|
Актуальність теми. Сучасна криміногенна обстановка в Україні характеризується домінуванням негативних тенденцій. Суттєво змінилася структура злочинності, яка жорстокішає і технічно оснащується. Становище, що склалося, потребує активних пошуків шляхів оздоровлення обстановки в державі, забезпечення законних прав населення, гарантованих Конституцією України (ст.ст. 21, 23, 24, 27- 32, 41) [1].
Керівництво Міністерства внутрішніх справ України не раз наголошувало, що в таких умовах найважливішого значення для розкриття і розслідування злочинів набуває використання сучасних технічних засобів та методів збирання криміналістичної інформації, основою яких є новітні технології. Це стосується й процесу встановлення особи за ознаками зовнішності.
Вагомим внеском у розв язанні цих проблем стали роботи В.О. Снєткова (розробка теоретичних засад портретної ідентифікації), О.М. Зініна (теоретичні та практичні засади використання ознак зовнішності особи при проведенні оперативно-розшукових заходів), В.Г. Малишева (теоретичні та практичні аспекти встановлення особи за допомогою інформаційно-пошукових систем), М.М. Герасимова (засади відтворення обличчя за черепом) та інших, які були проведені, у своїй більшості, у 50-70-х рр. минулого століття. Таким чином, на практиці використовується сукупність теоретичних і практичних рекомендацій щодо криміналістичного дослідження інформації про зовнішність особи, які, нажаль, не зважають на нові наукові тенденції та технічні можливості в розв язанні цих проблем.
Як слушно зауважив М.С. Польовий, при дослідженні інформації про матеріально-фіксовані відображення події злочину з успіхом можуть застосовуватися математико-кібернетичні методи опрацювання інформації, завдяки чому вони стають органічною частиною багатьох методик техніко-криміналістичного дослідження [2, с. 23]. Сьогодні органи досудового слідства використовують комп ютерні системи для складання композиційних портретів розшукуваних, автоматизовані системи управління, основу яких становлять інформаційно-пошукові системи. Ці системи дозволяють автоматизувати процес отримання інформації про зовнішність особи, але їх ефективність не відповідає сучасним вимогам щодо способів і форм організації та систематизації інформації про розшукуваних, що, в свою чергу, впливає на стан інформаційно-аналітичного забезпечення оперативно-службової, слідчої та експертної діяльності .
Проблематичність сучасного стану інформаційно-аналітичного забезпечення кримінально-процесуальної діяльності зумовлена й значними організаційно-управлінськими недоліками: недостатня оснащеність сучасною комп ютерною технікою, відсутність ефективної програми підготовки і перепідготовки відповідних фахівців, у підрозділах використовується морально застаріле програмне забезпечення та бази даних, вихідний матеріал має низьку якість, обліки осіб, які становлять оперативний інтерес, розпорошені.
Практика свідчить, що сучасний рівень наукової розробки проблеми встановлення особи за ознаками зовнішності недостатній та потребує комплексного підходу: дослідження історичних особливостей використання інформації про ознаки зовнішності розшукуваного, розробки засад використання сучасних інформаційно-аналітичних систем з метою встановлення особи будь-якого антропологічного типу (що особливо актуально у зв язку з поширенням в Україні такого явища, як міграція), встановлення особи з навмисно зміненою зовнішністю (зокрема, косметичною операцією), встановлення осіб, які не хочуть або не можуть через стан здоров я назвати себе, невпізнаних трупів, активізації пам яті потерпілих (свідків) з різними формами сприйняття навколишнього середовища.
Наведені чинники визначають актуальність теми дослідження.
Наукове завдання дисертації полягає в розробці сучасного науково-технічного засобу – інформаційно-аналітичної системи встановлення особи за ознаками зовнішності, яка, на відміну від наявних інформаційно-пошукових систем, дозволяє проводити комплексне дослідження інформації про зовнішність розшукуваного, моделювати його образ.
При вивченні проблеми криміналістичного дослідження інформації про зовнішність особи методами та засобами інформатики автор використовував доробок вітчизняних вчених-криміналістів, які ґрунтовно висвітлили певні аспекти використання досягнень науково-технічного прогресу у протидії злочинності: Л.Ю. Ароцкера, В.П. Бахіна, Г.І. Грамовича, Г.Л. Грановського, В.Г. Гончаренка, В.А. Журавля, О.А. Кириченка, Н.І. Клименко, О.Н. Колесниченка, В.П. Колмакова, В.О. Коновалової, М.В. Костицького, В.С. Кузьмічова, В.К. Лисиченка, В.Г. Лукашевича, І.В. Постіка, М.В. Салтевського, М.Я. Сегая, В.Ю. Шепітька та ін.
Автор керувався теоретичними розробками і положеннями наукових праць відомих вчених, зокрема Т.В. Авер янової, Р.С. Белкіна, О.О. Бодалєва, М.С. Бокаріуса, В.Л. Васильєва, І.Ф. Винниченка, О.І. Вінберга, М.М. Герасимова, О.О. Гусєва, Ю.П. Дубягіна, О.М. Зініна, Л.М. Іванської, А.В. Іщенка, Н.С. Карпова, Р.А. Кентлера, З.І. Кірсанова, В.Я. Колдіна, В.І. Лебедєва, Б.Ф. Ломова, І.М. Лузгіна, Є.Д. Лук янчикова, В.Г. Малишева, В.С. Мітричева, Р.С. Немова, С.М. Потапова, К.Г. Прохорова, О.Р. Ратінова, Є.Р. Росинської, З.Г. Самошиної, М.О. Селіванова, В.О. Снєткова, М.В. Терзієва, Б.І. Шевченка, М.С. Шехтера, А.Р. Шляхова та ін.
Зв язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано у відповідності до Національної програми інформатизації, Програми інформатизації органів внутрішніх справ України на 2000–2005 рр. (рішення колегії МВС України від 28 грудня 1999 р. № 8 КМ/1), Концепції розвитку системи відомчої освіти та вузівської науки на період 2000–2005 рр. (рішення колегії МВС України від 18 грудня 2000 р. № 9 КМ/1), загального плану науково-дослідних робіт Національної академії внутрішніх справ України на 2000 – 2005 рр., п.158.
Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є розробка механізму правового регулювання та організаційного забезпечення криміналістичного дослідження інформації про зовнішність особи методами та засобами інформатики, реалізація яких спрямована на забезпечення ефективного використання новітніх технологій в діяльності органів досудового слідства.
Для досягнення цієї мети у процесі дослідження здійснено спробу:
– встановити історичні аспекти розвитку методів та засобів криміналістичного дослідження ознак зовнішності особи в процесі розслідування злочинів;
– виявити позитивні та негативні сторони практики використання ознак зовнішності особи в процесі розслідування злочинів;
– визначити поняття інформаційно-аналітичної системи встановлення особи за ознаками зовнішності;
окреслити загальні та спеціальні вимоги, яким вона має відповідати; – розробити блок-схему та алгоритм роботи запропонованої інформаційно-аналітичної системи;
– сформулювати нормативно-правові рекомендації щодо використання досягнень інформаційних технологій в кримінально-процесуальній діяльності;
– розробити рекомендації щодо оснащення відділень з експертно-криміналістичного забезпечення міськрайлінорганів внутрішніх справ України технічними засобами, необхідними для вдосконалення процесу встановлення особи за ознаками зовнішності.
Об єктом дослідження є процес встановлення особи на основі аналізу інформації про ознаки її зовнішності за допомогою сучасних апаратно-програмних засобів.
Предметом дослідження є функціонально-структурні особливості сучасної інформаційно-аналітичної системи встановлення особи за ознаками зовнішності.
Методи дослідження. Методологічною основою дослідження є система загальнонаукових та спеціальних методів, які застосовуються в криміналістиці та криміналістичній інформатиці. Зокрема, використовувалися методи: історичний, порівняльно-історичний (порівняння архаїчних та сучасних методів і засобів дослідження інформації про зовнішність особи), порівняльно-правовий (порівняння дефініцій вітчизняного та зарубіжного законодавства), аналітичний (опрацювання наукових джерел), статистичний (аналіз та узагальнення результатів опитування слідчих, експертів-криміналістів, слухачів), алгоритмічний (розробка алгоритму роботи інформаційно-аналітичної системи встановлення особи за ознаками її зовнішності).
Базовими джерелами дослідження є Конституція України, закони України, укази Президента, постанови Кабінету Міністрів України, пленумів Верховного Суду України, нормативні документи МВС України, а також літературні джерела з криміналістики, кримінального процесу, інформатики, криміналістичної інформатики, юридичної психології, судової експертизи, філософії.
Емпіричною базою дослідження стали результати анкетного опитування 143 слідчих органів внутрішніх справ, 290 слухачів Навчально-наукового інституту управління та 156 експертів-криміналістів, які підвищували кваліфікацію у Навчально-науковому інституті підготовки слідчих і криміналістів Національної академії внутрішніх справ України, вивчення 218 кримінальних справ.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є першою в українській криміналістичній науці спробою комплексно дослідити можливості сучасних інформаційних технологій при встановленні особи за ознаками її зовнішності. В ній дістало подальший розвиток правове регулювання використання досягнень науково-технічного прогресу в правоохоронній діяльності. В дисертації обґрунтовано низку нових положень та висновків, які сприяють підвищенню ефективності діяльності органів досудового слідства, а саме:
вперше встановлено основні етапи формування методів та засобів криміналістичного дослідження інформації про зовнішність особи, яка розшукується; визначено поняття інформаційно-аналітичної системи встановлення розшукуваного за ознаками зовнішності як сучасного науково-технічного засобу; окреслено загальні і спеціальні вимоги, яким має відповідати ця система; визначено основні напрями впровадження досягнень інформаційних технологій при дослідженні інформації про зовнішність особи;
вдосконалено класифікації властивостей, ознак та елементів зовнішності особи, які використовуються в процесі її встановлення;
набули подальшого розвитку наукові положення щодо законодавчого закріплення використання досягнень сучасних інформаційних технологій в кримінально-процесуальній діяльності; практичні рекомендації щодо організації роботи спеціалістів з потерпілими (свідками) з різними формами впізнавання; дослідження напрямів удосконалення підготовки та перепідготовки працівників органів досудового слідства з метою опанування ними сучасних апаратно-програмних комплексів.
Практичне значення одержаних результатів. Сформульовані у проведеному науковому дослідженні положення, висновки і пропозиції створюють основу для подальшого поглибленого вивчення проблем використання новітніх інформаційних технологій з метою встановлення розшукуваного за ознаками його зовнішності.
Робота над темою дозволила звернутися до керівника робочої групи Кабінету Міністрів України з пропозиціями до проекту нового Кримінально-процесуального кодексу України.
Теоретичні висновки дослідження використовуються у навчальному процесі Національної академії внутрішніх справ України (акт від 20 листопада 2003 р., акт від 17 січня 2004 р.), Одеського юридичного інституту НУВС України (акт від 3 жовтня 2003 р.), Луганської академії внутрішніх справ (акт від 22 жовтня 2003 р.) під час викладання курсу “Криміналістика”, спеціальних курсів “Організація розкриття та розслідування злочинів” та “Ідентифікація людини за ознаками зовнішності”, дисциплін “Криміналістична інформатика”, “Інформатизація управління в ОВС”.
Матеріали дисертації мають прикладне значення, оскільки використовуються в діяльності Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України (акт від 5 липня 2004 р.), Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС України у Вінницькій області (акт від 12 липня 2004 р.) та Солом янського РУ ГУ МВС України в м. Києві (акт від 9 квітня 2003 р.).
Особистий внесок здобувача. Теоретичні та практичні результати, що виносяться на захист, отримані автором дисертації самостійно. В статтях, які опубліковані в співавторстві, особисто здобувачу належать основні ідеї, головні висновки та наукова сутність цих робіт, зокрема:
– в статті “Ідеї Бертильйона і сучасність” [75] автором досліджено процес формування способів фіксації та відтворення ознак зовнішності розшукуваного; проаналізована робота сучасних апаратно-програмних комплексів, які використовуються під час криміналістичного дослідження інформації про зовнішність розшукуваного;
– в статті “Использование информационных технологий при идентификации личности” [102] автором окреслені проблеми, які виникають під час автоматизації процесу фіксації та відтворення інформації про зовнішність особи і впливають на якість вихідного матеріалу;
– в роботі “Використання досягнень сучасних інформаційних технологій в діяльності правоохоронних органів” [134] автором визначені правові проблеми, пов язані з впровадженням досягнень інформаційних технологій в діяльність правоохоронних органів, запропоновані шляхи їх вирішення.
Апробація результатів дисертації. Результати дисертації обговорювалися на засіданнях кафедри організації розслідування злочинів Навчально-наукового інституту підготовки слідчих і криміналістів, кафедри інформаційних технологій Національної академії внутрішніх справ України, на міжкафедральному семінарі за участю провідних вчених кафедр організації розслідування злочинів, криміналістичних експертиз Навчально-наукового інституту підготовки слідчих і криміналістів, кафедр криміналістики, теорії кримінального процесу та судоустрою, інформаційних технологій, Інформаційно-технічного центру Національної академії внутрішніх справ України, Міжвідомчого науково-дослідного центру з проблем боротьби з організованою злочинністю. Основні положення дисертації висвітлено, а висновки, яких автор дійшов у процесі дослідження, апробовано на чотирьох науково-практичних конференціях: “Використання сучасних досягнень науки і практики у підвищенні ефективності боротьби зі злочинністю”(м. Київ, 30 березня 2000 р.); “Актуальні проблеми діяльності ОВС з попередження, розкриття та розслідування злочинів” (м. Одеса, 19–20 жовтня 2000 р.); “Органи внутрішніх справ на початку третього тисячоліття: проблеми протидії злочинності” (м. Дніпропетровськ, 27–28 жовтня 2000 р.); “Сучасні проблеми інформатизації органів внутрішніх справ України” (м. Київ, 15 квітня 2001 р.).
Публікації. Основні висновки та положення дисертації викладено у дев яти наукових статтях, шість з яких – у фахових виданнях, дві – в наукових статтях у збірниках за матеріалами науково-практичних конференцій.
| 
