|
Актуальність теми дослідження. Проблема імплементації норм міжнародного права (МП) є однією з центральних у теорії міжнародного права, оскільки її дослідження дає можливість глибше розкрити сутність міжнародного права як своєрідної правової системи, з ясувати механізми взаємодії та взаємовпливу норм міжнародних та внутрішньодержавних правових систем в процесі імплементації та виявити шляхи забезпечення їх узгодження. Звернення до проблем імплементації МП в конкретній сфері правового регулювання – міжнародних морських правовідносинах – зумовлене не лише безперечним загальнотеоретичним та практичним значенням таких досліджень для будь-яких сфер правового регулювання, а й також об єктивно існуючою специфікою міжнародних морських правовідносин як предмета правового регулювання – їхнім органічним зв язком із використанням Світового океану і морських просторів, їхнім комплексним та полісистемним характером.
Морська діяльність за самою своєю природою є діяльністю міжнародною, оскільки здійснюється у зв язку з використанням просторів і ресурсів Світового океану, який є сферою інтересів міжнародного співтовариства в цілому і кожної держави зокрема. У зв язку із зіткненням інтересів окремих держав і співтовариства держав у цілому в процесі використання просторів і ресурсів Світового океану, зокрема, відкритого моря, гостро постало питання про узгодження таких інтересів правовими засобами, прийняття необхідних міжнародно-правових документів і внесення відповідних змін до внутрішнього законодавства держав. Актуальність зазначених питань підсилюється і подальшим розвитком морської техніки та розширенням судноплавства, геополітичними змінами на планеті, сучасними тенденціями глобалізації, інтернаціоналізації та підсиленням інтеграційних процесів. Крім того, міжнародні морські інтереси стосуються не лише використання морських просторів і ресурсів як таких: прямо чи опосередковано вони неминуче виходять на сухопутні проблеми, на сферу територіального суверенітету держав, потребують при визначенні внутрішньодержавної політики щодо прийняття морських законів збалансованого та зваженого підходу, який би оптимально поєднував та враховував як національні інтереси держав, так і інтереси міжнародного співтовариства в цілому. Отже, стає очевидним, що морська діяльність має здійснюватися виключно в рамках узгодженого між державами обов язкового для всіх міжнародного правопорядку, належне дотримання якого у великій мірі залежить від ефективної імплементації державами норм міжнародного морського права як на міжнародному, так і на національному рівнях. Таким чином, актуальним стає окреме глибоке вивчення теоретичних та практичних проблем імплементації норм власне міжнародного морського права з урахуванням саме його специфіки. При цьому, з огляду на складність і комплексність міжнародних морських правовідносин, проблема імплементації норм міжнародного морського права має вивчатися не тільки як окреме питання, а й у контексті інших пов язаних з ним актуальних проблем МП, міжнародного морського права та внутрішнього права України. До них належать, зокрема, питання правової природи і змісту сучасного міжнародного морського права, морської правосуб єктності України, її правоздатності і дієздатності в цій сфері, питання територіальної цілісності її морських просторів і низка інших актуальних питань, пов язаних із реформуванням морського законодавства України в контексті сучасних інтеграційних процесів. Крім того, через насиченість нормативних актів міжнародних морських організацій, а також угод щодо забезпечення безпеки мореплавства і захисту від забруднення морського середовища технічними нормами, по суті, адресованими безпосередньо виконавцям – фізичним та юридичним особам держави, актуального практичного значення набуває питання про пряме застосування норм міжнародних договорів і конвенцій у внутрішньому правопорядку держави. Загальнотеоретичні та методологічні засади імплементації норм МП активно досліджувалися відомими вітчизняними та іноземними вченими. Так, до цієї проблеми зверталися Є.М. Аметистов, І.П. Бліщенко, М.В. Буроменський, В.Г. Буткевич, В.А. Василенко, А.С. Гавердовський, В.Н. Денисов, В.Н. Дурденевський, В.І. Євінтов, О.В. Задорожній, Г.В. Ігнатенко, Ф.І. Кожевніков, Є.А. Коровін, А.М. Ладиженський, Д.Б. Левін, І.І. Лукашук, Л.А. Лунц, М.М. Мінасян, М.В. Миронов, В.В. Мицик, Р.А. Мюллерсон, Т.М. Нешатаєва, А.М. Талалаєв, Г.І. Тункін, Є.Т. Усенко, М.А. Ушаков, С.В. Черниченко, В.М. Шуршалов та ін. Проблема імплементації власне міжнародного морського права розглядається в роботах з морського права загального характеру, зокрема у працях Г.О. Анцелевича, М.О. Баймуратова, О.О. Балобанова, С.С. Бойцова, П.П. Виноградова, О.Ф. Висоцького, О.О. Волкова, В.В. Демиденка, Ю.Х. Джавада та А.К. Жудро, Є.В. Додіна, А.С. Зоріна, Г.Г. Іванова, А.Л. Іщенка, А.Д. Кейліна, А.Л. Колодкіна, М.І. Лазарєва, А.Л. Маковського, В.Ф. Мешери, А.П. Мовчана, С.В. Молодцова, С.С. Переверзєва, Є.П. Передерієва, В.М. Прусса, В.А. Селезньова, В.В. Серафімова, О.М. Шемякіна, О.А. Щипцова та ін.
Загальнотеоретичні дослідження в цій сфері, безперечно, є суттєвим внеском у наукову розробку цього питання. В той же час, донині й у вітчизняній, і в іноземній літературі з морського права були відсутні публікації монографічного плану, спеціально присвячені проблемі імплементації норм міжнародного морського права. Отже, актуальність дисертаційного дослідження визначається необхідністю заповнення цієї прогалини і зосередження уваги на дослідженні актуальних теоретичних і практичних питань імплементації норм міжнародного морського права, зокрема у внутрішнє законодавство України.
Зв язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано в рамках загальної теми “Інтеграція України у світовий та європейський правовий простір” (№ 01БФ048-01), яку розробляє кафедра міжнародного права Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, планового дослідження Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка “Міжнародно-правові основи зміцнення державності України” (№ 97132), Комплексної програми науково-дослідної роботи Київського національного університету імені Тараса Шевченка “Розробка міжнародно-правових, політичних і економічних основ Української Держави” (№ 97128).
Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в тому, щоб на основі комплексного аналізу доктрини і практики правового регулювання міжнародних морських відносин з ясувати теоретико-методологічні особливості імплементації норм міжнародного морського права, а також теоретичні та практичні питання, пов язані з імплементацію зазначених норм у внутрішнє законодавство України.
Відповідно до мети в дисертації сформульовано та реалізовано такі завдання:
- узагальнити теорії співвідношення міжнародного і внутрішнього права (ВП) та теорії приведення в дію норм МП в рамках внутрішньодержавного правопорядку в контексті специфіки норм міжнародного морського права, розкрити проблеми взаємодії міжнародного та національного права в цій сфері;
- з ясувати правову природу морського права та, зважаючи на неї, визначити методологічну основу імплементації норм міжнародного морського права; - дослідити та оцінити ефективність створеного в Україні конституційного механізму імплементації норм міжнародного морського права у внутрішнє законодавство;
- проаналізувати участь України у системі багатосторонніх, регіональних та двосторонніх договорів в морській сфері, з ясувати їх місце у ВП України, визначити заходи, необхідні для імплементації їх норм, та проаналізувати імплементацію зазначених норм в систему законодавства України;
- розробити рекомендації і пропозиції щодо подальшого реформування морського законодавства України в світлі вимог міжнародного морського права та стратегічного курсу України на інтеграцію правової системи держави до європейського та загальносвітового правового простору;
- розкрити в контексті імплементації норм міжнародного морського права актуальні теоретичні і практичні проблеми, що виникають в зв язку з визначенням правового статусу та режиму Азовського моря та Керченської протоки.
Об єктом дисертаційного дослідження є правовідносини у сфері імплементації норм міжнародного морського права у національну правову систему України.
Предметом дослідження є міжнародно-правові акти у сфері міжнародної морської діяльності, передусім Конвенція ООН з морського права 1982 року, а також національно-правові акти України, які містять норми, що регламентують основи та порядок імплементації норм міжнародного морського права та взаємодію системи права України з системою міжнародного морського права під час такої імплементації.
Методи дослідження. Дисертаційне дослідження побудоване на принципі методологічного плюралізму, відповідно до якого при аналізі проблематики імплементації норм міжнародного морського права використано широкий спектр наукових методів і підходів. Методологічною основою роботи є загальнофілософський діалектичний метод, за допомогою якого морське право пізнається як мінлива полісистемна структура. Історичний метод використано при дослідженні історії формування теорій співвідношення МП і ВП, теорій приведення в дію норм МП в рамках внутрішньодержавного правопорядку, а також історії становлення правового статусу та режиму Азовського моря та Керченської протоки. За допомогою порівняльно-правового методу встановлено специфіку норм міжнародного морського права, яка визначає особливості їх імплементації. За допомогою формально-юридичного методу проаналізовано зміст міжнародно-правових актів в морській сфері та здійснено дослідження їх імплементації до національного законодавства України. Метод системного аналізу дозволив виділити основні недоліки створеного в Україні механізму імплементації норм міжнародного морського права, розкрити в контексті імплементації норм міжнародного морського права актуальні теоретичні та практичні проблеми, що виникають в зв язку з визначенням правового статусу та режиму Азовського моря та Керченської протоки. На основі методу системного аналізу та методу прогнозування розроблено рекомендації та пропозиції щодо подальшого реформування морського законодавства України. В роботі використані також логічний та інші спеціальні методи наукового дослідження.
Наукова новизна одержаних результатів роботи полягає в тому, що вперше у вітчизняній науці в нових геополітичних умовах і на основі системного підходу проведено дослідження проблеми імплементації норм міжнародного морського права і пов язаних з нею актуальних теоретичних і практичних питань. Основні наукові положення, у яких найбільшою мірою відображено новизну дослідження, зводяться до такого:
1. З ясовано, що, зважаючи на специфічні риси міжнародних морських відносин та норм міжнародного морського права, ефективна імплементація останніх може здійснюватися лише при системному поєднанні міжнародно-правових та національно-правових імплементаційних заходів.
2. Встановлено, що методологічною основою імплементації норм міжнародного морського права є авторське розуміння морського права в широкому сенсі як полісистемної структури.
3. Визначено, що Конвенція ООН з морського права 1982 р. є ключовим (і певною мірою системоутворюючим) елементом морського права як полісистемної структури, тому що не лише вимагає адаптації національних систем права до своїх вимог і стандартів, а через таку адаптацію призводить і до певної гармонізації правових норм різних національних систем права (та правових систем) між собою. 4. Встановлено, що в Україні на конституційному рівні ще не створено належної правової основи для забезпечення виконання Україною своїх міжнародно-правових зобов язань. Основними недоліками існуючого правового регулювання є: відсутність закріплення на конституційному рівні примату МП над ВП як правової передумови для забезпечення дотримання Україною принципу pacta sunt servanda; відсутність чітко визначеної ієрархії норм МП та ВП; невизначеність місця міжнародних договорів, що не потребують згоди парламенту на їх обов язковість, а також звичаєвих міжнародно-правових норм та рішень міжнародних судів в системі національного законодавства України.
5. Встановлено, що імплементація Україною норм міжнародного морського права на національному рівні має цілий ряд системних недоліків, обумовлених, головним чином, відсутністю нормативно-визначеної концептуальної основи імплементації норм міжнародного морського права та морської політики держави та вузьковідомчим підходом до правового регулювання міжнародних морських відносин. 6. Визначено, що методологічну основу розробки національного морського законодавства України повинна скласти обґрунтована в дисертації концепція морського права як полісистемної структури; при цьому, імплементація норм міжнародного морського права в національне законодавство України повинна розумітися широко, не обмежуватися питаннями, які відносяться безпосередньо до морської діяльності, а охоплювати всі владні й управлінські структури держави, діяльність яких може впливати на ступінь ефективності регламентації морської діяльності.
7. Показано, що практика розгляду питань правового статусу та режиму Азовського моря та Керченської протоки збагачує зміст теоретичних положень МП в частині морської правосуб єктності, суверенітету над морською територією, правонаступництва, непорушності кордонів, правового статусу і режиму окремих морських просторів тощо, що водночас дає змогу глибше подивитися на проблеми подальшого розвитку внутрішнього морського законодавства України в контексті імплементації відповідних норм міжнародного морського права.
Теоретичне і практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що дисертаційне дослідження сприяє подальшому поглибленому розумінню та вивченню механізму імплементації норм міжнародного морського права в нових геополітичних умовах і з позицій полісистемного характеру морського права. Отримані дисертантом результати можуть бути використані в процесі вдосконалення законодавства України (зокрема, Кодексу торговельного мореплавства України, Водного кодексу України, Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища”, Закону України “Про тваринний світ” тощо) та підзаконних нормативних актів, а також у процесі подальших досліджень у сфері морського та міжнародного права, механізмів правового регулювання морських відносин та імплементації норм міжнародного морського права. Автором розроблено проект Закону України “Про затвердження концептуальних основ імплементації норм міжнародного морського права у національне законодавство України”.
Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації оприлюднено в доповідях на науково-теоретичній конференції молодих вчених Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка (24-25 квітня 2003 року, Київ), міжнародній конференції “30th Pacem in Maribus. A Year after Johannesburg. Ocean Governance and Sustainable Development: Ocean and Coasts – a Glimpse into the Future” (27-30 жовтня 2003, Київ), міжнародній конференції з правових проблем Каспію, Азовського басейну і багатоцільового використання морських просторів (2-5 грудня 2003 року, Москва), науково-практичній конференції студентів, аспірантів, молодих вчених та викладачів “Актуальні аспекти європейського права в контексті розширення Європейського союзу” (25 травня 2004 року, Київ), конференції молодих вчених “Актуальні проблеми міжнародних відносин” (14 жовтня 2004 року, Київ). Результати дослідження обговорювалися на засіданнях кафедри міжнародного права Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Результати дослідження використано при правовій оцінці міжнародно-правових домовленостей України і Росії з питань делімітації Азово-Керченської акваторії в друкованих засобах масової інформації (газета “Дзеркало тижня” № 7 (432), 22-28 лютого 2003 року).
Публікації. Основні положення дисертації опубліковані автором у чотирьох наукових статтях та тезах трьох виступів на науково-практичних конференціях.
Структура та обсяг дисертації обумовлені метою і характером завдань дослідження. Відповідно до них дисертація складається із вступу, двох розділів, шести підрозділів, висновків, додатку (проекту Закону України “Про затвердження концептуальних основ імплементації норм міжнародного морського права у національне законодавство України”), списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації 223 сторінки, у тому числі 2 сторінки додатку, 24 сторінки – список використаних джерел (283 джерела).
|
