|
Актуальність теми дослідження. Потреби захисту прав і свобод громадян, зміцнення законності і правопорядку в суспільстві вимагають посилення превентивних заходів у боротьбі з правопорушеннями, зумовлюють необхідність забезпечення комплексного, випереджаючого впливу на деліктогенні та криміногенні чинники, підвищення його ефективності. Отже, створення центрів зв язків з громадськістю у системі МВС було викликано об єктивною необхідністю, оскільки настав такий момент у суспільному розвитку, коли разом з нарощуванням обсягу правової агітації виникла необхідність в посиленні контролю за її якістю і ефективністю, організацією контрпропаганди, менеджменту в діяльності органів внутрішніх справ, надання цій діяльності міжвідомчого характеру на науковій основі з метою підвищення її профілактичного ефекту. Саме подібні функції покладаються на центри зв язків з громадськістю зазначених органів. Зважаючи на те, що їх діяльність є суттєвим чинником у системі зміцнення правопорядку та профілактики правопорушень, визначення правового статусу центрів громадських зв язків, особливостей їх профілактичної діяльності має велике як теоретичне, так і практичне значення. Останнім часом у вітчизняній літературі проблемам профілактичної діяльності органів внутрішніх справ приділяється значна увага. Проте комплексний аналіз використання таких напрямків профілактичного впливу на деліктогенні та криміногенні чинники як формування необхідного стану „середовища функціонування” служб і підрозділів органів внутрішніх справ і встановлення двостороннього інформаційного зв язку, вивчення, аналіз і формування громадської думки щодо діяльності міліції, впливу на зазначені чинники через засоби масової інформації, через координаційну діяльність центрів зв язків з громадськістю органів внутрішніх справ до нашого часу відсутній. Таким чином, необхідність посилення захисту прав і свобод громадян, зміцнення законності і правопорядку в суспільстві обумовлює актуальність глибокого і всебічного дослідження широкого кола питань участі в цьому процесі центрів зв язків з громадськістю органів внутрішніх справ, визначення їх правового статусу і характеристики напрямків діяльності щодо профілактики правопорушень та зміцнення правопорядку.
Зв язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до п.3.1 Пріоритетних напрямків наукових та дисертаційних досліджень які потребують першочергового розроблення і впровадження в практичну діяльність органів внутрішніх справ, на період 2004-2009 років, затверджених наказом МВС України від 05 липня 2004 р. № 755, п.4.16.8 Програми формування позитивного іміджу міліції України на 2003-2007 роки, а також п.2.1 Головних напрямків наукових досліджень Національного університету внутрішніх справ МВС України на 2001-2005 рр. Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в тому, щоб на основі аналізу чинного законодавства України і практики його реалізації визначити організаційно-правові засади діяльності центрів зв язків з громадськістю органів внутрішніх справ України щодо зміцнення правопорядку та профілактики правопорушень, а також шляхи її удосконалення. Для досягнення поставленої мети дисертант намагався вирішити такі завдання:
- з ясувати сучасний стан правопорядку та завдання органів внутрішніх справ щодо боротьби з правопорушеннями;
- охарактеризувати етапи розвитку правових засад взаємодії органів внутрішніх справ із засобами масової інформації, населенням у боротьбі з правопорушеннями; - визначити правовий статус центрів зв язків з громадськістю, їх місце і роль в системі органів внутрішніх справ;
- окреслити напрямки діяльності центрів зв язків з громадськістю щодо зміцнення правопорядку і профілактики правопорушень та проблеми її удосконалення;
- визначити організаційно-правові засади діяльності центру зв язків з громадськістю щодо формування громадської думки для ефективного функціонування органів внутрішніх справ України; - з ясувати особливості та форми взаємодії центрів зв язків з громадськістю з іншими підрозділами органів внутрішніх справ щодо профілактики правопорушень;
- розробити і обґрунтувати правові, організаційні та інформаційні засади взаємодії центрів зв язків з громадськістю з населенням і засобами масової інформації;
- визначити напрямки удосконалення діяльності центрів зв язків з громадськістю щодо зміцнення правопорядку та профілактики правопорушень.
Об єктом дослідження є суспільні відносини, які складаються в процесі діяльності центрів зв язків з громадськістю органів внутрішніх справ, їх взаємодії з іншими підрозділами цих органів, засобами масової інформації, трудовими колективами, населенням.
Предмет дослідження становлять теоретико-методологічні і організаційно-правові засади діяльності центрів зв язків з громадськістю органів внутрішніх справ України щодо зміцнення правопорядку та профілактики правопорушень.
Методи дослідження. Методологічною основою дослідження є сукупність методів і прийомів наукового пізнання, яка зумовлена системним підходом у їх застосуванні. Для дослідження зарубіжного досвіду участі громадськості у роботі щодо зміцнення правопорядку застосовувався порівняльно-правовий метод. Процеси становлення та розвитку нормативно-правового регулювання взаємодії правоохоронних органів і населення, засобів масової інформації вивчалися за допомогою історичного методу. Широко використовувався метод соціологічного опитування для з ясування ефективності правоохоронної діяльності органів внутрішніх справ і ставлення до них населення. Формально-юридичний метод використовувався для з ясування змісту нормативних актів, що складають нормативно-правову базу діяльності ЦЗГ. За допомогою логіко-семантичного і компаративного методів поглиблено понятійний апарат, визначено складові правового статусу центрів зв язків з громадськістю, засобів масової інформації тощо. Використовувалися також статистичний і документальний аналіз. Науково-теоретичне підґрунтя для виконання дисертації склали загальнотеоретичні наукові праці, розробки фахівців в галузі теорії управління та адміністративного права – В.Б.Авер янова, Ю.М.Антоняна, О.М.Бандурки, Д.М.Бахраха, Ю.П.Битяка, А.С.Васильєва, О.М.Васильєвої, І.П.Голосніченка, Є.В.Додіна, В.Л.Ентіна, М.І.Єропкіна, А.Е.Жалінського, В.В.Зуй, С.М.Іншакова, Р.А.Калюжного, І.Д.Казанчук, В.К.Колпакова, А.Т.Комзюка, О.П.Коренєва, Ю.Ф.Кравченка, А.Г.Лекаря, О.І.Остапенка, В.Г.Лихолоба, Г.М.Міньковського, Ю.В.Наумкіна, В.П.Пєткова, А.О.Селіванова, М.М.Тищенка, В.Т.Томина В.К.Шкарупи та ін. Нормативною основою роботи є Конституція України, чинні законодавчі та інші нормативно-правові акти, які регулюють діяльність органів внутрішніх справ та їх центрів зв язків з громадськістю. Емпіричну базу дослідження становлять статистичні дані щодо кількості правопорушень, діяльності міліції України, матеріали практичної діяльності центрів зв язків з громадськістю МВС України за останні роки, зокрема, у Луганській області тощо. Використано також багаторічний особистий досвід практичної роботи в центрі зв язків з громадськістю.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є однією з перших спроб з урахуванням новітніх досягнень правової науки визначити організаційно-правові засади діяльності центрів зв язків з громадськістю органів внутрішніх справ щодо зміцнення правопорядку та профілактики правопорушень. В результаті проведеного дослідження сформульовано ряд нових наукових положень та висновків, запропонованих особисто здобувачем. Основні з них такі:
- одержало подальший розвиток визначення організаційних засад взаємодії органів внутрішніх справ і населення, засобів масової інформації у сфері управління діяльністю, спрямованою на зміцнення правопорядку; - уточнено визначення таких понять як “взаємодія”, “координація” тощо та особливості співвідношення між ними, чим удосконалено категорійний апарат досліджуваної теми;
- вперше визначено принципи, цілі, завдання, напрямки діяльності центрів зв язків з громадськістю на сучасному етапі розвитку Української держави, органів внутрішніх справ;
- запропоновано найбільш ефективні заходи удосконалення законодавчого забезпечення формування та розвитку процесу взаємодії центрів зв язків з громадськістю з населенням, трудовими колективами, засобами масової інформації в Україні;
- одержали подальший розвиток уявлення про місце і роль центрів зв язків з громадськістю в становленні орієнтирів та формуванні комунікаційної політики органів внутрішніх справ України;
- здійснено класифікацію сфер діяльності та участі центрів зв язків з громадськістю, неурядових організацій у формуванні та впровадженні політики щодо підвищення іміджу міліції;
- сформульовано оригінальне бачення основних тенденцій розвитку системи суб єктів, задіяних у роботі центрів зв язків з громадськістю щодо зміцнення правопорядку та профілактики правопорушень;
- вперше в правовій літературі таке явище як партнерство розглянуто у взаємовідносинах центрів зв язків з громадськістю і населення, засобів масової інформації; визначено форми залучення громадськості до партнерства з міліцією, профілактичної діяльності, встановлення громадського контролю за діяльністю міліції;
- запропоновано нові шляхи удосконалення організаційно-правових заходів щодо зміцнення партнерських зв язків міліції з населенням, засобами масової інформації;
- подальший розвиток одержало визначення шляхів підвищення професіоналізму правоохоронця як чинника ефективної діяльності щодо захисту прав і свобод громадянина;
- сформульовано рекомендації щодо удосконалення чинного законодавства з питань діяльності центрів зв язків з громадськістю, громадськості, засобів масової інформації щодо зміцнення правопорядку та профілактики правопорушень.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони становлять як науково-теоретичний, так і практичний інтерес:
- у науково-дослідній сфері положення та висновки дисертації можуть бути основою для подальшої розробки організаційно-правових засад діяльності центрів зв язків з громадськістю органів внутрішніх справ України щодо зміцнення правопорядку та профілактики правопорушень;
- у правотворчості – в результаті дослідження сформульовано ряд пропозицій щодо внесення змін та доповнень до чинних нормативних актів України, зокрема, законів України „Про міліцію”, „Про інформацію”, Кодексу про адміністративні правопорушення, прийняття нового Положення про Центр зв язків з громадськістю органів внутрішніх справ України;
- у правозастосовній діяльності – використання одержаних результатів дозволить покращити практичну діяльність центрів зв язків з громадськістю органів внутрішніх справ щодо зміцнення правопорядку та профілактики правопорушень;
- у навчальному процесі – матеріали дисертації може бути використано при викладанні курсантам навчальних закладів МВС України дисциплін “Адміністративне право”, “Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ”, спецкурсів і факультативів “Соціальна педагогіка в органах внутрішніх справ”, “Культура поведінки при спілкуванні з громадянами”, “Форми і методи психологічного впливу на громадську думку”, “Організація зв язків з оточенням і взаємодія із засобами масової інформації („паблік-рілейшнз)” та інших, створення яких передбачено Комплексною програмою кадрової політики в органах внутрішніх справ та забезпечення законності і дисципліни на 2001-2005 роки та Програмою формування позитивного іміджу міліції України на 2003-2007 роки; - у правовиховній сфері – висновки і пропозиції, які містяться в дисертації, можуть використовуватися у роботі щодо підвищення рівня правової культури населення і професійного рівня працівників органів внутрішніх справ України.
Апробація результатів дисертаційного дослідження. Основні положення та висновки дисертації було оприлюднено на науково-практичних конференціях та семінарах: “Державна служба і громадянин” (Харків, 2000); „Проблеми взаєморозуміння, співпраці та взаємодії органів охорони правопорядку з населенням” (Донецьк, 2000); “Органи внутрішніх справ на початку третього тисячоліття – проблеми протидії насильницькій, майновій та економічної злочинності” (Дніпропетровськ, 2000); “Ідея правової держави: історія і сучасність” (Луганськ, 2000); „Актуальні проблеми профілактики правопорушень підрозділами міліції громадської безпеки” (Київ, 2003); „Проблеми і напрямки формування світогляду майбутніх працівників органів внутрішніх справ та забезпечення прав і свобод людини” (Запоріжжя, 2003). Публікації. Основні положення та результати дисертації опубліковано в десяти наукових статтях та тезах наукових повідомлень на науково-практичних конференціях.
| 
