|
Актуальність теми дослідження. Політичні партії як одне з важливих досягнень цивілізації є суттєвим, іноді вирішальним елементом політичної системи. Вони відображають інтереси, потреби і цілі певних соціальних груп, виступають посередниками між громадянами і політичною системою та виконують роль політичного інструменту у формуванні й використанні державно-політичної влади. Становище і діяльність політичних партій є показниками демократичної природи суспільства й характеризують ступінь його політичного та правового розвитку.
Особливо важливу роль виконують політичні партії в посттоталітарних країнах, якщо вони сприяють розвитку громадянського суспільства, утвердженню прав і свобод людини і громадянина. В нашій країні, де відбуваються складні та суперечливі процеси політичної трансформації у напрямку будівництва демократичного державного ладу, багатопартійність і породжувана нею політична конкуренція є необхідною умовою та гарантією нормального функціонування демократичних механізмів влади, забезпечення конституційних прав громадян. За таких умов молода українська держава мусить оказувати законодавчу підтримку партіям, тобто створювати найсприятливіший режим правового регулювання їх діяльності, залучати заохочувальні засоби їх державної підтримки тощо. Зазначені положення актуалізують проблему правового регулювання діяльності політичних партій в Україні. В юриспруденції пізнавалися лише окремі питання цієї проблеми (О. Бандурка, В. Греченко, В. Журавський, Д. Лук янов, М. Примуш, А. Саміло та ін.). Комплексних теоретико-правових досліджень з питання правового регулювання організації та діяльності політичних партій в Україні на монографічному рівні немає. Цією роботою автор робить спробу заповнити існуючу прогалину.
Зв язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане відповідно до “Тематики пріоритетних напрямків дисертаційних досліджень на період 2002-2005 рр.” (п. 7 ), затвердженої наказом МВС України № 635 від 30 червня 2002 р., та згідно з “Головними напрямками наукових досліджень Національного університету внутрішніх справ на 2001-2005 роки” (п. 1.3), затвердженими вченою радою НУВС 23 березня 2001 р.
Мета дослідження полягає у тому, щоб з допомогою комплексу правових методів і, передусім, інструментарію юридичної техніки та герменевтики, всебічно з ясувати стан правового регулювання організації та діяльності політичних партій в Україні та дати рекомендації щодо його вдосконалення.
Реалізація поставленої мети зумовила необхідність вирішення таких завдань:
- простежити розвиток наукових підходів до визначення поняття “політична партія”, дати їх пограничне (теоретико-правове і політологічне) тлумачення та виявити роль політичних партій у формуванні громадянського суспільства;
- дослідити категорію “функції політичних партій” як елемент політичної і правової термінології, охарактеризувати теоретичні підходи до класифікації функцій політичних партій;
- простежити розвиток партійного будівництва в контексті його правового регулювання, та чинників, що впливали на нього в незалежній Україні;
- окреслити місце та роль політичних партій у політичній системі України;
- охарактеризувати особливості типологізації політичних партій в Україні за різними критеріями;
- виявити особливості правового регулювання політичної діяльності в Україні в цілому та фінансового забезпечення діяльності політичних партій в Україні зокрема;
- розкрити основні положення правової регламентації участі політичних партій України у виборчому процесі;
- охарактеризувати нормативне забезпечення внутрішньопартійних організаційних відносин;
- окреслити правові основи взаємодії політичних партій та інших інститутів політичної системи України;
Об єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають в процесі реалізації громадянами України права на створення політичних партій та участь в їх діяльності.
Предметом дослідження є сукупність правових норм, що регулюють діяльність політичних партій в Україні, та особливості їх застосування.
Методи дослідження. Дослідження проводилося на основі філософських, загальнонаукових та спеціально-наукових методів. Метод філософської діалектики дозволив визначити динаміку взаємовідносин держави і політичних партій в Україні. Метод синергетики дав змогу виявити неоднолінійність еволюції громадянського суспільства, багатопартійності, законодавства щодо діяльності політичних партій. Системний (структурний і функціональний) метод сприяв розгляду політичної системи суспільства у статиці і динаміці, показу правових підстав для взаємодії партії та інших її основних суб єктів. За допомогою формально-догматичного методу (інструментарій юридичної техніки) було здійснено аналіз нормативних приписів законодавчих актів України, присвячених організаційно-правовим питанням функціонування політичних партій. Порівняльно-правовий метод посприяв виявленню поступовості в оновленні законодавчої бази щодо побудови багатопартійної системи та її структуризації. Метод герменевтики був задіяний протягом всього дослідження, особливо задля конкретизації терміно-понять, що склали основний поняттєво-категоріальний апарат проблеми. Аксіологічний підхід дозволив оцінити якість положень законів, які регламентують діяльність політичних партій, і запропонувати пропозиції щодо їх вдосконалення. Історико-описовий і історико-правовий методи стали у нагоді при висвітленні питання про розвиток партійного будівництва в незалежній України. Соціологічний метод забезпечив дослідження результативності норм права, ступеню їх втілення у правовідносини. Теоретичну базу дослідження складають положення та висновки, що містяться у роботах вітчизняних й зарубіжних вчених. Зокрема, С. Алексєєва, О. Бандурки, В. Греченка, В. Бебика, А. Білоуса, В. Копєйчикова, А. Колодія, В. Лазарєва, С. Лукаша, В. Литвина, Н. Матузова, А. Малько, М. Примуша, В. Погорілко, П. Рабіновича, І. Шкурата, О. Шмоткіна, М. Цвіка, К. Астахової, Ю. Юдіна, А. Цибенка, В. Яблонського, В. Журавського, М. Рибачука, В. Лапаєвої, О. Скакун, Дж. Ла Паламбра, М. Дюверже, Г. Моска, В. Парето та ін.
Емпіричною базою дисертації є Конституція і чинне законодавство України.
Наукова новизна одержаних результатів. В дисертації вперше у вітчизняній науці комплексно, передусім з допомогою інструментарію юридичної техніки і герменевтики, розглядаються теоретичні і практичні проблеми, що виникають в процесі організації та діяльності політичних партій в сучасній Україні, та формулюються конкретні рекомендації щодо удосконалення законодавства.
Найсуттєвішими результатами дисертаційного дослідження є наступні основні положення і висновки:
- вивчено, систематизовано й роз яснено основні підходи до розгляду соціальної і правової сутності як самих політичних партій, так і їх діяльності в сучасній Україні;
- конкретизований теоретико-правовий термінологічний опис проблеми, зіставлені наукові поняття термінів з існуючими термінологічними конструкціями в нормативно-правових актах та запропоновані власні дефініції “політична партія”, “політична система”, “громадянське суспільство”;
- задля з ясування та уточнення принципових питань проблеми і надання їй певної структури проаналізовано категорію “функції політичних партій”, дано їй визначення (автор не переоцінює термінологічний апарат, а вбачає в ньому лише один із можливих засобів пошуку відповіді на певне питання) та проведено класифікацію видів зазначених функцій за певними критеріями — прямі, приховані; вихідні, похідні;
- визначено сутність, місце та роль політичних партій у формуванні громадянського суспільства;
- розкрито місце політичних партій у розвитку політичної системи як організатора політики, який вносить в неї елемент керованості, цілеспрямованості, відповідальності, та демократизує через право представницьке правління;
- вперше розглянуто питання правового регулювання взаємодії політичних партій та інших елементів політичної системи України: держави, громадських об єднань, громадян та політичних партій;
- запропоновано закріпити систему керівних органів політичних партій, їх компетенцію та порядок обрання безпосередньо в Законі України “Про політичні партії в Україні”;
- висунуто конкретні пропозиції щодо удосконалення нормативно-правової бази діяльності політичних партій в Україні (визначити статус майна після припинення діяльності політичної партії на підставах заборони партії або анулювання свідоцтва про реєстрацію, та ін.).
Практичне значення дисертаційного дослідження полягає в тому, що його положення, висновки та рекомендації можуть бути використані при удосконаленні законодавства, що регламентує діяльність політичних партій в Україні, при підготовці загальних та спеціальних курсів з дисциплін “Теорія держави і права”, “Конституційне право”, “Політологія права” (новий напрямок у складі теоретичної юриспруденції), при написанні навчальних посібників та підручників. Можливим є використання результатів дисертаційної роботи у науково-дослідній діяльності, при підготовці праць з теоретико-правої та конституційно-правої проблематики.
Апробація результатів дослідження. Основні положення, висновки і рекомендації дисертаційного дослідження апробовані на засіданнях кафедри конституційного та міжнародного права, кафедри теорії та історії держави і права Національного університету внутрішніх справ, доповідались на науково-практичній конференції ад юнктів та магістрів (Національний університет внутрішніх справ, 17 травня 2002 р.), науково-практичній конференції “Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих вчених” (Національний університет внутрішніх справ, 20 червня 2003 р.), науково-практичній конференції “Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих вчених” (Національний університет внутрішніх справ, 23 квітня 2004 р.)
Публікації. Основні положення і висновки дисертаційного дослідження викладені в семи наукових статтях, п ять з яких опубліковані у фахових виданнях з юридичних наук.
Структура й обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів (дев ять підрозділів), висновків, списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації складає 190 сторінок, з них основного тексту – 173. Список використаної літератури – 17 сторінок (182 найменування).
| 
