|
Актуальність теми. Трансформації, що відбулися в економіці України з початку 90-х років ХХ століття, істотно відбилися на податковій системі держави в цілому. Податкова система як сукупність податків і зборів, що справляються на території держави, а також правил встановлення, введення та справляння таких податків та зборів, є своєрідним лакмусовим папером, що показує рівень розвитку економіки, вектор її напряму.
Формування економіки ринкового типу з орієнтацією на вирішення соціальних проблем потребує додаткових джерел доходів, одним з яких є податок з доходів фізичних осіб. Потреба у чіткому врегулюванні порядку справляння такого податку викликана тим, що він є одним із найстабільніших та надійніших джерел податкових надходжень. Розширення кола діяльності фізичних осіб, поява додаткових джерел доходів сприяють збільшенню бази оподаткування та питомої ваги податку з доходів фізичних осіб у доходах бюджетів. Розвиток ринкових відносин вимагає нових підходів до оподаткування доходів фізичних осіб. Декрет Кабінету Міністрів України „Про прибутковий податок з громадян” від 26 грудня 1992 р., що діяв до 1 січня 2004 р., морально застарів, оскільки не враховував усього різноманіття доходів, які отримують фізичні особи, та їх специфіки. Необхідність у реформуванні прибуткового оподаткування викликана також тим, що все більшим стає розшарування суспільства за доходною ознакою. Результатом реформування прибуткового оподаткування став прийнятий Закон України „Про податок з доходів фізичних осіб” від 22 травня 2003 р., який містить нововведення в оподаткуванні фізичних осіб, що має прояв у зниженні ставки податку і одночасному розширенні бази оподаткування шляхом введення до неї доходів, які до цього часу не оподатковувалися. Все вищезазначене потребує детального та всебічного аналізу з метою теоретичного обґрунтування нових відносин, виникнення яких зумовлено введенням у дію згаданого Закону, знаходження нових шляхів удосконалення та підвищення ефективності його дії. Якщо раніше фізичні особи – платники прибуткового податку практично не вступали у податкові правовідносини (за виключенням фізичних осіб – суб єктів підприємницької діяльності), оскільки від їх імені податок сплачувався працедавцем, то зараз фізичні особи все більше залучаються до них. Це обумовлює значущість наукових розробок питань правового регулювання відносин по справлянню податку з доходів фізичних осіб, дотримання законних інтересів платників податків та держави, тим більше, що проголошена теза про партнерські відносини між податковими органами та платниками податків розставляє дещо інші акценти у податкових правовідносинах. Відомо, що для ефективного використання механізму справляння податку елементи податкового закону – суб єкт, об єкт, одиниця оподаткування, ставка, строки та пільги - повинні мати однозначне тлумачення, що також підкреслює актуальність дослідження.
Дослідження, присвячені прибутковому оподаткуванню фізичних осіб, почали проводитися давно. Особлива увага приділялася питанням прибуткового оподаткування в дореволюційний період. М.М. Алексеєнко, виступаючи з доповіддю про прибутковий податок та умови його застосування, ретельно проаналізував об єкт оподаткування, його співвідношення з вимогами соціальної справедливості, дослідив позитивні та негативні сторони прогресивного та пропорційного оподаткування фізичних осіб [4]. А. Свірщевський у праці, присвяченій прибутковому податку, дослідив об єкт оподаткування цим податком [193]. І.Х. Озєров присвятив дослідженню прибуткового оподаткування ряд праць, в яких проводився аналіз економічних та суспільних умов, під впливом яких відбувався перехід від реальних податків до прибуткового, наводячи вагомі аргументи на захист останнього [105]. Проблеми, пов язані з прибутковим оподаткуванням досліджувалися іншими вченими того часу, серед яких О.О. Ісаєв, Д. Львов, С.І. Іловайський, І.І. Янжул та ін. В післяреволюційний період проблеми прибуткового оподаткування не втратили актуальності, і І.Г. Болдирєв розглядає особливості прибуткового оподаткування, в рамках порівняльного аналізу, на Заході і в Росії [17].
В кінці ХХ століття з являється дослідження А. Хезретова, присвячене ролі податків з населення у податковій системі СРСР, історії становлення прибуткового оподаткування, а також характеристиці правового механізму справляння прибуткового податку [220].
В Україні проведено ряд досліджень, присвячених прибутковому оподаткуванню. О.Г. Свєчнікова дослідила питання оподаткування доходів фізичних осіб – суб єктів підприємницької діяльності [194]. Ю.О. Костенко в рамках комплексного дослідження системи податків, платниками яких є фізичні особи, розглядає порядок оподаткування громадян прибутковим податком поряд із непрямими податками [74]. Науково-теоретичною базою дослідження стали фундаментальні праці з питань оподаткування та фінансової науки таких авторів, як М.М. Алексеєнко, Г.І. Болдирєва, С.Ю. Вітте, К. фон Гока, С. І. Іловайського, О.О. Ісаєва, В. О. Лебедєва, Ф. Нітті, І. Х. Озерова, І. Патлаєвського, К. Рау, Е. Селігмана, А. Сміта, Р. Стурма, О.О. Соколова, М. І. Тургенєва, І.І. Янжула та ін. В рамках наукових досліджень вчені радянського періоду Є.А. Ровинський, М.І. Піскотін та С.Д. Ципкін внесли значний вклад у розробку теорії оподаткування. Теоретичною базою для висновків, зроблених у дисертації, є праці сучасних науковців - В. Б. Авер янова, С.С. Алексеєва, Д.А. Бекерської, Д.М. Бахраха, О.Ю. Бризгаліна, Д.В. Вінницького, Л.К. Воронової, Н.В. Воротіної, Р.О. Гаврилюк, І.П. Голосніченка, О.Н. Горбунової, Є.В. Додіна, В.Б. Ісакова, С.Т. Кадькаленка, М.В. Карасьової, С.В. Ківалова, Ю.О. Крохіної, Т.Є. Кушнарьової, Ю.О. Костенко, І.Є. Криницького, М.П. Кучерявенка, Т.А. Латковської, Н.І. Матузова, А.В. Малько, І.М. Пахомова, П.С. Пацурківського, С.Г. Пепеляєва, М.О. Перепелиці, Н.Ю. Пришви, П.М. Рабіновича, Р.Й Халфіної, Є.О. Харитонова, О.І. Харитонової, Н. І. Хімічевої, О.В. Щербанюк та ін.
Вивчення та аналіз праць цих науковців дали змогу визначити і оцінити стан досліджуваної проблеми, виявити та проаналізувати питання оподаткування доходів фізичних осіб та окреслити шляхи їх вирішення.
Зв язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації є складовою частиною науково-дослідної теми Одеської національної юридичної академії „Правові проблеми становлення та розвитку сучасної Української держави” (державний реєстраційний номер 0101U001195), а також науково-дослідної теми кафедри адміністративного та фінансового права Одеської національної юридичної академії „Удосконалення податкової системи України і механізм правового забезпечення”.
Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є науковий аналіз правовідносин щодо оподаткування доходів фізичних осіб і розробка пропозицій щодо удосконалення механізму справляння податку з доходів фізичних осіб; розкриття суттєвих характеристик оподаткування доходів фізичних осіб та визначення місця податку з доходів фізичних осіб у податковій системі України.
Відповідно до поставленої мети у дослідженні вирішуються такі задачі:
- проаналізувати зміст понятійного апарату, задіяного у податковому законодавстві;
- проаналізувати систему податкового законодавства України, виявити її недоліки і напрямки удосконалення;
- проаналізувати оподаткування доходів фізичних осіб;
- дослідити особливості податкової правосуб єктності фізичних осіб;
- визначити поняття податку з доходів фізичних осіб, дослідити його правову природу та місце у системі податків України;
- проаналізувати елементи податку з доходів фізичних осіб;
- розкрити правову сутність, умови та підстави виникнення, зміни та припинення правовідносин щодо оподаткування доходів фізичних осіб;
- проаналізувати зарубіжний досвід формування і функціонування податкового законодавства щодо оподаткування доходів фізичних осіб і обґрунтувати можливості його використання.
- Об єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають у процесі встановлення та справляння податків, як публічних джерел коштів, необхідних при формуванні та розподілі публічних фондів коштів. Предметом дослідження є регулювання нормами права відносин, які виникають у процесі встановлення та справляння податку з доходів фізичних осіб. Методи дослідження. При здійсненні дослідження використовувалася сукупність методів і прийомів пізнання. Використання загальнонаукового діалектичного методу дозволило проаналізувати чинне законодавство щодо оподаткування доходів фізичних осіб. Порівняльний метод використовувався при аналізові досвіду зарубіжних країн щодо оподаткування доходів фізичних осіб, і при співставленні оподаткування юридичних осіб і оподаткування фізичних осіб. Конкретно-історичний метод дозволив прослідити становлення і розвиток податкових відносин щодо оподаткування фізичних осіб. При розгляді конкретних елементів податку використовувався метод системного аналізу. За допомогою статистичного методу розкривається місце податку з доходів фізичних осіб серед податкових надходжень до бюджетів. Використання логічного методу дозволило виділити характерні риси статусу суб єктів податку з доходів фізичних осіб і його об єктів оподаткування. Наукова новизна одержаних результатів. Робота є першим вітчизняним комплексним, системним дослідженням оподаткування доходів фізичних осіб у світлі прийнятого Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб” і його удосконалення в умовах проведення економічної та адміністративної реформ в Україні. Новизна дослідження конкретизується в одержаних наукових результатах, сформульованих теоретичних та практичних висновках і пропозиціях, зокрема: вперше розглядається об єкт оподаткування, який, за своєю сутністю, являє собою базу оподаткування, що складається із помісячно отримуваних доходів, від одноразового здійснення операцій (за результатами податкового року), а також додаткових благ (у вигляді послуг, виконання робіт, які мають матеріальний характер);
- з нових позицій розглядається зміст податкових правовідносин, у складі яких реалізуються права та обов язки сторін, у зв язку з включенням до складу місячного оподатковуваного доходу доходів від реалізації та успадкування майна, отриманих подарунків, а також додаткових благ;
- дається авторське визначення податку з доходів фізичних осіб як обов язкового, індивідуально безеквівалентного платежу, який сплачується фізичними особами безпосередньо або через податкових агентів (за винятком осіб, які мають дипломатичні привілеї та імунітет по доходах, одержаних від такої дипломатичної або прирівняної до неї діяльності) з оподатковуваного доходу за відповідний податковий період або в момент виплати доходу;
- вперше правовідносини су бєктів податку з доходів фізичних осіб розглядаються через делеговані повноваження, які реалізуються податковими агентами, а також безпосередньо платниками податку;
- аргументується теза про необхідність виділення як об єкта оподаткування не загального оподатковуваного доходу, як це передбачено Законом „Про податок з доходів фізичних осіб”, а оподатковуваного доходу, виходячи з об єкта оподаткування та з урахуванням різних ставок;
- обґрунтовується теза, що діюча система оподаткування доходів фізичних осіб є системою перехідного типу, оскільки вона відійшла від глобальної системи, перейняла деякі ознаки парцелярної, що відображується в неоднорідності механізму обчислення податку за активними і пасивними джерелами доходів; - дається авторське обґрунтування необхідності існування податкових соціальних пільг для платників податків, оскільки держава зобов язана здійснювати заходи щодо соціального захисту громадян.
Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що:
- у науково-дослідній сфері – положення дисертації можуть бути основою для подальшого аналізу проблем щодо справляння податків взагалі та податку з доходів фізичних осіб, зокрема;
- у сфері правотворчості – висновки та пропозиції дисертації можуть бути використані у подальшому при підготовці і розробці законодавства України з питань оподаткування, зокрема Податкового кодексу України та удосконалення чинного Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб”;
- у навчальному процесі – положення роботи можуть бути використані при читанні лекцій та розробці навчальних програм з курсів “Фінансове право” і “Податкове право” у вищих юридичних навчальних закладах, використані студентами при підготовці наукових робіт у процесі вивчення відповідних курсів.
Апробація результатів дисертації. Основні положення і теоретичні висновки, на яких базується дослідження, а також рекомендації щодо вдосконалення вітчизняного законодавства, були оприлюднені на 3-й звітній конференції професорсько-викладацького складу і аспірантів Одеської національної юридичної академії (м. Одеса, 2000 р.), 4-й (56-й) звітній конференції професорсько-викладацького складу і аспірантів Одеської національної юридичної академії „Основні напрями адміністративної реформи в Україні” (м. Одеса, 2001 р.), 5-й (57-й), 7-й (59-й) звітних конференціях професорсько-викладацького складу і аспірантів Одеської національної юридичної академії (м. Одеса, 2002, 2004 рр.), науково-практичній конференції „Розвиток податкових відносин та модернізація податкової служби України” (м. Ірпінь, грудень 2002 р.). Матеріали дослідження обговорювалися на засіданнях кафедри адміністративного та фінансового права Одеської національної юридичної академії. Публікації. За темою дисертації опубліковано 6 наукових статей у збірниках, що входять до переліку фахових видань, затвердженого ВАК України.
|
