|
Актуальність теми дослідження. Після проголошення незалежності Україна стала на новий шлях розвитку – побудови демократичної правової держави. Лібералізація зовнішньоекономічної діяльності, скасування монополії зовнішньої торгівлі зумовили необхідність формування нової державної політики в цій сфері. Пріоритети сучасної зовнішньоторговельної політики призвели до необхідності реформування засад здійснення зовнішньоторговельної діяльності. Запорукою якісного проведення реформи в сфері зовнішньої торгівлі є належне її державне регулювання. Саме органи державної влади мають забезпечити втілення в життя зовнішньоторговельної політики держави, ефективність якої є однією з умов утвердження країни в міжнародній економічній системі. Важливою умовою належної організації діяльності органів державного регулювання зовнішньої торгівлі є удосконалення законодавчого забезпечення цієї сфери. Організаційно-правовий аспект державного регулювання зовнішньої торгівлі закріплено на законодавчому рівні в Конституції України, Господарському кодексі України та Законі України “Про зовнішньоекономічну діяльність” 1991 року. Хоч, до останнього вносилися зміни та доповнення, але на сьогодні цей законодавчий акт не відповідає вимогам часу. На державному рівні вирішується також питання про необхідність удосконалення законодавства в цій сфері. Зокрема, відповідно до Указу Президента України від 15 червня 2005 року “Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 20 травня 2005 року “Про заходи щодо забезпечення вступу України до Світової організації торгівлі” одним з законопроектів, прийняття яких необхідно для забезпечення вступу України до СОТ є нова редакція Закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність” (реєстраційний №7126).
Здійснення зовнішньої торгівлі забезпечується за допомогою її державного регулювання, що реалізується державними органами з різним правовим статусом та повноваженнями. Досі не створені механізми взаємодії цих органів державного регулювання зовнішньої торгівлі, що послаблює позиції держави на шляху інтеграції в міжнародну систему господарських зв язків. Запроваджувана адміністративна реформа в Україні передбачає удосконалення процедур здійснення зовнішньоторговельної діяльності, які надаються державними органами в процесі її легітимації, що неможливо без якісного правового регулювання. Крім того, вимагає удосконалення і система заходів адміністративного примусу щодо правопорушень в зовнішній торгівлі. Отже, за таких умов, потреба у всебічному й системному аналізі організаційно-правового аспекту державного регулювання зовнішньої торгівлі в Україні, є нагальною і досить актуальною. Необхідно зазначити, що, незважаючи на важливу роль зовнішньої торгівлі в національній економіці і радикальні зміни в її регулюванні, після скасування державної монополії зовнішньої торгівлі комплексні дослідження організаційно-правового аспекту державного регулювання зовнішньої торгівлі в Україні не проводилися. В той же час проблема його з ясування має досить важливе як теоретичне, так і практичне значення. Питання регулювання зовнішньої торгівлі досліджувалися в основному вченими – економістами (Боднар І.Р., Горін Н.В., Іринчина І.Б., Литвиненко Н.П., Савчук О.В., Тітаренко В.П., Фомін І.С.). Відносно юридичних аспектів цієї проблематики, варто зазначити, що Міхеєвою О.Г. комплексно досліджено роль міжнародного права у здійсненні митно-тарифного регулювання зовнішньоторговельної діяльності України, Голубєвою В. О. - нетарифний аспект в регулюванні зовнішньоторговельної діяльності. На сторінках періодики розглядаються питання державного регулювання підприємницької діяльності (Т. Кравцова, А. Ластовецький). В підручниках адміністративного права окремі розділи присвячено, в основному, адміністративно-правовому регулюванню у сфері економіки та підприємницької діяльності, управлінню економікою. В той же час з цих питань в межах адміністративного права були проведені кандидатські та докторські дисертаційні дослідження (Грицаєнко Л.Р., Ластовецького А.С., Рябченко О.П., Саніахметової Н.О.), чого, на жаль, не можна стверджувати щодо організаційно-правового аспекту державного регулювання зовнішньої торгівлі.
Зв язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконувалося в межах науково-дослідної роботи Київського національного торговельно-економічного університету, що фінансувалася за рахунок загального та спеціального фондів бюджету України, “Розроблення проекту Закону України “Про внутрішню торгівлю” ((№ державної реєстрації 0104U005630), а також відповідно до плану науково-дослідної роботи кафедри комерційного права Київського національного торговельно-економічного університету, зокрема, є складовою науково-дослідної теми №10.2 “Правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності”. Дисертація ґрунтується на положеннях Указу Президента України від 22 липня 1998 року №810/98 “Про заходи щодо впровадження Концепції адміністративної реформи в Україні”.
Мета і завдання дослідження. Метою роботи є розроблення рекомендацій та пропозицій щодо вдосконалення організаційно-правового аспекту державного регулювання зовнішньої торгівлі в Україні. Для досягнення цієї мети були поставлені та вирішувалися такі завдання: 1) сформулювати поняття “державне регулювання зовнішньої торгівлі” та визначити об єкт, мету, завдання і принципи державного регулювання зовнішньої торгівлі; 2) здійснити аналіз законодавчого забезпечення державного регулювання зовнішньої торгівлі в Україні та виявити його недоліки; 3) встановити органи державного регулювання зовнішньої торгівлі шляхом аналізу їх компетенції та дослідити правовий статус Міністерства економіки України як основного органу державного регулювання зовнішньої торгівлі; 4) проаналізувати правове регулювання адміністративних процедур в сфері легітимації здійснення зовнішньої торгівлі, зовнішньоторговельних операцій та розробити пропозиції щодо його вдосконалення; 5) визначити заходи адміністративного примусу щодо правопорушень в зовнішній торгівлі. Об єктом дослідження є організаційно – правові відносини, що складаються при здійсненні державного регулювання зовнішньої торгівлі як одного з напрямів діяльності держави.
Предметом дослідження є система адміністративно-правових норм та норм інших галузей права, що регулюють діяльність органів державної влади щодо здійснення державного регулювання зовнішньої торгівлі, встановлюють вимоги легітимації здійснення зовнішньої торгівлі та визначають заходи адміністративного примусу щодо правопорушень в зовнішній торгівлі, а також практична діяльність Міністерства економіки України в сфері державного регулювання зовнішньої торгівлі.
Методологічна та теоретична основа дослідження. Методологічну основу дисертаційного дослідження становить сукупність дослідницьких методів і прийомів наукового пізнання. У процесі роботи над дисертацією використовувались, зокрема, такі методи, як:
· системний підхід – використаний при визначенні теоретичних засад державного регулювання зовнішньої торгівлі в Україні;
· порівняльно-правовий – використаний при визначенні відмінностей законодавчого забезпечення державного регулювання зовнішньої торгівлі в Україні та в інших державах;
· формально-правовий – використаний при дослідженні змісту норм законодавства, їх відповідності та співвідносності між собою;
· структурно-функціональний аналіз – використаний для визначення органів державного регулювання зовнішньої торгівлі в Україні та їх компетенції;
· історико-правовий – використаний для висвітлення шляху становлення Міністерства економіки України основним органом державного регулювання зовнішньої торгівлі;
· аналіз і синтез – використані для підбиття підсумків, установлення нових даних та юридично значущих фактів тощо.
Основні теоретичні положення і наукові висновки дисертації ґрунтуються на аналізі чинного законодавства України, зокрема, законів України, нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, указів Президента України, відомчих нормативно-правових актів Міністерства економіки України та ін., а також на результатах власних теоретичних та емпіричних досліджень. У роботі використаний особистий досвід проходження стажування в управлінні правового забезпечення зовнішньоекономічної політики юридичного департаменту Міністерства економіки України. Об єкт та предмет дослідження визначили особливості використання теоретичної бази та структуру опрацьованої системи джерел. Їм характерна відсутність фундаментальних досліджень монографічного плану з даної проблеми та взагалі недостатня дослідженість в українській юридичній науці питань правового регулювання зовнішньої торгівлі в умовах ринкової економіки.
Як показало вивчення, проблема дослідження організаційно-правового аспекту державного регулювання зовнішньої торгівлі недостатньо представлена у вітчизняних наукових працях. Наукові розробки українських вчених з проблем регулювання зовнішньоекономічної діяльності присвячені переважно економічному аспекту і меншою мірою торкаються організаційно-правового аспекту державного регулювання зовнішньої торгівлі. Теоретичним джерелом дослідження слугували наукові здобутки провідних українських вчених, зокрема, Авер янова В.Б., Андрійко О.Ф., Коліушко І.Б., Комзюка А.Т., Коломієць Т.О., Коломацької С.П., Колпакова В.К., Кравцової Т.М., Ластовецького А.С., Марчука В.М., Ніколаєвої Л.В., Нагребельного В.П., Попова А.А., Осики С.Г., П ятницького В.Т., Плавича В.П., Позднякова В.С., Покрещука О.О., Тимощука В.П., Терещенко С.С., Цвєткова В.В., Шершеневича Г.Ф. та багатьох інших авторів, а також наукові доробки зарубіжних вчених, які тією чи іншою мірою торкалися досліджуваних в дисертації проблем: Альохіна А.П., Галагана І.А, Димченко В.І., Звєкова В.П., Зикина І.С., Козлова Ю.М., Матвєєвої О.П., Прокушева Є.Ф., Тихомирова Ю.О., Холопова А., Шишаєва А.І., Шмиттгоффа К.М., Шумілова В.М. та ін.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що дисертація є першим в українській правовій науці дослідженням організаційно-правового аспекту державного регулювання зовнішньої торгівлі в Україні, яке дало змогу обґрунтувати ряд висновків та пропозицій. Зокрема:
вперше:
- сформульовано поняття державного регулювання зовнішньої торгівлі як діяльності органів державної влади, яка являє собою здійснення цілеспрямованого впливу на поведінку суб єктів підприємницької діяльності шляхом здійснення регуляторної діяльності в сфері зовнішньої торгівлі, реалізації положень регуляторних актів зовнішньої торгівлі та застосування заходів адміністративного примусу щодо правопорушень в зовнішній торгівлі;
- конкретизовано завдання та принципи державного регулювання зовнішньої торгівлі;
- визначено, що легітимація здійснення зовнішньої торгівлі включає загальну легітимацію здійснення зовнішньої торгівлі та легітимацію здійснення зовнішньоторговельних операцій з певними товарами;
- запропоновано до заходів адміністративного припинення правопорушень в зовнішній торгівлі віднести спеціальні санкції, визначені статтею 37 Закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність”;
удосконалено:
- поняття зовнішньої торгівлі як підприємницької діяльності, що здійснюється у сфері товарного обігу, який відбувається на зовнішньому ринку, побудована на взаємовідносинах між її учасниками, спрямована на реалізацію певної продукції за цивільно-правовими договорами, що передбачають передачу права власності на товари, а також допоміжна діяльність, яка забезпечує реалізацію цих товарів шляхом надання відповідних послуг;
- питання адміністративних процедур в сфері легітимації здійснення зовнішньої торгівлі, їх правове регулювання;
- пропозиції щодо вдосконалення законодавчого забезпечення державного регулювання зовнішньої торгівлі в Україні, зокрема, обґрунтовано доцільність розробки та прийняття Загальної концепції розвитку зовнішньоторговельної діяльності та Закону України “Про державне регулювання зовнішньої торгівлі”;
дістали подальшого розвитку:
- пропозиції щодо розвитку системи органів державного регулювання зовнішньої торгівлі та вдосконалення їх діяльності;
- питання адміністративної відповідальності та застосування адміністративних стягнень.
У роботі сформульовано і ряд інших висновків та пропозицій. Теоретичне і практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що викладені в дисертації висновки та пропозиції можуть бути використані:
- у наукових дослідженнях – для подальшої розробки теоретичних та прикладних питань державного регулювання зовнішньої торгівлі;
- у правотворчості – з метою вдосконалення законодавства, яке регламентує: а) організаційні і правові основи державного регулювання зовнішньої торгівлі; б) порядок здійснення адміністративних процедур в сфері легітимації здійснення зовнішньої торгівлі; в) заходи адміністративного примусу щодо правопорушень в зовнішній торгівлі;
- у навчальному процесі – при викладанні навчальних курсів “Адміністративне право”, “Правові основи державного управління економікою”, “Правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності”, при підготовці до друку навчальної та навчально-методичної літератури.
Деякі наукові розробки та пропозиції дисертанта використовуються Комітетом Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності. Зокрема, щодо вдосконалення відповідальності за правопорушення, передбачене статтею 164-13 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а також пропозиції до статей 381 та 385 Господарського кодексу України щодо запровадження державної реєстрації певних видів зовнішньоекономічних договорів. Матеріали дисертаційної роботи в частині визначення повноважень органів державного регулювання зовнішньої торгівлі, вдосконалення адміністративних процедур в сфері легітимації здійснення зовнішньої торгівлі враховані Міністерством юстиції України при розробленні відповідного законодавства. Особистий внесок здобувача. Наукові результати дисертаційної роботи отримані особисто автором шляхом здійснення комплексного аналізу нормативно-правових актів, наукової літератури та емпіричного матеріалу, що стосуються досліджуваної проблеми. Апробація результатів дослідження. Найважливіші теоретико-правові ідеї і концептуальні положення дисертації обговорювалися на засіданнях кафедри комерційного права та кафедри правознавства Київського національного торговельно-економічного університету. Основні результати дисертаційного дослідження були предметом наукових повідомлень на Науковій конференції курсантів, студентів та молодих науковців “Науковий потенціал майбутнього України на шляху до європейської інтеграції” (26 березня 2004 р., м. Дніпропетровськ); Всеукраїнській науковій конференції “Юридичні читання молодих вчених” (23-24 квітня 2004 р., м. Київ); XII Міжвузівській студентській науковій конференції “Наука і вища освіта” (20 травня 2004 р., м. Запоріжжя); Міжнародній науковій конференції молодих вчених “Треті осінні юридичні читання” (5-6 листопада 2004 р., м. Хмельницький), I Міжнародній науково – практичній конференції “Науковий потенціал світу – 2004” (1-15 листопада 2004 р., м. Дніпропетровськ); Всеукраїнській науковій конференції “Другі юридичні читання молодих вчених” (18 травня 2005 р., м. Київ); Всеукраїнській науково-практичній конференції “Проблеми і перспективи розвитку підприємництва в Україні” (17-19 травня 2005 р., м. Ялта).
Матеріали дисертаційної роботи висвітлювалися автором також при викладанні в Київському національному торговельно-економічному університеті навчальної дисципліни “Правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності”. Публікації. Основні висновки та результати дисертації викладено в дванадцяти наукових публікаціях, п ять з яких, у фахових виданнях, всі одноосібні. Структура дисертації зумовлена метою і завданнями дослідження. Робота складається із вступу, чотирьох розділів, дев яти підрозділів, висновків, списку використаних джерел (230 найменувань на 23 сторінках). Повний обсяг дисертації становить 212 сторінок.
| 
