|
Актуальність теми дослідження. Порівняно недавно в правовій системі України з явилося судове провадження з арешту морських суден на забезпечення морських вимог. В результаті в цивільному праві України з явилися нові категорії, яких раніше не було. Це такі категорії як – “морська вимога”, “забезпечення морських вимог”, “види забезпечення морських вимог” та ін. Ці категорії та порядок здійснення судового арешту морських суден на забезпечення морських вимог закріплені в Кодексі торговельного мореплавства України від 23 травня 1995 року. Поряд із цим 12 березня 1999 року представники України підписали разом з багатьма іншими представниками морських держав Конвенцію ООН/ІМО з арешту суден 1999 року.
Такі новації в цивільному праві України, специфічність нових категорій, їх відсутність у цивільному праві України та СРСР до 1995 року зумовлюють певні суперечності в їх сучасному тлумаченні та в застосуванні в судовій практиці. Порядок застосування нового правового інституту залишається незнайомим не тільки для місцевих судів, але й для Верховного Суду України, який в 2001 році зробив невдалу спробу проаналізувати судову практику з арешту морських суден. Основні проблеми в правозастосовчий практиці пов язані з невизначеністю місця норм з арешту морських суден на забезпечення морських вимог в правовій системі України, із загальною необізнаністю більшості суддів України з новим судовим провадженням. Не визначені також в теорії поняття нових категорій та їх суттєві ознаки. Не вирішено питання про сферу дії цього правового інституту (більшість судів розглядають справи цієї категорії, не вивчаючи і не аналізуючи практику судів інших регіонів України). Проблеми судового провадження з арешту морських суден на забезпечення морських вимог та основні поняття цього провадження науковцями досконально не досліджувалися, спеціальних монографічних робіт не видавалося. Проблемні питання розглядалися поряд з викладенням інших питань цивільного або морського права лише частково. Науковці недостатньо приділяли уваги цим проблемам, тому певний науковий вакуум намагаються заповнити практичні працівники та адвокати (і не завжди професійно). Правову природу цього судового провадження та поняття основних категорій розглядали в різні часи такі науковці і практикуючи юристи як І.І. Баринова, В.В. Богданов, С.І. Голікова, М.З. Дешаліт, Л.М. Єгоров, В.Г. Єрмолаєв, Л.М. Мащенко, А.В. Сидоренко, В.Ф. Сидорченко, П.А. Фалілеєв, О.М. Шемякін та ін. До розгляду проблем з арешту суден неодноразово звертався й автор цієї роботи.
Оскільки, по-перше, питання теоретичного, законодавчого та правозастосовчого характеру, що пов язані з цивільно-правовими особливостями судового провадження з арешту морських суден на забезпечення морських вимог, раніше не піддавалися докладному дослідженню, по-друге, це судове провадження та його загальні категорії залишаються невідомими в українській правовій системі, остільки їх сучасний аналіз є надзвичайно важливим.
Зв язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження пов язана з напрямками наукових досліджень, що виконуються в Одеській національній юридичній академії відповідно до теми: “Правові проблеми становлення та розвитку сучасної Української держави” (державний реєстраційний номер 0101U001195), а також безпосередньо пов язана з планом науково-дослідницької роботи кафедри цивільного права Одеської національної юридичної академії на 2001 – 2005 роки за темою “Традиція приватного права України”. Мета роботи полягає: 1) в комплексному теоретичному дослідженні чинної нормативно-правової бази, яка регулює відносини та понятійно-категоріальний апарат нового правового інституту, та в аналізові судової практики; 2) у виявленні основних проблем, що виникають в правозастосовчий практиці, у виявленні особливостей в застосуванні матеріальних і процесуальних норм нового судового провадження; 3) в розробці рекомендацій по вдосконаленню правових норм та механізму правового регулювання забезпечення морських вимог і практики його застосування.
У відповідності до мети визначені такі основні задачі дослідження :
теоретичне обґрунтування доцільності створення в правовій системі України судового провадження з арешту суден на забезпечення морських вимог та визначення його основного понятійно-категоріального апарату;
з ясування правової природи нових категорій та нового судового провадження та їх значення в цивільному і процесуальному праві;
докладний аналіз чинного законодавства про забезпечення морських вимог шляхом арешту суден, виявлення прогалин і суперечностей;
аналіз дискусійних питань нового правового інституту;
аналіз вітчизняної судової практики з арешту суден по забезпеченню морських вимог, виявленню основних проблем і труднощів у застосуванні чинних правових норм;
порівняльний аналіз застосування чинного вітчизняного законодавства і зарубіжних правових систем;
розробка і обґрунтування пропозицій і рекомендацій щодо удосконалення законодавчого (нормативного) регулювання та механізму застосування видів забезпечення морських вимог.
Методологічна та теоретична основа дослідження. В процесі дослідження проблем, що виникли у зв язку із запровадженням нового правового інституту, застосовувалися загальний діалектичний метод наукового пізнання, а також інші наукові методи – логічний, системно-структурний, аналітичний, порівняльний, історичний тощо.
Теоретичну основу тез, положень та висновків, які викладені в дисертаційному дослідженні, складають наукові праці відомих вчених цивілістів та процесуалістів – С.С. Алексєєва, Л.С. Газіянца, Є. Годеме, Б.М. Гонгало, М.К. Трєушнікова, Є.А. Суханова, Ю.К. Толстого, М.Й. Штефана, О.В.Дзери, Н.С. Кузнєцової, І.С. Зикіна, О.С. Іоффе, А.Л. Маковського, В.А. Кройтора, А.А. Мельникова, Б.І. Пугинського, В.К. Райхера, Р. Сават є, С.В. Сарбаша, К.І. Скловського, Р.О. Халфіної, Є.О. Харитонова, Д.М. Чечота та багатьох інших. Теоретичне підґрунтя у сфері арешту суден склали праці таких відомих вчених, як – І.І. Баринова, В.А. Мусін, С.А. Гуреєв, М.З. Дешаліт, К.Ф. Єгоров, Л.М. Єгоров, Г.Г. Іванов, В.Ф. Сидорченко, А.В. Сидоренко, Т.А. Фаддеєва, П.А. Фалілеєв та ін.
Висновки дисертаційного дослідження ґрунтуються також на аналізові чинного вітчизняного та міжнародного законодавств і судової практики.
Об єктом дослідження виступають – сфера застосування цього правового інституту в чинному законодавстві України; зміст та поняття морської вимоги (зокрема привілейованої морської вимоги) та їх види, зміст та поняття забезпечення морських вимог та їх види; сутність судового провадження з арешту суден на забезпечення морських вимог та його процесуально-правова природа; співвідношення спеціальних та загальних процесуальних норм щодо процедури арешту суден; порівняльний аналіз судової практики з арешту суден на забезпечення морських вимог.
Предметом цього дисертаційного дослідження є нормативно-правова база, яка визначає сучасний правовий інститут забезпечення морських вимог та споріднені йому інститути і поняття, судова практика та теоретична література, в якій викладено проблемні наукові питання застосування нового правового інституту і понятійно-категоріального апарату та висвітлені певні теоретичні обґрунтування захисту прав кредиторів за морськими вимогами, а також чинні законодавства зарубіжних країн і міжнародні конвенції, які стосуються арешту суден на забезпечення морських вимог.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що на дисертаційному рівні ця праця є першим докладним науковим дослідженням проблем арешту суден на забезпечення морських вимог та основного понятійно-категоріального апарату. Вперше здійснено комплексний аналіз даного правового інституту, розглянуто суть нового виду судового провадження з точки зору юридичної науки і подано визначення основних понять (морська вимога, забезпечення морської вимоги, належне та достатнє забезпечення морської вимоги, поняття арешту судна та ін.); зроблено крок до наукового визнання існування в процесуальному праві України позовів in rem. Вперше подано аналіз судової практики, яка застосовує та тлумачить загальний понятійний апарат цього правового інституту.
В процесі дослідження розкрито і висвітлено суперечності законодавчого матеріалу, труднощі при застосуванні арешту суден як майнового права кредитора за морською вимогою і зроблено спробу визначити шляхи їх подолання.
В результаті дисертаційного дослідження на захист виносяться такі положення та висновки:
- поняття морської вимоги є особливою категорією цивільного та морського права, яка має як цивільно-правові ознаки, які ставлять її в один ряд із цивільним правом вимоги, так і власні особливі ознаки, які відокремлюють її від цивільного права вимоги;
- морська вимога є суб єктивним цивільним правом і не є складовою частиною зобов язання. Морська вимога є домаганням, є суб єктивним цивільним правом, яке посідає проміжне місце між правом вимоги та позовними вимогами. Вона також відноситься і до суб єктивних прав другого порядку;
- привілейовані морські вимоги посідають особливе місце серед морських вимог і не відносяться до способів забезпечення зобов язань;
- інститут забезпечення морських вимог має свої особливі ознаки, правова природа яких відрізняється від правової природи інституту забезпечення зобов язань і процесуального інституту забезпечення позовних вимог;
- інститут забезпечення морських вимог відмежовується від інституту забезпечення зобов язань за такими ознаками – забезпеченню морських вимог характерний більш високий рівень захисту та гарантування інтересів кредитора; усі способи забезпечення морських вимог гарантують кредитору задоволення його інтересів за рахунок грошового чи майнового фонду, який створюється на вимогу суду чи арбітражу; межі застосування способів забезпечення морських вимог є значно ширшими ніж межі застосування способів забезпечення зобов язань;
- система забезпечення морських вимог складається із власних способів, не всі способи забезпечення зобов язань можуть використовуватися як способи забезпечення морських вимог. В системі забезпечення морських вимог використовуються способи забезпечення, яких не існує в системі забезпечення зобов язань;
- категорії “прийнятна форма забезпечення” та “достатній розмір забезпечення” є оціночними критеріями, які служать сторонам та суду для обрання ними належного способу забезпечення морських вимог;
- судова процедура отримання забезпечення морських вимог шляхом арешту суден визначається як “позов in rem”, тобто позов до речі;
- із набуттям чинності КТМ України з явився новий вид судового провадження, процесуальна природа якого не дозволяє віднести його до відомих цивільних проваджень судового процесу, це – судове провадження з арешту морських суден на забезпечення морських вимог чи арешт морських суден in rem;
- право кредитора за морською вимогою є речевим правом – “правом на чужу річ” (iura in re aliena), яке є різновидом речевих прав, що не відносяться до права власності;
- обґрунтовується поняття “арешт судна” як відповідної процесуальної дії;
- судами України не застосовується чи невірно застосовується судова процедура з арешту суден, передбачена КТМ України. Помилки, яких припускають суди України тотожні помилкам, що припускали суди СРСР. Причиною цього є необізнаність суддів з нормами морського права. Обґрунтованість і достовірність наукових положень, висновків і рекомендацій. Зміст дисертації ґрунтується на попередніх досягненнях цивільного, процесуального та морського права щодо питань, які викладаються в роботі. Основні теоретичні проблеми стосовно арешту суден на забезпечення морських вимог були поставлені ще радянськими вченими. Чинне законодавство України стало необхідним нормативним підґрунттям для аналізу основних категорій. Автор працював над питаннями арешту суден, починаючи з 1996 року, коли вперше взяв участь у процесі арешту суден під прапором України т/х “Зорінськ” та т/х “Назим Хікмет”. Адвокатська практика дисертанта надалі не обмежилася цими випадками, тим чи іншим чином дисертант брав участь і в інших справах, які були пов язані з питаннями арешту суден та їх продажем. Ця практика та консультації з іноземними адвокатськими фірмами дали впевненість щодо вірності основних висновків дисертації. Обґрунтованість та достовірність дисертаційних положень, що висуваються на захист, базується також на вивченні судової практиці з арешту суден СРСР та України, практики, яка була опублікована у засобах інформації. Частина дисертаційних висновків була оприлюднена в публікаціях автора, тобто пройшла перевірку часом, завдяки чому деякі попередні висновки автором було переглянуті. Судова практика СРСР та України з арешту суден (в тому числі й судові помилки) підтверджує вірність положень та висновків дисертанта щодо процесуальних особливостей судового розгляду заяв про арешт суден на забезпечення морських вимог.
Наукове та практичне значення роботи полягає в тому , що на підставі чинного законодавства України, судової практики та міжнародних конвенцій, а також з урахуванням законодавства інших країн здійснено комплексне монографічне дослідження проблем, які пов язані із забезпеченням морських вимог. Автор пропонує теоретичні та практичні положення, які заповнюють належним чином наукові прогалини. Існує можливість використання отриманих висновків як рекомендацій для подальшого удосконалення законодавства та при застосуванні у правозастосовчий діяльності судів при розгляді заяв про арешт суден по забезпеченню морських вимог та звільнення суден від арешту.
Більшість положень, що сформульовані в дисертації, можуть сприяти подальшому науковому дослідженню питань, які стосуються арешту суден на морські вимоги. Дисертаційні положення можуть служити практичними рекомендаціями для подальшого розвитку українського законодавства і приведення його до світових стандартів.
Результати дослідження можуть бути використані в науковій та навчально-педагогічній діяльності, у навчальному процесі при викладанні навчальних дисциплін або при підготовці відповідних розділів підручників та навчальних посібників.
Особистий внесок дисертанта. В дисертації частково використані розробки, які були опубліковані дисертантом у співавторстві з В.П. Паліюком. Такими працями є: 1) “Судовий арешт морських суден (деякі теоретичні та практичні аспекти)” та 2) “Види забезпечення морських вимог”. Автор особисто визначив поняття і класифікацію морських вимог, поняття способів їх забезпечення. Його особистим внеском є також обґрунтування ідеї щодо ототожнення природи позову in rem та судового арешту суден в Україні. Автором запропоновано поділ на види арешту суден (судовий, адміністративний, арешт у виконавчому провадженні).
Апробація результатів дисертації. Основні положення і висновки дисертаційного дослідження висвітлені в монографії “Арешт суден по забезпеченню морських вимог за законодавством України” та семи окремих наукових статтях. Загальний огляд судової практики Миколаївської області стосовно арешту суден на забезпечення морських вимог був зроблений дисертантом у вигляді доповіді на міжнародній науково-практичній конференції на тему: “Удосконалення системи правової освіти фахівців водного транспорту (за підсумками програми TEMPUSACIS)”, яка відбулася в Одеському національному державному морському університеті 26 – 27 лютого 2002 року в м. Одесі.
Тема дисертації викликає жвавий інтерес у практичних працівників сфери торговельного мореплавства та портового господарства. Дисертант був доповідачем за питаннями арешту суден на двох теоретико-практичних семінарах, що були організовані юридичною фірмою “Професіонал” (м. Київ) та консалтинговою фірмою “Вертан” (м. Київ). Перший семінар на тему “Арешт морських суден. Теорія і практика” відбувся 25 – 27 жовтня 2002 року; другий семінар на тему “Морське право. Особливості застосування” відбувся 18 – 21 вересня 2003 року.
Монографія “Арешт суден по забезпеченню морських вимог за законодавством України” була пред явлена на V Всеукраїнський конкурс на краще юридичне видання.
Публікації. Згідно теми дисертації дисертантом були підготовлені та опубліковані наступні роботи:
1. Брильов О.А. Арешт суден по забезпеченню морських вимог за законодавством України. – Миколаїв: Атол, 2002. – 242 с.
2. Брильов О.А., Паліюк В.П. Судовий арешт морських суден (деякі теоретичні та практичні аспекти) // Вісник Верховного Суду України. – 2001. – № 1. – С. 55-57.
3. Брильов О.А., Паліюк В.П. Особливості судового арешту морського судна (вантажу) // Адвокат. – 2001. – № 1-2. – С. 8-10.
4. Брильов О.А. Арешт морських суден за законодавством України // Проблеми історії та сучасного стану науки Української держави. – Т. 2. Соціополітичні, юридичні та економічні науки. – Миколаїв-Одеса: “ТОВ Від”, 2002. – С. 161-170.
5. Брильов О.А., Паліюк В.П. Види забезпечення морських вимог // Адвокат. – 2002. – № 4-5. – С. 26-28.
6. Брылев А. Развитие законодательства об аресте морских судов // Судоходство. – 2003. – № 7- 8. – С. 71.
7. Брылев А. Привилегированные морские требования // Підприємництво, господарство і право. – 2003. – № 11. – С. 110-113.
8. Брылев А. Разрешение морских споров в Англии // Підприємництво, господарство і право. – 2004. – № 6. – С. 65-69.
9. Брылев А. Конференция UN/IMO по аресту морских судов 1999 года (правовые позиции и итоги) // Підприємництво, господарство і право. – 2004. – № 12. – С. 35-38.
Структура дисертації визначена метою і завданням дослідження, містить вступ, перелік умовних скорочень, три розділи, висновки, список використаних джерел. Повний обсяг дисертації складає 195 сторінки.
| 
