|
Актуальність теми дисертаційного дослідження. Розвиток ринкових відносин в Україні, поглиблення і розширення сфери їх реалізації, поява нових секторів вітчизняного ринку, а також змін у структурі і динаміці вітчизняного соціального середовища закономірно призводять до появи у сучасному цивільному обігу численних суб єктів – підприємницьких товариств, які створюються у різноманітних організаційно-правових формах.
Враховуючи той факт, що за станом розвитку поняття "юридична особа" у юридичній науці, втіленню його у законодавстві і, зрештою, у підприємницькій і виробничій діяльності визначають ступінь розвитку самого суспільства [149, c.42], то вивчення питання про сутність юридичної особи у сучасних умовах, а також тих організаційно-правових форм, у яких існують різні їх види, є актуальним на сучасному етапі розвитку вітчизняного цивільного законодавства.
Однак, поряд із традиційними економічними інтересами, що супроводжують створення та функціонування підприємницьких товариств, поява нових секторів ринку зумовлює виникнення нових або модифікованих інтересів, а відповідно і ставить питання про необхідність створення похідних від базових варіантів організаційно-правових форм (наприклад, суб єктів ринку фінансових послуг). Разом з тим, така реакція законодавця на появу нових секторів ринку і відповідних інтересів щодо здійснення підприємницької діяльності , як правило, носить стихійний, позбавлений системності характер. Існуючі концептуальні розробки не завжди містять відповіді на питання які б могли стати підставою для вирішення завдань перманентної модифікації існуючої системи організаційно-правових форм підприємницьких товариств.
Сучасний розвиток відповідних теоретичних положень щодо співвідношення правових категорій "юридична особа" та "організаційно-правова форма підприємницьких товариств" залишає поза увагою певне коло проблем, вирішення яких мало б позитивне значення для удосконалення цивільного законодавства.
При цьому, слід підкреслили, що категорії юридична особа та організаційно-правова форма підприємницьких товариств неодноразово ставали об єктом наукових досліджень і дискусій, багато з яких присвячені з ясуванню сутності цих категорій з позицій юридичного позитивізму [95, с.79]. У той час, як їх дослідження, визначення змісту в контексті залежності від соціально-економічного підґрунтя залишаються на сьогоднішній день без достатнього теоретичного і системного вивчення. Недостатньо використовуються положення соціології права, яка намагається, за думкою Ж.Карбон є, відкрити як соціальні умови, що породжують певні правові норми, так і соціальний ефект цих норм. При цьому слід мати на увазі, що дослідження з позицій законодавчої соціології може користуватися, поряд з іншими, такими складними технічними процедурами, як, наприклад, законотворче моделювання [71, с.35, 333]. Необхідно зауважити, що, безумовно, категорія організаційно-правової форми неодноразово досліджувалась у науці цивільного, господарського, аграрного права але, частіше за все розглядались лише специфічні особливості окремих її різновидів. Вказаної проблематиці торкались наступні вчені – юристи, праці яких були підґрунтям для вирішення поставлених завдань і формулювання висновків дисертації: С.С.Алексєєва, В.В. Бараненкова, Ф.О.Богатирьова, В.І.Борисовой, С.М.Братуся, А.В.Венедиктова, О.М.Вінник, В.П.Грибанова, О.В.Дзери, В.А.Захарова, В.В.Зиновчука, О.І.Екімова, А.І.Камінки, Т.В.Кашаніної, О.Р.Кибенко, Н.В.Козловой, А.Н.Козирєва, В.М.Корецького, В.М.Коссака, І.Є.Краська, Є.Б.Кубка, Н.С.Кузнєцової, М.І.Кулагіна, О.Я.Курбатова, І.М.Кучеренко, О.В.Малька, В.К.Мамутова, С.В.Михайлова, В.Л.Мусіяки, Б.І.Пугинського, Н.О.Саніахметовой, В.І.Семчика, А.П.Сергєєва, І.В.Спасибо-Фатєєвої, Є.О.Суханова, Ю.О.Тихомиров, Я.М.Шевченко, Г.Ф.Шершеневича. Суттєвим внеском у розробку і побудову концепції організаційно-правових форм юридичних осіб після прийняття ЦК України стали праці, присвячені комплексному дослідженню організаційно-правових форм юридичних осіб приватного права, а також дослідження системи інтересів, що виникають з приводу існування господарських товариств, особливе місце серед яких займають наукові роботи І.В. Спасібо-Фатєєвої, І.М. Кучеренко та О.М. Вінник. Особливістю же даної дисертаційної роботи є те, що більш детальному дослідженню підлягає коло організаційно-правових форм, саме підприємницьких товариств. До того ж, слід підкреслити, що суттєві аспекти змісту організаційно-правових форм підприємницьких товариств, їх внутрішньосистемна природа, зумовлена такими взаємозалежними чинниками, як інтереси, існуючі з приводу створення, функціонування і припинення цих товариств, функції підприємницьких товариств як організацій і кореспондуючі цим функціям правові засоби формування організаційно-правових форм, не знайшли у теперішній час належного відображення у теорії цивільного права.
У зв язку з цим особливу актуальність сьогодні набуває необхідність вивчення не тільки питання порівняння, співвідношення різноманітних організаційно-правових форм підприємницьких товариств але, в першу чергу, вивчення змісту цих правових конструкцій в контексті їх соціально-економічної обумовленості. Такий підхід, по-перше, має забезпечити шляхи підвищення ефективності відповідних конструкцій, а, по-друге, сформувати можливості для науково обґрунтованого законотворчого моделювання нових організаційно-правових форм підприємницьких товариств, встановлення яких буде актуалізуватися розвитком ринкових відносин. Зв язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана у рамках комплексної цільової програми "Удосконалення правового механізму державного впливу на ринкові відносини (публічно-правові і приватно-правові аспекти) № 0186.0.070869", над якою працює кафедра господарського права Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка науково-теоретичної концепції визначення змісту організаційно-правових форм підприємницьких товариств як юридичних конструкцій, а також визначення науково-теоретичних підходів удосконалення діючого законодавства, включаючи конструювання нових організаційно-правових форм, адекватних вимогам економічного розвитку. Для досягнення поставленої мети у дисертаційному дослідженні були визначені такі основні завдання:
- з ясувати фактичний стан правового регулювання окремих видів організаційно-правових форм підприємницьких товариств у сучасному іноземному законодавстві;
- проаналізувати особливості виникнення і розвитку інституту організаційно-правових форм підприємницьких товариств у історичному контексті розвитку економічних відносин у різних країнах і, одночасно, у рамках певних соціально-економічних укладів;
- визначити комплекс інтересів, що виникають у різних суб єктів правовідносин з приводу створення, функціонування і припинення підприємницьких товариств різних організаційно-правових форм, удосконалити їх класифікацію;
- виявити функції інституту організаційно-правових форм підприємницьких товариств, що детерміновані і потребуються з боку існуючих інтересів;
- розробити класифікацію функцій інституту організаційно-правових форм підприємницьких товариств у взаємозв язку з інтересами, що їм кореспондують;
- проаналізувати існуючі у науковій літературі визначення організаційно-правових форм;
- визначити структуру організаційно-правової форми підприємницьких товариств;
- розробити власне визначення організаційно-правової форми підприємницьких товариств;
- визначити співвідношення функцій інституту організаційно-правових форм підприємницьких товариств з системно-структурними елементами організаційно-правової форми;
- проаналізувати класифікацію організаційно-правових форм підприємницьких товариств;
- виявити співвідношення функцій організаційно-правових форм підприємницьких товариств і кореспондуючих їм правових засобів, якими і формуються конструкції відповідних організаційно-правових форм підприємницьких товариств;
- здійснити спробу законодавчого моделювання окремої організаційно-правової форми підприємницького товариства на підставі виявлених системно-структурних залежностей.
Об єктом дослідження виступають суспільні відносини, у рамках яких формуються соціальні інтереси з приводу створення, функціонування і припинення підприємницьких товариств, вимагаються соціальні функції і правові засоби їх реалізації, які у комплексі й визначають потребу у тих чи інших організаційно-правових формах підприємницьких товариств. Предметом дослідження є з одного боку, правові норми, що регулюють корпоративні відносини підприємницьких товариств, а, з іншого боку – інтереси учасників правовідносин, які вимагають адекватних собі правових форм і засобів реалізації, і які, в свою чергу, впливають на законодавця і законодавчу політику.
Методи дослідження. Залежно від мети і задач дослідження у процесі роботи над дисертацією використані загальнонаукові і спеціальні методи пізнання правових явищ. Використання історико-правового методу дослідження дозволило виявити основні етапи виникнення і розвитку інституту організаційно-правових форм підприємницьких товариств в економіко-правовому аспекті. Порівняльно-правовий метод використовувався при аналізі цивільно-правових норм вітчизняного і закордонного законодавства, наукової літератури, сприяв виявленню аналогічних правових конструкцій організаційно-правових форм підприємницьких товариств у праві закордонних держав і вивченню їх правового регулювання. Також дисертанткою використовувався метод комплексного аналізу – при виявленні структурно-логічних зв язків між категоріями інтересів, функцій і правових засобів. Методологічну основу дисертаційного дослідження складав діалектичний метод пізнання явищ і процесів.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що в дисертації вперше в українській юридичній науці, після прийняття ЦК України і ГК України, здійснено комплексне теоретичне дослідження змісту інституту організаційно-правових форм підприємницьких товариств з позицій збалансованого сполучення соціологічного і юридичного позитивізму у контексті встановлення змісту і ролі категорій інтересів, функцій і правових засобів їх забезпечення.
У результаті проведеного дослідження дисертанткою отримані і виносяться до захисту наступні вперше сформульовані чи додатково аргументовані наукові положення і висновки:
1. Вперше проаналізовано генезис підприємницьких товариств у контексті паралельного історичного розвитку цього інституту у рамках різноманітних економічних укладів, а саме індивідуально-сімейного, приватно-ринкового, державного, суспільно-цивільного, а також укладу, який виник на перетині приватно-ринкового і суспільно-цивільного, який названий авторкою як суспільно-ринковий, що дозволило здійснити більш детальне і функціонально спрямоване дослідження організаційно-правових форм підприємницьких товариств.
2. Вперше запропоновано диференціацію ознак юридичної особи на не варіативні (постійні), які за своїм змістом будуть завжди притаманні конструкції юридичної особи (виступ у цивільному обігу від власного імені, державна реєстрація, а також спроможність бути позивачем і відповідачем у суді) і варіативні (перемінні). Варіативні ознаки юридичної особи (правоздатність, організаційна єдність і автономія, майнова відокремленість і самостійна юридична відповідальність) можуть мати різні форми чи параметри свого вираження і тому, в силу своєї варіативної сутності, стають змістовними елементами конструкції організаційно-правової форми та основою її різноманітності.
3. За результатами дослідження додатково аргументовано, що саме варіативні ознаки юридичної особи, а саме правоздатність, організаційна єдність і автономія, майнова відокремленість і самостійна юридична відповідальність за своїми обов язками, складають основу конструкції організаційно-правової форми і носять змістовий характер. 4. Вперше аргументовано, що конструкція юридичної особи і організаційно-правової форми, всупереч думці, що склалася в науці, не поглинаються одна одною, як зміст і форма, а знаходяться у складнішому співвідношенні взаємозалежності і взаємопроникнення, але які є достатньо автономними і не співпадаючими за змістом правовими характеристиками однієї і тієї ж субстанції підприємницького товариства, як організації. У зв язку з чим пропонується перейти від поняття "організаційно-правова форма" до поняття "організаційно-правовий зміст".
5. Вперше запропоновано застосування системного підходу для аналізу організаційно-правової форми, як складної ієрархічної системи, в зв язку з чим у її структурі виділені дві підсистеми з особливими системно-структурними зв язками: по-перше, підсистема "засновників/учасників", що включає такий системно-структурний елемент, як відносини між засновниками/учасниками з приводу створення, функціонування і припинення юридичної особи і, по-друге, підсистема "юридичної особи", системно-структурними елементами якої, у свою чергу, є правоздатність, правовий режим майна, порядок управління, зміст правовідносин між учасниками і створеним ними підприємницьким товариством, у тому числі межі і порядок їх відповідальності.
6. Вперше запропоновано авторське визначення організаційно-правової форми підприємницьких товариств, як системи урегульованих у законодавстві трьох типів відносин, а саме: відносин, що виникають в середині підсистеми "засновників/учасників" між її системно-структурними елементами - засновниками/учасниками з приводу створення, функціонування та припинення господарського товариства як організації; відносин, що виникають в середині підсистеми "юридична особа" з приводу взаємодії її структурних елементів – правоздатність, правовий режим майна, порядок управління; відносин, що виникають між названими підсистемами з приводу функціонування та припинення господарського товариства, як юридичної особи, включаючи межи і порядок відповідальності.
7. Додатково аргументовано необхідність підрозділу інтересів, що виникають відносно підприємницьких товариств на наступні підгрупи: по-перше, на інтереси, притаманні базовому та похідному спектру організаційно-правових форм; по-друге, на інтереси публічні і приватні, де останні додатково групуються на такі, що мають тільки економічне, а також що мають правове значення; по-третє, інтереси поділені на загальні і спеціальні для базових організаційно-правових форм, де спеціальні виділені у підвиди залежно від певного економічного укладу їх функціонування; і, по-четверте, інтереси згруповані залежно від етапів існування підприємницьких товариств.
8. Вперше запропоновано класифікацію функцій інституту організаційно-правових форм підприємницьких товариств, детермінованих відповідним комплексом системних інтересів, які виникають у різних суб єктів (їх груп) з приводу створення, функціонування і припинення підприємницьких товариств.
9. Вперше запропоновано класифікацію правових засобів, за допомогою яких формуються конструкції організаційно-правових форм підприємницьких товариств, і визначається їх своєрідність і самостійне існування.
10. Вперше аргументовано, що одним із варіантів забезпечення функції управління залежним товариством може стати встановлення субсидіарної відповідальності головного господарського товариства за зобов язаннями залежного, як форми запобігання протиправного переведення активів між товариствами, де існують відносини залежності. У зв язку з чим запропоновано доповнити статтю 118 ЦК України відповідним змістом.
11. Вперше здійснено пропозицію відмовитися від правової регламентації у ст.84 ЦК України і в ЗУ "Про господарські товариства" організаційно-правових форм повного і командитного товариств, як базових, зважуючи на те, що останні в умовах сучасної ринкової економіки не мають самостійного практичного значення і фактично не використовуються, однак специфічні елементи організаційно-правових форм яких можуть бути використані в категорії похідних організаційно-правових форм, наприклад, суб єктів ринку фінансових послуг.
12. Вперше запропоновано спробу моделювання нової організаційно-правової форми для малого (сімейного) бізнесу шляхом встановлення системно-структурних зв язків між існуючими інтересами у цій економічній ніші, з одного боку, і функціями і правовими засобами організаційно-правової форми, що вимагаються конструкцією юридичної особи - з іншого. В результаті запропоновано нову організаційно-правову форму персонально-командитного товариства з обмеженою відповідальністю, як демонстрацію можливостей правового моделювання.
Практичне значення одержаних результатів. Практична цінність одержаних результатів полягає в тому, що вони дозволяють визначити підходи до вирішення ряду практичних і теоретичних проблем в галузі правової регламентації інституту організаційно-правових форм підприємницьких товариств, а також по встановленню балансу інтересів різних суб єктів правовідносин при конструюванні певних організаційно-правових форм. Деякі сформульовані у роботі положення і висновки носять дискусійний характер і можуть слугувати основою для подальших наукових досліджень у цій роботі.
Основні результати дисертаційного дослідження можуть бути використані у законодавчій діяльності з метою усунення загальних прогалин у сфері регулювання організаційно-правових форм підприємницьких товариств.
Основні положення роботи можуть також застосовуватися при підготовці підручників, навчальних посібників і методичних рекомендацій для студентів юридичних ВУЗів і юридичних факультетів, а також при викладанні курсу "Корпоративне право".
Апробація результатів дослідження. Положення дисертації обговорювались на засіданнях кафедри господарського права Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого. Основні результати дослідження були викладені дисертанткою на таких конференціях: науковій конференції молодих вчених "Проблеми юридичної науки у новому столітті" (м. Харків, 2002); науково-практичному семінарі "Новий Цивільний і Господарський Кодекси України: проблеми їх застосування" (м. Харків, 2003); міжнародній науковій конференції за ініціативою Академії правових наук України і НДІ приватного права і підприємництва АПрН України "Еволюція цивільного законодавства: проблеми теорії і практики" (м. Харків, 2004); міжнародної науково-практичної конференції "Проблеми удосконалення правового регулювання місцевого самоврядування в Україні" (м. Харків, 2004); науково-практичній конференції "Проблема юридичної особи в цивільному праві України" (м. Харків, 2004); науковій конференції молодих вчених і здобувачів "Актуальні проблеми правознавства" (м. Харків, 2004).
Публікації. Положення і висновки дисертаційного дослідження були викладені в одній монографії, у п яти наукових статтях, опублікованих у фахових виданнях і збірниках наукових праць, шести тезах доповідей на наукових конференціях.
Структура і обсяг дисертації. Структура роботи визначена цілями і завданнями дослідження. Дисертація складається із вступу, двох розділів, які включають шість підрозділів, висновку, списку використаних літературних джерел і додатків. Загальний обсяг дисертації складає - 216 сторінок, з них основного тексту - 185 сторінок, чотири ілюстрації займають – 4 сторінки, чотири додатки займають – 12 сторінок, загальна кількість використаних джерел – 166 найменувань.
|
