|
Актуальність теми. Враховуючи активне прагнення України до інтеграції у світовий ринок інтелектуальної власності, важливість створення у нашій державі цивілізованого ринку продукції, яка містить об єкти інтелектуальної власності є необхідність розглянути недостатньо досліджені методичні і практичні питання, які стосуються особливостей розслідування злочинної діяльності у сфері порушення авторського і суміжних прав.
Однією з причин неефективності боротьби із злочинною діяльністю у сфері порушення авторського і суміжних прав є недостатня розробка криміналістичного аспекту, а саме методики розслідування даної категорії злочинів, відповідно відсутність рекомендацій по проведенню окремих слідчих дій та їх комплексів у вигляді тактичних операцій (комбінацій), криміналістичних програм по вирішенню проблемних слідчих ситуацій тощо.
Все це висуває вказану багатопланову проблему у коло актуальних напрямів криміналістичних досліджень.
Окремі аспекти порушення авторського та суміжних прав, вітчизняними науковцями, розглянуті у кримінальному праві — Харченко В.Б. (кримінально-правова охорона авторських і суміжних прав); цивільному праві — Денисовою Р.О. (право інтелектуальної власності на твір науки), Підопригорою О.О. (проблеми правового регулювання інтелектуальної власності за законодавством України), Яркіною Н.Є. (суміжні права в авторському праві) та іншими. Цими авторами досліджувались в основному кримінально та цивільно-правові проблеми порушення авторського і суміжних прав. У вітчизняній криміналістиці зазначені проблеми на монографічному рівні взагалі не досліджувалися.
У зв язку з цим, вирішення вищезгаданих проблем потребує спеціального дослідження практики та теоретичного обґрунтування криміналістичного забезпечення розслідування злочинної діяльності у сфері порушення авторського і суміжних прав. Це і дозволило обрати дану проблему темою дисертаційного дослідження.
У зв язку з вищевикладеним, актуальність обраної теми дисертаційного дослідження обумовлена, з одного боку, невідкладними завданнями посилення боротьби з порушеннями авторського і суміжних прав, а з іншого — потребами практики у науково обґрунтованих методичних рекомендаціях з розкриття та розслідування зазначеної категорії злочинів.
Зв язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації зареєстрована у Переліку тем дисертаційних досліджень з проблем держави і права (Академія правових наук України, Харків), включена до планів науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт Національної академії внутрішніх справ України. Обраний напрям дисертаційного дослідження базується на основних положеннях Комплексної програми профілактики злочинності на 2001-2005 р.р., затвердженої Указом Президента України від 25 грудня 2000 року № 1376, а також Указів Президента України від 30 січня 2002 року № 85/2002 «Про невідкладні заходи щодо посилення захисту прав інтелектуальної власності в процесі виробництва, експорту, імпорту та розповсюдження дисків для лазерних систем зчитування» та від 27 квітня 2001 року № 285/2001 «Про заходи щодо охорони інтелектуальної власності в Україні».
Мета і завдання дослідження. Головна мета полягає в тому, щоб на основі сучасних теоретичних концепцій науки криміналістики побудувати модель злочинної діяльності у сфері порушення авторського і суміжних прав, розробити окремі криміналістичні засоби та методи, які дозволять підвищити ефективність практики виявлення, розкриття і розслідування порушень авторського і суміжних прав.
Мета дисертації конкретизується такими завданнями:
— побудувати типову модель злочинної діяльності у сфері порушення авторського і суміжних прав;
— систематизувати обставини, які підлягають доказуванню і встановити особливості порушення кримінальних справ досліджуваної категорії;
— типізувати слідчі ситуації початкового етапу розслідування і розробити криміналістичну програму розслідування порушення авторського та суміжних прав;
— визначити особливості тактики окремих слідчих дій при розслідуванні порушення авторського і суміжних прав та розробити тактичні операції по оптимізації розслідування зазначеної категорії злочинів;
— розглянути і узагальнити вітчизняний та закордонний досвід розслідування злочинної діяльності у сфері порушення авторського і суміжних прав, визначити можливості його використання у вітчизняній правоохоронній практиці з метою оптимізації процесу розкриття та розслідування даної категорії злочинів.
Об єктом дослідження є злочинна діяльність у сфері порушення авторського і суміжних прав та конфронтуюча до неї діяльність з розкриття та розслідування зазначеної категорії злочинів.
Предметом дослідження є модель злочинної діяльності у сфері порушення авторського і суміжних прав; криміналістичні засоби та методи діяльності, що спрямовані на ефективне розкриття і розслідування зазначеної злочинної діяльності.
Методи дослідження. Теоретичним фундаментом дисертації є діалектико-матеріалістичний метод наукового пізнання соціально-правових явищ і загальнонаукові та спеціальні методи, що базуються на ньому.
Так, при дослідженні криміналістичної характеристики порушення авторського і суміжних прав, побудові криміналістичної моделі вказаної злочинної діяльності застосовувались методи системно-структурного та статистичного аналізу, формально-логічний метод та діяльнісний підхід.
Методи порівняння, типологічний, кількісного і якісного аналізу зумовили розробку криміналістичної типології учасників злочинних угруповань у сфері порушення авторського і суміжних прав. У дослідженні генезису окремих теорій, вчень, наукових категорій, поглядів з проблем криміналістичної методики використовувався історичний метод.
Сформульовані у дисертації теоретичні висновки ґрунтуються на працях вітчизняних і зарубіжних вчених у галузі криміналістики, кримінального права та процесу, кримінології, юридичної психології та оперативно-розшукової діяльності: Ю.П. Аленіна, В.П. Бахіна, Р.С. Бєлкіна, І.Є. Биховського, О.П. Бущана, Т.В. Варфоломеєвої, Л.Г. Відонова, А.Ф. Волобуєва, В.І. Галагана, В.Г. Гончаренка, Г.А. Густова, А.В. Дулова, В.А. Журавля, Б.Д. Завидова, А.В. Іщенка, М.К. Камінського, Н.С. Карпова, Н.І. Клименко, В.О. Коновалової, І.І. Котюка, В.С. Кузьмічова, С.Ю. Лапіна, О.М. Ларіна, В.К. Лисиченка, О.Ф. Лубіна, Є.Д. Лук янчикова, І.М. Лузгіна, Г.А. Матусовського, О.Р. Михайленка, В.Т. Нора, М.В. Салтевського, М.Я. Сегая, В.В. Тищенка, Ю.В. Трунцевського, В.О. Образцова, Р.Б. Хаметова, В.Ю. Шепітька, В.І. Шиканова, М.П. Яблокова.
Емпіричну базу дослідження склали дані статистичної звітності правоохоронних органів України за період з 1991 по 2004 рік та вивчення й узагальнення матеріалів судової і слідчої практики. З цією метою проводилося вивчення 332 кримінальних справ у слідчих підрозділах та архівах судів різних регіонів України (Київська, Одеська, Вінницька, Дніпропетровська, Херсонська та Львівська обл.), в яких виявлено 1367 епізодів злочинної діяльності, за якими засуджено 136 осіб.
При підготовці дисертаційного дослідження використовувався особистий досвід роботи автора на посаді експерта-криміналіста в органах внутрішніх справ.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що за характером і змістом розглянутих питань дисертація першим в Україні монографічним комплексним дослідженням проблем криміналістичного забезпечення розслідування злочинної діяльності у сфері порушення авторського і суміжних прав. У дисертації обґрунтовується ряд нових теоретичних положень і висновків, які розширюють наукове уявлення про методику розслідування злочинної діяльності в сфері порушення авторського і суміжних прав. До таких найважливіших положень відносяться: 1) вперше побудована типова модель злочинної діяльності у сфері порушення авторського і суміжних прав та вказано напрями її практичного використання; 2) вивчено і висвітлено зарубіжний досвід боротьби з порушенням авторського і суміжних прав, обґрунтовано пропозиції щодо його використання в діяльності по виявленню, розкриттю і розслідуванню вказаних злочинів; 3) визначено і систематизовано обставини, які підлягають доказуванню при порушенні авторського і суміжних прав, а також встановлено особливості порушення кримінальних справ таких категорій злочинів; 4) типізовано слідчі ситуації та версії початкового етапу розслідування порушення авторського і суміжних прав; 5) вперше розроблено криміналістичну програму розслідування зазначеної злочинної діяльності; 6) визначено особливості тактики окремих слідчих дій при розслідуванні порушення авторського і суміжних прав; 7) вперше розроблено тактичні операції по оптимізації розслідування зазначеної злочинної діяльності; 8) проаналізовано можливості криміналістичного дослідження об єктів, які охороняються авторським правом, на основі чого сформульовано та обґрунтовано пропозиції, спрямовані на вдосконалення практики призначення судових експертиз під час розслідування зазначеної категорії кримінальних справ.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що на основі викладених розробок розширені криміналістичні знання про криміналістичне забезпечення розслідування порушення авторського і суміжних прав. Сформульовані в дисертації положення, висновки, рекомендації і пропозиції використовуються: у науково-дослідній роботі — для подальшого вдосконалення методики розслідування порушення авторського і суміжних прав; у навчальному процесі — при викладанні курсу криміналістики та споріднених спецкурсів, підвищення кваліфікації викладачів юридичних навчальних закладів; у практично-методичному плані — для розробки навчально-методичних посібників, курсів лекцій, довідників тощо.
Це підтверджується тим, що ряд теоретичних положень, висновків і конкретних пропозицій впроваджені в навчальний процес на кафедрах криміналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Національної академії внутрішніх справ України, кафедрі кримінального права та процесу факультету правознавства та міжнародних відносин Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна». Результати дослідження використовуються в практичній діяльності підрозділу боротьби із злочинами у сфері інтелектуальної власності ДСБЕЗ МВС України та Фастівського МРВ ГУ МВС України в Київській обл.
Особистий внесок здобувача. Теоретичні висновки і результати дисертаційного дослідження отримані на підставі особистих досліджень автора. Дисертація є самостійною науковою працею. Деякі питання у вітчизняній криміналістиці висвітлені вперше, інші викладено по-новому з урахуванням сучасного стану і розвитку криміналістичних знань, особливостей протидії порушенням авторського і суміжних прав. Наукові ідеї та розробки, що належать співавторам опублікованих праць у дисертації не використовувалися.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційного дослідження, теоретичні та практичні висновки і рекомендації оприлюднено в доповідях і повідомленнях на міжнародних, всеукраїнських та міжвузівських науково-практичних конференціях з питань удосконалення діяльності протидії злочинності в Києві (2001, 2002), Харкові (2002), Львові (2004), а також в обговореннях на засіданнях кафедри криміналістики вищих навчальних закладів юридичного спрямування; міжкафедральному семінарі кафедр кримінального процесу та судоустрою, криміналістики, криміналістичних експертиз, організації розслідування злочинів Національної академії внутрішніх справ України. Крім того, положення і рекомендації, висвітлені в дисертації, використовуються у практичній діяльності підрозділів МВС України, у навчальному процесі вищих навчальних закладів юридичного спрямування.
Публікації. Основні положення і висновки дисертації відображені у 8 наукових публікаціях: у п яти статтях у наукових журналах, трьох тезах конференцій, 6 із зазначених публікацій є одноособовими, 5 з них опубліковані у виданнях, рекомендованих ВАК України.
| 
