|
Актуальність теми. Стрімке зростання кількості наркоманів в Україні призводить до активного формування транснаціонального наркобізнесу як однієї з основних ланок організованої злочинності. Удосконалюються професіоналізм і організованість злочинців у сфері незаконного обігу наркотиків. Цьому значною мірою сприяють тісні зв язки вітчизняних та зарубіжних злочинних угруповань, що займаються збутом наркотичних засобів, близькість України до азіатських країн-виробників і європейського ринку збуту.
Враховуючи геополітичне розташування України, ситуація ускладнюється загрозою розширення сфер впливу міжнародної наркомафії, яка вже використовує територію нашої держави не лише як транспортну артерію для перевезення наркотиків, але й як новий ринок їх збуту.
З року в рік в Україні зростає кількість споживачів наркотиків, які перебувають на обліку: 1991 р. — 3108 осіб, 1993 — 39896, 1998 — 86553, 2001 — 107102, 2003 — 119965 осіб. Стрімко зростає кількість осіб хворих на наркоманію: 1999 р. — 62508 осіб, 2000 — 69203, 2001 — 75360, 2002 — 78579, 2003 — 82836 осіб. Збільшується кількість ліквідованих наркоканалів: 1994 р. — 1, 1995 — 3, 1999 — 35, 2001 — 30, 2003 — 82 наркоканали.
Зважаючи на названі вище тенденції, можна спрогнозувати подальше ймовірне зростання обсягів надходження в Україну „важких” наркотиків і активну інтеграцію вітчизняних організованих злочинних угруповань у міжнародну мережу торгівлі ними.
Відсутність у юридичній науці прикладних розробок проблеми запобігання транснаціональному наркобізнесу в Україні, відповідних рекомендацій для практики обмежує можливість правоохоронних органів у проведенні на належному рівні змістовної боротьби з цим злом. Звичайно, проблеми протидії транснаціональному наркобізнесу в державі завжди були в центрі уваги фахівців у галузі кримінології та кримінального права. Про це свідчать роботи відомих вітчизняних та зарубіжних вчених Ю.В. Александрова, Ю.В. Бауліна, В.І. Борисова, Е.Г. Гасанова, В.О. Глушкова, О.І. Гурова, Н.О. Гуторової, І.М. Даньшина, О.М. Джужи, А.І. Долгової, В.Ф. Долженкова, С.Е. Єркенова, А.П. Закалюка, М.Й. Коржанського, М.В. Корнієнка, О.М. Костенка, І.П. Лановенка, О.М. Литвака, М.І. Мельника, А.А. Музики, П.П. Михайленка, В.С. Овчинського, В.В. Сташиса, М.І. Панова, В.Я. Тація, В.П. Тихого, М.І. Хавронюка, М.С. Хрупи, В.І. Шакуна та ін.
Однак у працях названих авторів питання протидії транснаціональному наркобізнесу, зокрема його поняття та генезис, розвиток законодавства України щодо протидії, детермінація, загальносоціальна та спеціально-кримінологічна профілактика не розглядалися або розглядалися фрагментарно.
Всі ці обставини і визначили вибір теми дисертаційного дослідження, її теоретичну і практичну значимість.
Актуальність і значимість обраної теми дослідження обумовлена, з одного боку, невідкладними завданнями посилення боротьби з транснаціональним наркобізнесом в Україні, а з іншого ѕ потребами практики в науково обґрунтованих методичних рекомендаціях протидії названій формі організованої злочинності.
Зв язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обраний напрям дисертаційного дослідження базується на основних положеннях Концепції боротьби з корупцією на 1998-2005 роки, затвердженої Указом Президента України від 24 квітня 1998 року № 367; Комплексної програми профілактики злочинності на 2001-2005 рр., затвердженої Указом Президента України від 25 грудня 2000 року № 1376; Програми реалізації державної політики у сфері боротьби з незаконним обігом наркотиків на 2003-2010 рр. від 4 червня 2003 року № 877, а також Указів Президента України від 6 лютого 2003 року № 84 «Про невідкладні додаткові заходи посилення боротьби з організованою злочинністю і корупцією» та від 9 лютого 2004 року № 175 «Про систему заходів щодо усунення причин та умов, які сприяють злочинним проявам і корупції». Проведення дослідження передбачене Планом науково-дослідної роботи Національної академії внутрішніх справ України.
Мета і завдання дослідження. Дослідження ставить за мету на основі сучасних теоретичних концепцій юридичних наук з ясувати кримінологічну характеристику і детермінанти транснаціонального наркобізнесу та на основі цього розробити науково обґрунтовані заходи спрямовані на його обмеження та запобігання.
Досягнення поставленої мети передбачає вирішення наступних завдань, що становлять зміст дисертаційного дослідження:
— дослідити поняття та генезис транснаціонального наркобізнесу в Україні;
— проаналізувати розвиток законодавства України та країн зарубіжжя по запобіганню транснаціональному наркобізнесу;
— здійснити кримінологічний аналіз транснаціонального наркобізнесу та простежити його зв язок з іншими видами злочинів;
— виявити детермінанти транснаціонального наркобізнесу;
— дати кримінологічну характеристику міжнародним злочинним угрупованням, учасникам транснаціонального наркобізнесу в Україні;
— проаналізувати ефективність механізму міжнародного співробітництва щодо протидії транснаціональному наркобізнесу.
— розробити систему заходів загальносоціальної та спеціально-кримінологічної профілактики транснаціонального наркобізнесу в Україні.
Об єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають у зв язку зі вчиненням злочинів у сфері незаконного обігу наркотиків загалом та транснаціонального наркобізнесу, як його складової частини, зокрема.
Предмет дослідження становлять: поняття транснаціонального наркобізнесу та його характерні ознаки; кримінологічна характеристика і детермінація транснаціонального наркобізнесу; класифікація організованих злочинних угруповань у сфері наркобізнесу та типологія організаторів (лідерів) організованих злочинних груп у сфері транснаціонального наркобізнесу; система заходів загальносоціальної та спеціально-кримінологічної профілактики транснаціонального наркобізнесу в Україні.
Методи дослідження. Теоретичним підґрунтям дисертаційного дослідження є діалектичний метод наукового пізнання соціально-правових явищ і засновані на ньому загальнонаукові та окремонаукові методи.
Так, при дослідженні витоків і кримінологічної характеристики транснаціонального наркобізнесу застосовувались методи системно-структурного аналізу та статистичного аналізу; формально-логічний та документальний дали змогу виявити і вивчити історичні передумови виникнення та географію цього явища.
Методи порівняння, кількісного і якісного аналізу зумовили розробку кримінологічної типології організаторів (лідерів) організованих злочинних угруповань у сфері транснаціонального наркобізнесу.
У дослідженні генезису окремих теорій, вчень, наукових категорій, поглядів з проблем протидії транснаціональному наркобізнесу в Україні та за кордоном використовувався історичний метод.
Дослідження питань нормативно-правового забезпечення боротьби з транснаціональним наркобізнесом здійснювалося із застосовуванням порівняльно-правового методу, за допомогою якого аналізувалося чинне кримінальне законодавство України, а також міжнародно-правові акти з проблем протидії транснаціональному наркобізнесу.
Висновки і рекомендації у дисертації ґрунтуються на нормах Конституції України, чинних законів України та нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, МВС України, СБ України, Міністерства юстиції України, Генеральної прокуратури України, на законопроектах з питань діяльності правоохоронних органів, поданих для розгляду Верховною Радою України. При підготовці дисертації вивчені, узагальнені й проаналізовані наукові праці вітчизняних і зарубіжних вчених юристів з кримінології, кримінального права і процесу, теорії оперативно-розшукової діяльності, загальної і судової психології, а також міжнародного права.
Емпіричну базу дослідження склали дані статистичної звітності правоохоронних органів України за період з 1991 по 2004 рік та вивчення й узагальнення матеріалів судової і слідчої практики. З цією метою проводилося анкетування 330 працівників органів внутрішніх справ, які безпосередньо займаються протидією незаконному обігу наркотиків, вивчено 450 кримінальних справ у слідчих підрозділах та архівах судів різних регіонів України (Київська, Одеська, Вінницька, Дніпропетровська, Херсонська та Львівська обл.), в яких виявлено 1852 епізоди злочинної діяльності, за якими засуджено 840 осіб.
При підготовці дисертаційного дослідження використовувався особистий досвід роботи автора на посадах оперативного співробітника підрозділів боротьби з організованою злочинністю.
Різноманітність джерел інформації та методів при аналізі й узагальненні теоретичних досліджень і практики дозволили виявити низку проблем протидії поширенню транснаціонального наркобізнесу в Україні і запропонувати напрями їх вирішення.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що за характером і змістом розглянутих питань дисертація є одним із перших в Україні монографічних комплексних досліджень проблем протидії транснаціональному наркобізнесу в країні. У дисертації обґрунтовується низка нових теоретичних положень і висновків, які розширюють наукове уявлення про систему заходів протидії транснаціональному наркобізнесу в Україні.
До найбільш істотних з них, що, на думку автора, складають новизну належать:
— поглиблено кримінологічну характеристику транснаціонального наркобізнесу в Україні, зокрема проаналізований рівень, структура, динаміка злочинних проявів, які складають його зміст;
— визначено поняття „транснаціональний наркобізнес”, „транснаціональна злочинна організація”, „організатор (лідер) організованого злочинного угруповання у сфері наркобізнесу”, „детермінанти транснаціонального наркобізнесу”;
— визначено класифікацію організованих злочинних угруповань, які характерні для транснаціонального наркобізнесу та їх класифікаційні ознаки, основними з яких є стійкість; високий ступінь організованості; стала злочинна діяльність; розподіл ролей при її здійсненні; ретельне планування злочинів і підготовка до їх вчинення; використання складних способів злочинної діяльності; жорстка дисципліна; заміна особистих відносин на ділові; розподіл злочинних доходів за певними схемами; спеціальний грошовий фонд та інші;
— удосконалено поняття та кримінологічну класифікацію організаторів (лідерів) організованих злочинних груп у сфері транснаціонального наркобізнесу;
— систематизовано функції організаторів (лідерів) організованих злочинних груп у сфері транснаціонального наркобізнесу, основними з яких є інформаційна, стратегічна, нормативно-ціннісна, дисциплінарна, організаторська;
— виокремлено та проаналізовано етапи, схеми і ознаки діяльності організованих злочинних груп у сфері транснаціонального наркобізнесу в процесі легалізації («відмиванні») коштів, здобутих злочинним шляхом;
— систематизовано детермінанти транснаціонального наркобізнесу та проаналізовано їх вплив на розвиток названого виду організованої злочинності як в Україні так і світовому масштабі;
— обґрунтовано систему заходів загальносоціальної та спеціально-кримінологічної профілактики транснаціонального наркобізнесу в Україні, зазначено, що вони мають спрямовуватися на незаконне виробництво, незаконне транспортування, незаконний збут та незаконне споживання наркотичних засобів;
— визначено основні напрями удосконалення механізму міжнародного співробітництва в протидії транснаціональному наркобізнесу.
— запропоновано внести зміни та доповнення до ст.ст. 305-313 КК України, зокрема у ст. 306 КК України в якості кваліфікуючої ознаки передбачити відповідальність за злочинні дії вчинені організованою групою чи злочинною організацією, у ст. 305, 308, 311, 312 КК України в якості кваліфікуючої ознаки передбачити відповідальність за злочинні дії вчинені злочинною організацією.
Практичне значення одержаних результатів дисертації полягає у тому, що на основі викладених розробок розширені наукові знання щодо протидії транснаціональному наркобізнесу. Її положення використовуються на практиці для вдосконалення профілактичної, слідчої та оперативно-розшукової діяльності з протидії транснаціональному наркобізнесу. Зокрема, сформульовані положення, висновки, рекомендації та пропозиції використовують у: науково-дослідній роботі — для подальшого вдосконалення механізму протидії транснаціональному наркобізнесу; законотворчій діяльності — для вдосконалення законодавчого та відомчого нормативно-правового регулювання діяльності з протидії транснаціональному наркобізнесу; навчальному процесі — при викладанні курсів кримінології та профілактики злочинів, кримінального права, теорії оперативно-розшукової діяльності та споріднених спеціальних курсів, а також для підвищення кваліфікації викладачів спеціальних юридичних навчальних закладів. Ряд рекомендацій цього дослідження використані для розробки заходів щодо підвищення професійної майстерності працівників слідчих та оперативно-розшукових спеціалізованих підрозділів органів внутрішніх справ; практично-методичному плані — для розробки навчально-методичних посібників, курсів лекцій тощо. Автор брав участь у розробці НДІ проблем боротьби зі злочинністю НАВСУ методичних рекомендацій та навчального посібника для служби у справах неповнолітніх Київської міськдержадміністрації. Результати дослідження використовуються у практичній діяльності департаменту боротьби з незаконним обігом наркотиків МВС України та Фастівського МРВ ГУ МВС України в Київській обл. Пропозиції дисертанта враховані при підготовці законопроектів Комітетом Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією і Комітетом Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення та правоохоронної діяльності.
Особистий внесок здобувача. Теоретичні висновки і результати дисертаційного дослідження отримані на підставі особистих досліджень автора. Дисертація є самостійною науковою працею. Деякі питання у вітчизняній кримінології, висвітлені вперше, інші викладено по-новому з урахуванням сучасного стану і розвитку кримінологічних знань, особливостей протидії транснаціональному наркобізнесу. Наукові ідеї та розробки, що належать співавторам опублікованих праць у дисертації не використовувалися.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційного дослідження, теоретичні та практичні висновки і рекомендації оприлюднено в доповідях і повідомленнях на навчально-методичних зборах, нарадах, міжнародних, всеукраїнських та міжвузівських науково-практичних конференціях з питань удосконалення діяльності протидії злочинності у Києві (2003, 2004), Донецьку (2004), Львові (2004), а також в обговореннях на засіданнях кафедри кримінології Національної академії внутрішніх справ України.
Матеріали дисертації використовуються у навчальному процесі Національної академії внутрішніх справ України, Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна» при викладанні курсу кримінології та споріднених спецкурсів.
Публікації. Основні теоретичні положення і висновки та практичні рекомендації дисертаційного дослідження дістали відображення у 6 публікаціях загальним обсягом 3 д.а., з яких 4 опубліковано у фахових виданнях, затверджених ВАК України.
| 
