|
Актуальність теми. Зростання протягом останніх років кількості виявлених організованих злочинних груп і вчинених ними злочинів навіть на фоні зменшення загальної злочинності не дає підстав для оптимістичної оцінки перспектив поліпшення криміногенної ситуації в державі.
Одним з небезпечних проявів сучасної організованої злочинності є корисливо-насильницька організована злочинна діяльність. Вона порушує конституційні права людини, зокрема, невід ємне право на життя, на повагу і гідність, на свободу та особисту недоторканість, а також на соціальне і матеріальне благо — право власності.
Причиною неефективності боротьби з корисливо-насильницькою організованою злочинною діяльністю є недостатність ефективних методів розслідування, відсутність типових моделей такої злочинної діяльності, недієвість рекомендацій по проведенню окремих слідчих дій та їх комплексів (тактичних операцій (комбінацій)), недосконалість криміналістичних програм по вирішенню проблемних слідчих ситуацій та інше.
Все це висуває вказану багатопланову проблему в коло актуальних напрямів криміналістичних досліджень.
Значний внесок у дослідження проблем розслідування організованої та корисливо-насильницької злочинності зробили вчені України та зарубіжних країн: Ю.П. Аленін, Л.І. Аркуша, І.І. Басецький, В.І. Батіщев, В.П. Бахін, В.М. Биков, В.І. Бояров, В.М. Варцаба, В.О. Волинський, О.І. Гуров, М.С. Гурєв, О.Й. Дворкін, Л.Я. Драпкін, О.Ф. Долженков, В.А. Жбанков, С.Ф. Здоровко, О.С. Золотарьов, Г.О. Зорін, В.Т. Кантеміров, Н.С. Карпов, В.І. Комісаров, В.О. Коновалова, В.П. Корж, М.В. Корнієнко, П.М. Кубрак, В.І. Куликов, А.В. Куніцина, В.Г. Лукашевич, В.С. Мєшкова, В.С. Овчинський, С.С. Овчинський, П.О. Скобліков, О.П. Снігерьов, О.В. Танкевич, К.О. Чаплинський, В.Ю. Шепітько, Р.М. Шехавцов, Б.В. Щур, F. Allum, T. Behan, A. Block, W. Chambliss, M. Dixelius, C.J. Milhaupt, M.R. Ronczkowski, R. Siebert, L. Waller, M. Woodiwiss, J.R. Richards та інші. Однак їх роботи торкалися в основному окремих криміналістичних проблем розслідування корисливо-насильницьких злочинів, чи злочинів вчинених організованими групами.
В Україні монографічне дослідження криміналістичного забезпечення розслідування корисливо-насильницької організованої злочинної діяльності не проводилося, і дисертаційні дослідження з даної проблеми не виконувалися.
У зв язку з цим, вирішення вищезгаданих проблем потребує спеціального дослідження практики та теоретичного обґрунтування криміналістичного забезпечення розслідування корисливо-насильницької організованої злочинної діяльності. Це і дозволило обрати дану проблему темою дисертаційного дослідження.
У зв язку з вищевикладеним, актуальність обраної теми дисертаційного дослідження обумовлена, з одного боку, невідкладними завданнями посилення боротьби з корисливо-насильницькою організованою злочинністю, а з іншого — потребами практики у науково обґрунтованих методичних рекомендаціях з розслідування такого виду злочинності.
Зв язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана згідно з планом науково-дослідної роботи Київського національного університету внутрішніх справ за комплексною темою «Профілактика, організація розкриття злочинів як державно-правова форма боротьби зі злочинністю і гарантія реалізації норм Конституції України» (державний реєстраційний номер 0100V001897) та плану науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт кафедри криміналістики цього ж вузу. Тема дисертації зареєстрована в Переліку тем дисертаційних досліджень з проблем держави і права (Академія правових наук України, Харків). Обраний напрям дисертаційного дослідження базується на основних положеннях Комплексної програми профілактики злочинності на 2001–2005 рр., затвердженої Указом Президента України від 25 грудня 2000 року № 1376, а також Указів Президента України від 18 лютого 2002 року № 143 «Про заходи щодо подальшого зміцнення правопорядку, охорони прав і свобод громадян», від 6 лютого 2003 року № 84 «Про невідкладні додаткові заходи посилення боротьби з організованою злочинністю і корупцією».
Мета і завдання дослідження. Головна мета полягає в тому, щоб на основі сучасних теоретичних концепцій науки криміналістики побудувати модель корисливо-насильницької організованої злочинної діяльності, розробити окремі криміналістичні засоби та методи, які дозволять підвищити ефективність практики розкриття і розслідування корисливо-насильницьких злочинів учинених організованими групами.
Мета дисертації конкретизується такими завданнями:
— розкрити поняття, сутність і структуру методів розслідування злочинів;
— побудувати типову модель корисливо-насильницької організованої злочинної діяльності;
— систематизувати напрями розслідування корисливо-насильницьких злочинів учинених організованими групами;
— розробити криміналістичну програму розслідування корисливо-насильницької організованої злочинної діяльності;
— визначити особливості тактики окремих слідчих дій при розслідуванні такої злочинної діяльності;
— визначити способи протидії слідству і ефективні заходи для їх нейтралізації при розслідуванні корисливо-насильницьких злочинів учинених організованими групами;
— вивчити форми і механізми взаємодії суб єктів розслідуванні такого виду злочинів;
— розглянути і узагальнити вітчизняний та закордонний досвід розслідування зазначеного виду організованої діяльності.
Об єктом дослідження є корисливо-насильницька організована злочинна діяльність та конфронтуюча до неї діяльність з розкриття та розслідування зазначеної категорії злочинів.
Предметом дослідження є модель корисливо-насильницької організованої злочинної діяльності; криміналістичні засоби та методи діяльності, що спрямовані на ефективне розкриття і розслідування зазначеної злочинної діяльності.
Методи дослідження. Теоретичним фундаментом дисертації є діалектико-матеріалістичний метод наукового пізнання соціально-правових явищ, загальнонаукові та спеціальні методи, що базуються на ньому.
Так, при побудові криміналістичної моделі корисливо-насильницької організованої злочинної діяльності застосовувались методи системно-структурного та статистичного аналізу, формально-логічний метод та діяльнісний підхід.
Методи порівняння, типологічний, кількісного і якісного аналізу зумовили розробку криміналістичної типології злочинних угруповань, які вчиняють корисливо-насильницькі злочини, інформаційних блоків корисливо-насильницької організованої злочинної діяльності та криміналістичної програми її розслідування. У дослідженні генезису окремих теорій, вчень, наукових категорій, поглядів з проблем криміналістичної методики використовувався історичний метод.
Сформульовані в дисертації теоретичні висновки ґрунтуються на працях вітчизняних і зарубіжних вчених у галузі криміналістики: Ю.П. Аленіна, В.Д. Басая, В.П. Бахіна, В.Д. Берназа, Р.С. Бєлкіна, Т.В. Варфоломеєвої, Л.Г. Відонова, В.К. Весельського, І.О. Возгріна, А.Ф. Волобуєва, В.І. Галагана, В.Г. Гончаренка, Г.А. Густова, А.В. Дулова, В.А. Журавля, І.О. Ієрусалімова, А.В. Іщенка, М.К. Камінського, Н.С. Карпова, О.А. Кириченка, Н.І. Клименко, В.О. Коновалової, І.І. Котюка, В.С. Кузьмічова, В.К. Лисиченка, О.Ф. Лубіна, Є.Д. Лук янчикова, Г.А. Матусовського, О.Р. Михайленка, В.Т. Нора, М.В. Салтевського, М.Я. Сегая, О.П. Снігерьова, В.В. Тіщенка, В.О. Образцова, В.Ю. Шепітька, В.І. Шиканова, М.П. Яблокова.
Емпіричну базу дослідження склали дані статистичної звітності правоохоронних органів України за період з 1991 по 2005 рік та вивчення й узагальнення матеріалів судової і слідчої практики. З цією метою проводилося вивчення понад 600 кримінальних справ у слідчих підрозділах та архівах судів різних регіонів України (Київська, Одеська, Вінницька, Дніпропетровська, Херсонська та Львівська обл.).
При підготовці дисертаційного дослідження використовувався особистий досвід роботи автора в органах внутрішніх справ.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що за характером і змістом розглянутих питань дисертація є першим в Україні монографічним комплексним дослідженням проблем криміналістичного забезпечення розслідування корисливо-насильницької організованої злочинної діяльності. В дисертації обґрунтовується ряд нових теоретичних положень і висновків, які розширюють наукове уявлення про методику розслідування корисливо-насильницької організованої злочинної діяльності. До таких найважливіших положень відносяться: 1) розкрито поняття та сутність методів розслідування злочинів; 2) вперше побудована типова модель корисливо-насильницької організованої злочинної діяльності та вказано напрями її практичного використання; 3) виокремлено фази корисливо-насильницької організованої злочинної діяльності і зроблено висновок про циклічність її функціонування; 4) по новому типізовано слідчі версії початкового етапу розслідування корисливо-насильницьких злочинів учинених організованими групами; 5) вперше розроблено криміналістичну програму розслідування корисливо-насильницької організованої злочинної діяльності; 6) визначені особливості організації і тактики проведення окремих слідчих дій при розслідуванні зазначеного виду злочинної діяльності; 7) виокремлено етапи діяльності по розкриттю і розслідуванню корисливо-насильницьких злочинів учинених організованими групами; 8) розкрито перспективні форми і механізми взаємодії слідчого та оперативних працівників при розслідуванні таких злочинів; 9) висвітлено зарубіжний досвід і сформульовано пропозиції щодо його використання в діяльності по розслідуванню вказаних злочинів.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що на основі викладених розробок розширені криміналістичні знання про криміналістичне забезпечення розслідування корисливо-насильницької організованої злочинної діяльності. Сформульовані в дисертації положення, висновки, рекомендації і пропозиції використовуються: у науково-дослідній роботі — для подальшого вдосконалення методики розслідування корисливо-насильницьких злочинів вчинених організованими злочинними групами; у навчальному процесі — при викладанні курсу криміналістики та споріднених спецкурсів, підвищення кваліфікації викладачів юридичних навчальних закладів; у практично-методичному плані — для розробки навчально-методичних посібників, курсів лекцій, довідників тощо.
Це підтверджується тим, що ряд теоретичних положень, висновків і конкретних пропозицій впроваджені в навчальний процес на кафедрах криміналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Київського національного університету внутрішніх справ, кафедрі кримінального права та процесу факультету правознавства та міжнародних відносин Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна». Результати дослідження використовуються в практичній діяльності підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю та карного розшуку МВС України, про що є відповідні довідки.
Особистий внесок здобувача. Теоретичні висновки і результати дисертаційного дослідження отримані на підставі особистих досліджень автора. Дисертація є самостійною науковою працею. Деякі питання у вітчизняній криміналістиці висвітлені вперше, інші викладено по-новому з урахуванням сучасного стану і розвитку криміналістичних знань, особливостей протидії корисливо-насильницькій організованій злочинній діяльності. Наукові ідеї та розробки, що належать співавтору опублікованої праці в дисертації не використовувалися.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційного дослідження, теоретичні та практичні висновки і рекомендації оприлюднено в доповідях і повідомленнях на міжнародних, всеукраїнських та міжвузівських науково-практичних конференціях з питань удосконалення діяльності протидії злочинності в Києві (2001, 2002), Харкові (2002), Львові (2004), а також в обговореннях на засіданнях кафедри криміналістики вищих навчальних закладів юридичного спрямування; міжкафедральному семінарі кафедр кримінального процесу та судоустрою, криміналістики, організації розслідування злочинів Київського національного університету внутрішніх справ. Крім того, положення і рекомендації, висвітлені в дисертації, використовуються у практичній діяльності підрозділів МВС України, у навчальному процесі вищих навчальних закладів юридичного спрямування.
Публікації. Основні положення і висновки дисертації відображені у 9 наукових публікаціях: у п яти статтях в наукових журналах, трьох тезах конференцій, одному підрозділі навчального посібника, 8 із зазначених публікацій є одноособовими, 4 з них опубліковані у виданнях, рекомендованих ВАК України.
| 
