|
Актуальність теми. Проведення ринкових реформ зумовило зміни у сфері суспільно-трудових відносин, а зростання конкуренції на внутрішньому та на зовнішньому ринках праці потребує від роботодавців приділяти більше уваги якісним характеристикам робочої сили. Поряд з тим, особу, яка наймається на роботу, дедалі більше цікавлять не лише матеріальні аспекти її праці, а й додаткові пільги та перспективи професійного росту чи просування по службі.
Необхідність поєднання інтересів найманих працівників та роботодавців зумовлюють пошук оптимальних варіантів для вирішення цих важливих проблем. Особливу стабілізуючу роль у цьому процесі виконує трудовий договір, який у сучасних умовах має бути важливим інструментом соціального захисту найманих працівників. При цьому умови трудового договору, обумовлені сторонами, спрямовуються на підвищення матеріального та культурного рівня особи, забезпечення стабільності трудових правовідносин.
Вироблення науково обґрунтованих практичних рекомендацій щодо подальшого вдосконалення законодавства України про працю, формування змісту трудових договорів та порядку їхньої зміни з дотриманням основних договірних принципів, є важливими й актуальними, і сприятимуть зміцненню гарантій трудових прав працівників і роботодавців.
Актуальність дисертаційного дослідження зумовлена також тим, що на даний час фактично відсутня правова регламентація на законодавчому рівні істотних умов трудового договору і передусім умови про трудову функцію працівника, про місце роботи, а також визнання умов недійсними. Потребують перегляду норми, що забезпечують гарантії трудових прав найманих працівників при зміні істотних умов трудового договору, при переведенні на іншу роботу, при переміщенні на інше робоче місце, в інший структурний підрозділ.
Зв язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дослідження відповідає загальній темі науково-дослідної роботи кафедри трудового, аграрного та екологічного права юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка „Проблеми реформування трудового, аграрного та екологічного законодавства в умовах становлення і розвитку ринкових відносин в Україні”, затвердженій наказом ректора Львівського національного університету імені Івана Франка від 16.04.2003 р., в додаток до наказу ректора від 28.12.2002 р. № 592.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка теоретичних засад визначення змісту трудового договору, з ясування ролі істотних умов трудового договору та їх значення для забезпечення стабільності трудових правовідносин і на цій основі вироблення науково-обґрунтованих практичних рекомендацій та пропозицій щодо вдосконалення трудового законодавства України.
Реалізація поставленої мети зумовила необхідність вирішення таких завдань:
– виробити концептуально нові підходи до розуміння змісту трудового договору;
– визначити істотні-обов язкові умови трудового договору, що є необхідними під час його укладення;
– з ясувати підстави, порядок та наслідки визнання недійсним трудового договору та його умов;
– сформулювати визначення поняття „зміна умов трудового договору”;
– розкрити зміст понять „переведення працівника на іншу роботу” та „переміщення на інше робоче місце”;
– визначити відповідність тимчасових переведень на іншу роботу конституційним нормам про заборону примусової праці;
– сформулювати пропозиції щодо вдосконалення трудового законодавства для забезпечення гарантій дотримання трудових прав працівників і роботодавців в умовах становлення ринкових відносин.
Об єктом дослідження є трудовий договір як основний інститут трудового права та підстава виникнення трудових правовідносин. При цьому головна увага приділяється змісту трудового договору, зокрема його умовам, що визначають права та обов язки найманих працівників і роботодавців.
Предметом дослідження є норми чинного трудового законодавства і практика їхнього застосування, акти окремих зарубіжних держав, проекти нормативно-правових актів, що визначають зміст трудового договору, судова практика про визнання недійсними умов договору внаслідок порушення правил укладення, зміни та припинення трудових договорів.
Методологічну основу дослідження становлять філософські, загальнонаукові та спеціально-юридичні методи пізнання. Зокрема при написанні роботи використовувались діалектичний, системно-структурний, порівняльно-правовий методи, метод історичного аналізу, метод прогнозування. Ці та інші методи наукового дослідження переважно використовувались у взаємозв язку. Основні положення та висновки, що містяться в роботі, ґрунтуються на аналізі норм Конституції України, трудового законодавства та законодавства інших галузей права, на досягненнях юридичної загальнотеоретичної науки, науки трудового права та інших галузевих наук.
Теоретичною основою дослідження є наукові положення, що стосуються змісту трудового договору, відображені у працях таких відомих учених-юристів радянського періоду, як: М.Г. Александрова, Є.І. Астрахана, М.Й. Бару, О.К. Безіної, Л.Ю. Бугрова, М.Г. Гладкова, Д.А. Колбасіна, В.І. Прокопенка, В.М. Скобелкіна, А.А. Фатуєва, О.С. Хохрякової, а також сучасних провідних вітчизняних науковців: Н.Б. Болотіної, В.С. Венедиктова, Г.С. Гончарової, П.І. Жигалкіна, Р.І. Кондратьєва, В.В. Жернакова, І.В. Зуба, Л.І. Лазор, А.Р. Мацюка, П.Д. Пилипенка, О.І. Процевського, В.Г. Ротаня, Г.І. Чанишевої, Н.М. Хуторян. В процесі роботи над темою були також проаналізовані наукові праці зарубіжних вчених.
Емпіричною базою дослідження є матеріали судової практики, що пов язані з визнанням незаконним переведення працівника на іншу роботу, переміщення та зміни істотних умов праці. В роботі також використана практика укладення трудових та колективних договорів.
Наукова новизна одержаних результатів. Дисертація є одним із перших у сучасному українському трудовому праві монографічним дослідженням змісту трудового договору та його істотних умов у якому обґрунтовано нові теоретичні і практичні положення щодо значення цієї категорії для забезпечення свободи трудового договору у ринкових відносинах.
У результаті проведеного дослідження сформульовані такі основні положення, які виносяться на захист:
- визначено та комплексно охарактеризовано поняття істотних умов трудового договору. Такими зокрема є умови, що передбачені чинним законодавством і щодо яких сторони при укладенні трудового договору повинні досягти згоди та умови договору внесені до його змісту за ініціативою будь-якої із сторін;
- запропоновано нову класифікацію істотних умов трудового договору з огляду на підставу внесення (нормативну чи ініціативну) їх до змісту договору, і, в результаті, виділено два їх види: істотні-обов язкові та істотні-ініціативні;
- обґрунтовується необхідність визначення на законодавчому рівні істотних-обов язкових умов трудового договору: про трудову функцію працівника, про оплату праці, про місце роботи та умови про час початку працівником роботи;
- місце роботи працівника пропонується визначати як розташоване за відповідною адресою місце, де працівник безпосередньо виконуватиме свої трудові обов язки. В договорі воно визначається місцезнаходженням роботодавця юридичної особи або її структурного утворення та місцем реєстрації роботодавця-фізичної особи у органах зайнятості;
- трудовий договір доцільно визнавати недійсним, якщо його укладено без належного волевиявлення сторін (тобто, за наявності недоліків волі (обману, недієздатності громадянина, примусу тощо), або порушено встановлені чинним законодавством вимоги щодо укладення договору (а саме, коли особа немає необхідного обсягу трудової правосуб єктності); частково недійсним трудовий договір вважатиметься у разі не дотримання вимог щодо його змісту (в разі погіршення становища працівника, порівняно з чинним законодавством);
- пропонується „змінами умов трудового договору” вважати доповнення, скасування або коригування певних істотних умов змісту договору, якщо при цьому трудові правовідносини продовжують тривати;
- “переміщенням працівника” вважається обґрунтоване виробничими, організаційними або економічними причинами доручення йому роботи на новому робочому місці (механізмі чи агрегаті), якщо це не призводить до зміни істотних умов трудового договору;
- пропонується переведенням на іншу роботу, що потребує згоди працівника, вважати будь-яку зміну істотних умов трудового договору, які формують його зміст, в тому числі й істотних-ініціативних.
Практичне значення одержаних результатів. Запропоновані моделі окремих статей Трудового кодексу та пропозиції щодо вдосконалення правового забезпечення трудових відносин, які можна використовувати при кодифікації трудового законодавства.
Матеріали дисертації можуть бути використані у навчальному процесі, зокрема, для читання курсу „Трудове право України”; під час підготовки підручників, навчальних посібників, практикумів, коментарів до законодавчих актів, а також, при виконанні студентами наукових робіт. Положення і висновки дисертаційного дослідження можуть застосовуватись для подальшого вивчення трудового договору як основного інституту трудового права.
Апробація результатів дисертації. Результати дисертаційного дослідження обговорювалися на кафедрі трудового, аграрного та екологічного права юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка.
Головні положення дисертації висвітлювались у доповідях на науково-практичних конференціях, зокрема на Регіональній науково-практичній конференції „Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні” (м. Львів, 13-14.02.2002 р.); Міжнародній науковій конференції студентів та аспірантів „Актуальні проблеми правознавства очима молодих вчених” (м. Хмельницький, 29-30.04.2002 р.); Регіональній науково-практичній конференції „Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні” (м. Львів 13-14.02.2003 р.); Регіональній науково-практичній конференції „Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні” (м. Львів 5-6.02.2004 р.).
Публікації. Головні положення та результати дисертаційного дослідження містяться у чотирьох наукових статтях, опублікованих у фахових виданнях, перелік яких затверджений ВАК України, і в матеріалах наукових конференцій.
Структура роботи. Дисертація складається з вступу, двох розділів, що поділені загалом на вісім підрозділів, висновків, списку використаних джерел, який налічує 284 найменування. Обсяг дисертації становить 177 сторінок (без списку використаних джерел).
| 
