|
Актуальність теми. На сучасному етапі розвитку держави суттєві зміни, що відбуваються в економіці, зумовлюють необхідність удосконалення трудових і виробничих відносин. У тісному взаємозв язку з цим процесом повинні здійснюватись і зміни у свідомості людей у процесі реалізації трудових прав. Вихід України на нові рубежі соціально-економічного прогресу створив об єктивні передумови для розширення трудових прав працівників і подальшого вдосконалення правового механізму їх охорони. Тому одним з найважливіших теоретичних завдань науки трудового права є розробка питань гарантованого захисту трудових прав працівників, особливо при припиненні трудового договору.
Трудові права громадян України повинні бути не тільки закріплені в трудовому законодавстві, але й забезпечені економічними, матеріальними, політичними, ідеологічними та юридичними гарантіями. Активний розвиток держави викликає необхідність істотних змін у трудовому законодавстві у зв язку з тим, що окремі норми "не узгоджені" між собою. Зўявилося чимало прогалин. Слід також зауважити, що трудове законодавство, одержане у спадок від СРСР, було зорієнтоване в основному на інтереси виробництва, а не працівника. У зв язку з цим у сучасних умовах великого значення набуває вдосконалення юридичних норм, які регулюють розірвання трудового договору.
Теоретична розробка проблем, пов язаних з розірванням трудового договору як з ініціативи працівника, так і з ініціативи власника, має серйозне практичне значення. Розв язання цих завдань допоможе удосконалити правові норми, що охороняють права громадян, сприятиме підсиленню законності, поліпшенню діяльності органів й організацій (незалежно від форм власності), що застосовують ці норми. Теоретичну базу дослідження становлять праці представників науки трудового права: Александрова М.Г., Андрєєва В.С., Венедіктова В.С., Гоца В.Я, Гінзбурга Л.Я., Жернакова В.В., Іванова С.О., Лавриненка О.В., Лазор Л.І, Лівшиця Р.З., Островського Л.Я., Пашерстника А.Є., Пашкова О.С., Пилипенка П.Д., Прокопенка В.І., Процевського О.І., Прудивуса О.В., Скобєлкіна В.М., Ставцевої О.І., Стависького П.Р., Сироватської Л.О., Хуторян Н.М., Шебанової О.І., Шеломова Б.О., та інших
Практичне значення та ефективність підстав припинення трудового договору полягає насамперед у теоретично обґрунтованому й аргументованому їх виборі з подальшим застосуванням на практиці. Щоб глибше проникнути в механізм реалізації трудових прав, доцільно розрізняти у ньому окремі форми їх здійснення, кожна з яких вимагає гарантій, які відповідають її специфіці. Реалізація прав та свобод може виражатись у формі фактичного правоволодіння, користування, розпорядження ними або у захисті, відновленні прав у випадку їх порушення. Володіння, користування і розпорядження, а у випадку порушення і відновлення трудових прав, складають зміст юридичного процесу втілення їх у життя. Щоб користуватися правами, необхідно не тільки їх мати за законом, але й фактично володіти ними. Визначення підстав розірвання трудового договору потрібно не само по собі, а для більш повного перетворення в життя прав, свобод та обов язків суб єктів трудових правовідносин. Звідси, система підстав розірвання трудового договору повинна якомога повніше відповідати певним формам реалізації прав і свобод та здійсненню обов язків.
Таким чином, виходячи з вищевикладеного, наукове дослідження правового регулювання припинення трудового договору та розрахунку з працівниками у сучасних умовах розвитку держави набуває особливого значення.
Зв язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обраний напрямок дисертаційного дослідження належить до пріоритетних в науці трудового права. Проблеми припинення трудового договору в умовах формування ринкової економіки визначена серед основних напрямків досліджень юридичної науки, затверджених загальними зборами Академії правових наук України, входить до плану наукових досліджень Національного університету внутрішніх справ, а також кафедри трудового, екологічного та аграрного права і науково-дослідної лабораторії з проблем кадрового забезпечення органів внутрішніх справ України.
Мета і завдання дослідження. Мета роботи полягає в тому, щоб на основі комплексного аналізу досягнень науки трудового права, вітчизняного законодавства та правозастосовчої практики визначити правові дефініції, розкрити сутність та особливості припинення трудового договору в сучасних умовах, сформулювати нові підходи і внести пропозиції щодо удосконалення відповідного нормативно-правового забезпечення, а також правозастосовчої практики у цій сфері. Для досягнення поставленої мети в дисертації поставлені наступні дослідницькі задачі:
- визначити основні засади припинення трудових правовідносин;
- визначити теоретичні підходи до визначення поняття припинення трудового договору; розкрити сутність нормативно - правового забезпечення припинення трудового договору ; визначити місце правовідносин в сфері припинення трудового договору в системі трудового права України; дослідити загальну класифікацію підстав припинення трудового договору з працівниками; дослідити порядок розірвання трудового договору за ініціативою працівника, роботодавця чи за вимогою третіх осіб;
- надати пропозиції та рекомендації щодо удосконалення нормативно-правового забезпечення в цій сфері.
Об єктом дослідження є відносини в сфері припинення трудових договорів;
Предметом дослідження є теоретичні і організаційно-правові питання, пов язані з припиненням трудових договорів.
Методи дослідження. Представлені в роботі основні положення та результати, здобуті в процесі наукового дослідження з використанням загальнонаукових та спеціальних методів наукового пізнання, зокрема: діалектичного, логіко-семантичного, системно-структурного та історичного. Діалектичний метод пізнання дозволив провести дослідження нагляду та контрою в єдності, взаємозв язку та розвитку соціальних та юридичних чинників. За допомогою логіко-семантичного методу поглиблено понятійний апарат в цій сфері (підрозділи 1.1, 1.3). Застосування системно-структурного методу надало можливість дослідити колективний договір як цілісне правове явище та визначити його специфічні риси та загальні ознаки (підрозділи 1.1, 2.1, 2.2). Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є однією з спроб комплексно, з урахуванням новітніх досягнень науки трудового права, дослідити особливості припинення трудових договорів в умовах ринкової економіки. В процесі проведеного дослідження розроблені і сформульовані нові наукові положення та висновки, які запропоновані здобувачем особисто. Основні з них такі:
- удосконалено поняття припинення трудового договору як припинення трудових правовідносин за виявленням працівника, роботодавця, вимогою третіх осіб, які не є сторонами трудового договору, або за наявності визначених у законодавстві життєвих обставин визначено основні засади припинення трудових правовідносин;
- отримало подальшого розвитку розуміння принципів трудового права, яке полягає в тому, що вони: мають властивість вищої імперативності, універсальності; виступають найважливішим критерієм законності дій учасників суспільно-трудових відносин; сприяють подоланню прогалин у трудовому праві та законодавстві про працю; - визначено що юридичні факти в сфері припинення трудового договору можуть бути двох видів, це: вольові дії, коли одна з сторін договору або обидві його сторони або третя особа, що не є стороною трудового договору, але має за законом право вимагати його припинення, виявляють ініціативу припинити договір, а також події; - доведено, що підстави припинення трудових правовідносин – це такі визначені нормами права конкретні життєві обставини (події, дії), виникнення яких викликає настання відповідних правових наслідків, тобто припинення дії трудового договору;
- вперше запропоновано до підстав розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця віднести: а) припинення допуску до державної таємниці, якщо виконувана робота вимагає допуску до державної таємниці; б) розголошення охоронюваної законом таємниці, яка стала відома працівникові у зв язку з виконанням ним трудових обов язків;
- удосконалено поняття аморального проступку як винної дії (бездіяльності), спрямованої на порушення та дискредитацію існуючих у суспільстві моральних норм. Відповідно, аморальним проступком, здійсненим під час виконання навчально-виховних функцій слід вважати винну дію (бездіяльність) учасника навчально-виховного процесу, спрямовану на порушення існуючих у суспільстві моральних норм та дискредитацію своїх повноважень; - вперше запропоновано на нормативному рівні закріпити за працівником, якщо роботодавець попередив працівника про його вивільнення, надання одного або двох днів на тиждень для того, щоб той міг займатися вирішенням питання свого працевлаштування;
- надано визначення одноразового грубого порушення трудових обов язків як винної, протиправної дії (бездіяльність), яка заподіяла чи могла заподіяти значну матеріальну або моральну шкоду роботодавцю, працівникам або суспільству;
- на підставі результатів дослідження, теоретичних і практичних висновків внесено пропозиції щодо удосконалення діючих нормативно-правових актів в сфері припинення трудових договорів.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що викладені в дисертації наукові положення, висновки та пропозиції можуть використовуватись: а) у науково-дослідній сфері – для подальших досліджень в науці трудового права взагалі та проблем організації та регулювання відносин по припиненню трудових договорів; б) у правотворчості – під час розробки проекту нового Трудового кодексу України та інших законодавчих та підзаконних нормативно-правових актів; в) у правозастосовчій діяльності – рекомендації, які обґрунтовані в дисертації, мають за мету вдосконалення практики застосування норм чинного трудового законодавства, яке регулює відносини в сфері припинення трудових договорів; г) у навчальному процесі – під час читання лекцій та проведення практичних занять для студентів юридичних вузів та факультетів, а також підготовки відповідної методичної літератури.
Особистий внесок здобувача в одержання наукових результатів, викладених у дисертації. Дисертаційне дослідження виконано здобувачем самостійно, всі сформульовані в ньому положення та висновки обґрунтовані на основі особистих досліджень автора.
Апробація результатів дисертації. Основні положення, висновки і пропозиції дисертаційної роботи викладені в надрукованих працях і апробовані на засіданнях кафедри трудового, екологічного і аграрного права та науково-дослідної лабораторії з проблем кадрового забезпечення органів внутрішніх справ України Національного університету внутрішніх справ. Також вони доповідались на науково-практичних конференціях: „Актуальні проблеми науки трудового права в сучасних умовах ринкової економіки” (Сімферополь, 2003); „Кодифікація трудового законодавства України: стан та перспективи”(Запоріжжя, 2004).
Публікації. Основні положення і висновки дисертації знайшли своє відображення у 6 наукових статтях, які опубліковані у фахових виданнях та у 2 тезах науково-практичних конференцій.
| 
