувалися положення та висновки, які розробили в своїх працях В. Авер янов, С. Алєксєєв, В. Бабкін, О. Бандурка, В. Гойман, В. Горшенєв, О. Гранін, М. Гуренко, С. Гусарєв, А. Козловський, М. Козюбра, А. Колодій, В. Копєйчиков, В. Котюк, С. Лисенков, М. Матузов; О. Мурашин, А. Олійник, М. Орзіх, О. Петришин, В. Погорілко, П. Рабінович, В. Селіванов, В. Сіренко, В. Темченко, В. Туманов, М. Цвік, Ю. Шемшученко, Л. Юзьков та інші.
Важливе місце в дисертаційній роботі посідають положення, розроблені видатними мислителями і науковцями минулого, зокрема, Аристотелем, Ч. Бекарієм, І. Бентамом, Г. Гегелем, І. Герценим, Т. Гобсом, Р. Ієрінгом, А.Камю, І. Кантом, Н. Макіавелі, Ш.-Л. Монтеск є, Ф. Ніцше, Платоном, Ж.-П. Сартром, Л. Фейєрбахом, М. Хайдегером, А. Шопенгауером, О.Шпенглером, М. Штирнером та іншими. Нормативно-правова база дослідження включає міжнародно-правові документи, Конституцію України, закони та інші нормативно-правові, правозастосовчі та інтерпретаційні акти. Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що запропонована дисертаційна робота є одним із перших в Україні монографічних досліджень, в межах якого здійснена спроба комплексної теоретико-правової характеристики правового нігілізму із визначенням місця і ролі міліції в його подоланні.
Зокрема, наукова новизна дослідження характеризується такими висновками та положеннями:
– запропоновано авторське бачення основних теоретико-методологічних підходів до розуміння поняття і змісту правового нігілізму в нашій державі, а саме: розкрито поняття правового нігілізму як соціального явища, його джерела та форми прояву, визначено основні напрямки його впливу на стан законності та правопорядку, забезпеченість прав і свобод людини і громадянина в Україні; визначено основні фактори формування та поширення правового нігілізму в Україні, до яких відносяться: репресивний характер змісту законодавства, недосконалість системи правосуддя, пріоритет закону над правом, розповсюдження ідей етатизму в правовій доктрині України; тривала економічна криза та вкрай повільні темпи її подолання, низький рівень забезпечення та декларативність конституційних положень, правовий ідеалізм, низький рівень ефективності реалізації права, низький рівень правової свідомості та правової культури громадян; недоліки в роботі правоохоронних органів; запропоновано авторський підхід до розуміння основних форм вираження правового нігілізму, таких як: пряме порушення чинного законодавства та невиконання, недотримання або несвідоме виконання його вимог; порушення статутних прав людини з боку зобов язаних сторін, особливо з боку держави; видання суперечливих нормативно-правових актів; протиставлення в процесі юридичної практики законності та доцільності; неузгодженість, а в деяких випадках конфронтація гілок влади у проведенні правової політики та здійсненні правових реформ; високий рівень корупції та організованої злочинності; популізм політичних лідерів; неповага до правоохоронних органів; обґрунтовано висновок про те, що основними шляхами подолання правового нігілізму в Україні є проведення цілеспрямованої правової політики української держави, завершення в найкоротші строки державно-правової реформи; зміцнення законності, правопорядку та державної дисципліни; підвищення ефективності боротьби з корупцією та організованою злочинністю; ефективна організація профілактичної діяльності; підвищення рівня правової свідомості, загальної та правової культури населення; підготовка висококваліфікованих кадрів юристів та ефективна робота правоохоронних органів;
– пропонується авторське бачення ролі та змісту діяльності міліції в подоланні правового нігілізму, які визначаються через призму реалізації нею таких завдань: забезпечення законності та правопорядку; ефективна охорона та захист прав і свобод громадян; забезпечення високого рівня профілактичної та правовиховної діяльності;
дістало подальшого розвитку дослідження теоретичних засад вдосконалення методів, правових та організаційних форм діяльності міліції, зокрема запропоновано здійснити комплекс заходів у профілактичній, правоохоронній, правововиховній сферах діяльності міліції з метою підвищення рівня її ефективності; розкрито специфічні особливості здійснення правоохоронної діяльності міліції, зокрема у напрямку подолання правового нігілізму, сутність яких зводиться до того, що будь-яка форма правоохоронної діяльності, як і прийняті правозастосовчі рішення, повинні бути зрозумілі пересічному громадянинові нашої держави і викликати схвалення та підтримку. Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що сформульовані в дисертації теоретичні положення, висновки та пропозиції можуть бути використані в науковій діяльності – для подальших теоретико-правових досліджень питань правового нігілізму, наукового забезпечення реформування системи органів міліції, визначення обсягів її компетенції, удосконалення правових та організаційних форм діяльності цього державного органу по вирішенню поставлених перед ним завдань; в правотворчості – при підготовці проектів законодавчих та інших нормативно-правових актів, спрямованих на вирішення актуальних питань подолання правового нігілізму в Україні; у навчально-виховному процесі – при викладанні курсів “Теорія держави і права”, “Юридична деонтологія”, “Забезпечення прав людини в правоохоронній діяльності”, “Моральні аспекти захисту прав людини”, “Права, свободи та обов язки людини і громадянина”, а також при підготовці відповідної навчально-методичної літератури.
Практичне застосування дані результати можуть мати місце і в просвітницькій діяльності, а саме, для правового виховання населення та підвищення рівня його правової культури.
Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертаційної праці обговорювалися на засіданнях кафедри теорії держави та права Національної академії внутрішніх справ України, спільному засіданні зазначеної кафедри та кафедр конституційного права, прав людини. Окремі матеріали дисертації використовувались у навчальному процесі при відпрацюванні ряду тем з курсів “Моральні аспекти захисту прав людини”, “Права, свободи та обов язки людини та громадянина”, “Забезпечення прав людини в правоохоронній діяльності”, “Теорія держави та права”, “Юридична деонтологія” в Національній академії внутрішніх справ України. Основні положення дисертаційної роботи оприлюднені автором на міжнародних науково-практичних конференціях, а саме: на Міжнародній науковій конференції студентів та аспірантів “Актуальні проблеми правознавства очима молодих вчених” (м. Хмельницький, 29-30 квітня 2002 р.), на Міжнародній науковій конференції пам яті П.І. Новгородцева “Ідея правової держави: історія і сучасність” (м. Луганськ, 22-23 квітня 2003 р.), а також на Міжвузівській курсантсько – студентській науково-практичній конференції “Актуальні проблеми розвитку та модернізації податкових і інших правоохоронних органів України у XXI столітті” (м. Ірпінь, 26 травня 2004 р.).
Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 5 наукових статей, 4 з яких – у фахових виданнях, затверджених ВАК України.
|
