|
Актуальність теми. Основні ідеї права, його вихідні положення займали вчених, видатних філософів протягом усієї історії людства. Адже визначення принципів, що виступають основою формування та функціонування права, дозволить ближче підійти до розуміння самого права, точніше встановити його сутність. Крім цього, отримані результати дозволять вдосконалити механізм впливу права на суспільні відносини. Ця проблема досліджується протягом багатьох століть. Вона порушувалась ще у Стародавній Греції такими видатними філософами як Сократ, Платон, Аристотель та ін. Вагомий внесок у її розробку зробили римські юристи, що підійшли до неї з практичної точки зору. Далі естафету досліджень перейняли мислителі XVII-XVIII століття: Т. Гобс, Ш.Л. Монтеск є, Ж.Ж. Руссо та ін. й в подальшому вона залишалась доволі актуальною. Особливої актуальності проблема дефініції і змісту принципів права набула з моменту прийняття Декларації про державний суверенітет України 16 липня 1990 року та Акту проголошення незалежності України 24 серпня 1991 року. Саме з цього часу почалася розбудова незалежної, демократичної, соціальної та правової держави в Україні, а такий шлях розвитку обумовлює необхідність закріплення відповідних принципів права в національному законодавстві.
Необхідно зазначити, що після декларування певних положень —елементів відповідних принципів права, необхідно створити й закріпити в законодавстві механізм їх реалізації, втілення в реальне життя. Сукупність норм права, предметом регулювання яких є саме процедура реалізації закріплених в законодавстві певних положень, прав, свобод та обов язків суб єктів правовідносин, утворюють процесуальне право, яке забезпечує втілення закріплених в законодавстві правових приписів в реальне життя суспільства і держави.
Процесуальне право є структурним елементом права взагалі, тому і основні ідеї, вихідні положення останнього притаманні і йому. Окрім цього, деякі принципи властиві саме процесуальному праву. На сьогодні проблема визначення принципів процесуального права набуває особливого значення в зв язку з процесом інтеграції України у світове співтовариство, що обумовлює необхідність узгодження національного законодавства з міжнародним правом. Проголошення України правовою державою також накладає обов язки по вдосконаленню існуючого законодавства. На нашу думку, вдосконаленню підлягає, в більшій частині, саме процесуальне право, оскільки задекларовані права, свободи та обов язки суб єктів правовідносин загалом відповідають рівню культурного та цивілізаційного розвитку нашої країни, а механізм їх реалізації, втілення в реальне життя ще знаходиться у стадії формування. Актуальність цієї роботи визначається практичною необхідністю вдосконалення національного законодавства у сфері закріплення вихідних ідей, основних положень процесуального права, а також теоретичною розробкою зазначених проблем. Одним із напрямів діяльності держави є забезпечення правопорядку в країні. Для цього створюються відповідні державні органи, що наділені владними повноваженнями й компетенцією. Одним із таких органів є міліція, діяльність якої потребує ретельного правового регулювання. Важливість правопорядку в державі обумовлює необхідність точного втілення змісту принципів процесуального права в законодавстві, що здійснює регулювання діяльності міліції.
Необхідно зазначити, що у сучасній правовій науці не приділяється належної уваги дослідженню принципів права, їх конкретизації відповідно правового регулювання певних сфер людської життєдіяльності, питанням співвідношення принципів міжнародного права та принципів права, що закріплені в національному законодавстві України; що об єктивно підвищує теоретичну й практичну цінність даного дисертаційного дослідження, його актуальність.
Зв язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Тема дисертаційного дослідження обговорена і схвалена на засіданні Вченої ради Національної академії внутрішніх справ України (протокол №10 від 29 грудня 1998 року) та включена до науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт Національної академії внутрішніх справ України. Дисертаційне дослідження підготовлене згідно з державними планами та програмами Верховної Ради України (Державно-правова реформа в Україні), у відповідності з тематикою пріоритетних напрямів дисертаційних досліджень на період 2002-2005 р.р. (Наказ МВС України від 30 червня 2002 року № 635).
Мета й задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є:
· формування поняття “принцип процесуального права”;
· вироблення системи принципів процесуального права;
· аналіз стану втілення принципів процесуального права в конституційному та законодавчому регулюванні діяльності міліції;
· аналіз впливу принципів міжнародного процесуального права на нормативно-правове регулювання діяльності міліції;
· виявлення недоліків нормативного закріплення принципів процесуального права в законодавчому регулюванні діяльності міліції України та формування пропозицій щодо шляхів їх усунення.
Реалізація означеної мети зумовило постановку ряда завдань:
1. Проаналізовати генезис поняття “процесуальне право”: історія виникнення проблеми, різні підходи до визначення. З використанням порівняльного аналізу сформульовати і запропоновати власне визначення процесуального права та зробити спробу з ясувати його місце в структурі права України.
2. Проаналізовати поняття “принципи права”: різні підходи до генезису, дефініції та класифікації. На основі проведеного аналізу сформульовати власне поняття принципів права, встановити стадії їх формування та класифікацію останніх.
3. Сформульовати поняття принципів процесуального права та запропоновати власну їх класифікацію.
4. Проведений аналіз законодавчого регулювання діяльності міліції й його відповідності принципам процесуального права України.
5. З використанням порівняльного аналізу визначити вплив принципів міжнародного процесуального права на національне процесуальне право України, в тій його частині, що регламентує діяльність міліції.
6. Визначити недоліки у втіленні принципів процесуального права України в нормативно-правову регламентацію діяльності міліції та зазначити практичні рекомендації та пропозиції щодо їх усунення та подальшого вдосконалення системи нормативно-правового регулювання діяльності міліції.
Об єктом дослідження є правове регулювання діяльності міліції України, а саме принципи процесуального права України та їх втілення в законодавчій регламентації діяльності міліції України.
Предметом дослідження є система принципів процесуального права України та їх втілення в систему конституційних, законодавчих, міжнародних нормативно-правових актів, що здійснюють правове регулювання діяльності міліції України.
Методологічну основу дисертаційного дослідження становить система як загально-філософських, загальнонаукових, так і спеціальних методів пізнання. У процесі розроблення проблеми використовувалися різноманітні методи наукового пізнання, серед яких слід назвати такі як:
· діалектичний та метафізичний (використовувався при формулюванні вихідних понять, що стосуються предмета дослідження);
· історико-правовий (використовувався при дослідженні генези принципів процесуального права України);
· порівняльно-правовий (використовувався, зокрема, при дослідженні іноземного правового досвіду);
· формально-логічні методи (їх використання дозволило отримати нові теоретичні знання про найважливіші аспекти принципів процесуального права);
· системно-структурний (використовувався при формуванні системи принципів процесуального права України).
Теоретичною базою дисертаційного дослідження виступали монографії, підручники, статті; нормативною базою Конституція України, чинне законодавство, нормативно-правові договори ратифіковані Україною, що становлять нормативно-правове забезпечення діяльності міліції України. Висновки та положення, які містяться у дисертації, спираються на сучасні досягнення загальної теорії держави та права, конституційного права, на здобутки інших юридичних наук, а також на результат аналізу державно-правової практики України.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертаційне дослідження за характером та змістом розглянутих питань є першою в Україні спробою на теоретичному рівні розглянути принципи процесуального права України та їх втілення в нормативно-правову регламентацію діяльності міліції.
У результаті проведеного дисертаційного дослідження запропоноване авторське визначення процесуального права та його місця в структурі права України, визначення принципів процесуального права та їх генезису, створення класифікації принципів процесуального права.
Найбільш значущими результатами дослідження, які визначають новизну та особистий внесок автора в розробку даної проблеми є:
· автором сформульовані та обґрунтовані в дисертації поняття процесуального права, принципів права, принципів процесуального права;
· визначено місце процесуального права в структурі права України;
· в методологічному аспекті для вивчення принципів процесуального права автором запропоновано нові критерії їх класифікації, стадії їх формування, що покликано сприяти значному розширенню можливостей сприйняття і дослідження даної проблеми;
· запропоновано формулювання принципів процесуального права України;
· запропонована система принципів процесуального права України та проаналізована точність їх втілення в нормативно-законодавчу регламентацію діяльності міліції;
· проаналізований вплив принципів міжнародного процесуального права на процесуальне право України, в тій його частині, що регламентує діяльність міліції;
· звернута увага на недоліки національного законодавства України, в тій його частині, що стосується предмета нашого дисертаційного дослідження;
· визначені проблемні питання імплементації принципів міжнародного процесуального права в систему національного законодавства України;
· запропоновані шляхи усунення виявлених недоліків та шляхи подальшого вдосконалення нормативно-правової регламентації (її процесуальної частини) діяльності міліції.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що отримані в результаті дисертаційного дослідження висновки і пропозиції спрямовані на вдосконалення нормативно-правової регламентації діяльності міліції.
Сформульовані в дисертаційному дослідженні висновки можуть бути використані в наступних сферах:
· науково-дослідницька робота — для подальшої розробки проблемних питань процесуального права, принципів процесуального права;
· законотворча робота — для використання у поточній роботі та усунення виявлених недоліків; для подальшого вдосконалення системи національного законодавства України;
· навчальний процес — для підготовки відповідних розділів підручників та методичних рекомендацій з курсів теорії держави і права, історії політичних і правових вчень, у спецкурсі з проблем теорії держави і права.
· матеріали дисертації також можуть бути використані для організаційного, методичного, інформаційного забезпечення органів державної влади, зокрема, міліції.
Апробація результатів дисертації. Дисертація обговорювалася на засіданні кафедри теорії держави і права Національної академії внутрішніх справ України, кафедри теорії та історії держави і права Академії адвокатури України.
Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження опубліковані у шести статтях, з яких п ять у фахових виданнях.
Структура дисертації визначена специфікою теми, сформульованими метою та завданнями дослідження, логікою викладення і висновками виконаного дослідження. Дисертація складається із вступу, двох розділів, котрі поділяються на 6 підрозділів, висновків, списку використаних джерел (271 найменувань). Повний обсяг дисертаційного дослідження становить 198 сторінок.
| 
