|
Актуальність теми дослідження. Сучасне конституційне визначення правового ста-тусу Автономної Республіки Крим у складі унітарної Української держави остаточно не вирішило всіх проблем правової природи автономії. Залишається, зокрема, відкритим пи-тання, наскільки наша держава з наявністю адміністративно-територіальної автономії від-повідає міжнародним правовим стандартам і загальнонаціональним потребам, і як ця ав-тономія співвідноситься з перспективами розвитку Української держави та забезпечує її конституційну цілісність.
Для вирішення цього питання важливим є вивчення і використання досвіду україн-ського державотворення минулих поколінь, зокрема, державно-правових процесів, що здійснювалися в Криму в 1918 – 1920 рр. Йдеться насамперед про систему організації державної влади та нормативно-правової діяльності Крайового уряду С. Крима, Тимчасо-вого робітничо-селянського уряду Кримської СРР, урядів головнокомандувача Збройних сил Півдня Росії в Криму, а також про діяльність органів місцевого самоврядування в умовах громадянської війни.
Про актуальність вивчення тенденцій і особливостей державного будівництва пері-оду громадянської війни в Криму свідчать і взаємозаперечні оцінки подій кінця 1918 – 1920 рр., наявні у вітчизняній і зарубіжній історіографії. Крім того, дослідження цієї теми набуває актуальності у зв язку з розбудовою громадянського суспільства, яке має врахо-вувати інтереси всього соціального спектру, а це у свою чергу висуває потребу історико-правового дослідження досвіду державного будівництва різних політичних сил у Криму та перших засад громадянського суспільства, що політично самореалізувалися через органи місцевого самоврядування в 1918 – 1920 рр. Наукове вивчення процесів державного буді-вництва того періоду дасть можливість розв язати чимало дискусійних питань, у тому чи-слі про мету й завдання Крайового уряду С. Крима, Тимчасового робітничо-селянського уряду Кримської СРР, урядів головнокомандувача Збройних сил Півдня Росії, характер їх автономії, використати цей досвід для вдосконалення правової системи України, політич-них та економічних відносин державного центру й Автономної Республіки Крим, рефор-мування сучасного механізму держави як організаційної основи унітарного устрою Украї-ни.
Зв язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації відпові-дає завданням цільової комплексної програми НАН України №0186.0.070872 “Актуальні проблеми історії Українського національного державотворення”. Вона узгоджується з плановою науковою темою Таврійського національного університету ім. В. І. Вернадського “Вивчення етнокультурних проблем депортованих народів і малих етнокультурних спільнот у Криму” (№0197V000422), одним із учасників розробки якої є дисертант, і виконана за планом наукових досліджень кафедри історико-правових дисцип-лін та основ правознавства цього навчального закладу на період 2002-2005 рр.
Мета дослідження полягає у з ясуванні організаційно-правових засад формування та функціонування урядів та підпорядкованих їм місцевих адміністрацій, охоронних і судо-вих органів як елементів, що у своїй сукупності складали механізм державних утворень на території Кримського півострова наприкінці 1918 – в 1920 рр.
Відповідно до поставленої мети увагу зосереджено на вирішенні таких основних за-вдань:
проаналізувати основні ідеї російських науковців, політичних і державних діячів відносно природи і сутності державності в Криму на основних етапах громадянської вій-ни;
з ясувати політичні та нормативно-правові засади створення кримських урядів, їх відповідність загальновизнаним принципам самовизначення народів та міжнародного права;
виявити особливості організаційного устрою урядів, органів місцевого самовряду-вання, формування їх складу та з ясувати роль військового командування Антанти, Черво-ної армії і Добровольчої армії в цьому процесі;
визначити форму правління та державного устрою, тип політичних режимів, дослі-дити систему органів влади, судоустрою державних утворень С. Крима, Кримської СРР, генералів А. Денікіна та П. Врангеля;
узагальнити особливості нормативно-правової та організаційно-розпорядчої діяль-ності Кримських урядів, підпорядкованих їм місцевих адміністрацій, охоронних та судо-вих органів;
дати політико-правову оцінку внутрішньої та зовнішньої політики державних утво-рень в Криму наприкінці 1918 – в 1920 рр.
Об єктом дослідження є суспільні відносини, що виникли в процесі побудови держа-вних утворень в Криму за урядування С. Крима, органів більшовицької влади, генералів А. Денікіна та П. Врангеля (наприкінці 1918 – в 1920 рр.).
Предметом дослідження є державні та правові інститути другого Крайового уряду, Тимчасового робітничо-селянського уряду Кримської Соціалістичної Радянської Респуб-ліки, урядів головнокомандувача Збройних сил Півдня Росії.
Методологічна база дослідження сформована шляхом поєднання загальних та спеці-альних методів наукового пізнання. В основу дисертації покладено загальнонауковий діа-лектичний метод. Дослідження здійснювались відповідно до принципів об єктивності та історизму в історико-правових дослідженнях, які використовувалися при систематизації та класифікації джерельної бази і фактологічного матеріалу, встановленні вірогідності та повноти інформації.
У дисертації використовувалися і спеціальні методи. Серед найважливіших із них необхідно виділити такі: конкретно-історичний, структурно-функціональний, інституцій-ний, порівняльно-правовий, соціологічний. Їх комплексне застосування здійснювалося на підставі системного підходу, а співвідношення як головних і допоміжних у вирішенні конкретних завдань дослідження визначалося характером наукового опрацювання вико-ристаного фактичного матеріалу. Більш інших застосувався конкретно-історичний метод, завдяки якому було досліджено еволюцію державно-правового статусу Криму в 1918 – 1920 рр. Структурно-функціональний метод використовувався, наприклад, для виявлення ознак державності й легітимності другого Крайового уряду, інституційний – для вивчення органів та інститутів влади Тимчасового робітничо-селянського уряду Кримської СРР, урядів головнокомандувача Збройних сил Півдня Росії в Криму, порівняльно-правовий – для визначення правового статусу Кримської СРР, спільних рис і відмінностей з Радянсь-кою Республікою Тавриди. Соціологічний метод дав можливість врахувати під час дослі-дження вплив військового командування Антанти, Червоної армії, Збройних сил Півдня Росії в Криму на діяльність ліберально-демократичного, комуністично-диктаторського і військово-авторитарного режимів.
Хронологічні рамки дослідження охоплюють кінець 1918 – 1920 рр. За вихідний ру-біж дослідження прийнято утворення Кримського крайового уряду С. Крима, якому пере-дував перший крайовий уряд С. Сулькевича, діяльність якого вже досить повно дослідже-на в кандидатській дисертації О. Редькіної “Кримський крайовий уряд генерал-лейтенанта С. Сулькевича (червень-листопад 1918 р.)”. Предмет її дослідження безпосередньо межує із нашою темою і має відношення до проблем передачі влади урядові С. Крима від кабіне-ту С. Сулькевича. Верхня межа дисертаційної роботи завершується 1920 р., коли був лік-відований військово-авторитарний режим П. Врангеля і розпочався принципово новий ра-дянський етап державного будівництва в Криму.
Наукова новизна отриманих результатів дисертації полягає в тому, що вона є пер-шою спробою комплексного наукового дослідження процесів державного будівництва в Криму від задумів до втілення на основних етапах громадянської війни, а також познача-ється авторським підходом до аналізу обраного предмета і сутністю зроблених висновків. У межах проведеного дослідження отримано такі результати, що мають наукову новизну:
1. Вперше концептуалізовано теоретико-правову спадщину та практично-політичну діяльність провідних правознавців, державних і політичних діячів Росії, які взяли активну участь у формуванні Крайового уряду С. Крима, урядів генералів А. Денікіна та П. Врангеля. Її основу становили такі нові положення, як ідея Кримської державності, що являла собою тимчасовий характер на шляху відтворення Російської імперії, а також пе-рехід до внутрішнього конституційно-правового регулювання державотворчих процесів.
2. Проаналізовано розвиток правового змісту нормативно-правових актів, які визна-чили принципи формування Кримських урядів, органів місцевого самоврядування. На ос-нові цього визначено основні характеристики правового статусу державних утворень в Криму наприкінці 1918 – в 1920 рр.: було здійснено спроби реалізувати три моделі держа-вності Криму: парламентська республіка з унітарною формою державного устрою та лібе-рально-демократичним типом державно-правового режиму С. Крима; територіальна авто-номія у формі Кримської СРР з елементами тоталітарного режиму диктатури більшовиць-кої партії; монархічна форма правління та військово-авторитарний режим А. Денікіна, до-повнені ідеєю федеративного устрою і широким самоврядуванням у П. Врангеля.
3. Проведено дослідження нормативно-правових актів Кримського крайового уряду С. Крима, що засвідчило широке використання його державним апаратом законодавства Російської імперії. Узагальнено концепцію виборчого права виборів до Крайового сейму, яка включала визначення місцевого виборчого права як інституту виборчого права окре-мої держави, що є системою правових норм, які регулювали суспільні відносини в процесі організації та проведення місцевих виборів, і забезпечувала здійснення виборчого процесу на засадах вільного й рівноправного висування кандидатів у члени Сейму, рівних можли-востей для всіх кандидатів у проведенні виборчої кампанії.
4. Подано авторську концепцію правового регулювання взаємовідносин між Крайо-вим урядом С. Крима й командуванням Добровольчої армії, основою якої є висновок про невтручання армії у внутрішнє управління Кримом і підпорядкування військових сил Крайового уряду командуванню Добровольчої армії. Визначено два основні етапи зміни співвідношення військової і цивільної влади залежно від розвитку військової ситуації на півострові. Перший етап розпочинається в середині листопада 1918 р. і закінчується в січ-ні 1919 р.. Для цього етапу було характерним невтручання адміністрації в діяльність Кра-йового уряду. З початку лютого 1919 р. військове командування повністю контролювало діяльність уряду С. Крима. 5. Доведено, що проголошення Кримської СРР відбулося за вказівкою з Москви, а розбудова державного механізму проводилася без врахування міс-цевих особливостей, національно-культурних традицій, об єктивних політико-правових умов існування автономної республіки. Аналіз державно-правового механізму Кримської СРР, нормативно-правового забезпечення організації та діяльності законодавчої, виконав-чої та судової влади засвідчив початок формування в Криму основних елементів тоталіта-рного політичного режиму.
6. З ясовано відмінності другого радянського більшовицького правління в Криму від уряду Радянської Тавриди, серед яких звернуто увагу на значно більший прагматизм у но-рмативно-правовій діяльності, гнучкішу тактику стосовно політичної опозиції, прагнення не допускати стихійного терору та ігнорування інтересів селян і кримськотатарського на-роду.
7. Досліджено зміни компетенції військових органів управління Збройних сил Пів-дня Росії та державних інститутів влади під кутом зору їх взаємовідносин. Доведено, що штучне перенесення військової структури управління на формування цивільних органів зумовило відсутність законодавчого представницького органу, чіткої судової влади, по-слаблення системи управління, дискредитацію правової та ідеологічної основи білого ру-ху, що зрештою стало причиною падіння політичного режиму генерала А. Денікіна.
8. Виявлено організаційно-правові особливості відновлення повітових земських установ та міських дум в умовах воєнного часу. Зроблено висновок, що реалізація ними нормативно-правових актів Крайового уряду С. Крима, урядів А. Денікіна та П. Врангеля, і нормативних приписів щодо діяльності міських і земських органів самоврядування була важливою передумовою забезпечення господарської діяльності в умовах війни.
9. Визначено причини, які спонукали уряд генерала П. Врангеля терміново розпоча-ти реалізацію аграрного законопроекту: необхідність зміцнення соціальної бази південно-російської влади в особі середнього й заможного селянства, насичення ринку сільськогос-подарськими товарами, активного постачання продовольством армії та населення, попов-нення прибуткової частини бюджету держави за рахунок розвитку товарного хліборобст-ва.
Практичне значення дослідження полягає в наявній можливості використання його матеріалів, висновків та узагальнень у науково-дослідній діяльності, під час підготовки праць з історико-правової проблематики та викладання навчальних курсів “Історія держа-ви і права України”, “Історія України”. Рекомендації дисертації можна взяти до уваги під час доопрацювання законодавства, що регулює правовий статус Автономної Республіки Крим у складі України, для запобігання політичним, соціальним і національним конфлік-там.
Апробація результатів дисертації. Основні результати дисертації апробовані автором під час виступів на Восьмій міжнародній конференції істориків права “Юридична біогра-фістика: історія, сучасність, перспективи”, 15-18 вересня 2002 р., м. Феодосія; Науково-практичній конференції професорсько-викладацького та студентського складу юридично-го факультету Таврійського національного університету ім. В. І. Вернадського “Правові аспекти підготовки та здійснення конституційної реформи в Україні”, 4 квітня 2003 р. м. Сімферополь; Дев ятій історико-правовій конференції “Юридична наука та освіта: істо-рія, сучасність, перспективи”, 6-8 червня 2003 р., м. Рівне; Десятій історико-правовій кон-ференції “Історико-правові проблеми автономізму і федералізму”, 22-24 вересня 2003 р., м. Севастополь; Міжнародній конференції (Львів – січень 2004 р.); Науковій конференції (Суми – квітень 2004 р.). Матеріали більшості конференцій опубліковано.
Положення дисертації апробовані при викладанні навчальних курсів “Історія полі-тичних та правових учень”, “Історія держави і права України” в Таврійському національ-ному університеті ім. В. І. Вернадського, Київському університеті права.
Публікації. Основні положення дисертації висвітлено в 3 наукових статтях, опублі-кованих у періодичних виданнях, визначених ВАК України фаховими з юридичних наук (Велігодський Д. В. Кримська радянська державно-правова реформація в квітні – червні 1919 р. // Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. Випуск 20. – К.: Інститут держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2003. – С. 120-126; Велігодський Д. В. Законотворчість військово–авторитарних режимів А. І. Денікіна і П. М. Врангеля в Криму (1919–1920 рр.) // Часопис Київського університету права. 2003. – № 4. – С. 93-99; Велігодський Д. В., Кримські військово-авторитарні режими генералів А. І. Денікіна і П. М. Врангеля (червень 1919 – листопад 1920 рр.) // Держава і право: Збі-рник наукових праць. Юридичні і політичні науки. Випуск 24. – К.: Інститут держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2004. – С. 112-120).
Структура роботи зумовлена її метою і завданнями. Дисертація складається зі всту-пу, 4 розділів, поділених на 8 підрозділів, висновку, списку джерел та літератури. Загаль-ний обсяг дисертації – 218 с., із них основного тексту – 196 с., список використаних дже-рел – 22 с. (236 найменувань).
| 
