|
Актуальність теми дослідження. Пріоритетним напрямком діяльності слідчих і судо-вих органів є захист прав і законних інтересів учасників кримінального судочинства. Водно-час викриття винних та забезпечення правильного застосування закону з тим, щоб кожний, хто вчинив злочин, був притягнутий до відповідальності і жоден невинний не був покара-ний, вимагає неухильного додержання вимог закону про перевірку всіх доказів щодо винно-сті особи у вчиненні злочину. У зв язку з цим перевірка показань підозрюваного, обвинува-ченого, підсудного, потерпілого, свідка на місці події злочину є засобом забезпечення об єк-тивності, повноти і всебічності як розслідування, так і судового слідства, гарантом необґру-нтованого обвинувачення.
Чинний Кримінально-процесуальний кодекс України не визначає окремо таку слідчу дію, як перевірка показань на місці, незважаючи на те, що у слідчій практиці при розсліду-ванні злочинів проти життя і здоров я особи, проти власності зазначена слідча дія відносить-ся до першочергових і проводиться в межах відтворення обстановки і обставин події (ст. 194 КПК). У зв язку з цим слід погодитися з авторами проекту КПК, які пропонують у новому кодексі визначити перевірку показань на місці як слідчу (ст. 261), так і судову (ст. 404) дію. Розробка нового процесуального порядку перевірки доказів вимагає комплексного науково-го дослідження тактики перевірки показань підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, по-терпілого, свідка на місці події злочину з урахуванням ситуацій досудового і судового слідс-тва.
Проблеми удосконалення слідчої діяльності були предметом дослідження насамперед у роботах О.М. Бандурки, В.П. Бахіна, А.Ф. Волобуєва, В.Г. Гончаренка, В.А. Журавля, О.А. Кириченка, Н.І. Клименко, В.О. Коновалової, В.П. Корж, І.І. Котюка В.С. Кузьмичова, В.К. Лисиченка, В.Г. Лукашевича, О.Р. Михайленка, В.Т. Нора, М.В. Салтевського, М.Я. Сегая, В.Ю. Шепітька, М.Є. Шумила.
Тактика перевірки показань на місці досліджувалась О.В. Авсюком, Р.С. Бєлкіним, І.Є. Биховським, О.М. Васильєвим, Н.В. Власенком, Ф.В. Глазиріним, А.В. Дуловим, М.О. Кор-нієнком, О.А. Леві, І.М. Лузгіним, М.М. Михеєнком, П.Д. Нестеренком, Г.І. Пичкальовою, М.О. Селівановим, Л.Я. Соя-Сєрком, В.В. Степановим, С.С. Степічевим, В.М. Уваровим, М.М. Хлинцовим, О.В. Ципленковою, але проблема ситуаційного підходу до тактики пере-вірки показань підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, потерпілого, свідка на місці по-дії злочину недостатньо досліджена криміналістами. Розв язання зазначеної проблеми має важливе значення для подальшого розвитку науки криміналістики і свідчить про актуаль-ність обраної теми дисертації.
Зв язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційної роботи передбачена “Тематикою пріоритетних напрямів фундаментальних та прикладних дослі-джень вищих навчальних закладів та науково-дослідних установ МВС України на період 2002 – 2005 років”(п. 1.1.), затвердженою Наказом МВС України № 635 від 30 червня 2002 р.; “Головними напрямками наукових досліджень Національного університету внутрішніх справ на 2001 – 2005 роки” (п. 6.6.), затвердженими вченою радою Національного універси-тету внутрішніх справ (протокол № 3 від 23 березня 2001 р.).
Мета і задачі дослідження. Мета дослідження полягає у пошуку і розробці шляхів під-вищення ефективності діяльності слідчого при виборі тактичних правил і прийомів перевір-ки показань підозрюваного, обвинуваченого, потерпілого, свідка на місці в умовах типових слідчих ситуацій, а також суду (судді) при виборі тактичних правил і прийомів перевірки показань підсудного, свідка, потерпілого на місці події злочину. Для досягнення цієї мети були поставлені та вирішувались такі задачі:
– розкрити сутність слідчої ситуації та ситуації слідчої дії, удосконалити поняття ситу-ації слідчої дії, визначити її види;
– розкрити сутність ситуаційного моделювання перевірки показань на місці; визначити види моделей ситуації перевірки показань на місці, значення ситуаційного моделювання для практики і теорії криміналістики;
– визначити процесуально-правові та криміналістичні особливості перевірки показань на місці;
– проаналізувати практику використання тактичних правил і прийомів перевірки пока-зань на місці у ході досудового слідства і обґрунтувати взаємозв язок і взаємозумовленість типових ситуацій цієї слідчої дії і тактики перевірки показань підозрюваного, обвинувачено-го, потерпілого, свідка на місці;
– визначити типові ситуації перевірки показань на місці і шляхи їх вирішення;
– розкрити сутність та структуру тактичної комбінації “перевірка показань на місці”;
– розкрити сутність ситуаційного підходу до тактики перевірки показань на місці у хо-ді досудового слідства;
– визначити систему тактичних правил і прийомів перевірки показань підозрюваного, обвинуваченого, потерпілого, свідка на місці події злочину в умовах сприятливої ситуації;
– удосконалити положення криміналістичної тактики перевірки показань підозрювано-го, обвинуваченого, потерпілого, свідка на місці в умовах несприятливої ситуації, коли міс-це події відображається в тривимірній проекції з використанням інформаційних технологій;
– визначити систему тактичних правил, а також психологічних і тактичних прийомів перевірки показань підозрюваного, обвинуваченого, потерпілого, свідка на місці події зло-чину в умовах конфліктної ситуації;
– розробити концепцію тактики перевірки показань підсудного, свідка, потерпілого на місці події злочину в умовах типових ситуацій судового слідства;
– удосконалити законодавче визначення перевірки показань на місці під час досудово-го слідства (ст. 261 проекту КПК) та законодавче визначення перевірки показань на місці судом (ст. 404 проекту КПК);
Об єктом дослідження є чинне кримінально-процесуальне законодавство та проект КПК, що регулюють відносини під час проведення перевірки показань на місці, діяльність слідчих органів і суду при проведенні зазначеної процесуальної дії; практика застосування криміналістичної тактики при проведенні перевірки показань на місці в умовах типових си-туацій досудового і судового слідства.
Предметом дослідження є наукові положення криміналістичної ситуалогії та криміна-лістичної тактики; ситуація слідчої дії – перевірки показань на місці; тактичні правила і прийоми перевірки показань підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, свідка, потерпіло-го на місці події злочину в умовах типових ситуацій.
Методи дослідження. Методологічну основу дослідження становлять діалектичний ме-тод наукового пізнання дійсності, а також окремі наукові методи. За допомогою історичного методу досліджено розвиток окремих криміналістичних концепцій (криміналістичної ситуа-логії й криміналістичної тактики, судової криміналістики). Системно-структурний метод до-зволив сформулювати поняття ситуації слідчої дії, розкрити сутність ситуаційного підходу до тактики перевірки показань на місці, розробити систему тактичних правил та прийомів перевірки показань на місці в умовах типових ситуацій досудового і судового слідства. По-рівняльно-правовий метод дав можливість зіставити окремі положення чинного КПК і прое-кту КПК України та кримінально-процесуального законодавства Російської Федерації з ме-тою удосконалення визначення перевірки показань на місці в проекті КПК, обґрунтування завдань і мети перевірки показань на місці та внесення пропозицій щодо змін і доповнень в чинний КПК та проект КПК. Для одержання емпіричних даних застосовувався соціологіч-ний метод дослідження: вивчення за спеціальною програмою матеріалів кримінальних справ; опитування за розробленими анкетами слідчих МВС, прокуратури, суддів та проку-рорів.
Теоретичною основою дослідження є наукові роботи з філософії, логіки, інформатики, кримінального та кримінально-процесуального права, криміналістики, юридичної психології тощо.
Інформаційну базу дисертації становлять: Конституція України; чинний КПК України; проект КПК України станом на червень 2004 року; кримінально-процесуальне законодавст-во РФ; постанови Пленуму Верховного Суду України.
Емпіричною базою дослідження є результати вивчення автором матеріалів 171 кримі-нальної справи, понад 400 протоколів досліджуваної слідчої дії; а також результати анкету-вання та інтерв ювання 353 слідчих МВС, 32 слідчих прокуратури, 64 суддів, 63 прокурорів.
Наукова новизна одержаних результатів дослідження визначається тим, що вперше в науці криміналістиці обґрунтовується взаємозв язок і взаємозумовленість теоретичних по-ложень криміналістичної ситуалогії та криміналістичної тактики у використанні ситуаційно-го підходу до тактики перевірки показань на місці у ході досудового і судового слідства, що дало авторові змогу висунути й обґрунтувати низку нових положень, важливих у концептуа-льному плані для криміналістичної науки і практики:
– подальший розвиток отримало криміналістичне вчення про слідчі ситуації та ситуації слідчої дії, визначені види ситуації слідчої дії;
– розкрито сутність ситуаційного моделювання, уперше визначено види моделей ситу-ацій перевірки показань на місці;
– удосконалено поняття перевірки показань на місці, визначено криміналістичні особ-ливості зазначеної процесуальної дії;
– визначено типові ситуації перевірки показань на місці у ході досудового слідства та шляхи їх вирішення;
– розкрито сутність ситуаційного підходу до тактики перевірки показань на місці та обґрунтовано взаємозв язок і взаємозумовленість типових ситуацій цієї слідчої дії і системи тактичних правил і прийомів перевірки показань на місці;
– розкрито сутність і структуру тактичної комбінації “перевірка показань на місці”, удосконалено систему тактичних рекомендацій і прийомів при її проведенні;
– удосконалено систему організаційних заходів, тактичних правил підготовки і прийо-мів проведення перевірки показань підозрюваного, обвинуваченого, потерпілого, свідка на місці в умовах сприятливої ситуації;
– подальший розвиток одержала концепція перевірки показань підозрюваного, обвину-ваченого, свідка, потерпілого в умовах несприятливої ситуації, де місце події з використан-ням інформаційних технологій виступає в опосередкованому вигляді, тобто відображається в тривимірній проекції; обґрунтовано доцільність проведення перевірки показань зазначених осіб без виходу на місце події з використанням інформаційних технологій у ситуації забез-печення заходів безпеки потерпілого, свідка, підозрюваного, обвинуваченого (ст. 521 КПК України);
– розроблено наукові рекомендації щодо підготовки, проведення та фіксації перевірки показань в умовах несприятливої ситуації без виходу на місце події з використанням інфор-маційних технологій;
– розроблено систему тактичних рекомендацій і прийомів перевірки показань на місці в ситуаціях самообмови підозрюваного (обвинуваченого), обмови потерпілим обвинуваче-ного, лжесвідчення;
– уперше визначено процесуальні та криміналістичні особливості проведення перевір-ки показань на місці під час судового слідства й обґрунтовано доцільність законодавчого визначення цієї судової дії;
– уперше побудовано систему тактичних правил і прийомів перевірки показань підсу-дного, свідка, потерпілого на місці події злочину в умовах типових ситуацій судового слідс-тва;
– запропоновано в ч.1 ст. 261 проекту КПК України визначити мету перевірки пока-зань на місці – “встановлення нових обставин, що мають значення для розкриття або розслі-дування злочину”;
– внесено пропозицію доповнити ст. 261 проекту КПК України частиною шостою, в якій пропонується визначити, що з метою забезпечення безпеки потерпілого, свідка, підо-зрюваного, обвинуваченого слідчий може проводити перевірку показань із використанням інформаційних технологій, коли місце події виступає в опосередкованому вигляді;
– запропоновано внести зміни до ст. 261, 404 проекту КПК з метою удосконалення по-рядку проведення перевірки показань на місці під час досудового і судового слідства.
Практичне значення одержаних результатів полягає в наступному:
1) у нормотворчості – у підготовці й поданні пропозицій щодо вдосконалення ст. 1281 чинного КПК і ст. 261, 404 проекту КПК (акт про впровадження у законодавчу діяльність № 176 від 07.06.2004 р.);
2) у правозастосуванні – у розробці і впровадженні у слідчу діяльність наукових реко-мендацій щодо тактики перевірки показань на місці в умовах типових ситуацій (акт про впровадження в діяльність слідчих підрозділів в УМВС України в Харківській області від 26 квітня 2004 р., в УМВС України в Донецькій області від 25 травня 2004 р.);
3) у навчальному процесі – в розробці лекції та її викладанні в курсі криміналістики в Національному університеті внутрішніх справ (акт про впровадження у навчальний процес від 30 квітня 2004 р.) та в інших юридичних навчальних закладах.
Особистий внесок здобувача. У науковій статті, опублікованій у співавторстві з В.П. Корж, особистий внесок здобувача становлять ідеї та розробки криміналістичного поняття перевірки показань на місці, законодавчого визначення перевірки показань на місці в проек-ті КПК України.
Апробація результатів дисертації. Основні наукові положення, практичні рекомендації й результати дослідження доповідались на науково-практичних конференціях: “Актуальні проблеми підготовки фахівців для митної служби на сучасному етапі” (м. Дніпропетровськ, 21 – 22 травня 1998 р.), “Проблеми сучасної юридичної науки в дослідженнях молодих уче-них” (м. Харків, 13 квітня 2001 р.), “Використання сучасних досягнень криміналістики у бо-ротьбі зі злочинністю” (м. Донецьк, 12 квітня 2002 р.), неодноразово обговорювались і були схвалені на засіданнях кафедри криміналістики Національного університету внутрішніх справ.
Публікації. Основні положення й результати дисертації опубліковані в шести статтях у наукових фахових виданнях та у тезах доповіді.
| 
