|
Актуальність теми. Розвиток інститутів демократії в Україні передбачає створення правової соціальної держави, розв язання багатьох складних теоретичних і практичних проблем, пов язаних з необхідністю забезпечення прав і свобод громадян, належного правопорядку, що багато в чому залежить від надійної роботи органів охорони правопорядку в тому числі й підрозділів МВС.
Міліція в Україні виконує широке коло завдань та функцій щодо забезпечення прав і свобод громадян, попередження і припинення правопорушень, тому від удосконалення її правоохоронної діяльності значною мірою залежить зміцнення законності і правопорядку в країні. У сфері правоохоронної діяльності міліції значна роль відводиться правозастосовній діяльності, під якою розуміється правова діяльність цього державного органу виконавчої влади та його посадових осіб з реалізації приписів юридичних норм щодо конкретних життєвих ситуацій шляхом винесення індивідуально-конкретних рішень. Прийняття вказаних рішень співробітниками міліції суттєво впливає на обсяг прав і свобод громадян, а помилки у застосовній діяльності можуть породжувати низку негативних наслідків.
При написанні роботи автор спирався на результати теоретичних досліджень представників вітчизняної і зарубіжної наукової правової думки, роботи вчених, які працюють у галузі теорії держави і права, конституційного, кримінального, кримінально-процесуального, адміністративного та інших галузей права.
Враховуючи те, що правозастосування – це одна із основних і найбільш розроблених в загальній теорії держави і права тем, автор широко використовувала наукові розробки Н.Александрова, С.Алексєєва, Ю.Бро, А.Васильєва, Н.Вітрука, М.Вопленка, В.Карташова, М.Козюбри, А.Колодія, В.Копєйчикова, В.Котюка, В.Лазарєва, О.Мурашина, П.Недбайла, А.Піголкіна, Ф.Орзіха, П.Рабіновича, Г.Шмельової, Л.Явича та інших вчених, які працювали у напрямку вирішення питань правової основи, процедурності, законності правозастосування, високого рівня правової культури суб єктів здійснення такого виду діяльності. Важливим теоретичним підгрунтям дисертаційного дослідження стали роботи М.Байтіна, С.Братуся, А.Венгерова, С.Гусарєва, В.Костицького, В.Кудрявцева, Є.Лукашової, О.Лейста, О.Петришина, Ю.Тихомирова, В.Ткаченка, М.Цвіка, Р.Халфіної та інших, в яких при характеристиці питань дії права, правового регулювання, юридичної практики, правової поведінки, законності та правопорядку, правової свідомості і правових відносин, ефективності норм права, правопорушень та юридичної відповідальності розглядались окремі аспекти застосування права.
Автор спирався також на праці зарубіжних вчених – Е. Ерліха, С.Карбоньє, К.Ллевеліна, Р.Паунда, Р.Свона, О.Холмса, Е.Дюркгейма, Р.Мертона, Н.Лумана, Д.Блека, Д.Кейрі та інших представників американської, скандинавської, італійської та польської шкіл соціально-правової думки, в яких при розв язанні проблем застосування права прослідковуються особливості західного типу мислення, способу діяльності, зумовлених належністю до правових систем іншого типу.
Серед вітчизняних представників галузевих юридичних наук, які значну увагу приділяють правозастосовній діяльності, необхідно передусім відзначити В.Авер янова, Ю.Бауліна, І.Голосніченка, А.Дубінського, А.Закалюка, В.Калмикова, А.Комзюка, В.Колпакова, М.Коржанського, В.Лихолоба, М.Міхеєнка, В.Шибіка, праці яких також використані у дисертації.
Крім того, до теоретичних підвалин роботи увійшов і творчий доробок представників дореволюційної правової думки, які займались цією проблематикою на початку минулого століття, таких як В.Васьковський, Б.Кістяківський, М.Коркунов, П.Люблінський, Г.Шершеневич, Н.Фіолетов та інші.
Все це зумовлює потребу в проведенні ряду досліджень з проблем правозастосовної діяльності міліції, її правових, організаційних та інших складових функціонування міліції як суб єкта правозастосування.
Актуальність теми дисертаційного дослідження визначається також суттєвим оновленням сучасного національного законодавства, на підставі якого міліція здійснює свою правозастосовну діяльність, оскільки теоретичні дослідження цього виду діяльності міліції здійснювались в основному в радянський період.
Окрім того, важливість теми дисертаційного дослідження пояснюється необхідністю наукового осмислення досліджуваної проблематики в контексті сучасної державно-правової реформи, з тим, щоб міліція була здатна своєчасно адаптуватись до змін у суспільстві, передусім у разі виникнення чи наростання дестабілізуючих чинників у державі, і забезпечувати при цьому законність і правопорядок.
Зв язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до Тематики пріоритетних напрямів дисертаційних досліджень на період 2002 – 2005 рр. (затверджено наказом МВС України від 30 червня 2002 року №635), безпосередньо до завдань адміністративної реформи в Україні, напрямків наукового забезпечення реалізації Концепції розвитку органів внутрішніх справ у XXI столітті, програми Міністерства внутрішніх справ України „Народ і міліція - партнери”.
Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає у висвітленні теоретико-правових проблем правозастосування як особливої форми реалізації права у сфері здійснення діяльності органів міліції України.
Зазначена мета дослідження зумовила постановку та розв язання таких завдань:
- проаналізувати і систематизувати основні теоретико-методологічні підходи до розуміння поняття правозастосовної діяльності, його місця в системі теоретичних конструкцій теорії держави та права, зокрема, таких, як предмет цієї науки, функції держави, правоохоронна діяльність, законність, правопорядок, юридична відповідальність тощо;
- визначити соціально-правову природу та соціальне призначення правозастосовної діяльності міліції;
- розкрити особливості механізму забезпечення правозастосовної діяльності міліції;
- дослідити функції та структуру механізму правозастосування;
- проаналізувати стадії правозастосовної діяльності міліції з метою визначення їх змісту;
- розкрити загальнотеоретичні аспекти та особливості адміністративно-правової та кримінально-правової правозастосовної діяльності міліції;
- дослідити основні та найбільш типові правозастосовні помилки співробітників міліції та причини їх виникнення;
- розробити рекомендації щодо вдосконалення правових та організаційних заходів, спрямованих на підвищення ефективності правозастосовної діяльності міліції.
Об єктом наукового аналізу дисертаційної роботи є правозастосовна діяльність як специфічна форма правової діяльності.
Предметом дисертаційного дослідження є правозастосовна діяльність міліції.
Методи дослідження. Методологічною основою дисертації є комплекс методів і прийомів наукового пізнання. Їх застосування спрямовується системним підходом, що дає можливість досліджувати проблеми в єдності їх соціального змісту і юридичної форми, здійснити системний аналіз правозастосовної діяльності. Саме тому в основу методології дисертаційного дослідження покладено комплексний підхід, зумовлений багатоаспектністю поставлених завдань з використанням філософських принципів єдності соціально-правового і гносеологічного аналізу, об єктивності, історизму, конкретності істини тощо, загальнонаукових методів (передусім системного, синергетичного, логічного, структурного, функціонального). Зокрема, за допомогою логіко-семантичного методу та методу сходження від абстрактного до конкретного поглиблено понятійний апарат, визначено сутність і особливості правозастосовної діяльності (підрозділ 1.1.). Методи класифікації, групування, системно-структурний, системно-функціональний використано для визначення видів правозастосовної діяльності міліції (підрозділи 2.1 та 2.2.), за допомогою документального аналізу, спеціально-юридичного та статистичного методів з ясовано специфіку правозастосовної діяльності (підрозділи 1.1., 1.2 та 1.3). Порівняльно-правовий, структурно-логічний та компаративний методи використовувались для визначення напрямів удосконалення теоретико-правових засад і практики правозастосовної діяльності міліції. Це дозволило розглянути правозастосовну діяльність як особливий вид правоохоронної діяльності, з ясувати місце і призначення її взаємопов язаних елементів, їх видове розмаїття, а також прослідкувати розвиток наукової думки відносно проблематики правозастосовної діяльності міліції.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що запропонована дисертаційна робота є одним із перших дисертаційних досліджень за часи незалежності України, в межах якого здійснено спробу комплексної характеристики теоретико-правових аспектів правозастосовної діяльності міліції.
Зокрема, наукова новизна дослідження характеризується такими найважливішими висновками та положеннями:
- запропоновано авторське бачення соціально-юридичної природи, соціального призначення та функцій правозастовної діяльності міліції;
- розкриті особливості правозастосовної діяльності міліції як самостійного виду юридичного процесу, охарактеризовано окремі його стадії;
- в результаті теоретизації внутрішньої будови правозастосування автором характеризується його механізм, висвітлюються елементи цього механізму з урахуванням специфіки правозастосовної діяльності міліції;
- дістало подальший розвиток дослідження специфіки діяльності органів міліції як суб єкта правозастосування;
- розкриті особливості стадій правозастосовної діяльності з урахуванням специфіки завдань, які стоять перед міліцією; - виявлено особливості правозастосування у кримінально-правовій та адміністративно-правовій сферах діяльності міліції;
- запропоновано класифікацію правозастосовних помилок співробітників міліції, яка грунтується на нових класифікаційних критеріях та виявлено основні причини їх допущення;
- за результатами комплексного теоретичного дослідження підготовлено рекомендації, спрямовані на вдосконалення правових та організаційних заходів щодо підвищення ефективності правозастосовної діяльності міліції.
Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що висновки та пропозиції, що містяться в дисертації, можуть бути використані у подальшій розробці теоретичних і практичних питань правозастосовної діяльності, вдосконаленні законодавчих та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність міліції.
У науковій та освітянській діяльності матеріали дисертації можуть бути використані для подальших теоретико-правових досліджень правозастосовної діяльності міліції, наукового забезпечення підвищення ефективності цієї діяльності, а також у навчально-методичному забезпеченні навчальних курсів з теорії держави та права, актуальних проблем теорії держави та права, юридичної деонтології, спецкурсу з теорії правозастосування та інших спеціальних курсів.
Апробація результатів дисертації. Результати дисертаційного дослідження обговорювались на засіданнях кафедри теорії держави і права Національної академії внутрішніх справ України. Вони були використані у навчальному процесі Національної академії внутрішніх справ України при викладанні курсів “Основи держави і права”, “Теорія держави та права”, “Актуальні проблеми теорії держави та права”, спецкурсу “Теорія правозастосування”.
Основні результати дисертаційної роботи були оприлюднені автором на міжнародних та інших науково-практичних конференціях, нарадах, семінарах, а саме: “Актуальні проблеми підготовки кадрів і роботи з персоналом оперативних служб міліції„ - м. Київ, березень 2003 року (тези доповіді опубліковані); науково-практичній конференції “Актуальні питання правового забезпечення політичної реформи суспільства” - м. Київ, квітень 2003 року (тези доповіді опубліковані); IV міжнародній науково-практичній конференції „Динаміка наукових досліджень – 2005” - м. Дніпропетровськ, червень 2005 року (тези доповіді опубліковані).
Публікації. За темою дисертації автор підготував 5 наукових статей у фахових виданнях (одна у співавторстві). У статті, написаній у співавторстві, дисертанту належить 50%.
Структура та обсяг дисертації зумовлені предметом, метою і завданням дослідження. Робота складається зі вступу, двох розділів, кожен з яких містить три підрозділи, висновків та списку використаної літератури. Повний обсяг дисертації – 193 сторінки, в тому числі список використаних джерел – 18 сторінок.
| 
