|
Актуальність теми дослідження. Проведення широкомасштабної реформи вітчизняної податкової системи є важливою складовою економічних перетворень у державі. Головна мета цієї реформи – підвищення ефективності податкового регулювання, основними критеріями якого є збільшення доходів публічних грошових фондів, зменшення податкового тиску та спрощення порядку виконання податкового обов язку. Обов язковою умовою досягнення зазначених цілей має бути належний рівень податкової дисципліни.
На сучасному етапі розвитку податкових відносин в Україні важливого значення набуває формування системи чинників, спрямованих на повне та своєчасне надходження податків і зборів до бюджетів та державних цільових фондів, які мають виконувати роль організаційно-майнових гарантій виконання податкового обов язку. Серед цих чинників слід виділити міри юридичної відповідальності та способи забезпечення виконання податкового обов язку. Особливого значення набуває розробка теоретичних проблем інституту забезпечення податкових платежів і практичних аспектів застосування забезпечувальних заходів.
Незважаючи на безумовну важливість способів забезпечення виконання податкового обов язку в системі правового регулювання податкових відносин, у вітчизняній фінансово-правовій науці питання забезпечення виконання податкового обов язку не отримали належного наукового опрацювання. Певною мірою це зумовлено тим, що формування податково-правового інституту забезпечення виконання податкового обов язку фактично розпочалося з прийняттям Закону України “Про порядок погашення зобов язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21 грудня 2000 р. № 2181-ІІІ. Нині в Україні відсутні спеціальні комплексні дослідження способів забезпечення виконання податкового обов язку. Окремі питання застосування забезпечувальних заходів розглянуто в працях науковців України та Російської Федерації: Я.О. Берназюка, О.О. Гогіна, Є.О. Імикшенової, М.В. Карасьової, Ю.О. Крохіної, І.І. Кучерова, М.П. Кучерявенка, О.У. Латипової, О.А. Лукашева, О.А. Ногіної, В.В. Стрельникова, К.Ю. Тотьєва, С.Д. Шаталова, Н.О. Шевельової. Проведення дослідження застосування способів забезпечення виконання податкового обов язку в контексті реалізації податково-правового примусу як особливого виду державного примусу, застосування якого пов язано з невиконанням або неналежним виконанням певного виду юридичного обов язку зумовило необхідність використання робіт С.С. Алексєєва, В.Д. Ардашкіна, Д.М. Бахраха, С.М. Братуся, Л.К. Воронової, І.О. Галагана, В.М. Горшеньова, А.Т. Комзюка, О.Е. Лейста, П.Є. Недбайла, Н.Ю. Пришви, В.В. Серьогіної, Ю.М. Тодики, Р.О. Халфіної, К.В. Хомича та інших науковців. Зв язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційної роботи обрана з урахуванням тих заходів, що проводяться в Україні з метою вдосконалення правового регулювання оподаткування фізичних та юридичних осіб. Дисертація виконана в межах науково-дослідної проблематики кафедри фінансового права Національної академії державної податкової служби України (номер державної реєстрації 0102U000477), де автор є одним з виконавців, її тема затверджена вченою радою Академії 27 травня 2004 року (протокол № 9).
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є вивчення механізму впливу способів забезпечення виконання податкового обов язку на поведінку платників податків і зборів, спрямованих на забезпечення її відповідності моделі, встановленої законом, а також розробка рекомендацій щодо підвищення ефективності правового регулювання цієї сфери податкових відносин.
Відповідно до поставленої мети в роботі зроблена спроба вирішити наступні завдання:
– розглянути зміст категорії “податковий обов язок”, її структуру та ознаки;
– виявити особливості переконання і примусу як методів забезпечення виконання податкового обов язку;
– визначити поняття “забезпечення виконання податкового обов язку” та його зміст;
– виокремити об єкт забезпечувального впливу;
– дослідити зміст і особливості податково-правового примусу як різновиду державного примусу, що застосовується до зобов язаних суб єктів податкових відносин;
– охарактеризувати способи забезпечення виконання податкового обов язку як заходи податково-правового примусу;
– визначити систему способів забезпечення виконання податкового обов язку відповідно до чинного податкового законодавства України;
– вивчити особливості застосування окремих способів забезпечення виконання податкового обов язку та специфіку їх взаємодії;
– розробити пропозиції щодо вдосконалення законодавства, що регулює відносини з приводу забезпечення виконання податкового обов язку з метою підвищення ефективності їх застосування.
Об єктом дисертаційного дослідження є суспільні відносини, що виникають у зв язку із застосуванням способів забезпечення виконання податкового обов язку.
Предмет дослідження складають нормативно-правові акти, які регулюють порядок застосування способів забезпечення виконання податкового обов язку, а також практика їх застосування податковими та судовими органами.
Методи дослідження. Досягнення мети і вирішення завдань дисертаційного дослідження зумовило необхідність використання широкого набору методів наукового пізнання. Домінуючим є загальнонауковий діалектичний метод, що полягає в дослідженні єдності та взаємодії суспільних явищ. Використання цього методу дозволило розкрити сутність способів забезпечення виконання податкового обов язку та їх співвідношення з іншими правовими засобами, спрямованими на забезпечення належної поведінки платників податків, зокрема заходами юридичної відповідальності за порушення податкового законодавства. За допомогою системно-структурного методу проведено виокремлення способів забезпечення виконання податкового обов язку та з ясовано характер системних зв язків між окремими способами. Порівняльно-правовий метод використовувався для характеристики забезпечувальних заходів, закріплених нормами цивільного та податкового права (застави та податкової застави, поруки та податкової поруки), а також для аналізу інститутів забезпечення виконання податкового обов язку в Україні та інших державах, зокрема в Російській Федерації. Аналіз чинного законодавства зумовив звернення до формально-юридичного методу, а тлумачення змісту окремих його норм – до логічного. Проблему еволюції способів забезпечення виконання податкового обов язку розкрито за допомогою історико-правового методу. Позитивне значення для проведення дослідження мали методи звернення до інших юридичних наук, аналіз практики судового розгляду спорів, пов язаних із застосуванням способів забезпечення виконання податкового обов язку.
Наукова новизна роботи визначається тим, що дисертаційне дослідження є одним із перших в Україні комплексним, узагальненим монографічним дослідженням проблем правового регулювання способів забезпечення виконання податкового обов язку. У результаті проведеного дослідження сформульовано низку нових положень, запропонованих та обґрунтованих дисертантом особисто.
Наукова новизна знаходить вираження в наступних результатах дисертаційного дослідження:
вперше: – надано характеристику податкового обов язку як виду й міри не тільки як необхідної та належної, а й можливої поведінки платників податків; Можливість виконання передбачених законодавством дій залежить від рівня податкового тиску та дотримання принципу економічної обґрунтованості при встановленні податків і зборів (обов язкових платежів), а також окремих елементів їх правового механізму;
– сформульовано правові особливості способів забезпечення виконання податкового обов язку та детально розкрито їх зміст; – виокремлено стимулюючу, правовідновлювальну, захисну, превентивну і припиняючу функції способів забезпечення виконання податкового обов язку та проаналізовано їх зміст;
– зроблено висновок щодо недоцільності застосування податкової застави у разі неподання або несвоєчасного подання платником податків податкової декларації, оскільки в такому випадку відсутня необхідність захисту інтересів бюджетних споживачів;
обґрунтовано:
- положення щодо невідповідності законодавчого визначення адміністративного арешту активів платника податків як виключного способу забезпечення можливості погашення його податкового боргу його реальному змісту, оскільки встановлений Законом України “Про порядок погашення зобов язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” перелік підстав застосування адміністративного арешту активів дозволяє дійти висновку, що він є саме способом забезпечення виконання низки обов язків платника податків;; – висновок про те, що способи забезпечення виконання податкового обов язку є формою реалізації податково-правового примусу, які шляхом завдання несприятливих правових наслідків у вигляді певних організаційно-майнових обмежень забезпечують припинення протиправного стану, компенсують втрати бюджетів та державних цільових фондів, а також стимулюють належну поведінку платників податків;
дістали подальшого розгляду: – концепція розмежування загально-правових та спеціальних забезпечувальних заходів у податковому праві. До останньої групи належать наступні способи забезпечення виконання податкового обов язку: податкова застава, податкова порука, адміністративний арешт активів платників податків та пеня. Правові норми, що регулюють порядок застосування цих способів у сукупності складають інститут загальної частини податкового права. У Податковому кодексі України норми інституту забезпечення виконання податкового обов язку доцільно викласти в окремій главі (розділі);
– проблема відмежування способів забезпечення виконання податкового обов язку від заходів податкової відповідальності. Враховуючи відсутність у законодавстві вичерпного переліку податкових санкцій, слід констатувати, що пеня за функціональним призначенням має подвійну правову природу: вона одночасно виступає способом забезпечення виконання обов язку зі сплати податків і зборів та мірою податкової відповідальності. Пеня як спосіб забезпечення виконання обов язку зі сплати податків і зборів виконує стимулюючу та компенсаційну функції; уточнено: – структуру категорії “податковий обов язок”, яка включає чотири відносно самостійних складових: 1) обов язок платника податків щодо взяття на облік в органах державної податкової служби, реєстрації у відповідних державних реєстрах платників податків, а також у державних цільових фондах; 2) обов язок із ведення податкового обліку (обліку об єктів оподаткування); 3) обов язок зі сплати податків і зборів; 4) обов язок із подання податкової звітності;
– зміст податкової поруки, її імперативні та диспозитивні ознаки. Доведено, що у відносинах з приводу застосування податкової поруки владний компонент “потенційно присутній”, але реалізується головним чином через необхідність дотримання встановлених законом імперативних вимог щодо укладання та виконання договору податкової поруки.
Обґрунтовано необхідність внесення окремих змін до Закону України “Про порядок погашення зобов язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” та проекту Податкового кодексу України в частині застосування способів забезпечення виконання податкового обов язку. Практичне значення отриманих результатів. Значення дисертаційного дослідження в теоретичному аспекті полягає в тому, що в роботі проведено аналіз забезпечення виконання податкового обов язку як самостійного податково-правового інституту. Основні положення та висновки дисертації можуть бути використані в подальших наукових розробках проблем застосування способів забезпечення виконання податкового обов язку.
Положення дисертаційного дослідження можуть бути використані в підготовці розділів підручників і навчальних посібників з курсів “Фінансове право” та “Податкове право”, а також під час викладання відповідних навчальних дисциплін у вищих навчальних закладах. Практична цінність результатів дисертаційної роботи полягає в тому, що сформульовані висновки та пропозиції можуть бути враховані в процесі вдосконалення чинного законодавства, що регулює відносини в сфері забезпечення виконання податкового обов язку.
Результати дисертаційного дослідження використані Головним фінансовим управлінням Харківської обласної державної адміністрації (акт про впровадження від 16.02.2005 р.) та Державною податкової адміністрацією в Тернопільській області (акт про впровадження від 16.02 2005 р.) при підготовці пропозицій щодо вдосконалення чинного податкового законодавства України. Крім того, результати дослідження використовуються Харківським регіональним інститутом Національної академії державного управління при Президентові України при викладанні навчальних дисциплін “Фінансове право” і “Податкове право”, а також у науково-дослідницькій роботі (акт про впровадження від 24.02.2005 р.) Апробація результатів дисертації. Дисертація виконана й обговорена на кафедрі фінансового права Національної академії державної податкової служби України. Окремі положення дослідження доповідалися автором на науково-практичних конференціях “Бюджет та фінансовий контроль у державному управлінні” (2003 р., м. Харків), “Бюджетно-податкова політика: теорія, практика, проблеми” (2003 р., м. Ірпінь), “Регіональні проблеми боротьби з економічною злочинністю” (2004, м. Донецьк), “Проблеми удосконалення правового регулювання місцевого самоврядування в Україні” (2004 р., м. Харків). Публікації. Основні положення дисертації знайшли відбиття в семи одноосібних авторських публікаціях, чотири з яких – статті у фахових наукових виданнях, а три – тези доповідей, що надруковані за матеріалами науково-практичних конференцій.
Структура дисертації обумовлена метою і задачами дослідження та складається зі вступу, двох розділів, що містять дев ять підрозділів, висновків та списку використаних джерел (186 найменувань). Загальний обсяг дисертації становить 202 сторінки, з яких 187 – основний текст.
| 
