|
Актуальність теми дослідження. Орієнтація на ідеї громадянського суспільства та соціальної правової держави зумовлена об єктивними потребами суспільного та політичного розвитку в пострадянській Україні і стала однією з визначальних передумов закріплення в Конституції України якісно нового правового статусу органів державної влади, місцевого самоврядування, а в законах та інших нормативно-правових актах – їх повноважень у конкретних сферах суспільного життя. У цьому зв язку актуальним є дослідження проблемних питань удосконалення правових засад організації та діяльності органів внутрішніх справ на новій конституційній основі.
Існуюча система органів внутрішніх справ, в діяльності якої все ще спостерігаються тенденції тяжіння до досвіду минулого, мірки колишніх радянських традицій, на сьогодні не може повною мірою гарантувати захист загальнолюдських цінностей правової держави. Сучасні політико-правові реалії зумовлюють необхідність інших підходів до оцінки соціальної ролі органів внутрішніх справ, переосмислення принципів їх організації та діяльності, створення нової моделі взаємовідносин міліції з особою та суспільством.
Дослідження даної проблеми пов язується з низкою факторів, серед яких: курс України на побудову демократичної, соціальної та правової держави, наявність відголосків минулого досвіду у діяльності державного механізму, а також кризові явища перехідного періоду, які нерідко ускладнюються бюрократизацією управлінських установ, криміналізацією суспільства, корупцією та діяльністю тіньових структур в економіці. Це зумовлено, зокрема, відсутністю сильних та авторитетних правоохоронних органів, глибоких правових традицій у суспільстві. Світовий досвід свідчить, що саме посилення в перехідний період діяльності органів виконавчої влади найбільш ефективно сприяє виведенню суспільства з кризового стану.
В умовах розвитку демократичної правової держави органи внутрішніх справ мають набути статусу авторитетної, суто правоохоронної структури з чіткою, злагодженою, прогресивною організацією роботи, оскільки їх ефективне функціонування є основою стабільної життєдіяльності суспільства і держави. Тож сьогодні важливим завданням теорії і практики є реформування даних органів. З огляду на це та з урахуванням змін, які відбулися у суспільстві і державі, а також закріпленням в Конституції України прогресивних положень державотворення проблема вивчення та втілення конституційних засад у розвиток системи органів внутрішніх справ є актуальною і потребує наукового дослідження.
У дисертаційному дослідженні використані положення, які розробили у своїх працях О.М. Бандурка, І.П. Голосніченко, Е.П. Григоніс, С.Д. Гусарєв, В.О. Демиденко, Ю.В. Кідрук, А.М. Колодій, Б.П. Кондрашов, Я.Ю. Кондратьєв, В.В. Копєйчиков, В.В. Лазарєв, С.Л. Лисенков, А. Я. Малигін, П.П. Михайленко, Р.С. Мулукаєв, В.С. Нерсесянц, А.Ю. Олійник, О.І. Олійник, В.Ф. Опришко, Н.А. Пелих, В.Ф. Погорілко, І.В. Ростовщиков, Л.А. Сидорчук, Ю.М. Тодика, К.Б. Толкачев, О.Ф. Фрицький, А.Г. Хабібулін, Н.Г. Хижняков, В.М. Шаповал, Ю.С. Шемшученко та інші. З огляду на те, що частина вищенаведених досліджень здійснювалася в радянський період, багато досліджень здійснено в контексті теорії державного управління та адміністративного права, деякі сфери організації і діяльності системи органів внутрішніх справ залишаються за межами наукового аналізу, існує потреба в наукових узагальненнях проблем становлення і розвитку органів внутрішніх справ саме у руслі конституційної теорії та практики України.
Крім того, зазначені праці не мали на меті застосування глибокого, комплексного, системного підходу до дослідження конституційних засад розвитку системи органів внутрішніх справ України. Тож дане дослідження їх доповнює, а наявність вказаних робіт не позбавляє його актуальності.
Зв язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до комплексної цільової програмами «Проблеми удосконалення організації і діяльності органів законодавчої і виконавчої влади та самоврядування в Україні» (номер державної реєстрації 0186.0.070865), програми реформування освітянської діяльності МВС України, затвердженої наказом МВС України № 1213 від 20 жовтня 2003 року, концепції адміністративної реформи в Україні, концепції розвитку Міністерства внутрішніх справ України і включена до планів науково-дослідних робіт Національної академії внутрішніх справ України 2003 року (п.44).
Тема дисертаційного дослідження затверджена Вченою радою Національної академії внутрішніх справ України 29 січня 2002 року.
Метою дисертаційного дослідження є наукове обґрунтування конституційних засад розвитку системи органів внутрішніх справ України, узагальнення процесів їх становлення, виявлення тенденцій та загальних закономірностей впливу на організацію і діяльність даних органів.
Для досягнення цієї мети слід вирішити наступні завдання:
проаналізувати і узагальнити наукові дослідження з даної тематики, критично осмислити їх з позицій сьогодення;
визначити роль конституційних засад у розвитку системи права та державних інститутів;
визначити поняття конституційних засад розвитку системи органів внутрішніх справ України;
розкрити зміст принципу верховенства права в діяльності системи органів внутрішніх справ України;
визначити роль системи органів внутрішніх справ України в утвердженні і забезпеченні прав і свобод людини і громадянина;
визначити роль і місце органів внутрішніх справ в системі поділу державної влади;
узагальнити процеси становлення і розвитку конституційно-правових засад організації та діяльності органів внутрішніх справ України з 1917 року по 1996 рік;
узагальнити чинну нормативно-правову основу організації та діяльності органів внутрішніх справ, виявити недоліки в правовому регулюванні та визначити шляхи їх подолання;
здійснити співвідношення нормативно-правової основи органів внутрішніх справ України з загальновизнаними принципами та нормами міжнародного права;
визначити основні напрями реформування системи органів внутрішніх справ України на основі конституційних засад.
Об єктом дослідження є правові відносини в сфері організації та діяльності органів державної виконавчої влади України. Предметом дослідження є конституційні засади організації та діяльності органів внутрішніх справ України.
Методологія дослідження. Дисертація написана на основі комплексного підходу до вивчення предмета дослідження. Методологічну основу дисертаційного дослідження становлять діалектична теорія пізнання соціальних процесів, система загальнонаукових та спеціальних методів як засобів наукового пошуку в арсеналі гуманітарних, у тому числі юридичних наук.
Для дослідження питань, що стосуються поняття та змісту конституційних засад розвитку органів внутрішніх справ, використовувалися методи: історико-правовий, системно-структурний, порівняльно-правовий, наукового узагальнення, а також системного аналізу правових та історичних категорій і явищ.
При визначенні співвідношення нормативно-правової основи органів внутрішніх справ України з загальновизнаними принципами та нормами міжнародного права застосовувались порівняльно-правовий, функціональний, статистичний, логіко-юридичний, а також метод формально-юридичного аналізу нормативних документів та юридичних фактів.
При дослідженні питання щодо вдосконалення нормативно-правової основи органів внутрішніх справ України та їх реформування використовувались здебільшого методи системного аналізу, раціональної критики, прогнозування та моделювання.
Нормативно-правову основу дисертаційного дослідження становлять Конституція України, закони та інші нормативно-правові акти Верховної Ради України, акти Президента України, Кабінету Міністрів України, відомчі нормативно-правові акти Міністерства внутрішніх справ України, праці вітчизняних та зарубіжних науковців з даної проблематики.
Наукова новизна результатів дисертаційного дослідження полягає в тому, що в ньому поглиблено, а з ряду питань вперше в національному конституційному праві розглядалися найбільш істотні конституційні засади розвитку системи органів внутрішніх справ України.
Наукова новизна дослідження характеризується такими найважливішими положеннями, узагальненнями та висновками:
авторське визначення поняття конституційних засад розвитку системи органів внутрішніх справ України як фундаментальних системотворчих положень установчого характеру, які закріплені в Конституції України і є підґрунтям правотворчості і правозастосування в системі органів внутрішніх справ України;
запропоновано концептуальний підхід до співвідношення принципів верховенства права та верховенства закону в діяльності державних органів як єдності змісту та форми, обґрунтовано необхідність їх інтеграції в принцип “верховенства правового закону”;
сформульовано поняття принципу верховенства правового закону як панування ідей природного права в нормативному оформленні, що надає їм офіційного загальнообов язкового характеру, визначеності та конкретності;
визначено основні нормативно-правові, організаційно-управлінські та морально-етичні чинники дії принципу верховенства правового закону в організації та діяльності органів внутрішніх справ України;
визначено поняття та основні структурні елементи утвердження і забезпечення прав і свобод людини і громадянина, як основного обов язку держави: визнання і закріплення прав і свобод, сприяння їх реалізації, охорона і захист;
конституційні засади організації та діяльності органів внутрішніх справ України за радянських часів, як і законодавство в цілому, попри ідеологічний та декларативний характер, зумовлений об єктивними потребами політичної системи даного суспільства, є позитивним надбанням законодавчих органів того періоду;
пропозиції стосовно вдосконалення законодавства та приведення його у відповідність до Конституції України – доповнення Закону України “Про міліцію” нормою, що деталізує конституційне право громадян на відмову від виконання явно незаконних розпоряджень та наказів з боку працівників міліції, а також частини третьої статті 5 Закону України “Про міліцію” конкретизацією випадків, коли дозволяється розголошення відомостей, що стосуються особистого життя людини;
висновок про те, що за умов протистояння політичних сил на всіх рівнях влади та дестабілізуючого впливу певних економічних, правових та соціальних чинників, створення муніципальної міліції може призвести до двовладдя та перетворення даної структури на знаряддя позаправового досягнення місцевих інтересів, тому її утворення на сьогодні є передчасним.
Практичне значення результатів дисертаційного дослідження визначається висновками і пропозиціями теоретичного та практичного характеру, які можуть бути використані для удосконалення конституційно-правового регулювання організації та діяльності органів внутрішніх справ України, в науково-дослідній роботі, при викладанні курсів “Конституційне право України”, “Державне будівництво та місцеве самоврядування”, “Права та свободи людини і громадянина”, “Управління в органах внутрішніх справ”, а також при підготовці навчально-методичних посібників.
Апробація результатів дисертації. Робота обговорювалась на міжкафедральному семінарі кафедр конституційного права та теорії держави і права Національної академії внутрішніх справ України та на засіданні відділу конституційного права та місцевого самоврядування Інституту держави і права ім. В.М. Корецького.
Окремі положення дисертації були оприлюднені на міжнародній конференції студентів та аспірантів “Актуальні проблеми правознавства очима молодих вчених” (Хмельницький регіональний інститут підприємництва та права, 29-30 квітня 2002 р.), науково-практичній конференції “Теорія та практика застосування чинного кримінального та кримінально-процесуального законодавства в сучасних умовах” (Національна академія внутрішніх справ України, 25 квітня 2002 року) та на міжвузівській науково-практичній конференції “Актуальні проблеми розвитку та модернізації податкових та інших правоохоронних органів України в ХХІ столітті” (Національна академія державної податкової служби України, 26 травня 2004 року).
Публікації. Основні положення дисертації викладені у шести наукових статтях, чотири з яких опубліковані у фахових виданнях.
| 
