|
Актуальність теми. Конституція України передбачає захист прав і свобод кожного громадянина та гарантує, що людина, її життя і здоров я, честь та гідність, недоторканність і безпека визначаються найвищою соціальною цінністю (ст. 3). Серед складових недоторканності людини є і те, що право приватної власності непорушне (ч. 4 ст. 41). Кримінально-правова охорона означених прав і свобод людини набуває особливого значення при розслідуванні розбоїв, вчинених з метою заволодіння приватним майном громадян. Специфічною рисою означеного виду злочинів є підвищена суспільна небезпека, оскільки вони посягають не лише на власність, а й на особу. Розслідування будь-яких злочинів, у тому числі й розбійних нападів, буде ефективним, якщо воно будується на узагальненій слідчій практиці, у поєднанні з використанням апробованих криміналістичних рекомендацій та наукових знань. Значний внесок у дослідження різноманітних аспектів розслідування злочинів зробили вчені-криміналісти України Ю.П. Аленін, В.Д. Басай, В.П. Бахін, В.Д. Берназ, Т.В. Варфоломєєва, А.Ф. Волобуєв, В.І. Галаган, В.Г. Гончаренко, В.А. Журавель, А.В. Іщенко, О.А. Кириченко, Н.І. Клименко, О.Н. Колесніченко, В.П. Колмаков, В.О. Коновалова, М.В. Костицький, В.С. Кузьмічов, В.К. Лисиченко, В.Г. Лукашевич, В.Т. Маляренко, Г.А. Матусовський, І.В. Постіка, М.В. Салтєвський, М.Я. Сегай, О.П. Снігерьов, В.В. Тіщенко, І.Я. Фрідман, В.Ю. Шепітько, М.Є. Шумило та інші. Серед учених інших країн СНД цю проблему досліджували О.Я. Баєв, І.Є. Биховський, Р.С. Бєлкін, О.М. Васильєв, І.О. Возгрін, В.К. Гавло, І.Ф. Герасимов, Л.Я. Драпкін, О.О. Закатов, Г.Г. Зуйков, Л.Л. Каневський, В.Я. Колдін, В.О. Корухов, В.П. Лавров, І.М. Лузгін, В.О. Образцов, О.Р. Ратінов, М.О. Селиванов, В.Г. Танасевич, В.І. Шиканов, М.П. Яблоков. Слід сказати, що різноманітні питання вдосконалення методик розслідування розбоїв на дисертаційному рівні розглядалися у роботах як вітчизняних вчених, так і вчених інших країн.
При дослідженні питань методики розслідування розбійних нападів нами враховані здобутки науковців, які розроблювали окремі аспекти цієї проблематики. Йдеться про теоретичні та прикладні питання розслідування цих злочинів у дослідженнях В.Н. Кукліна, С.С. Стьопичева; особливості початкових та невідкладних слідчих дій за цими категоріями злочинів, які висвітлені у роботах А.Я. Целіщева, М.К. Кузьменко; методику розслідування розбоїв, вчинених на водіїв автотранспортних засобів, розглянуту в дисертаціях В.С. Козлова, К.А. Сабірова, Л.А. Соловйова; специфіку розслідування розбоїв, вчинених з проникненням у житло, досліджену В.Н. Долініним, П.Н. Кубраком, В.А. Серіковим, Г.О. Чорним; особливості вчинення розбоїв неповнолітніми, що розглянув Ф.К. Гізатулін; розслідування розкрадань грошових коштів в ощадних банках, вчинених шляхом крадіжки, грабежу, розбою; особливості розслідування цих злочинів, вчинених організованими групами злочинців-гастролерів, чому приділив увагу А.А. Литвинчук; програмування розслідування грабежів і розбоїв, висвітлене Н.С. Юмашевим.
Разом з тим, зазначені дослідження проводилися у інших історичних умовах, соціальних та правових реаліях і об єктивно не враховували особливостей сьогодення, залишивши без розгляду низку питань, які потребують більш детального та комплексного вирішення з урахуванням змін, що відбулися у злочинній діяльності.
Згідно зі статистичними даними МВС, з часів незалежності України спостерігається стійка тенденція збільшення кількості зареєстрованих розбійних нападів. Так, у 2004 р. по відношенню до 1991 р. по всій країні вона збільшилася на 86 %.
У 2004 р. було вчинено 1946 розбоїв особами, які раніше вчинювали злочин, що на 2,6 % більше порівняно з минулим 2003 р. У стані алкогольного сп яніння в 2004 р. було вчинено 1571 розбійний напад, порівняно з 2003 р. динаміка становила + 6 %. У 2004 р. у громадських місцях було вчинено на 27,8 % розбійних нападів більше, ніж у 2003 р.
Наявність у 2004 році великої кількості нерозкритих розбоїв (1071 злочин) та злочинів минулих років (13534 злочинів) зумовлює необхідність підвищення ефективності розслідування цих злочинів шляхом упровадження в практику новітніх криміналістичних рекомендацій щодо вдосконалення методики їх розслідування, розроблених з урахуванням криміногенної обстановки, що склалася, нових засобів щодо їх підготовки, вчинення та приховування.
Усе вищезазначене й зумовило вибір даної теми і свідчить про її актуальність.
Зв язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до плану наукових досліджень кафедри теорії кримінального процесу та судоустрою Національної академії внутрішніх справ України, а також спрямована на виконання п. 43 Комплексної програми профілактики злочинності на 2001–2005 роки, затвердженої Указом Президента України від 25 грудня 2000 р. № 1376, Наказу МВС України “Про затвердження Пріоритетних напрямів наукових та дисертаційних досліджень, які потребують першочергового розроблення і впровадження в практичну діяльність органів внутрішніх справ, на період
2004 – 2009 років” від 5 червня 2004 р. № 755. Тема дисертації затверджена рішенням вченої ради Національної академії внутрішніх справ України (протокол № 1 від 29 січня 2003 р.), передбачена планом науково-дослідної роботи Національної академії внутрішніх справ України на 2001–2005 роки. Вибір теми дисертації зумовили потреби слідчої практики та діяльності ОВС. Мета і завдання дослідження. Метою дисертації є розвиток наукових положень, що стосуються поняття, структури і змісту слідчої ситуації, визначення типових слідчих ситуацій, що виникають на початковому етапі розслідування розбоїв, формулювання рекомендацій щодо їх вирішення. Відповідно до поставленої мети було сформульовано такі завдання:
- визначити сучасний стан, рівень злочинності по означеній категорії злочинів згідно статистичних даних МВС України, слідчій та судовій практиці їх розслідування;
- обґрунтувати взаємозв язок понять “криміналістична характеристика злочинів” та “слідча ситуація”;
- розкрити зміст основних елементів криміналістичної характеристики розбоїв, вчинених з метою заволодінням приватним майном громадян;
- установити типову обстановку вчинення злочину; - надати авторське трактування сутності та структури слідчої ситуації;
- виділити слідчі ситуації, що виникають на початковому етапі розслідування розбоїв, вчинених із метою заволодіння приватним майном громадян, і розробити рекомендації щодо їх вирішення;
- виявити найбільш типові помилки, що допускаються на початковому етапі розслідування цих злочинів, та розробити пропозиції і методичні рекомендації щодо їх усунення.
Об єктом дослідження є діяльність органів дізнання і досудового слідства з розслідування розбоїв, вчинених із метою заволодіння приватним майном громадян.
Предметом дослідження особливості початкового етапу розслідування розбоїв. Методи дослідження. Методологічну основу дослідження становлять діалектичний метод наукового пізнання дійсності, окремі наукові методи: системно-структурний, порівняльно-правовий, статистичний, соціологічний. Проведене автором дослідження та розроблені на його основі висновки й рекомендації ґрунтуються на сучасних наукових положеннях філософії, соціології, теорії права, криміналістики, кримінального права, кримінального процесу, кримінології та інших наук.
У дослідженні також застосовано сучасні методики збору інформації, її узагальнення, статистичної обробки та наукового аналізу.
Зокрема, на основі діалектичного методу наукового пізнання було проведено історичний аналіз різних криміналістичних теорій та сформульовано власне визначення сутності початкового етапу розслідування. При вивченні матеріалів кримінальних справ, порушених за ознаками ст. 187 КК України, а також при аналізі статистичних даних МВС, по цій категорії злочинів були застосовані статистичні методи. Системно-структурний метод використовувався при вивченні сутності слідчих ситуацій та дослідженні проблематики класифікації слідчих ситуацій. Оцінці результатів проведеного опитування та інтерв ювання працівників правоохоронних органів і викладачів навчальних закладів МВС слугували соціологічні методи.
Достовірність та обґрунтованість висновків проведеного дослідження підтверджуються емпіричними даними, зокрема результатами анкетування слідчих ОВС (180 осіб), викладачів кафедр кримінального процесу, криміналістики юридичних вузів України (92 особи), а також результатами вивчення і узагальнення кримінальних справ (узагальнено 135 матеріалів).
Нормативно-правовою базою дослідження є Конституція України, закони України, нормативно-правові акти України, які регламентують кримінальний процес, відомчі акти правоохоронних органів, що стосуються розкриття, розслідування та попередження злочинів. Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що в дисертації на основі використання доробку вітчизняних та зарубіжних учених, вивчення кримінальних справ по даній категорії злочинів, узагальнення даних проведеного анкетування слідчих ОВС та викладачів кафедр криміналістики, кримінального процесу навчальних закладів системи МВС України вироблено низку нових наукових положень та суттєво доповнені наявні. При цьому до найбільш істотних результатів, що містять наукову новизну слід віднести такі положення:
- авторське трактування поняття “криміналістична характеристика розбоїв”;
- подальший розвиток проблеми співвідношення понять “криміналістична характеристика злочинів” та “слідча ситуація”;
- конкретизація понять “початковий етап розслідування” і “досудове слідство” та їх співвідношення; формулювання авторського визначення “початковий етап розслідування”; - виявлення особливостей становлення слідчої ситуації як самостійної науково-криміналістичної категорії; - обґрунтування авторського розуміння сутності та структури слідчої ситуації;
- розробка авторської класифікації типових слідчих ситуацій на початковому етапі розслідування розбійних нападів, вчинених з метою заволодіння приватним майном громадян, та надання рекомендацій щодо проведення окремих слідчих дій для їх вирішення; - формулювання пропозицій і методичних рекомендацій, спрямованих на підвищення ефективності розкриття і розслідування розбоїв, вчинених з метою заволодіння приватним майном громадян.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що висновки і пропозиції, викладені в дисертації, застосовуються в процесі вдосконалення методики розслідування розбійних нападів та в навчальному процесі юридичних навчальних закладів. За результатами проведеного дослідження були підготовлені пропозиції та рекомендації з удосконалення практичної діяльності органів досудового слідства МВС України позитивно оцінені та прийняті до уваги Головним слідчим управлінням МВС України м. Києва (акт впровадження в практику результатів дослідження від 29 листопада 2004 р. №13/5-1577). Основні положення дисертації використовуються слухачами, курсантами і студентами юридичних закладів освіти при вивченні відповідних розділів кримінального процесу та криміналістики та практичними працівниками органів досудового слідства і прокуратури при підвищенні їх кваліфікації (акти впровадження в навчальний процес результатів дослідження: Запорізького юридичного інституту МВС України від 10.03. 2005 р.; Київського національного університету внутрішніх справ від 21.01. 2006 р.; Інституту підвищення кваліфікації кадрів Академії прокуратури України від 07.02. 2006 р.). Особистий внесок здобувача. Наукові результати самостійно отримані дисертантом у процесі безпосереднього дослідження наукових джерел, статистичних даних МВС України, узагальнення слідчої і судової практики, проведеного у 2003 – 2005 рр. У роботі не використовуються ідеї, що належать співавторам наукових статей. У трьох публікаціях, які були підготовлені у співавторстві з А.В. Іщенком: “Висвітлення слідчих ситуацій при викладанні криміналістики”, “Сучасні підходи до розуміння слідчих ситуацій у криміналістичній літературі” і “Проблематика слідчих ситуацій як складова навчального курсу криміналістики”, особистий внесок здобувача становить від 40 до 50 %. У статті, що була опублікована у співавторстві з В.Д. Берназом: “Організаційні проблеми наукових криміналістичних досліджень”, особистий внесок здобувача становить 50 %.
Апробація результатів дисертації. Основні результати дослідження були обговорені на кафедрі теорії кримінального процесу та судоустрою Національної академії внутрішніх справ України, знайшли відображення в доповідях і виступах та були позитивно сприйняті на науково-теоретичних конференціях: “Актуальні проблеми права 2003” (м. Київ, 2003); “Конституційна реформа в Україні” (м. Київ, 2003); на міжнародній науково практичній конференції “Проблеми вдосконалення практики застосування кримінально-правових засобів протидії злочинності органами внутрішніх справ” (м. Львів, 2004).
Публікації. Основні положення та висновки опубліковано в семи наукових статтях, шість з яких у збірниках, що входять до переліку наукових фахових видань.
Структура дисертації визначається її метою, завданнями та предметом дослідження. Робота композиційно складається із вступу, трьох розділів, що включають вісім підрозділів, висновків, додатків і списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації складає 200 сторінок, з них обсяг головного тексту 160 сторінок, додатків 23 сторінки (8 додатків), список використаних джерел на 15 сторінках, що включає в себе 233 найменування.
|
