|
Актуальність теми. Глибинні перетворення, які здійснюються в Україні на шляху становлення правової держави, стосуються усіх ланок суспільства і потребують удосконалення діяльності усіх органів державної влади, в тому числі органів внутрішніх справ та міліції громадської безпеки як їх структурної складової із спрямованістю її діяльності переважно на виконання адміністративної функції. Персонал міліції громадської безпеки, як і органи внутрішніх справ в цілому, виконує широке коло завдань щодо забезпечення особистої безпеки громадян, захисту їх прав і свобод, попередження й припинення правопорушень, охорони громадського порядку та забезпечення громадської безпеки. Переважна більшість зазначених завдань реалізується в процесі здіснення персоналом міліції громадської безпеки адміністративної діяльності, тобто під час застосування її співробітниками норм адміністративного законодавства. Проте, адміністративно-правові засади діяльності персоналу міліції громадської безпеки, незважаючи на теоретичну та практичну значимість проблеми, в науці адміністративного права не отримали достатнього вивчення.
Для розв язання визначеної проблеми були опрацьовані здобутки вчених, які досліджували питання визначення змісту персоналу організації: О.М. Бандурки, І.П. Голосніченка, Є.В. Додіна, С.Д. Дубенко, П.В. Журавльова, С.А. Карташова, М.В. Климова, В.О. Коваленка, Г.Б. Кузьміних, Б.М. Лазарєва, Н.П. Матюхіної, Н.К. Маусова, Ю.Г. Одегова, В.М. Плішкіна, В.О. Соболєва, В.Д. Сущенка, В.І. Шакуна та інших. Проблеми державної служби, і, зокрема, – служби в органах внутрішніх справ, дослідили Г.В. Атаманчук, Д.М. Бахрах, І.П. Голосніченко, С.Д. Дубенко, Ю.В. Іщенко, Ю.М. Старілов та інші. З метою вирішення загальнотеоретичних проблем визначення змісту основних категорій і понять були опрацьовані положення теоретиків права В.В. Копєйчикова, Л.Л. Рогачової, О.Ф. Скакун, В.Д. Ткаченка, В.М. Хропанюка, М.В. Цвіка та інших; теоретиків-управлінців, адміністративістів: В.Б. Авер янова, О.М. Бандурки, Д.М. Бахраха, Ю.П. Битяка, І.І. Веремеєнка, І.П. Голосніченка, В.М. Горшеньова, Є.В. Додіна, І.І. Євтіхієва, М.І. Єропкіна, Ю.М. Козлова, В.К. Колпакова, А.Т. Комзюка, О.П. Коренєва, І.М. Пахомова, Є. Старосьцяка, І.Б. Шахова та інших, а також учених-кримінологів і криміналістів: І.Н. Даньшина, Н.Ф. Кузнєцової. Останні зробили свій внесок у визначення змісту категорії “громадський порядок”.
Незважаючи на безумовну значимість робіт вчених, діяльність органів внутрішніх справ розглядалась в основному крізь призму загальних проблем теорії управління та адміністративного права; основна увага була приділена вдосконаленню понятійного апарату, форм та методів адміністративної діяльності, організаційним проблемам. Адміністративно-правове регулювання діяльності міліції громадської безпеки досліджувалось Головіним А.П. Він проаналізував місце міліції громадської безпеки в системі органів внутрішніх справ, розробив сучасну концепцію механізму правового регулювання діяльності міліції громадської безпеки за умов спеціальних адміністративно-правових режимів та визначив напрями удосконалення правового забезпечення діяльності міліції громадської безпеки.
Наукове завдання визначення змісту адміністративної діяльності персоналу міліції громадської безпеки на цей час не отримало належного розв язання.
Таким чином, недостатність у розробках на теоретичному рівні, наявність правових проблем зумовили необхідність проведення комплексного адміністративно-правового дослідження адміністративно-правових засад діяльності персоналу міліції громадської безпеки, обумовили вибір теми дисертації.
Зв язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Роботу виконано відповідно до приписів Указу Президента України “Про заходи щодо подальшого зміцнення правопорядку, охорони прав і свобод громадян” від 18.02.02 р. (п. 1); Розділу ІV Тематики пріоритетних напрямів дисертаційних досліджень на 2002 – 2005 роки, затвердженої наказом МВС України від 30 червня 2002 р. № 635; Розділів 1, 2 Пріоритетних напрямів наукових та дисертаційних досліджень, які потребують першочергового розроблення і впровадження в практичну діяльність органів внутрішніх справ на період 2004 – 2009 р.р., затверджених наказом МВС України № 755 від 05.07.2004 р.; планів наукових досліджень Національного університету внутрішніх справ МВС України (п. 3.1. Перспективних напрямів наукових досліджень Національного університету внутрішніх справ на період 2000 – 2005 р.р.).
Мета й завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає у тому, щоб на основі аналізу чинного законодавства України, узагальнень практики його реалізації, опрацювання теоретичних положень визначити сутність адміністративно-правових засад та особливості адміністративної діяльності персоналу міліції громадської безпеки, виробити пропозиції щодо їх удосконалення.
Зазначена мета дослідження зумовила постановку та розв язання наступних завдань:
– на підставі результатів дослідження історії становлення служби в державних органах визначити особливості формування підрозділів органів внутрішніх справ, які виконують адміністративну функцію;
– сформулювати поняття персоналу міліції громадської безпеки та виділити його категорії;
– сформулювати принципи проходження служби в міліції громадської безпеки;
– визначити поняття, зміст та риси адміністративної діяльності персоналу міліції громадської безпеки;
– виділити форми адміністративної діяльності персоналу міліції громадської безпеки та здійснити їх класифікацію;
– визначити форми реалізації методу переконання в адміністративній діяльності персоналу міліції громадської безпеки;
– визначити перелік та здійснити класифікацію заходів адміністративного примусу, які застосовує персонал міліції громадської безпеки;
– визначити систему юридичних гарантій законності в адміністративній діяльності персоналу міліції громадської безпеки та проаналізувати зміст її елементів;
– сформулювати пропозиції щодо удосконалення адміністративно-правового регулювання та практичного здійснення адміністративної діяльності персоналом міліції громадської безпеки.
Об єктом дисертаційного дослідження є суспільні відносини, що виникають у сфері адміністративної діяльності персоналу міліції громадської безпеки.
Предмет дослідження становлять теоретичні і практичні проблеми адміністративної діяльності персоналу міліції громадської безпеки, шляхи удосконалення її адміністративно-правового регулювання.
Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження є сукупність методів і прийомів наукового пізнання. Як загальнонауковий метод використовувався системний підхід, який дозволив визначити проблемні питання адміністративної діяльності персоналу міліції громадської безпеки. У роботі були також використані спеціальні методи. За допомогою логіко-семантичного методу дістав подальшого розвитку понятійний апарат (п.п. 1.2, 2.1, 2.2., 2.4). Історико-правовий метод використаний з метою здійснення дослідження особливостей становлення міліції громадської безпеки (п. 1.1). Порівняльно-правовий та системно-структурний методи використані з метою дослідження становлення та розвитку служби міліції громадської безпеки у межах державної служби (п. 1.1), особливостей проходження служби персоналом міліції громадської безпеки (п. 1.3), виділення категорій персоналу (п. 1.2), дослідження особливостей служби в міліції громадської безпеки (п. 1.3), змісту форм адміністративної діяльності персоналу міліції громадської безпеки (п. 2.2). Методи класифікації та групування застосовані у процесі упорядкування категорій персоналу міліції громадської безпеки (п. 1.2), форм (п. 2.2) та методів (п. 2.3) адміністративної діяльності, юридичних гарантій законності (п. 2.4).
Нормативною основою роботи є Конституція України, закони України, міжнародні нормативно-правові акти, акти Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правові акти Міністерства внутрішніх справ України, які регулюють адміністративну діяльність персоналу міліції громадської безпеки. Використано також проект Адміністративного процесуального кодексу України. Емпіричну базу дослідження становлять статистичні матеріали щодо результатів діяльності персоналу міліції громадської безпеки.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що дисертація є одним із перших у вітчизняній адміністративно-правовій науці комплексним дослідженням, присвяченим теоретичним та практичним проблемам адміністративної діяльності персоналу міліції громадської безпеки. У результаті проведеного дослідження сформульовано ряд нових наукових положень і висновків, запропонованих особисто. Основні з них такі:
– у процесі аналізу історії становлення служби в державних органах отримано висновок про необхідність існування структури у системі органів внутрішніх справ, діяльність якої спрямовується переважно на виконання адміністративної функції. На цей час нею є Департамент громадської безпеки МВС України та підпорядковані підрозділи. Державна автомобільна інспекція МВС України, хоча і виконує адміністративну функцію, однак її реалізація повязана із виконанням конкретного завдання у сфері охорони громадського порядку – реалізація у межах компетенції державної політики щодо забезпечення безпеки дорожнього руху; – уточнено поняття персоналу міліції громадської безпеки як складової персоналу органів внутрішніх справ, конкретно до нього відносяться працівники Департаменту громадської безпеки МВС України та підпорядкованих йому підрозділів, які мають спеціальні звання або працюють на контрактній основі і діяльність яких пов язана із захистом життя, здоров я, прав і свобод громадян, власності, безпосередньою охороною громадського порядку, забезпеченням громадської безпеки, протидією злочинності та іншим правопорушенням або забезпеченням такої діяльності;
– уперше виділені категорії персоналу міліції громадської безпеки: 1) представники адміністративної влади – керівний склад та підпорядковані їм спеціалісти; 2) технічний персонал;
– дістали подальшого розвитку положення про принципи проходження служби в міліції громадської безпеки, а саме: верховенство Конституції України; пріоритет прав і свобод людини і громадянина; рівний доступ до служби; обов язковість виконання рішень; професіоналізм та компетентність; відповідальність; позапартійність; гласність; стабільність кадрового складу; дотримання державної та службової таємниці;
– уточнено поняття адміністративної діяльності персоналу міліції громадської безпеки як цілеспрямованої, організуючої виконавчо-розпорядчої діяльності, урегульованої нормами адміністративного права, яка полягає у безпосередньому, повсякденному, практичному здійсненні її персоналом завдань і функцій держави щодо забезпечення громадської безпеки, охорони громадського порядку, боротьби зі злочинністю на визначеному об єкті або у громадському місці. Рисами цієї діяльності названі: державно-владний і організаційний характер, підпорядкованість і підконтрольність у процесі здійснення, законність, профілактична спрямованість;
– удосконалено класифікацію форм адміністративної діяльності персоналу міліції громадської безпеки у частині, що стосується виділення видів її правових та неправових форм. При цьому правові форми класифіковані за наступними ознаками: за змістом, цілеспрямованістю, способом вираження. Неправовими названі: форми вираження організаційних дій; форми вираження матеріально-технічних дій;
– уточнено перелік форм реалізації методу переконання в адміністративній діяльності персоналу міліції громадської безпеки. До них віднесені: правове виховання; профілактичні бесіди; постійне інформування населення про стан правопорядку і боротьби зі злочинністю; агітаційно-роз яснювальна робота серед населення; критика антигромадських проявів; застосування заходів заохочення; робота з правопорушниками, особами з так званих груп ризику; поширення та популяризація передового досвіду в боротьбі з порушеннями громадського порядку; здійснення індивідуальної та загальної профілактики;
– уперше виділено систему юридичних гарантій законності в адміністративній діяльності персоналу міліції громадської безпеки: правові умови, правові засоби, організаційно-правові заходи;
– сформульовані конкретні пропозиції щодо вдосконалення адміністративної діяльності персоналу міліції громадської безпеки.
Практичне значення одержаних результатів. Викладені в дисертації положення, висновки і пропозиції можуть бути використані:
– у законотворчій діяльності щодо удосконалення чинного законодавства, норми якого регулюють правовідносини у сфері адміністративної діяльності персоналу міліції громадської безпеки, розробці нових нормативно-правових актів;
– у правозастосовчій практиці працівників міліції громадської безпеки при удосконаленні їх адміністративної діяльності;
– у наукових дослідженнях – при подальшій розробці проблеми вдосконалення адміністративної діяльності персоналу міліції громадської безпеки;
– у навчальному процесі – при викладанні дисциплін “Адміністративне право” та “Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ” у юридичних вузах, а також на курсах підвищення кваліфікації практичних працівників, при підготовці лекцій і навчальних посібників з даної проблеми.
Матеріали дослідження використовуються в законотворчій діяльності у вигляді пропозицій до проектів законів України “Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України” (реєстр. № 8044) та “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення служби безпеки дорожнього руху” (реєстр. № 8339), що засвідчено актом впровадження № 06-19/15-1830 від 8 грудня 2005 року, а також в навчальному процесі Київського національного університету внутрішніх справ (акт впровадження в навчальний процес КНУВС від 11.02.2006 року).
Апробація результатів дисертації. Дослідження обговорювалось за розділами і в цілому на засіданнях кафедр управління в органах внутрішніх справ, адміністративного права та адміністративної діяльності органів внутрішніх справ Національного університету внутрішніх справ. Результати дисертаційного дослідження доповідались на науково-практичній конференції “Основні напрями реформування ОВС в умовах розбудови демократичної держави” (м. Одеса, жовтень 2004 р.; тези опубліковані), симпозіуму професорсько-викладацького складу ВНЗ МВС України 20-22 травня 2005 р. (м.м. Сімферополь, Ялта, травень 2005 р.; тези опубліковані).
Публікації. Основні положення, матеріали та висновки були викладені у 7 публікаціях автора, 4 з яких опубліковані у фахових виданнях.
Структура дисертації обумовлена змістом наукової проблеми та спрямована на досягнення мети дослідження. Робота складається зі вступу, двох розділів, що включають 7 підрозділів, висновків, списку використаних джерел (188 найменувань), двох додатків на 3 сторінках. Повний обсяг роботи складає 195 сторінок, з яких 174 – основна частина.
| 
