|
Актуальність теми
За роки незалежності України сталися кардинальні зміни в усій системі територіальної організації влади. Відбувся відхід від радянської централізованої піраміди влади, отримала конституційне закріплення нова модель організації влади, що базується на принципах демократії, верховенства права, розподілу влади на законодавчу, виконавчу та судову гілки, визнання та гарантування місцевого самоврядування [1].
Одними з найважливіших завдань конституційних перетворень в нашій державі є реформування механізму управління на регіональному й місцевому рівнях, що передбачає поєднання прямого державного управління на регіональному рівні з місцевим самоврядуванням на низовому територіальному рівні, встановлення належного балансу загальнодержавних інтересів з регіональними й місцевими інтересами, становлення й розвиток системи місцевого самоврядування, забезпечення надійного матеріального, фінансового, кадрового, інформаційного та іншого ресурсного забезпечення реалізації завдань і функцій публічної влади на регіональному й місцевому рівнях [2, 3].
Започаткування місцевого самоврядування як особливої форми публічної влади, проведення адміністративної та муніципальної реформ спонукали до утворення в системі управління на місцевому й регіональному рівнях нових суб єктів управління - органів і посадових осіб місцевого самоврядування, що в свою чергу вимагає комплексного дослідження різноманітних аспектів управлінської діяльності цих органів і посадових осіб, у тому числі їх правозастосувальної діяльності.
Застосування права із загальнотеоретичних правових засад розглядається в юридичній науці як форма реалізації права. Дослідженням різних аспектів застосування права в цьому контексті займались такі вчені, як М.Г.Александров, С.С.Алексєєв, В.М.Горшеньов, І.Я.Дюрягін, В.В.Лазарєв, Я.С.Міхаляк, П.О.Недбайло, М.П.Орзіх, А.С.Піголкін, Ю.С.Решетов, Ю.Г.Ткаченко, Л.С.Явич. У наукових роботах цих авторів були сформульовані основи теорії застосування права, осмислені й проаналізовані правова природа, цілі, завдання застосування права, визначені його форми, методи, функції, випадки та ситуації, за яких виникає потреба в застосуванні права, класифіковані суб єкти застосування права, визначені види й особливості правозастосувальних актів, стадії правозастосування тощо.
Дослідженню правозастосувальних правовідносин присвятили свої роботи А.В.Василенко, І.О.Галаган, В.М.Горшеньов, І.Я.Дюрягін, А.С.Піголкін. Ними були визначені поняття, зміст, види правозастосувальних правовідносин, класифіковані суб єкти, об єкти таких відносин, підстави, за яких вони виникають.
Дослідження ефективності застосування права знайшло відображення в роботах В.В.Глазиріна, В.І.Нікітінського, В.В.Лазарєва, Є.П.Шикіна. В результаті їх досліджень були визначені критерії й показники ефективності застосування права, проведена класифікація факторів ефективності застосування права, виконано дослідження їх впливу на процес і результати застосування права, обґрунтовані деякі теоретичні підходи щодо способів і методів оцінювання результатів правозастосувальної діяльності.
Виходячи з управлінських засад системне дослідження застосування права як форми соціального та державного управління здійснено в роботах І.Я.Дюрягіна. Теоретичному аналізу та обґрунтуванню були піддані суб єкти застосування права як суб єкти управлінського впливу, зміст, форми та методи їх правозастосувальної діяльності, специфіка право-застосувальних актів. На управлінський характер застосування права вказують у своїх роботах С.С.Алексєєв, Г.В.Атаманчук, Д.М.Бахрах, А.С.Васильєв, В.К.Колпаков. У їх наукових роботах застосування права виступає як форма державного управління (В.К.Колпаков), як форма державно-управлінської діяльності (Г.В.Атаманчук), як форма реалізації державної виконавчої влади (А.С.Васильєв) і як форма діяльності виконавчої влади (Д.М. Бахрах).
З соціально-психологічних засад застосування права як особливий вид людської діяльності розглядається В.В.Лазарєвим. Він визначив застосування права як особливого роду розумову та фізичну роботу, що полягає у здійсненні декількох послідовних внутрішніх розумових та фіксуючих їх зовнішніх операцій, які спрямовані на встановлення правової і фактичної основи юридичної справи та її вирішення.
Разом з тим становлення системи місцевого самоврядування в Україні вимагає проведення подальших комплексних наукових досліджень правозастосувальної діяльності органів і посадових осіб місцевого самоврядування, які досі не проводились. Наукового осмислення і аналізу потребують як теоретичні, так і практичні аспекти застосування права цими компетентними владними суб єктами. Особливого значення набуває пошук і обґрунтування практичних способів й методів оцінювання процедури й результатів правозастосувальної діяльності органів і посадових осіб місцевого самоврядування, виявлення та усунення чинників, що негативно впливають на ефективність такої діяльності. Наведені обставини визначають вибір теми дисертаційного дослідження, його актуальність і коло питань, що підлягають розгляду та аналізу.
Зв язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація підготовлена відповідно до плану науково-дослідних робіт кафедри адміністративного і господарського права Одеського національного університету імені І.І.Мечникова в межах теми “Особливості правового регулювання: тенденції його розвитку в умовах реформування суспільства”, затвердженою наказом ректора № 633-18 від 06 квітня 2001 року. Тема дисертаційного дослідження відповідає завданням Програми державної підтримки розвитку місцевого самоврядування в Україні [4] у відповідності до п.13 - “Організація підготовки науково-методичних рекомендацій щодо застосування законодавчих та інших нормативно-правових актів з питань місцевого самоврядування“ та п.22 - “Забезпечення створення системи інформаційного забезпечення діяльності органів місцевого самоврядування та сприяння функціонуванню цієї системи”.
Метою дослідження є системний розгляд й аналіз правозастосу-вальної діяльності органів і посадових осіб місцевого самоврядування, з ясування її сучасного стану, обґрунтування перспектив її вдосконалення.
Відповідно до визначеної мети в дисертаційному дослідженні були поставлені наступні завдання:
- розглянути та проаналізувати теоретичні й практичні аспекти застосування права;
- виявити особливості правозастосувальної діяльності органів і поса-дових осіб місцевого самоврядування;
- з ясувати вплив окремих факторів на ефективність їх правозасто-сувальної діяльності, визначити критерії й показники ефективності такої діяльності;
- обґрунтувати методичні рекомендації щодо оцінювання процедури й результатів застосування права цими компетентними владними суб єктами;
- запропонувати та теоретично обґрунтувати заходи щодо підвищення ефективності правозастосувальної діяльності органів і посадових осіб місце-вого самоврядування.
Об єктом дослідження є правозастосувальна діяльність органів і посадових осіб місцевого самоврядування України.
Предметом дослідження є теоретичні та практичні аспекти правозастосувальної діяльності органів і посадових осіб місцевого самоврядування, способи та методи оцінювання процедури й результатів такої діяльності, заходи щодо підвищення її ефективності.
Методи дослідження. Методологічною основою дисертації є сукупність методів і прийомів наукового пізнання, що ґрунтуються на принципах всебічного та об єктивного аналізу суспільних явищ управлінського характеру, яким є місцеве самоврядування. Теоретичні: аналіз наукової літератури і нормативно-правових актів з питань правозастосувальної діяльності в галузі місцевого самоврядування; порівняння, класифікація та систематизація теоретичних, статистичних даних (підрозділи 1.1 - 1.3, 2.1 - 2.4, 3.2, 3.4), а також даних анкетування посадових осіб органів місцевого самоврядування з питань застосування права, ресурсного забезпечення їх правозастосувальної діяльності, способів і методів оцінювання процедури та результатів такої діяльності (підрозділи 2.2 - 2.4, 3.1 - 3.4). Емпіричні: методи масового збору інформації - опитування, анкетування, бесіди з питань застосування права органами і посадовими особами місцевого самоврядування, рівня законодавчого, матеріально-технічного, фінансового, кадрового, інформаційного, науково-інноваційного забезпечення їх діяльності, оцінювання ефективності їх правозастосувальної діяльності, способів і методів виявлення проблем, що виникають у ході правозастосувальних процедур; спостереження за творчим процесом пошуку шляхів удосконалення правозастосувальної діяльності; методи математичної обробки отриманих даних (розділи 2, 3).
Нормативною базою дослідження є: Конституція України, Європейська Хартія про місцеве самоврядування, Закони України “Про місцеве самоврядування в Україні”, “Про статус депутатів місцевих рад”, “Про службу в органах місцевого самоврядування”, інші нормативно-правові й локальні акти з питань місцевого самоврядування. До емпіричної основи дисертаційного дослідження покладені фактичні та статистичні дані щодо результатів діяльності органів і посадових осіб місцевого самоврядування, результати наукових досліджень з питань правозастосувальної діяльності.
Наукова новизна одержаних результатів полягає, насамперед, в тому, що в роботі дістали подальший розвиток питання правозастосувальної діяльності з врахуванням змін, що відбулись у зв язку з започаткуванням в Україні місцевого самоврядування. Уперше після створення системи місцевого самоврядування теоретичні та практичні аспекти застосування права органами й посадовими особами місцевого самоврядування були піддані комплексному правовому аналізу.
Наукова новизна дослідження найбільш повно відображена в наступних положеннях, узагальненнях та висновках.
1. Дістали подальшого розвитку дослідження окремих теоретичних і практичних аспектів застосування права компетентними владними суб єк-тами: випадків, ситуацій, за яких виникає потреба в застосуванні права компетентними владними суб єктами; цілей і завдань правозастосувальної діяльності; змісту та ознак такої діяльності; суб єктів та об єктів право-застосувальної діяльності; ініціаторів й адресатів застосування права; підстав виникнення та припинення процедури застосування права; процедури й стадій застосування права; правозастосувального процесу тощо.
2. Уперше введено визначення адресатів та ініціаторів застосування права, процесу і процедури застосування права, правозастосувальних дій, здійснено розмежування цих термінів.
3. Дістало подальшого розвитку дослідження місцевого самовряду-вання, ролі та місця органів місцевого самоврядування у системі управлін-ських відносин, правозастосувальної діяльності як правової форми їх управлінської діяльності.
4. Обґрунтовано віднесення органів і посадових осіб місцевого само-врядування до категорії компетентних владних суб єктів застосування права, які наділяються повноваженнями щодо розгляду та вирішення питань місцевого значення.
5. Здійснено системний аналіз правозастосувальної діяльності органів і посадових осіб місцевого самоврядування, виявлені специфічні риси, особливості такої діяльності.
Запропоновано та обґрунтовано методику оцінювання процедури й результатів застосування права органами й посадовими особами місцевого самоврядування, яка полягає в комплексному використанні таких методів наукового дослідження, як аналіз, класифікація, систематизація, порівняння, бесіда, опитування, анкетування. Дістало подальшого розвитку дослідження проблем у правозастосувальній діяльності органів і посадових осіб місцевого самоврядування та запропоновано шляхи підвищення її ефективності. Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що:
- у галузі теоретичних досліджень основні положення дисертації можуть бути використані для подальшого вивчення та аналізу теоретичних та практичних аспектів правозастосувальної діяльності органів місцевого самоврядування, розробки нових критеріїв та методик оцінювання такої діяльності, для більш детального дослідження факторів, що впливають на ефективність застосування права органами місцевого самоврядування, визначення проблем у такій діяльності та шляхів їх подолання; у правотворчості - запропоновані пропозиції щодо законодавчого закріплення основних положень правозастосувальної діяльності органів і посадових осіб місцевого самоврядування;
у правозастосувальній діяльності - розроблені рекомендації щодо вдосконалення правозастосувальної діяльності органів місцевого самоврядування шляхом аналізу процедури й результатів такої діяльності, виявлення проблем у такій діяльності, визначення та обґрунтування шляхів подолання таких проблем; у навчальному процесі - матеріали дисертації можуть бути корисними при вивченні студентами навчальних дисциплін “Теорія держави і права”, “Державне будівництво та місцеве самоврядування”, “Муніципальне право України”, під час написання ними курсових та дипломних робіт з цих дисциплін, а також - для підготовки навчальних програм, методичних рекомендацій, вказівок тощо. Особистий внесок автора полягає у самостійному дослідженні теоретичних і практичних аспектів застосування права органами і посадовими особами місцевого самоврядування, у виявленні його специфіки, в обґрунтуванні методичних підходів щодо оцінювання процедури та результатів такої діяльності, рівня її матеріально-технічного, фінансового, законодавчого та інформаційного забезпечення.
Усі наведені у дисертації аналітичні матеріали та опубліковані у наукових статтях висновки, що визначають наукову новизну дослідження, його теоретичну і практичну значущість, отримані автором самостійно.
Апробація результатів дисертації відбулася шляхом обговорення її на засіданнях кафедр адміністративного і господарського права Одеського національного університету імені І.І.Мечникова та теорії держави і права Херсонського державного університету. Матеріали дисертації доповідались на міжнародній науково-практичній конференції “Економіко-правові проблеми становлення в Україні громадянського суспільства” (Херсон, вересень 2001 р.), міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми підготовки фахівців на новому етапі розбудови Української держави” (Херсон, листопад 2002 р.), VII міжнародній науково-практичній конференції “Наука і освіта” (Дніпропетровськ, лютий 2004 р.), регіональній науково-практичній конференції “Економіко-правові проблеми розвитку підприєм-ництва в Україні” (Херсон, жовтень 2004 р.), а також на заняттях та науково-практичних конференціях Центру перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, керівників державних підприємств, установ, організацій при Херсонській обласній державній адміністрації (2003 -2004 р.р.).
Публікації. Основні положення та висновки дисертаційного дослідження знайшли відображення у 5 наукових статтях автора, з яких 3 опубліковані у фахових виданнях, що затверджені ВАК України: в збірниках наукових праць “Ринкова економіка: сучасна теорія і практика управління”, в журналі “Правова держава” (Одеський національний університет імені І.І. Мечникова), а також у матеріалах міжнародних і регіональних науково-практичних конференцій.
Структура дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, які об єднують у собі одинадцять підрозділів, загальних висновків, списку використаних джерел та додатків. Основний зміст дисертації складає 190 с. Загальний обсяг дисертаційної роботи – 233 с., з них 29 с. додатків і 14 с. списку використаних джерел, у якому наведено 170 найменувань.
| 
