|
Актуальність теми дисертаційного дослідження. З прийняттям нової Конституції Укра-їни пріоритетна роль у регулюванні суспільного функціонування надається вищим формам безпосереднього волевиявлення – референдуму і виборам. У сучасних умовах вибори є най-поширенішою формою прямого народовладдя, яка постійно застосовується у більшості країн світу і є одним з найважливіших етапів демократичного політичного процесу.
Вибори – найважливіший інститут організації і функціонування влади в сучасних полі-тичних відносинах в Україні у цілому та Автономній Республіці Крим, зокрема. Відновлення статусу Криму як автономної республіки у 1991 р. відповідало як раніше існуючим традиці-ям, так і новим реаліям, що склалися на той час. Кримський півострів був і нині залишається одним з небагатьох регіонів у світі, де зосереджені різні геополітичні, геостратегічні, еконо-мічні та конфесійні інтереси. Протягом тисячоліть Крим був історичним місцем проживання багатьох етносів. Тому вирішення існуючих у Криму національних питань, а саме проблем депортованих народів, які повернулися на свою історичну батьківщину до Криму, і, перш за все, кримських татар потребувало надання Криму особливого статусу шляхом створення ба-гатонаціональної територіальної автономії. На сьогодні в Автономній Республіці Крим із за-гального числа кримського населення проживає близько 13 відсотків раніше депортованих (кримських татар, вірмен, болгар, греків і німців).
З наданням Криму статусу автономії та з прийняттям Конституції Автономної Респуб-ліки Крим вирішена складна геополітична проблема, створено умови для розв язання завдань у культурній і економічно-соціальній сферах щодо депортованих народів. Так, Конституцією АРК врегульовано питання функціонування та використання нарівні з українською мовою (як державною) також російської, кримськотатарської та мов інших національностей; у авто-номії гарантовано право виховання й отримання освіти рідною мвою національної меншини шляхом створення національних навчальних закладів, національних культурних товариств; створено умови для розвитку національної культури, мистецтва, мови тощо. Однак націона-льне питання залишається актуальним і нині. Тому проблема представництва у Верховній Раді АРК національних меншин, які проживають на території Кримського півострова, для захисту їх політичних, культурних, соціальних тощо прав є актуальною і потребує вирішен-ня. Особливості статусу Автономної Республіки Крим у економічному й політичному аспек-тах вплинули на вибір теми дисертаційного дослідження.
Від рівня досконалості виборчого законодавства залежить: чи сприятиме це підвищен-ню політичної культури громадян, розвитку багатопартійності та зміцненню політичних пар-тій, чи протидіятиме це маніпулюванню свідомістю громадян. Тому актуальним є питання всебічного осмислення такого суспільно-історичного явища, як вибори, щоб не тільки зрозу-міти його політичну природу, розкрити юридичний зміст, а й гарантувати найменші соціаль-ні витрати у виборчому процесі при обранні органів представницької влади. Законодавство про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим є значною за своїм впли-вом сферою юридичних дій, правил і процедур, що забезпечують політичну ротацію і пере-дачу влади за підсумками виборів. Однак питання правового регулювання виборів в Автоно-мній Республіці Крим взагалі й законодавство, зокрема, що регулює даний процес, до цього часу мало привертали увагу вчених і відповідно не були узагальнені й не стали об єктом ґрунтовного науково-теоретичного аналізу. Автор, спираючись на досягнення вітчизняних і зарубіжних вчених з виборчого права, зробив спробу дати своє бачення розв язання проблем, що випливають з наявності у чинному законодавстві про вибори депутатів Верховної Ради АРК норм, які не повністю відповідають суспільно-політичним відносинам, що склалися ни-ні в Автономній Республіці Крим, не тільки з теоретичної, а й з практичної точки зору, з ура-хуванням властивої виборчим відносинам динамічності. Новий Закон України “Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищ-них, міських голів” від 6 квітня 2004 р. (набере чинності 1 жовтня 2005 р.), передбачаючи обрання депутатів Верховної Ради АРК тільки за пропорційною системою, не вирішить про-блеми представництва багатонаціонального складу населення кримської автономії у пред-ставницькому органі АРК. А, з іншого боку, існуюча мажоритарна виборча система не забез-печує нормальну працездатність Верховної Ради АРК через неможливість створення партій-ної більшості чи коаліції депутатів, які обираються не за партійною належністю. За цих умов першочергового значення набувають питання про правове регулювання виборів, зокрема, про виборчу систему на виборах Верховної Ради АРК. Автор вважає, що теоретичне обґрун-тування доцільності запровадження в Автономній Республіці Крим змішаної виборчої сис-теми як однієї з найсприятливіших для цього автономного утворення, що враховуватиме іс-торичні національні традиції, найкращі надбання світової виборчої практики, позитивно вплине не тільки на подальший розвиток виборчого законодавства, а й виборчого права як інституту конституційного права. Застосування виборчого законодавства, що не забезпечує виконання загальновизнаних принципів демократичності проведення виборів, може призвес-ти до нівелювання інституту виборів як такого.
Сукупність зазначених чинників і зумовила вибір теми дисертаційного дослідження. Зв язок роботи з науковими програмами, планами. Дисертаційне дослідження здійснено у рам-ках науково-дослідної роботи “Формування механізму реалізації та захисту прав і свобод громадян України” (ТЗН НДР №01 БФ042-01), яка виконується на юридичному факультеті Київського національного університету ім. Тараса Шевченка. Ступінь наукової розробки те-ми. Питання, певною мірою пов язані з поняттям виборчого права, виборчого законодавства і у цілому з проблемами виборів, одержали висвітлення у науковій і суспільно-політичній лі-тературі з галузі держави і права, філософії, політології, а, головним чином – у науці консти-туційного права. Водночас питання виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республі-ки Крим до цього часу не були предметом комплексного дисертаційного дослідження. І тому є необхідність такої розвідки у зв язку зі значимістю та актуальністю регулювання процесу обрання представницького органу влади як єдино припустимого легітимного способу деле-гування влади народу.
У науковому дослідженні використано праці дореволюційних авторів: І.Алексєєва, Е.Віллея, Є.О.Енгеля, М.М.Коркунова, Г.Мейєра, В.К.Нікольського, І.Чернишова.
У радянський період дослідженням питання виборів займалися такі науковці: Я.М.Бельсон, А.М.Горшеньов, Г.С.Гурвич, В.М.Даниленко, А.І.Кім, Є.В.Колесніков, А.О.Мішин, М.Н.Разумович, І.Б.Челяпов.
У дисертації використано праці зарубіжних вчених: К.Бауна, С.Берч, С.Колівера, Д.Ламберта, Е.Лейкмана, П.Мерлоу, Нгуена Ань Туана, М.Прело, Л.Хенкіна. У основу дисе-ртації покладено також праці провідних вчених країн ближнього зарубіжжя: Російська Феде-рація – С.А.Авак яна, М.С.Айвазяна, П.О.Астафічева, О.О.Бєлкіна, Ю.О.Веденєєва, О.А.Вешнякова, О.В.Зинов єва, О.В.Іванченка, В.В.Ігнатенка, Д.Б.Каткова, С.Д.Князєва, А.І.Ковлера, К.І.Козлової, Є.В.Корчиго, В.І.Лисенка, О.П.Любимова, В.В.Маклакова, М.Г.Мірзояна, В.В.Невинського, Т.В.Новикової, О.Є.Постникова, Б.О.Страшуна, В.Ф.Халіпова, О.В.Халіпової, А.М.Шишкіна, О.Є.Штурнєва; Узбекистан – А.Х.Саїдова; Бє-ларусь – С.А.Альфера, І.І.Бугрової, Г.В.Серебреникової. Дисертаційне дослідження спира-ється на розробки вітчизняних сучасних провідних вчених-юристів: В.В.Кравченка, В.Ф.Погорілка, В.Я.Тація, Ю.М.Тодики, В.М.Шаповала та науковців з виборчого права: О.М.Довгоша, Ю.Г.Кальниша, В.М.Кампо, М.І.Малишка, М.Ф.Рибачука, С.Г.Рябова, М.І.Ставнійчук, Л.Є.Шкляра, І.В.Шкурата, В.Д.Яворського та ін.
Використано також ідеї та пропозиції фахівців-практиків з виборчого права України: В.В.Алсуф єва, О.Л.Барабаша, О.М.Воробйова, Р.К.Давидова, С.В.Кальченка, В.В.Ковтунця, М.М.Рябця та інших.
Розглянуто також праці молодих вчених М.В.Афанасьєвої, С.І.Бабій, Д.М.Котляра, Л.О.Кочубей, І.В.Попова.
Дане дисертаційне дослідження доповнює зазначені праці тим, що у ньому розглянуто не тільки теоретичні й практичні положення проведення виборів, але вперше досліджено проведення виборів в Автономній Республіці Крим.
Нормативну базу роботи становить насамперед Конституція України, Конституція АРК, закони про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, прийняті з 1991 р., а також поточне цивільне, цивільно-процесуальне, кримінальне та адміністративне законодавство України. Мета дослідження полягає у проведенні комплексного теоретико-правового аналізу поняття виборчого права, принципів виборчого права, видів виборчих сис-тем, джерел виборчого права, узагальнення вже існуючих положень з цих питань з метою створення відповідної теоретичної бази та вироблення практичних рекомендацій щодо вдос-коналення законодавства про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим і запровадження виборчої системи, яка враховуватиме особливості існуючих суспільно-політичних відносин в Автономній Республіці Крим.
Завдання дослідження обумовлені його метою і полягають у тому, щоб:
– проаналізувати й узагальнити наукові дослідження щодо поняття виборчого права, видів виборчих систем і джерел виборчого права та критично їх осмислити;
– зробити порівняльний аналіз виборчих систем на виборах до автономних утворень, розкрити їх особливості, позитивні ознаки та визначитися з виборчою системою, що найбі-льше підходить для врегулювання політичних і національно-суспільних відносин, які скла-лися в Автономній Республіці Крим;
– простежити динаміку розвитку законодавства про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, проаналізувати процес реалізації цього законодавства на практиці;
– проаналізувати кожен з етапів виборчого процесу в ході обрання депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим;
– запропонувати шляхи вдосконалення законодавства про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим;
– проаналізувати практичне застосування законодавства про вибори депутатів Верхов-ної Ради Автономної Республіки Крим у виборчих кампаніях, що відбулись у 1991, 1994, 1998, 2002 рр. Об єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають у процесі виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим.
Предметом дослідження є законодавство про вибори депутатів Верховної Ради Авто-номної Республіки Крим і законодавство, яке регулює питання відповідальності за порушен-ня його положень, а також практика застосування виборчого законодавства та ознаки, при-таманні окремим виборчим системам.
Наукова новизна дослідження полягає у тому, що дисертація є одним з перших ком-плексних монографічних досліджень правового регулювання виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим. Крім цього, вона відзначається сучасною постановкою проблеми, використанням нових ідей і знаходженням оновлених шляхів удосконалення чин-ного законодавства, що регулює питання виборів в Автономній Республіці Крим.
Елементи наукової новизни проявляються також у тому, що у дисертації:
– запропоновано авторське визначення поняття “виборче право”: у об єктивному змісті як сукупності публічно-правових норм конституційного права та спеціальних законів про вибори, якими визначається статус суб єктів виборчого процесу і забезпечується реалізація передбаченого відповідним законодавством активного й пасивного виборчого права грома-дян, а також встановлюється порядок виборів і визначення результатів голосування, вису-вання кандидатів і норми представництва у органах державної влади й органах місцевого са-моврядування; у суб єктивному змісті як комплексу відповідних прав громадянина, що пе-редбачають гарантовану державою можливість брати участь у виборах і референдумі, обира-ти й бути обраним до виборних державних органів та органів місцевого самоврядування;
– визначено поняття “вибори до автономних утворень” – це процедура волевиявлення народу автономного утворення щодо формування представницького органу даного утворен-ня, яка здійснюється за допомогою голосування громадян певної держави, котрі проживають на території відповідного автономного утворення та володіють активним виборчим правом, межі й повнота якого встановлюються законодавством цієї держави, з дотриманням принци-пів обов язковості та періодичності проведення виборів за умови, що кожен мандат надається виключно на підставах реальної змагальності кандидатів;
– запропоновано авторське визначення поняття “принципи виборчого права на виборах до автономних утворень” – це відправні ідеї, фундаментальні настанови, незаперечні вимоги з допущенням існування відповідних виборчих цензів, які відповідають умовам демократич-ності виборів і у той же час враховують специфіку відповідного автономного утворення, тим самим забезпечуючи досягнення дійсно реальних і демократичних результатів виборів;
– на основі існуючих наукових доробок щодо системних принципів виборчого права автором виокремлено ці принципи на виборах до автономних утворень і поділено на: а) принципи участі громадян у виборах до автономних утворень; б) принципи організації і про-ведення виборів до автономних утворень. Доведено, що незалежність органів, які здійсню-ють організацію і проведення виборів, а також гласність виборів належать до принципів їх проведення та організації;
– визначено поняття “виборча система на виборах до автономних утворень” – це суку-пність юридичних норм, правил і процедур, що встановлюють, по-перше, принципи, на ос-нові яких здійснюються вибори; по-друге, право громадян обирати й бути обраними, а також відповідальність депутатів та інших виборних осіб за свою діяльність перед виборцями; по-третє, порядок формування представницьких органів публічної влади шляхом розподілу ма-ндатів між кандидатами або політичними партіями на основі встановленого законом способу визначення результатів голосування, спираючись на базові цінності демократичного суспіль-ства й одночасно з огляду на пріоритети соціального і політичного розвитку автономного утворення;
– з урахуванням специфіки Автономної Республіки Крим автор дійшов висновку, що АРК є не лише адміністративно-територіальною автономією, як визначено у законі, а має та-кож деякі ознаки національної автономії, оскільки на цій території проживає близько 12,1% кримськотатарського населення від загальної кількості населення АРК;
– з урахуванням специфіки Автономної Республіки Крим обґрунтовано необхідність запровадження на виборах депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим змішаної виборчої системи (пропорційної з преференціями та мажоритарної, з утворенням одноманда-тних виборчих округів, зокрема, у місцях компактного проживання відповідних національ-них меншин, але дотримуючись при цьому принципу утворення вказаних округів з рівною кількістю виборців у кожному окрузі);
– конкретизовані джерела виборчого права на виборах до автономних утворень: між-народні договори (щодо України, згоду на обов язковість яких дано Верховною Радою Укра-їни), конституції, закони, конституції автономних республік, статути країв, автономних об-ластей і автономних округів, нормативно-правові акти автономних утворень щодо виборів депутатів вищих представницьких органів у автономних утвореннях, рішення Конституцій-ного Суду, рішення виборчих комісій по виборах до автономних утворень;
– запропоновано нову класифікацію виборів в Україні за територіальною ознакою: не лише загальнодержавні та місцеві вибори, а також і вибори до автономних утворень;
– внесено пропозиції стосовно вдосконалення законодавства про вибори депутатів Вер-ховної Ради Автономної Республіки Крим, а саме:
1) змінити порядок формування виборчих комісій районними та міськими радами, по-клавши обов язок створення виборчих комісій на комісії вищого рівня, що сприятиме біль-шій їх незалежності;
2) утворювати виборчі округи за поданням місцевих рад з урахуванням даних про кіль-кість виборців, наданих Комітетом державної статистики України в Автономній Республіці Крим;
3) при реєстрації кандидатів у депутати запровадити альтернативний порядок підтрим-ки кандидатури: внесення грошової застави або збирання підписів виборців;
4) передбачити норми, згідно з якими вибори визнавалися б такими, що не відбулися, якщо кількість голосів, поданих за кандидата, котрий переміг на виборах, не перевищує чис-ла голосів виборців, відданих за “не підтримує жодного кандидата у депутати”, та коли кіль-кість голосів проти всіх кандидатів чи політичних партій перевищує 50%, а також додати по-ложення, за яким, у разі включення до виборчого бюлетеня лише одного кандидата або спис-ку кандидатів у депутати від політичної партії, вибори мають бути відкладені й голосування не повинно проводитися;
– систематизовано теоретичні визначення поняття “передвиборна агітація” та запропо-новано авторське визначення цього поняття як цілеспрямовані дії з боку суб єкта виборчого процесу, що знаходять відображення у поширенні відповідної інформації стосовно кандидата у депутати або політичної партії (блоку) з метою створення у виборців позитивного чи нега-тивного враження щодо кандидата у депутати або політичної партії (блоку) з метою схилян-ня до необхідного вибору. Методологічною основою дисертаційного дослідження є загаль-нофілософські категорії (структура та елемент, ціле і частина, причина й наслідок, форма та зміст), а також система загальнонаукових і спеціальних методів. Головними серед них є ме-тод зіставлення і порівняльний аналіз, які дозволили автору визначити позитивні й негативні ознаки кожного з виборчих законів та законопроектів про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим. Використання порівняльно-історичного, конкретно-історичного та ретроспективно-порівняльного методів дозволило зіставити відповідність за-конодавства про вибори депутатів Верховної Ради АРК тим суспільно-політичним відноси-нам, що виникали у різні історичні періоди автономії. За допомогою системно-структурного аналізу досліджено внутрішню будову виборчого законодавства, аналіз окремих етапів вибо-рчого процесу. Крім цього, використано деякі інші спеціальні методи: порівняльно-правовий, формально-юридичний, політологічний і загальнофілософські методи – діалектичний, об єк-тивний. Теоретичне і практичне значення отриманих результатів. Сформульовані у дисерта-ції пропозиції та висновки можуть бути використані:
– з науково-дослідною метою – для подальших розробок теорії виборчого права як під-галузі конституційного права;
– у законотворчій роботі – для вдосконалення чинного законодавства про вибори депу-татів Верховної Ради Автономної Республіки Крим;
– у навчальному процесі – при підготовці відповідних розділів підручників та навчаль-них посібників з конституційного права, з предмета “Виборче право та виборчий процес”, історії держави і права.
– Особистий внесок автора. Дисертація є самостійною завершеною науковою працею, одним з перших комплексних досліджень правового регулювання виборів в Автономній Рес-публіці Крим. Визначено та систематизовано найважливіші теоретичні й практичні питання виборчого процесу, деякі з них розглянуто під новим кутом зору і додатково обґрунтовані автором. Дисертантом обґрунтовано багато питань щодо вдосконалення законодавства, за яким відбуваються вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, а також кримінального, цивільного, цивільного процесуального законодавства та законодавства про адміністративні правопорушення, зроблено відповідні висновки та внесені конкретні пропо-зиції з цього приводу. Апробація результатів дисертаційного дослідження. Дисертація підго-товлена і обговорена на кафедрі конституційного та адміністративного права юридичного факультету Київського національного університету ім. Тараса Шевченка. Сформульовані ав-тором положення і висновки виголошувалися: на науково-практичній конференції для студе-нтів і аспірантів – Київський національний університет ім. Тараса Шевченка, 19 квітня 2002 р.; на науково-практичній конференції для студентів і аспірантів – Київський національний університет ім. Тараса Шевченка, 25 жовтня 2002 р.; на міжнародній науковій конференції “Держава і право очима молодих дослідників” – Київський національний університет ім. Та-раса Шевченка, 29–30 листопада 2001 р.; на всеукраїнській науково-практичній конференції “Юридичні читання молодих вчених” – Інститут держави і права ім. В.М.Корецького НАН України, Національний педагогічний університет ім. М.П.Драгоманова, 23–24 квітня 2004 р.
Публікації. З теми дисертації автор має чотири наукові публікації, три з яких опубліко-вані у фаховому виданні ВАК:
1. Корольова Н.В. Вибори Верховної Ради Автономної Республіки Крим: проблеми та реалії // Вісник Київського ун-ту. Юрид. науки. – К., 2003. – Вип. 52. – С. 17–20.
2. Корольова Н.В. Зміна статусу Кримської обласної Ради народних депутатів та прове-дення довиборів: правові наслідки // Вісник Київського ун-ту. Юрид. науки. – К., 2003. – Вип. 53. – С. 65–66.
3. Корольова Н.В. Перспективи розвитку законодавства про вибори депутатів Верхов-ної Ради Автономної Республіки Крим // Вісник Київського ун-ту. Юрид. науки. – К., 2003. – Вип. 55. – С. 157–160. Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, двох розділів, які містять 10 підрозділів, висновків, списку використаних джерел і додатка. Основний текст дисертації викладено на 203 сторінках.
|
