|
Актуальність теми. Актуальність теми цього дослідження визначається кількома ключовими моментами. Проблема дисертаційного дослідження полягає у необхідності довести розвиток кримінального права Гетьманщини у другій половині ХУІІ – ХУІІІ ст., з`ясувати закономірності, особливості та тенденції цього процесу. Вирішення зазначеної проблеми є важливим і значущим для подальшого розвитку вітчизняної історико-правової науки. Слід наголосити, що зазначена проблематика в історико-правовій науці не дістала свого вирішення. Критичний аналіз праць учених доводить, що вони не мали характеру комплексних розвідок із залученням до дослідження усіх джерел права: в основному, вони стосувались дослідження кримінального права Гетьманщини за певним джерелом або вивчення джерел кримінального права із формальної сторони. Отже, можна констатувати той факт, що у працях науковців кримінальне право Гетьманщини у динаміці не досліджувалось, відтак, не були з`ясовані й закономірності, особливості та тенденції його розвитку.
З огляду на викладене, можна стверджувати, що існує істотна прогалина у вітчизняній історико-правовій науці стосовно важливих моментів історії кримінального права Гетьманщини як невід`ємної складової частини вітчизняного кримінального права. Тому вирішення зазначеної проблеми, по-перше, дозволяє заповнити цю прогалину, сприяє наповненню багажем знань важливої ділянки вітчизняної історико-правової науки. По-друге, актуальність дисертаційного дослідження при вирішенні його проблеми полягає у можливості як подальшого вивчення історії кримінального права України наступних періодів, так і відтворення його загального розвитку, починаючи з доби Київської Русі.
Теоретичну основу дисертаційного дослідження становлять наукові положення і висновки, що містяться у працях вчених у галузі теорії держави і права, історії держави і права, історії політичних і правових вчень, кримінального права: П.П. Андрушка, В.Д. Гончаренка, А.А. Козловського, М.І. Козюбри, В.В. Копєйчикова, О.Л. Копиленка, М.Й. Коржанського, В.О. Котюка, В.С. Кульчицького, І.П. Лановенка, П.С. Матишевського, П.П. Михайленка, П.П. Музиченка, А.Й. Рогожина, І.П. Сафронової, М.М. Страхова, В.Я. Тація, О.Д. Тихомирова, Є.А. Тихонової, Б.Й. Тищика, І.Б. Усенка, В.А. Чеховича, О.О. Шевченка, О.Н. Ярмиша, С.С. Яценка та ін.
Зв`язок роботи з науковими програмами, планами і темами. Дане дисертаційне дослідження виконане відповідно до планової тематики науково-дослідної роботи на кафедрі теорії та історії держави і права Академії праці і соціальних відносин Федерації професійних спілок України. Напрям дослідження пов`язаний з викладанням у вищих закладах освіти такої дисципліни як “Історія держави і права України”.
Мета дисертаційного дослідження полягає у доведенні розвитку кримінального права Гетьманщини у другій половині ХУІІ – ХУІІІ ст., визначенні закономірностей, особливостей та тенденцій цього процесу.
Об`єктом дослідження є кримінальне право Гетьманщини другої половини ХУІІ – ХУІІІ ст. як правове явище.
Предметом дослідження є розвиток кримінального права Гетьманщини у другій половині ХУІІ – ХУІІІ ст.
Відповідно до об`єкту, предмету та мети дисертаційного дослідження окреслені такі основні завдання:
- виявлення чинності джерел права, в яких відображені норми, поняття та інститути кримінального права Гетьманщини другої половини ХУІІ – ХУІІІ ст.;
- визначення характеру впливу джерел права на розвиток кримінального права Гетьманщини у досліджувану добу;
- дослідження норм, понять та інститутів кримінального права Гетьманщини другої половини ХУІІ – першої чверті ХУІІІ ст. за джерелами права цієї доби;
- дослідження норм, понять та інститутів кримінального права Гетьманщини другої чверті – кінця ХУІІІ ст. за джерелами права зазначеного періоду;
- визначення спільних та відмінних рис між поняттями та інститутами кримінального права Гетьманщини як другої половини ХУІІ – першої чверті ХУІІІ ст., так і другої чверті – кінця ХУІІІ ст.;
- з`ясування причин розвитку кримінального права Гетьманщини у досліджувану добу;
- визначення характерних рис кримінального права Гетьманщини в окремі історичні періоди (друга половина ХУІІ – перша чверть ХУІІІ ст. та друга чверть – кінець ХУІІІ ст.).
Методами, які дозволяють досягти поставленої у дисертаційній роботі мети та виконати основні завдання, є:
- діалектичний метод, завдяки якому можна розглянути кримінальне право Гетьманщини другої половини ХУІІ – ХУІІІ ст. у його розвитку, виявити причини цього процесу;
- метод аналізу, який дозволяє розкласти кримінальне право Гетьманщини на складові частини (норми, поняття, інститути) та виявити їх характерні риси у розвитку;
- метод синтезу, за допомогою якого кримінальне право Гетьманщини розглядається як єдина сукупність норм, понять та інститутів, виявляються його характерні риси в окремі історичні періоди;
- інституціональний метод, завдяки якому досліджуються поняття та інститути кримінального права Гетьманщини, виявляються їх основні ознаки та властивості;
- історичний метод, який дозволяє дослідити розвиток кримінального права Гетьманщини і встановити причини цього розвитку;
- логічний метод у поєднанні з історичним дозволяє встановити характерні риси кримінального права Гетьманщини, виявити закономірності, особливості та тенденції його розвитку;
- історично-порівняльний метод. Його використання дає можливість порівняти спільні та відмінні риси кримінального права Гетьманщини у період другої половини ХУІІ – першої чверті ХУІІІ ст. та другої чверті – кінця ХУІІІ ст., і на цій основі також з`ясувати закономірності, особливості та тенденції його розвитку;
- порівняльно-правовий метод дозволяє порівняти поняття, інститути кримінального права, відображені у джерелах права Гетьманщини другої половини ХУІІ – ХУІІІ ст., що сприяє визначенню їх спільних та відмінних рис. Як наслідок, можна виявити зв`язок понять та інститутів кримінального права Гетьманщини досліджуваного періоду у їх розвитку та характер впливу різних джерел права на розвиток кримінального права Гетьманщини;
- спеціально-юридичний метод, який дає можливість визначити сутність понять і термінів кримінального права Гетьманщини другої половини ХУІІ – ХУІІІ ст., виявити характерні ознаки його окремих понять та інститутів, провести аналіз судової практики у Гетьманщині у досліджуваний період.
Наукова новизна дисертаційного дослідження конкретизується у таких наукових положеннях та висновках:
1. У другій половині ХУІІ – ХУІІІ ст. відбувається розвиток кримінального права Гетьманщини, що втілилось у позитивних змінах його норм, понять, інститутів та юридичних конструкцій: більш якісній визначеності понять та інститутів, ускладненості юридичних конструкцій і термінології, появі нових ознак та рис понять та інститутів, розширенні деяких понять, кількісних змінах, що стосувались окремих понять та інститутів, конкретизації ознак і рис окремих понять.
2. Розвиток кримінального права Гетьманщини мав свої закономірності, які полягали у:
- існуванні кількох систем кримінального права, утворених нормами Литовського Статуту 1588 р., законодавства Гетьманщини, звичаєвого права Запорізької Січі, Кодексу 1743 р., та інституту покарання, заснованого на звичаєвому й загальному праві українського народу;
- наявності спільних рис між системами кримінального права, їх взаємовпливу;
- розвитку багатьох понять та інститутів кримінального права Гетьманщини під впливом змін у суспільно-політичній та соціально-економічній сфері, які відбувались у досліджуваний період.
3. Розвиток кримінального права Гетьманщини мав свої особливості, які характеризуються:
- різною впливовістю джерел права на розвиток понять та інститутів кримінального права Гетьманщини залежно від історичного періоду (друга половина ХУІІ – перша чверть ХУІІІ ст. та друга чверть – кінець ХУІІІ ст.);
- різним характером впливу джерел права на розвиток понять та інститутів кримінального права Гетьманщини;
- істотними відмінностями між системами кримінального права Гетьманщини, що утворювали різні джерела права, в інституті покарання.
4. Розвиток кримінального права Гетьманщини мав основні тенденції, які полягали у:
- наявності спільних рис кримінального права Гетьманщини у другій половині ХУІІ – першій чверті ХУІІІ ст. та за доби другої чверті – кінця ХУІІІ ст.: конгломеративності; спадковості понять та інститутів; забарвленості релігійними нормами; залежності формування й розвитку окремих понять та інститутів від змін у суспільно-політичній і соціально-економічній сфері; демократизму; гуманності інституту покарання;
- впливовості демократичних та гуманістичних ідей, закладених у звичаєвому та загальному праві українського народу, законодавстві Української держави, правових звичаях Запорізької Січі, на розвиток кримінального права Гетьманщини;
- впливовості різних систем кримінального права, утворюваних як джерелами місцевого, так і іноземного походження, на розвиток кримінального права Гетьманщини;
- розвитку окремих понять та інститутів кримінального права Гетьманщини у напрямі поступового наближення їх сутності до понять та інститутів сучасного кримінального права України.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що у дисертаційній роботі вперше комплексно, із залученням усіх джерел права, досліджено кримінальне право Гетьманщини другої половини ХУІІ – ХУІІІ ст. як правове явище, та доведено його розвиток у зазначений період, з`ясовані закономірності, особливості й тенденції цього процесу.
Практичне значення одержаних результатів. Доведення розвитку кримінального права Гетьманщини у другій половині ХУІІ – ХУІІІ ст., з`ясування закономірностей, особливостей, визначення тенденцій цього процесу дозволяє заповнити існуючі у вітчизняній історико-правовій науці прогалини з історії кримінального права Гетьманщини. Положення та висновки, відображені у дисертаційній роботі, можуть бути використані у подальших історико-правових розробках: ґрунтуючись на визначеному у цьому дослідженні рівні розвинутості кримінального права Гетьманщини, можна досліджувати розвиток кримінального права України у наступні історичні періоди. У науково-дослідній сфері також можуть послуговуватись виявлені дисертантом закономірності, особливості, тенденції розвитку кримінального права Гетьманщини при відтворенні загального генезису вітчизняного кримінального права, починаючи з періоду Київської Русі. Конкретні дані, наукові положення та висновки дисертації можуть бути використані при підготовці монографій, підручників, навчальних посібників тощо.
У навчальній сфері результати дослідження можуть використовуватись у процесі викладання курсу “Історія держави і права України”, “Історія українського права”, історичної частини курсу “Кримінальне право України”.
Апробація результатів дисертаційного дослідження проводилась на кафедрі теорії та історії держави і права Академії праці і соціальних відносин Федерації професійних спілок України. Його головні ідеї були викладені у доповідях на науково-практичних конференціях: „Науковий потенціал світу – 2004” (листопад 2004 р., м. Дніпропетровськ), „Наука і освіта – 2005” (лютий 2005 р., м. Дніпропетровськ), „Другі юридичні читання” (травень 2005 р., м. Київ).
Результати дослідження знайшли відображення у матеріалах трьох науково-практичних конференцій та чотирьох статтях у наукових фахових виданнях.
| 
