|
Актуальність теми. Сучасний стан розвитку громадянського суспільства в Україні, яка будується як демократична правова держава, характеризується спрямованістю на забезпечення прав і свобод людини, вільний і всебічний розвиток її особистості, а також на виховання людини в дусі поваги до національних традицій та законодавства України. Сьогодні особливої уваги держава приділяє забезпеченню гармонійного розвитку дітей та підлітків, захисту неповнолітніх від протиправних посягань на їх моральний та фізичний розвиток. У своїй діяльності у цьому напрямку Україна передусім керується принципами, сформульованими в документах міжнародної спільноти та, в першу чергу, Конвенції про права дитини, прийнятою 20 листопада 1989 р. на 44-ій сесії Генеральної Асамблеї ООН та ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року. Відповідно до її положень в нашій країні було розроблено та прийнято Національну програму «Діти України», затверджену Указом Президента України від 24 січня 2001 року №42/2001 та Закон України «Про охорону дитинства», прийнятий 26 квітня 2001 року, які визначили загальнонаціональним пріоритетом забезпечення прав дитини на життя, охорону здоров я, освіту та їх всебічний розвиток. Реалізація цих положень можлива лише за умови активної протидії негативним, суспільно небезпечним діянням відносно неповнолітніх. Цей напрямок державної політики потребує уваги також у зв язку з тим, що сьогодні в нашій державі, поряд із давно відомими злочинними впливами на неповнолітніх, виникають нові їх види. Особливе занепокоєння на цьому фоні викликає тенденція застосування допінгу неповнолітніми в українському спорті та фізичній культурі. Згідно зі ст.2 Закону України „Про фізичну культуру та спорт” від 24 листопада 2003 року, вказані сфери суспільного життя повинні сприяти підвищенню рівня здоров я, фізичного та духовного розвитку населення. Однак застосування допінгу спричиняє суттєву шкоду здоров ю неповнолітніх, що зумовлює велику суспільну небезпеку цього явища. Окреслена проблема загострюється тим, що певна категорія людей, тим чи іншим чином пов язаних з фізичною культурою та спортом, для задоволення в першу чергу власних потреб підштовхує неповнолітніх до застосування допінгу чи взагалі займається його розповсюдженням. Отже, проблема протидії спонуканню неповнолітніх до застосування допінгу – одна з найактуальніших у кримінально-правовій науці та правозастосовчій практиці.
Комплексного кримінально-правового дослідження проблем спонукання неповнолітніх до застосування допінгу, у зв язку з недавньою криміналізацією таких діянь, в Україні не проводилося. Зазначена та суміжні проблеми розглядалися у фундаментальних працях Ю.В.Александрова, П.П.Андрушка, Бажанова М.І., В.К.Грищука, В.Г.Гончаренка, В.П.Ємельянова, М.Й.Коржанського, Л.М.Кривоченко, М.І.Мельника, Н.А.Мірошниченко, А.А.Музики, М.О.Потебенька, В.В.Сташиса, Є.Л.Стрельцова, В.Я.Тація, В.О.Тулякова, І.К.Туркевич, Є.В.Фесенка, С.С.Яценка та багатьох інших дослідників. Проблеми, в першу чергу пов язані із втягненням неповнолітніх у злочинну діяльність та схилянням неповнолітніх до вживання наркотичних засобів, також розглядалися у роботах таких українських та закордонних спеціалістів як Ф.Г.Бурчак, М.М.Биргеу, І.П.Даньшин, В.В.Дзундза, В.В.Вітвицька, І.П.Лановенко, Ф.А.Лапушанський, П.С.Матишевський, Н.С.Юзікова та інших. Для проведення комплексного дослідження цієї проблеми спеціально аналізувались роботи фахівців у галузі спортивної медицини Ю.Б.Буланова, Л.А.Остапенка та інших.
Праці названих авторів мають велике наукове та практичне значення, але висловлені ними думки можуть бути доповнені та уточнені. Крім того, все ще залишається багато невирішених питань, пов язаних із класифікацію допінгових засобів, визначенням суб єкта злочину, відмежування цього злочину від інших тощо. Усе це і зумовило вибір теми дисертаційного дослідження.
Зв язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дослідження здійснене в межах виконання комплексної програми профілактики злочинності на 2001-2005 роки, затвердженої Указом Президента України від 25 грудня 2000 року №1376/2000, Указу Президента України від 18 лютого 2002року №143 “Про заходи щодо подальшого зміцнення правопорядку, охорони прав і свобод громадян” (п.1), Наказу МВС України 11 травня 2001 року №356 “Про затвердження програми розвитку відомчої освіти та вузівської науки на період 2001-2005роки” (п.7), програми наукових досліджень Одеського національного Університету ім. І.І. Мечнікова і кафедри кримінального права, кримінального процесу та криміналістики «Охорона особистості і економіки засобами кримінально-правового напрямку» (номер реєстрації 207/125-18 від 29 січня 2001 року).
1. Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є комплексний науково-правовий аналіз проблем кримінальної відповідальності за спонукання неповнолітніх до застосування допінгу в сучасних умовах соціально-економічного та політичного розвитку України, а також розроблення науково обґрунтованих рекомендацій щодо вдосконалення напрямків і способів підвищення ефективності системи кримінально-правових заходів протидії спонуканню неповнолітніх до застосування допінгу для подальшого розвитку законотворчого процесу у відповідній сфері та впорядкування правозастосування. Реалізація поставленої мети стає можливою за умови комплексного, системного підходу до вирішення ряду взаємопов язаних завдань, серед яких виділено найважливіші: Дослідити суспільну небезпечність спонукання неповнолітніх до застосування допінгу та соціально-правову зумовленість відповідальності за такі діяння.
2. Провести юридичний аналіз ст.323 КК України; визначити проблеми, які виникають під час застосування цієї статті.
3. Здійснити аналіз стану наукової розробки проблем кримінальної відповідальності за спонукання неповнолітніх до застосування допінгу
4. Проаналізувати досвід боротьби із застосуванням допінгу в інших країнах та порівняти його з вітчизняним.
5. Розробити теоретичні пропозиції та практичні рекомендації, спрямовані на підвищення ефективності боротьби із спонуканням неповнолітніх до застосування допінгу.
Об єктом дослідження є кримінально-правове та соціальне регулювання відносин, які сприяють спонуканню неповнолітніх до застосування допінгу.
Предметом дослідження є чинне кримінальне законодавство України та проблеми його застосування, кримінальне законодавство зарубіжних країн, система наукових поглядів і розробок з цієї проблеми. Методи дослідження обрано з урахуванням поставленої мети і завдань, об єкта та предмета дослідження. Діалектичний метод дозволив розглянути питання про кримінальну відповідальність за спонукання неповнолітніх до застосування допінгу через поглиблене вивчення узагальнених категорій кримінального права в їх взаємозв язку і взаємозумовленості, в єдності і протилежності, у відносно статичному стані і водночас у розвитку. За допомогою порівняльного методу здійснено порівняння цих норм з відповідними нормами кримінального законодавства інших країн. Історико-правовий метод використовувався для генезису та соціальної зумовленості виникнення проблеми спонукання неповнолітніх до застосування допінгу, а також аналізу протидії йому. Формально-юридичний метод забезпечив дослідження змісту та структури кримінально-правових норм про відповідальність за спонукання неповнолітніх до застосування допінгу, їх відповідність правилам законотворчої техніки.
Правову базу дисертаційного дослідження становлять Конституція України, закони України, відомчі нормативно-правові акти, постанови Верховного Суду України. У роботі також використано кримінальне законодавство зарубіжних країн.
Наукова новизна одержаних результатів визначається тим, що дисертація є першим в Україні комплексним монографічним дослідженням проблеми кримінальної відповідальності за спонукання неповнолітніх до застосування допінгу. Дослідження проведено з урахуванням сучасних умов функціонування нашої держави, на основі чого сформульовано пропозиції щодо вдосконалення чинного кримінального законодавства та практики його застосування.
1. Унаслідок проведеного дослідження на захист виносяться такі положення: Обґрунтовано соціально-правову зумовленість кримінально-правової відповідальності за спонукання неповнолітніх до застосування допінгу та суспільну небезпеку цього злочину.
2. Проведено порівняльний аналіз українського законодавства з законодавством інших країн, яке регулює суспільні відносини щодо протидії розповсюдженню допінгу у спорті та фізичній культурі. Визначено основний та додатковий безпосередній об єкт злочину.
3. Уперше з кримінально-правової точки зору науково систематизовано та проаналізовано перелік допінгових засобів та методів, які складають предмет злочину.
4. Сформульовано пропозиції щодо уточнення поняття “спонукання” у законодавстві про кримінальну відповідальність та проведено його відмежування від інших суміжних кримінально-правових визначень, таких як “втягнення” та “схиляння”. Визначено та проведено аналіз поняття “застосування”, а також зроблено пропозиції щодо його уточнення у законодавстві про кримінальну відповідальність.
5. Наведено додаткові аргументи того, що форма вини за ч.1 та 2 ст. 323 КК України завжди умисна, але при цьому зазначено, що у ч.3 ставлення суб єкта злочину до тяжких наслідків, які настали, є необережне.
6. Сформульовано пропозицію про можливість притягнення особи до кримінальної відповідальності з 18 років за спонукання неповнолітніх до застосування допінгу.
7. Дано науково систематизований перелік спеціальних суб єктів спонукання неповнолітніх до застосування допінгу. Аргументовано та внесено пропозицію щодо передбачення у ч.2 ст. 323 КК ще однієї кваліфікуючої ознаки - спонукання неповнолітніх до застосування допінгу за попередньою змовою групи осіб.
8. Визначено і проведено відмежування спонукання неповнолітніх до застосування допінгу від злочинів, пов язаних з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин (ст.314, ст.319, ст. 321, 324 КК України та ст. 304 (втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність).
Аргументовано позицію щодо підсилення кримінального покарання за спонукання неповнолітніх до застосування допінгу та запропоновано визнати основним видом покарання за вчинення цього злочину – позбавлення волі. Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що викладені в дисертації висновки й рекомендації відносно встановлення кримінальної відповідальності за спонукання неповнолітніх до застосування допінгу можуть бути використані: у правотворчості для подальшого вдосконалення законодавства про кримінальну відповідальність; у правоохоронній діяльності – для вирішення питань кваліфікації розглядуваних злочинів; у навчальному процесі – під час підготовки, відповідних розділів підручників і навчальних посібників та під час викладення курсу Загальної й Особливої частини кримінального права; у науково-дослідницькій діяльності для подальшого наукового дослідження цього та суміжних злочинів.
Апробація результатів дослідження. Результати дослідження включені до дисертації, яка була підготовлена на кафедрі кримінального права, кримінального процесу та криміналістики Одеського національного університету і. І.І. Мечнікова де була обговорена та подана до захисту. Основні теоретичні положення та практичні рекомендації доповідалися на науковій конференції професорсько-викладацького і аспірантського складу Одеської національної юридичної академії “Актуальні проблеми держави та права”, яка відбулася 22-23 квітня 2004 року; міжнародній науково-практичний конференції “Динаміка наукових досліджень”, яка відбулася 21-30 червня 2004 року у м. Дніпропетровськ; на Першій міжнародно науково-практичній конференції “Науковий потенціал світу”, яка відбулася 12-15 листопада 2004 року в м. Дніпропетровськ.
Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження знайшли відображення у п яти публікаціях, які є науковими статями, що опубліковані у фахових виданнях ВАК України.
Структура роботи. Дослідження обсягом 187 сторінок (166 с. основного тексту) складається зі вступу, трьох розділів, які містять сім підрозділів, висновків, списку використаних джерел (всього 212 найменувань).
| 
