|
Актуальність теми. Після проголошення незалежності Української держави надзвичайно важливе місце у процесах оновлення українського суспільства посідає реформа правової системи. Серед чинників, які сприяли прискоренню її проведення, велику роль відіграли прийняття Конституції України, а також вступ України в листопаді 1995 року до Ради Європи і необхідність виконання зобов язань, в тому числі правового характеру, які взяла на себе наша держава. Складовою частиною правової реформи постає адміністративна реформа, яка, поряд з метою раціоналізації системи управління, має на меті і завдання реформування адміністративного, в тому числі і його складової адміністративно-деліктного законодавства, розробку та прийняття нового кодифікованого адміністративно-деліктного акту, який би максимально відповідав стандартам правової держави із соціально-орієнтованою економікою. Адміністративне право, адміністративне законодавство і зокрема їх деліктна складова, будучи одним із основних засобів проведення цієї реформи, сама потребує реформування, оскільки за своїм змістом не відповідає вимогам становлення та розвитку демократичної, правової, соціальної держави. КпАП України був прийнятий ще у 80-х роках ХХ століття і, навіть не зважаючи на численні зміни та доповнення, не узгоджується із новою концепцією інституту адміністративної відповідальності, а інші численні чинні нормативно-правові акти – складові адміністративно-деліктного законодавства, переважно фрагментарно визначають засади адміністративної відповідальності. Такий стан справ істотно ускладнює нормотворчу і правозастосовчу діяльність у відповідній сфері відносин, створює численні проблеми у діяльності суб єктів адміністративної юрисдикції, негативно впливає на ступінь захищеності прав, свобод осіб, які притягуються до адміністративної відповідальності, обумовлює потребу проведення чергового етапу кодифікації вітчизняного адміністративно-деліктного законодавства, розробки та прийняття нового кодифікованого акту. Досягти позитивних результатів можна лише за умови наявності наукового підґрунтя, сформованого на основі поглибленого комплексного аналізу кодифікації адміністративно-деліктного законодавства як різновиду нормотворчої діяльності, її генезису, властивостей, сутності, співвідношення з іншими формами (видами) систематизації, а також механізму її здійснення та пріоритетних напрямків подальшого розвитку, що, у свою чергу, має велике як теоретичне, так і практичне значення.
Теоретична та нормативна база дослідження. Безпосередньо проблематиці кодифікації вітчизняного адміністративно-деліктного законодавства із аналізом її генезису, сутності, властивостей, механізму, напрямків подальшого розвитку увага вчених-юристів, на жаль, не приділялася. В основному їх зусилля зосереджувалися або на характеристиці адміністративно-деліктного законодавства певного історичного періоду, або на конкретних кодифікованих адміністративно-деліктних актах, або на окремих інститутах відповідного законодавства. В процесі виконання дисертації було використане раніше діюче, чинне, та перспективне адміністративно-деліктне, і зокрема кодифіковане, вітчизняне законодавство та законодавство зарубіжних країн, наукові праці з філософії права, теорії держави та права, теорії управління, конституційного, адміністративного права та процесу, праці публіцистичного характеру. Важливе місце у дисертаційному дослідженні посідають праці відомих вітчизняних та зарубіжних вчених-юристів: В.Авер янова, С.Алєксєєва, О.Андрійко, Д.Бахраха, Ю.Битяка, І.Голосніченка, С.Гончарука, В.Доненка, Г.Забарного, Р.Калюжного, С.Ківалова, Л.Коваля, Т.Коломоєць, В.Колпакова, І.Коліушка, А.Комзюка, Є.Кубка, Є.Курінного, Д.Лук янця, М.Мельника, Н.Нижник, Ю.Тихомирова, М.Тищенка, В.Пєткова, М.Хавронюка, Н.Хорощак, В.Шкарупи і ряду інших, які стали фундаментальною базою для подальшого дослідження питань, що розглядаються. Проаналізовані та використані також праці українських та російських вчених-юристів, які займаються безпосередньо дослідженням питань кодифікації законодавства – В.Карташова, А.Коренєва, Є.Погорєлова, О.Рогача та ін.
Зв язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано в рамках планів досліджень юридичного факультету Запорізького національного університету на 2003-2007 р.р. та спеціальної науково-дослідної теми “Основні напрямки реформування законодавства України у контексті європейської інтеграції” (номер державної реєстрації 0104U004048), крім того тема дисертації пов язана з підготовкою новітнього кодифікованого адміністративно-деліктного акту України Мета і завдання дослідження. Мета дослідження - проаналізувавши наявні літературні та нормативні джерела, в тому числі і перспективне законодавство, визначити генезис, поняття, властивості, сутність, механізм кодифікації адміністративно-деліктного законодавства України, основні напрямки її подальшого розвитку, сформулювати ключові проблеми і запропонувати певні варіанти їх вирішення, в тому числі й щодо формування нового підсумкового кодифікованого адміністративно-деліктного акту.
Згідно з поставленою метою, завданнями дослідження є:
n аналіз генезису кодифікації адміністративно-деліктного законодавства, визначення основних її етапів із формулювання специфічних властивостей кожного;
n характеристика доктринальних положень щодо дослідження кодифікації адміністративно-деліктного законодавства вітчизняними та зарубіжними вченими, окреслення основних тенденцій формування; визначення поняття, властивостей, сутності кодифікації адміністративно-деліктного законодавства, її співвідношення із суміжними нормотворчими процесами;
n здійснення системного аналізу механізму кодифікації адміністративно-деліктного законодавства;
n визначення мети, принципів, завдань, функцій, об єкту, суб єктів та технології як елементів механізму кодифікації адміністративно-деліктного законодавства із характеристикою потенціалу кожного із них;
n узагальнення зарубіжного досвіду кодифікації адміністративно-деліктного законодавства та визначення основних шляхів його запозичення в Україні;
n виділення основних напрямків кодифікації адміністративно-деліктного законодавства на сучасному етапі розвитку нашої держави, формулювання ключових проблем, пов язаних із успішним завершенням її на сучасному етапі розвитку нашої держави;
n розроблення рекомендацій щодо прийняття нового кодифікаційного адміністративно-деліктного акту.
Об єктом дослідження є суспільні відносини, які виникають у процесі кодифікації адміністративно-деліктного законодавства. Предмет дослідження є адміністративне право як основний юридичний базис відносин кодифікації адміністративно-деліктного законодавства; теоретико-методологічні засади, нормативні основи та механізм кодифікації адміністративно-деліктного законодавства України.
Методи дослідження. Методологічну основу дисертаційного дослідження становить сукупність методів та прийомів наукового пізнання, як загальнонаукових (діалектичний, історичний, логічний, системний аналіз тощо), так і спеціальних (документального аналізу, порівняльно-правового, статистичного, тощо). Так, діалектичний метод пізнання кодифікаційних процесів дозволяє розглянути їх у розвитку та взаємозв язку, виявити усталені напрямки і закономірності в цілому. Історично-правовий метод передбачає вивчення генезису кодифікації адміністративно-деліктного законодавства у її розвитку, виявлення зв язку минулого і сьогодення (підрозділи 1.2, 1.3), системно-структурний підхід застосовувався при визначенні механізму кодифікації адміністративно-деліктного законодавства (розділ 2), логіко-семантичний для формулювання відповідних дефініційних конструкцій (1.1, 2.1, 2.2, 2.3, 2.4, 3.2). Важливого значення набуває також порівняльно-правовий метод, який дозволяє виявити переваги та недоліки зарубіжного досвіду кодифікації адміністративно-деліктного законодавства (3.1), та соціологічний метод щодо з ясування думки юристів-практиків щодо проблеми, яка досліджується (підрозділи 1.2, 3.1, 3.2). Метод моделювання, аналізу та синтезу був використаний при розробці пропозицій щодо удосконалення перспективного законодавства. Специфіка досліджуваного об єкту, його певною мірою розгалужений характер, передбачає у своєму вивченні застосування цілого ряду наукових підходів: фундаментального, органічної єдності теорії і практики (підрозділи 1.2, 2.2, 2.3, 3.1, 3.2), поєднання критичного і раціонального (підрозділи 1.1, 1.2, 3.1, 3.2), порівняльно-ретроспективного (підрозділи 1.2, 1.3), єдності логічного та системного підходу.
Використання синергетичного наукового напрямку та комплексне застосування методів наукового пізнання сприяло дослідженню проблем кодифікації вітчизняного адміністративно-деліктного законодавства в сукупності всіх аспектів, а також єдності соціального змісту і юридичної форми, що сприяло підвищенню наукового та практичного значення отриманих результатів. Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є першим у вітчизняній адміністративно-правовій науці комплексним монографічним дослідженням кодифікації адміністративно-деліктного законодавства України. В результаті дослідження сформульовано ряд нових наукових положень та висновків, які виносяться на захист:
- вперше сформульоване визначення кодифікації адміністративно-деліктного законодавства, виділені її властивості, сутність;
- проаналізовано генезис кодифікації вітчизняного адміністративно-деліктного законодавства, виділені етапи її розвитку із специфічними рисами кожного із них;
- узагальнено теоретичні положення щодо дослідження вченими-юристами кодифікації вітчизняного адміністративно-деліктного законодавства, аналізу кодифікованих адміністративно-деліктних актів у різні історичні періоди;
- спираючись на положення теорії адміністративного права, визначено механізм кодифікації адміністративно-деліктного законодавства, його елементи – принципи, мета, завдання, функції, об єкт, суб єкти, технологію та проаналізовано потенціал кожного із них;
- на основі комплексного підходу визначені основні напрямки подальшої кодифікації адміністративно-деліктного законодавства України, формування нового підсумкового кодифікованого акту;
- удосконалено розуміння кодифікації як форми систематизації законодавства;
- загальнотеоретичні положення щодо елементів механізму кодифікації законодавства;
- систематизовані узагальнення зарубіжного досвіду кодифікації адміністративно-деліктного законодавства;
- дістали подальшого розвитку деякі раніше сформульовані рекомендації щодо вдосконалення процесу кодифікації адміністративно-деліктного законодавства, окремі пропозиції висловлені автором вперше.
Практичне значення одержаних результатів може вимірюватися за кількома параметрами: - у науково-дослідній діяльності результати дисертаційного дослідження поглиблюють існуючі уявлення про кодифікацію адміністративно-деліктного законодавства, її механізм, пріоритетні напрямки розвитку і можуть бути основою для подальших наукових досліджень з відповідної проблематики; - у правотворчій та правозастозовчій діяльності – запропоновані в дисертаційному дослідженні рекомендації можуть бути використанні для вдосконалення чинного та перспективного законодавства, а також для підвищення ефективності практичної діяльності органів адміністративної юрисдикції; - у навчальному процесі – матеріали дослідження можуть бути використані при викладанні студентам вищих навчальних закладів дисциплін “Адміністративне право України”, “Адміністративна відповідальність”, враховані при підготовці підрозділів підручників і навчальних посібників з відповідних навчальних курсів, а також статей і наукових повідомлень. Особистий внесок здобувача в одержання наукових результатів, викладених в дисертації. Дисертаційне дослідження виконано самостійно, всі сформульовані положення та висновки обґрунтовані на підставі самостійних досліджень. Апробація результатів дисертації. Матеріали дослідження обговорювалися на кафедрі адміністративного та господарського права юридичного факультету Запорізького національного університету, використовуються у навчальному процесі юридичного факультету ЗНУ (акт впровадження від 11.01.2006 р.), ГУ „ЗІДМУ” (акт впровадження від 11.01.2006 р.), ЗЮІ ДДУ МВС України (акт впровадження від 11.01.2006 р.), Центру підвищення кваліфікації державних службовців при Запорізькій обласній державній адміністрації (акт впровадження від 01.01.2006 р.). Основні положення та висновки дисертації були оприлюднені на науково-практичних та наукових конференціях: міжнародній науково-практичній конференції “Право ХХІ століття: становлення та перспективи розвитку” (м. Миколаїв, 25 листопада 2005 року), Всеукраїнській науковій конференції молодих вчених, аспірантів та студентів “Захист прав людини в Україні. Теоретичні та практичні аспекти” (м. Донецьк, 9–10 грудня 2005 року), науковій конференції “Дні науки” (м. Запоріжжя, 27–28 жовтня 2005 року), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Влада і суспільство: проблеми взаємодії” (м. Запоріжжя, 18–19 листопада 2005 року), міжнародній науково-практичній конференції “Актуальні проблеми протидії незаконному обігу наркотичних засобів і психотропних речовин у сучасних умовах” (м. Дніпропетровськ, 7–8 жовтня 2005 року), науково-практичній конференції “Кодифікація адміністративно-деліктного законодавства України: генезис, сучасність та перспективи” (м. Запоріжжя, 16 січня 2006 року).
Структура дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, які об єднують дев ять підрозділів, висновків, списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації становить 186 сторінок, із них список використаних джерел складається із 239 найменувань і займає 20 сторінок.
|
