|
Актуальність теми дослідження. Історія української політичної та правової думки багата на особистості, які формували політичні та правові ідеї на території сучасної України. У працях О.Копиленка, О.Скакун, В.Сокуренко та ін. розкрито еволюцію, місце і роль політичних та правових ідей багатьох українських діячів науки і культури в історії політичних та правових вчень. Так, зокрема у праці „Политическая и правовая мысль на Украине (1861-1917)” О.Скакун слушно зауважила, що історія політичної та правової думки в Україні періоду 1861-1917 рр.. має свої особливості з точки зору виникнення і розвитку, ідеологічних акцентів, традицій і т.д.[ ] Цю проблему добре розумів В.Сокуренко і намагався заповнити певні прогалини у праці „Демократические учения о государстве и праве на Украине во второй половине ХІХ века” (М.Драгоманов, С.Подолинский, О.Терлецький) (1966)[ ]. У цьому аспекті, на нашу думку, також вагомими є розвідки В.Кульчицького та Н.Тітової „Критика Іваном Франком буржуазного виборчого права” (Львів, 1959) [ ], А.Пашука „Соціологічні та суспільно-політичні погляди С.Подолинського: український революційний демократ (1850-1891)” (Львів, 1965), М.Чубатого „Українська історична наука (її розвиток та досягнення)” (Філадельфія, 1971), І.Лисяка-Рудницького „Між історією і політикою” (Мюнхен, 1973), М.Сосновського „Нарис історії української політичної думки” (Мюнхен, 1976) та ін.
На жаль, наукова спадщина деяких визначних українських мислителів в силу різних обставин і до сьогодні ще недостатньо осмислена. До них відносимо й видатного українського теоретика права та держави, конституціоналіста, цивіліста, політичного та громадського діяча Станіслава Севериновича Дністрянського (1870-1935). Свого часу Д.Дорошенко зауважив „Перед Костомаровим українська історія була майже не розроблена, перебувала, можна сказати в хаотичному стані, була заступлена силою вигадок, перед взятих, фіктивних гіпотез…” [ ]. Подібне можна сказати і про С.Дністрянського. Він, грунтовно проаналізувавши ідеї відомих європейських теоретиків права та українських мислителів, одним із перших у юриспруденції запропонував соціологічно-правовий підхід до розуміння понять „право”, „держава”, „народ”. Такий підхід українського правознавця був новаторськими не лише в українській правовій думці, але й у загальному контексті розвитку юридичної науки того часу. Як справедливо зазначено у енциклопедії українознавства (1993): „Дністрянський — представник соціологічної школи права, він намагався ослабити правничий позитивізм підкресленням соціального характеру норм та природних засад права (подібні погляди обстоював пізніше Ерліх „Sociologie des Rechtes”). Дністрянський дав власну інтерпретацію судової свободи, прийняту пізніше австрійськими цивілістами”[ ]. Таку ж високу оцінку знайдемо і у юридичній енциклопедії (1999): „Своїм попередником Дністрянський вважав австрійського вченого А.Менгера, якого називав „творцем наукової конструкції соціалістичної держави (популярної робітничої держави)”. Проте Дністрянський не сприймав ленінський варіант соціалізму, вважаючи, що той в умовах диктатури пролетаріату ґрунтується на ще більшому примусі ніж попередній лад. Погляди вченого були близькими до „катедр-соціалізму””[ ].
На думку академіка НАН України Шемчушенка, вагомий вклад у розвиток юридичної науки зробили українські вчені різних часів, до яких зараховував і С.Дністрянського. „Кращі їх праці, — наголошує він,— витримали перевірку часом і мають непересічне значення для сучасної української юридичної науки, яка розвивається тепер як самодостатня галузь суспільних наук незалежної України” [ ].
Оскільки загальнотеоретичні погляди С.Дністрянського були несумісні з офіційною радянською ідеологією, вся його наукова спадщина в цей період була виключена з наукового обігу. Лише зі здобуттям Україною державності починається вивчення та осмислення наукової спадщини С.Дністрянського. М.Мушинка у працях „Академік Станіслав Дністрянський” (1991) та „Академік Станіслав Дністрянський — 1870-1935” (1992) першим висвітлив важливі біографічні та бібліографічні відомості про С.Дністрянського. В.Потульницький у навчальному посібнику „Теорія української політології. Курс лекцій” (1993) висвітлив деякі державно-правові погляди С.Дністрянського та охарактеризував ученого як одного із засновників національно-державницького напрямку. Т.Андрусяк, М.Костицький, П.Рабінович, П.Стецюк, І.Усенко у своїх працях та виступах на конференціях з ясовували різні аспекти життя та наукової діяльності вченого, зокрема, як: засновника українського вільного університету, парламентського діяча, теоретика права та конституціоналіста. П.Стецюк у монографії „Станіслав Дністрянський як конституціоналіст” (1999) ґрунтовно проаналізував його конституційні проекти — „Статут для Галичини” (1919) та „Проект Конституції З.У.Н.Р.” (1920), а також деякі рукописні праці вченого, які містять конституційно-правові ідеї. В.Возьний у 1999 році захистив дисертацію на тему — „Державно-правові погляди академіка С.С.Дністрянського”. Перший параграф („Теоретико-правові погляди”) другого розділу („Характеристика наукової спадщини С.С.Дністрянського”) даної дисертації був присвячений теоретичним поглядам С.Дністрянського, зокрема, „теорії суспільних зв язків”, а також загальній характеристиці права та держави. Значна увага дослідника зосереджена на аналізі етапів наукової діяльності С.Дністрянського, деяких цивільно-правових та конституційно-правових його поглядів. Ряд праць, присвячених аналізу наукової спадщини С.Дністрянського, зокрема, його конституційних проектів („Статут для Галичини” та „Проект Конституції З.У.Н.Р.”) належить І.Усенкові. У вступній статті В.Бабкіна та І.Усенка до першого тому „Антології української юридичної думки” (2002) оцінили загальнотеоретичні погляди українського теоретика права вченого, які здебільшого викладені у його праці „Загальна наука права і політики” (1923).
Визнаючи беззастережну наукову вартість та глибину вичення різних поглядів С.Дністрянського у вище зазначених працях, вважаємо, що його загальнотеоретичні погляди потребують спеціального дослідження. Поза увагою дослідників залишились погляди С.Дністрянського на співвідношення понять „культура”, „цивілізація” та „право”, місця правознавства у системі наук, генезису права, теоретичного осмислення правових аспектів співіснування народу та держави, форм права, держав та міждержавних об єднань, а також перспектив подальших процесів розвитку держави. Зазначені ідеї та погляди знайшли своє закріплення в наукових працях ученого, його лекційних курсах, виступах та рецензіях, частина з яких опублікована, а частина — не опублікована і до тепер знаходиться в архівах Києва, Львова та Тернополя. З огляду на зазначене, сьогодні існує потреба системного дослідження загальнотеоретичних поглядів С.Дністрянського на право та державу. Саме це й обумовлює актуальність теми цього дисертаційного дослідження, яке є першою спробою систематизації, структурування, осмислення та аналізу загальнотеоретичних поглядів ученого.
Зв язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконувалося в рамках наукової теми кафедри теорії та історії держави і права юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка „Актуальні проблеми історії держави і права України, політичних і правових вчень та зарубіжної історії” (номер державної реєстрації 0103U005943). Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є поглиблення історико-правових знань про загальнотеоретичні погляди С.Дністрянського на право та державу. Досягнення поставленої мети дисертаційного дослідження вимагало вирішення наступних основних завдань:
- з ясувати вплив минулих та сучасних С.Дністрянському правових та політичних ідей на формування правової концепції вченого;
- визначити методологічні засади загальнотеоретичних поглядів С.Дністрянського, їх сутність та природу;
- встановити місце правознавства в системі суспільних наук у концепції С.Дністрянського;
- дослідити особливості розуміння вченим поняття права, його видів та форм;
- охарактеризувати поняття держави, об єднань держав, їх видів та форм;
- визначити роль і місце наукової спадщини С.Дністрянського в українській юридичній науці.
Об єктом дослідження є загальнотеоретичні погляди Станіслава Севериновича Дністрянського.
Предметом дослідження є історико-правові закономірності становлення та розвитку загальнотеоретичних поглядів С.Дністрянського на право та державу.
Методи дослідження. З метою забезпечення всебічного, повного та об єктивного аналізу загальнотеоретичних поглядів С.Дністрянського дисертант застосовував філософські, загальнонаукові та спеціально-правові методи. Діалектичний метод дозволив встановити особливості не лише становлення, але й розвитку правової концепції С.Дністрянського. Формально-логічні методи дослідження, зокрема метод синтезу, аналізу, індукції, дедукції допомогли авторові цього дослідження провести аналіз понять „суспільний зв язок”, „право”, „держава”, „народ”, „форма права”, „форма держави” тощо. Використання системно-структурного методу дало можливість дисертантові розглянути державно-правову концепцію С.Дністрянського як цілісну систему ідей, які містяться у його проблемних працях, лекційних курсах та рецензіях. Історико-правовий метод застосовувався при з ясуванні факторів та умов, у яких формувалися загальнотеоретичні погляди вченого. Проблемно-концептуальний метод сприяв осмисленню та аналізу методологічних засад загальнотеоретичних поглядів С.Дністрянського, його розуміння генезису, понять права, держави, об єднань держав, їх видів та форм.
Джерела дослідження. При написанні дисертаційного дослідження автор використовував опубліковані та рукописні праці С.Дністрянського, які збережені у Національній бібліотеці України імені В.І.Вернадського (відділ рукописів), Науковій бібліотеці Львівського національного університету імені Івана Франка; Львівській державній науковій бібліотеці імені В.Стефаника НАН України (відділ рукописів, відділ україніки), Центральному державному архіві вищих органів влади та управління України (фонд № 4465), Центральному державному історичному архіві України у м. Львові (фонд № 834), Державному архіві Львівської області, Державному архіві Тернопільської області (фонд № Р-3430). Наукова новизна дослідження. Дисертація є одним із перших в українській юридичній науці історико-правовим монографічним дослідженням про загальнотеоретичні погляди С.Дністрянського.
За результатами проведеної роботи сформульовані такі основні положення наукової новизни, які виносяться на захист: - виявлено, що правова концепція С.Дністрянського сформувалась під впливом правових та політичних ідей Аристотеля, А.Вагнера, Р.Гофмана, Г.Єллінека, Р.Ієрінга, А.Менгера, Р.Пфаффа, Й.Унгера, Ф.Цайлера, Р.Штамлера, а також Б.Кістяківського, О.Огоновського й Т.Шевченка;
- встановлено, що С.Дністрянський, широко застосовуючи історико-генетичний та соціально-економічний методи, сформував власну методологію правознавства;
- з ясовано, що у системі суспільних наук найважливіше місце, на думку вченого, посідає правознавство. Воно, запозичуючи знання інших наук, утворює такі нові науки як філософія права, соціологія права, судова медицина тощо;
- встановлено, що у поглядах С.Дністрянського право як соціальне явище є обов язковим атрибутом суспільства, а не тільки держави і безпосередньо пов язане з розвитком культури та цивілізації;
- досліджено розуміння С.Дністрянським таких форм права та держави як „звичаєве право”, „закон”, „право юристів”, „реальна унія”, „особова унія”, „зв язкова держава”, „зв язок держав”;
- виявлено, що у поглядах С.Дністрянського основним фактором формування національної держави є реалізація права народу на самовизначення;
- уточнено, що концепція С.Дністрянського становить оригінальну, цілісну, синтетичну, соціальну концепцію права з елементами природної, позитивістської , а також матеріалістичної теорій права та держави.
Практичне значення одержаних результатів. Матеріали дисертаційного дослідження можуть бути використані при розробці лекційних курсів, семінарських занять і спецкурсів, при написанні курсових, дипломних та магістерських робіт з історії політичних та правових учень, української політичної та правової думки, теорії права та держави, соціології права, філософії права та політології щодо розуміння правознавства, права, його генезису, видів та форм, а також поняття держави та народу, форм міжнародних та міждержавних об єднань.
Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною науковою працею здобувача. У ній вперше систематизовано, структуровано, осмислено та проаналізовано загальнотеоретичні погляди українського правознавця. Апробація результатів. Результати наукових досліджень апробовано на V-ій (1999, м.Львів), VI-ій (2000, м.Львів), VII-ій (2001, м.Львів), VIII-ій (2002, м.Львів) Регіональних конференціях на тему “Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні”; на Всеукраїнській науковій конференції студентів та аспірантів „Актуальні проблеми теорії та історії прав людини, права держави і політології” (2002, м.Львів); на Міжнародній науково-практичній конференції “Судовий захист прав людини: національний та європейський досвід” (2001, м. Одеса); на 5-ій (57-ій) (2002, м.Одеса) та на 7-ій (59) (2004, м.Одеса) звітних конференціях професорсько-викладацького складу й аспірантів; на щорічній звітній конференції “Актуальні проблеми правознавства в Україні” (2001, м.Тернопіль); на наукових читаннях, присвячених вшануваню видатного вченого, професора права, академіка Станіслава Дністрянського (13.11.1870 — 05.05.1935) (2002, м.Ужгород); на Міжнародній конференції студентів й аспірантів “Актуальні проблеми правознавства очима молодих вчених” (2002, м.Хмельницький); на конференції, присвяченій 140-річчю від дня народження Костя Левицького (1999, м.Львів); на 13-ій (2002, м.Львів), 14-ій (2003, м.Львів) та 15-ій (2004, м.Львів) наукових сесіях Наукового Товариства ім. Шевченка; на Регіональній міжвузівській науковій конференції „Проблеми вдосконалення правового регулювання щодо забезпечення прав та основних свобод людини і громадянина в Україні” (2004, м. Івано-Франківськ).
У рамках курсу „Історія української політичної та правової думки” з 1999 до 2003 навчальні роки студентам юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка дисертант читав лекцію на тему “Погляди Станіслава Дністрянського на право і державу”. Дисертація обговорювалась на засіданнях кафедри теорії та історії держави та права юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка.
Основні положення дисертанта викладені у дев яти публікаціях дисертанта (із них 6 – у фахових виданнях).
Структура роботи. Структура дисертації зумовлена метою та завданнями дослідження. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, восьми підрозділів, висновків та списку використаних джерел. Основний обсяг дисертації становить 170 сторінок, обсяг списку використаних джерел (208 найменувань).
|
