|
Актуальність теми дослідження обумовлена тим, що в даний час глобалізація і сучасні технології створюють нові можливості для злочинного світу. Проникнення у вітчизняну злочинність транснаціонального компонента саме по собі є частиною загальної тенденції глобалізації злочинності. Це проникнення відрізняється різновидом форм і видів – від інтеграції розрізнених злочинних груп у транснаціональні кримінальні структури до агресії міжнародної наркомафії, нелегальної міграції й іншими небезпечними напрямками, що розглядають Україну й інших держав-учасниць СНД у якості найбільш перспективних потенційних ринків. Інтеграція злочинності йде більш швидкими темпами в порівнянні з інтеграцією зусиль по боротьбі з нею. Транснаціональна злочинність ставить перед правоохоронними органами, у тому числі й органами внутрішніх справ, держав-учасниць СНД ряд правових і організаційних проблем, розв язання яких вимагає нетрадиційного мислення, політичної волі й бажання співробітництва, значних матеріально-технічних витрат, координації спільних зусиль і удосконалення взаємодії.
Успішна боротьба з міждержавною злочинністю об єктивно стає загальним завданням, яке неможливо вирішити силами органів внутрішніх справ однієї держави. Транснаціональна злочинність прийняла значні масштаби, якісно погіршило кримінологічну ситуацію. Активізація криміногенних проявів у суспільстві несе в собі пряму погрозу конституційному ладу, цілісності й незалежності держави, його суверенітету. Сучасність жадає від правоохоронних органів активної діяльності в боротьбі з правопорушеннями та міждержавною злочинністю. Досягти вагомих результатів у цій сфері можна тільки завдяки співробітництву та взаємодії правоохоронних органів, у тому числі й міліції (поліції) держав-учасниць СНД. Міжнародне визнання прав людини постає орієнтиром для розвитку всього людства у напрямку створення спільноти правових держав. Одним із чинників, що ускладнює забезпечення прав і свобод людини, постає зрощення національної злочинності з міждержавною та проникнення транснаціональної злочинності у систему соціальних, правових, фінансових, економічних відносин. Адекватність відповіді на виклики цього небезпечного соціального явища потребує подальшого об єднання зусиль міжнародної спільноти в напрямку забезпечення захищеності життєво важливих інтересів особи, суспільства та держави. Реалії сьогодення вимагають пошуку та запровадження нових методів і механізмів, прямуючих на поліпшення та стабілізацію криміногенної ситуації як в Україні, так і в інших країнах-учасницях СНД. Сучасна криміногенна ситуація змушує міліцію України та поліцію інших країн СНД вести пошуки нових форм і методів роботи, реформувати організаційну структуру системи управління з метою вжиття додаткових заходів, спрямованих на ефективне забезпечення правопорядку, захисту конституційних прав громадян та активізацію боротьби з транснаціональною, міждержавною злочинністю. Певні просування на цьому шляху мають місце, але, на жаль, вони не носять комплексного характеру. У зв язку з недостатнім рівнем правової культури правоохоронців не завжди відповідає вимогам часу практична взаємодія міліції (поліції) країн-учасниць Співдружності у боротьбі з правопорушеннями, а також потребує наукового супроводження координація їх діяльності. Науково-теоретичне підґрунтя дослідження склали наукові праці класиків наукової думки І. Канта, К. Маркса, Ф. Енгельса та ін.; розробки сучасних фахівців з теорії держави та права, теорії управління та адміністративного права, міжнародного права, інших галузевих правових наук: В.Б. Авер янова, В.І. Андріянова, Г.В. Атамчука, О.М. Бандурки, Д.М. Бахраха, І.Л. Бачило, П.М. Бірюкова, Ю.П. Битяка, В.Т. Білоуса, О.К. Безсмертного, В.П. Бож єва, А.Н. Глібова, І.П. Голосніченка, А.І. Дмітрієва, Д.П. Зеркіна, Г.В. Ігнатенка, Г.Г. Єгіозаряна, В.Г. Ігнатова, Р.А. Калюжного, Л.В. Коваля, В.К. Колпакова, А.Т. Комзюка, І.І. Карпець, В.Н. Кудрявцева, В.В. Луньова, І.Е. Марочкіна, Г.І. Петрова, В.М. Плішкіна, Г.Х. Попова, К.С. Родіонова, О.Ф. Скакун, Л.Д. Тимченка, Ю.А. Тихомирова, М.М. Тищенка, М.А. Ушакова, Ю.С. Шемчушенка, Є.А. Шибаєвої, В.К. Шкарупи, Г.В. Щокіна, В.Є. Емінова, В.А. Юсупова, М.П. Яблокова, О.Н. Ярмиша та ін.
Ефективність взаємодії органів внутрішніх справ Співдружності залежить від стану законодавчої бази, що регулює ці процеси. Однак, незважаючи на напрацьований досвід у цьому напрямку протягом десяти років, механізм їх реального впровадження й досі залишається невідлагодженим і недосконалим. Отже, важливого значення набувають проблеми наповнення реальним змістом міждержавного співробітництва у боротьбі із злочинністю, своєчасної ратифікації міжнародних договорів, розробки оптимальних організаційно-правових механізмів діяльності міліції (поліції), які будуть спроможні комплексно вирішувати питання щодо реалізації, охорони та захисту прав і свобод людини, протидії глобалізації криміналу, а також злагоджено взаємодіяти з відповідними органами зарубіжних країн та міжнародними організаціями. У свою чергу, ці питання обумовлюють потребу у подальшому науковому вивченні й осмисленні сутності взаємодії у правоохоронної діяльності країн-учасниць СНД, правовідносин у міжнародній правоохоронній сфері, чинників удосконалення взаємодії у міждержавній боротьбі з правопорушеннями. Таким чином, дослідження організаційно-правових засад взаємодії міліції (поліції) країн-учасниць СНД у боротьбі з правопорушеннями набуває особливого змісту й актуальності.
Недослідженість належним чином цієї теми, недостатня нормативна урегульованість процесу взаємодії міліції (поліції) країн-учасниць СНД викликає теоретичний і практичний інтерес для виконання запропонованого дисертаційного дослідження.
Вище зазначене в комплексі і зумовило вибір теми цього дослідження.
Зв язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано в рамках планів наукових досліджень Міністерства внутрішніх справ України (п. 6.1 Пріоритетних напрямків фундаментальних досліджень вищих навчальних закладів та науково-дослідних установ МВС України на період з 2002-2005 рр., наказ МВС України від 30.06.02 р. № 635), наказу МВС України від 05.07.2004р. №755 “Про затвердження Пріоритетних напрямків наукових та дисертаційних досліджень, які потребують першочергового розроблення і впровадження в практичну діяльність органів внутрішніх справ, на період 2004 – 2009 років”.
Робота спрямована також на виконання основних положень Програми діяльності органів внутрішніх справ щодо поліпшення правопорядку в Україні на початку ІІІ тисячоліття (затверджено Рішенням колегії МВС України від 28 грудня 1999 р. № 8 км/1) та Перспективного плану дій МВС України у сфері європейської інтеграції та співробітництва з ЄС (затверджено Розпорядженням МВС України від 30 грудня 2002 р. № 618).
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є: на основі узагальнень основних положень праць науковців та позитивного досвіду практиків розкриття сутності, поняття і особливості взаємодії та її координації; комплексний аналіз чинного національного законодавства, законодавства країн-учасниць Співдружності незалежних держав та міжнародних нормативно-правових актів щодо діяльності міліції України та поліції інших країн-учасниць у сфері міждержавної боротьби з правопорушеннями; обґрунтування доцільності розбудови Бюро по координації боротьби з організованою злочинністю й іншими небезпечними видами злочинів як наднаціонального суб єкта по координації боротьби із міждержавною злочинністю; розробка науково обґрунтованих положень і рекомендацій, спрямованих на системне удосконалення організаційно-правових засад взаємодії міліції (поліції) країн-учасниць СНД, підвищення організаційних засад управління у цій сфері. Досягнення цієї мети реалізовувалось через постановку і вирішення таких завдань дослідження:
- провести історико-теоретичний аналіз організації взаємодії міліції (поліції) у рамках країн-учасниць СНД;
- на основі існуючих в науковій літературі поглядів визначити поняття "взаємодії", розкрити зміст “взаємодії”, сутність та її значення в діяльності міліції (поліції) держав Співдружності шляхом системного дослідження міждержавної правоохоронної діяльності;
- дослідити сучасний стан та форми взаємодії міліції (поліції) країн-учасниць СНД;
- встановити рівень розробки організаційно-правових проблем та розвиток системи взаємодії міліції (поліції);
- розкрити сутність та особливості механізму здійснення взаємодії;
- проаналізувати чинне національне та міжнародне законодавство у сфері боротьби із злочинністю, положеннями яких мають керуватися країни-учасниці СНД під час міждержавної правоохоронної діяльності напрямки їх удосконалення;
- визначити процедуру ратифікації міждержавних угод, що постають правовою базою у сфері боротьби із злочинністю;
- узагальнити практику міжнародної правоохоронної діяльності, за участю ООН, Інтерполу, Європолу та інших міжнародних організацій, із визначенням їх організаційних структур, функцій, методів та форм;
- внести пропозиції щодо удосконалення організаційно-правових заходів взаємодії міліції (поліції) країн-учасниць Співдружності.
Об єктом дослідження є правові відносини, що формуються у сфері діяльності міліції (поліції) країн-учасниць СНД по боротьбі з правопорушеннями.
Предметом дослідження є теоретичні й організаційно-правові засади, форми та принципи взаємодії міліції (поліції) країн-учасниць СНД у боротьбі з правопорушеннями, а також шляхи її удосконалення.
- Методи дослідження. Методологічною основою дослідження є сучасна теорія дослідження вітчизняних та іноземних вчених з проблем міждержавної взаємодії у сфері правоохоронної діяльності. Спираючись, передусім, на вітчизняну теоретико-методологічну спадщину, автор виходить з діалектичного світорозуміння. Методологічною базою дисертаційного дослідження є комплекс методів збирання, аналізу та обробки емпіричної інформації. Серед них слід виділити методи системно-теоретичного, порівняльного, конкретно-історичного аналізу зарубіжних і вітчизняних джерел. За допомогою логіко-семантичного методу поглиблено понятійний апарат (підрозділи 1.1-1.2, 2.1-2.2) Системний метод використовувався під час дослідження взаємодії з позицій теорії управління (підрозділ 1.2), визначення правової бази у системі взаємодії в діяльності міліції (поліції) держав Співдружності (розділ 2). За допомогою організаційно-структурного, функціонального та системного методів досліджено взаємодію у міждержавній правоохоронній сфері як системи (розділ 1, підрозділ 2.1). Історико-правовий метод застосовано під час аналізу еволюції нормативно-правової бази у правоохоронній сфері за роки незалежності країн-учасниць СНД ( підрозділ 1.2, 2.1). Порівняльно-правовий метод широко використано для дослідження зарубіжного досвіду взаємодії у правоохоронній діяльності (підрозділ 3.1.). Завдяки цьому методу визначені напрямки удосконалення національного законодавства задля інтеграції України до світової спільноти, ефективної взаємодії міліції (поліції) у сфері міждержавної боротьби із криміналом. Статистичний метод використовувався для ілюстрації досягнень і недоліків у правовому регулюванні відносин у міждержавній правоохоронній сфері та визначення шляхів підвищення ефективності взаємодії міліції (поліції) під час боротьби з правопорушеннями (розділи 2, 3). Нормативною та емпіричною базою дисертації стали норми Конституції України та інших законодавчих актів (передусім, закони України „Про міліцію”, „Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю”, „Про оперативно-розшукову діяльність”, „Про державний кордон України”, „Про міжнародні договори України”), нормативно-правові акти органів виконавчої влади, у тому числі МВС України, міжнародно-правові документи робочих органів Організації Об єднаних Націй, Ради Європи, Європейської комісії ЄС, статутних органів Співдружності незалежних держав, Міжнародної організації кримінальної поліції – Інтерпол; національна правозастосовна практика, досвід здійснення міжнародної правоохоронної діяльності провідних держав світу, довідкова література, статистичні та аналітичні матеріали, які містять інформацію з досліджуваної проблеми. Дисертант звертався також до актуальної політико-правової публіцистики, на сторінках якої дискутується багато питань правоохоронної діяльності в цілому та співробітництву у сфері транснаціональної злочинності. Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що на основі запропонованого автором підходу щодо розуміння поняття “взаємодія” у діяльності міліції (поліції) країн-учасниць Співдружності незалежних держав уперше в вітчизняній адміністративно-правовій науці комплексно розглядається організаційно-правові засоби міждержавної діяльності у правоохоронній сфері, їх взаємодія у процесі запобігання та боротьби з правопорушеннями та транскордонною злочинністю. За результатами проведеного дослідження сформульовано ряд нових наукових положень і висновків, запропонованих особисто дисертантом. Елементи новизни знайшли вираження у наступних положеннях: уперше проведено системний концептуально-цілісний аналіз взаємодії міліції (поліції) країн-учасниць СНД, обґрунтовано ряд нових і важливих для юридичної науки та практики понять і положень;
- уточнено поняття взаємодії міліції (поліції) країн-учасниць СНД у боротьбі з правопорушеннями, а це організована на нормативних актах, взаємозалежна, погоджена по часу і місцю діяльність декількох її суб єктів, яка спрямована на виконання загальних завдань зміцнення законності, порядку та боротьби з правопорушеннями;
- визначено сутність та значення взаємодії в діяльності міліції (поліції) країн-учасниць СНД, здійснено комплексний аналіз механізму взаємодії;
- визначено організаційно-правове регулювання, характер, форми та механізм взаємодії міліції (поліції) країн-учасниць СНД;
- виявлена сутність правової бази взаємодії, її стан та основні напрямки;
- з ясовано процедуру ратифікації міждержавних угод між правоохоронними органами країн Співдружності, що постають правовою базою у сфері боротьби із правопорушеннями;
- обґрунтовано необхідність існування “єдиного правового поля СНД”, узагальнено та запропоновано власне поняття “права СНД”;
- запропоновано систему заходів превентивного та репресивного характеру, які торкаються правових інтересів суверенних держав-учасниць СНД у забезпеченні невідворотності покарання правопорушників та усунення причин й умов міждержавної злочинності;
- сформульовано напрями та пропозиції щодо удосконалення національного та міждержавного законодавств у галузі міжнародної правоохоронної діяльності;
- дістала подальший розвиток практика міжнародної правоохоронної діяльності на підставі досвіду взаємодії за участю ООН, Інтерполу, Європолу та інших міжнародних організацій;
- обґрунтовано пропозиції щодо удосконалення взаємодії міліції (поліції) країн-учасниць СНД у боротьбі з правопорушеннями.
- Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає в тому, що розглянуті в ньому положення дають можливість визначити підходи до вирішення як науково-теоретичних, так і практичних організаційно-правових проблем: у науково-дослідній сфері – положення та висновки дисертації можуть бути основою для подальшої розробки проблем організаційно-правових засад взаємодії у правоохоронної сфері;
- у правотворчості – використання результатів дослідження буде сприяти удосконаленню правового регулювання у міждержавному співробітництві; у правозастосовчій діяльності – застосування одержаних результатів дозволить поліпшити практичну діяльність міліції (поліції) країн-учасниць СНД у боротьбі з правопорушеннями та міждержавною злочинністю, удосконалювати і надалі цю взаємодію із залученням до цієї роботи, зарубіжних правоохоронних органів та відповідних міжнародних організаціями з метою удосконалення боротьби з міжнародною злочинністю;
- у навчальному процесі – матеріали дисертаційного дослідження можуть бути використані при викладанні дисциплін „Західноєвропейські стандарти діяльності поліції”, „Управління в органах внутрішніх справ”, “Адміністративна діяльність ОВС”. Їх враховано також у кафедральних науково-методичних розробках, в яких приймав участь автор. Деякі положення дисертації доцільно використовувати для розробки спецкурсу “Транснаціональна та міждержавна організована злочинність”;
- у правовиховній сфері – положення й висновки дисертації можуть слугувати матеріалом для підвищення рівня правової культури суспільства та працівників міліції як України, так і інших країн-учасниць, які ведуть боротьбу с транскордонною злочинністю та правопорушеннями, підготовки правоохоронців нової генерації.
Особистий внесок здобувача. Сформульовані у дисертації положення, узагальнення, оцінки та висновки, рекомендації і пропозиції обґрунтовані дисертантом на підставі особистих досліджень у результаті опрацювання та аналізу відповідного законодавства та науково-правових джерел. Усі результати одержані безпосередньо автором і знайшли своє відображення в опублікованих ним роботах. У процесі одержання нових наукових результатів ідеї та розробки В.О. Шамрая, з яким опубліковано одну роботу, не використовувалися.
Апробація результатів дисертації. Результати дисертаційного дослідження розглядалися на засіданнях кафедри адміністративного права та державного управляння Донецького юридичного інституту МВС при ДонНУ. Основні положення роботи, теоретичні та практичні висновки було оприлюднено у доповідях на наукових та науково-практичних конференціях, у тому числі і міжнародних: Міжнародний семінар “Проблеми боротьби із контрабандою автотранспортних засобів” під егідою Пакту Стабільності країн Південно-Східної Європи (м. Кишинів, Молдова 3-8 травня 2004 р.), міжнародний науково-практичний семінар “Безпека у Причорноморському регіоні: погрози і протидія” (м. Одеса, 8 квітня 2004 р.), міжнародна науково-практична конференція «Актуальные проблемы юридической науки и практики» (м. Орел, Росія 26 лютого 2004р.), міжнародно-практична конференція «Актуальные проблемы обеспечения экономической безопасности государства» (м. Астана, Казахстан, 28-29 травня 2004р.), IV міжнародної науково-практичної конференції “Проблеми впровадження інформаційних технологій в економіці” (м. Ірпінь, 15-17 травня 2003р.), міжнародної курсантсько-студентської науково-практичної конференції “Податкові та інші правоохоронні органи у XXI столітті: управління, діяльність, взаємодія” (м. Ірпінь, 30 травня 2003р.), міжнародна науково-практична конференція «Совершенствование деятельности органов внутренних дел по профилактике безнадзорности и предупреждению правонарушений несовершеннолетних» (м. Орел, Росія 27 лютого 2003р.), всеукраїнської науково-практичної конференції “Участь громадськості в охороні громадського порядку” (м. Одеса, 28-29 листопада 2003 р.), міжвузівської науково-практичної конференції “Проблеми забезпечення особистої безпеки працівників ОВС та представників громадських формувань під час охорони громадського порядку” (м. Донецьк, 26 березня 2004 р.). Теоретичні напрацювання автора використовувались в процесі роботи експертів для XXVI засідання РМВС країн-учасниць СНД та обговоренні в Першої всеукраїнської Літньої школи на тему “Транснаціональні форми організованої злочинної діяльності”.
Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження знайшли відображення у десяти наукових працях, шість із яких опубліковані у фахових виданнях, перелік яких затверджено ВАК України.
Структура дисертації. Відповідно до мети, предмета дослідження дисертація складається із вступу, трьох розділів, які охоплюють шість підрозділів, висновку, списку використаних джерел із 225 найменувань. Обсяг основного тексту дисертації – 210 сторінок.
|
