|
Актуальність теми дисертаційного дослідження. Правові основи екологічної політики закладені в Конституції України, яка встановлює обов язок держави забезпечувати екологічну безпеку, гарантує громадянам право на безпечне для життя і здоров я навколишнє природне середовище. В сучасних умовах розвитку суспільства і держави темпи деградації природних об єктів призвели до порушення екосистеми, зростання захворюваності населення, смертності та погіршення генофонду нації.
Складна екологічна обстановка значною мірою зумовлена постійним зростанням кількості і високою латентністю екологічних злочинів. Рівень латентності цих злочинів складає 95%. Водночас суспільно небезпечні наслідки: захворювання і загибель людей, забруднення значних територій, масове знищення об єктів тваринного і рослинного світу, небезпека тяжких технологічних аварій або екологічних катастроф створюють реальну загрозу національній і екологічній безпеці України. У зв язку з цим пріоритетним напрямком у природоохоронній діяльності є удосконалення діяльності правоохоронних органів, забезпечення практичних працівників криміналістичними засобами, прийомами й методами, спеціально призначеними для вирішення завдань виявлення, розслідування екологічних злочинів та їх запобігання.
В юридичній літературі проблемі удосконалення слідчої діяльності приділяється значна увага. Ці питання розглядалися в працях відомих вчених України: Ю.П. Аленіна, О.М. Бандурки, В.П. Бахіна, А.В. Волобуєва, В.І. Гаєнка, В.Г. Гончаренка, В.А. Журавля, А.В. Іщенка, О.А. Кириченка, Н.І. Клименка, В.А. Колесника, О.Н. Колесниченка, В.О. Коновалової, В.П. Корж, І.І. Котюка, В.С. Кузьмичова, В.К. Лисиченка, В.Г. Лукашевича, Г.А. Матусовського, О.Р. Михайленка, М.В. Салтевського, М.Я. Сегая, В.Ю. Шепітька, М.Є. Шуміло, М.П. Яблокова та інших.
Проблеми розслідування окремих видів екологічних злочинів були предметом дослідження в роботах М.О. Духно, В.В. Єгошина, Ю.Г. Корухова, Г.А. Матусовського, А.Є. Меркурісова, А.М. Плєшакова, А.П. Резван, М.В. Свердюкова, М.О. Селіванова, М.П. Яблокова, авторського колективу С.Б. Гавриша, В.Г. Грузкової, В.О. Коновалової, Г.А. Матусовського та інших. Проте істотні зміні у стані, структурі та динаміці екологічних злочинів; виділення їх у окремому розділі Кримінального кодексу України, норми якого встановлюють відповідальність за злочини проти довкілля, вимагають проведення комплексного наукового дослідження криміналістично значущої інформації про способи та обстановку вчинення екологічних злочинів, предмет злочинного посягання, специфічні сліди і суспільно небезпечні наслідки діяльності та бездіяльності службових, спеціально уповноважених, інших осіб та розробки системи елементів криміналістичної характеристики екологічних злочинів, наукових методів, тактичних прийомів і рекомендацій, спрямованих на виявлення, розслідування зазначених злочинів та їх запобігання. Викладене створило передумови для проведення наукового дослідження, зумовило вибір теми дисертації і дозволило віднести досліджувані проблеми до актуальних.
Зв язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційної роботи передбачена “Тематикою пріоритетних напрямків фундаментальних та прикладних досліджень вищих навчальних закладів та науково-дослідних установ МВС України на період 2002 – 2005 рр., затвердженою Наказом МВС України № 635 від 30 червня 2002 р.; Головними напрямками наукових досліджень Національного університету внутрішніх справ на 2001 – 2005 рр., затвердженими Вченою Радою Національного університету внутрішніх справ (протокол № 3 від 23 березня 2001 р.).
Мета і завдання дослідження. Дослідження переслідує двояку мету: по-перше, на основі теорії криміналістичної класифікації злочинів, аналізу слідчої та судової практики, узагальнення способів злочинів проти довкілля розробити криміналістичну класифікацію екологічних злочинів; по-друге, на основі вчення про криміналістичну методику розслідування злочинів з ясувати типові способи вилучення, забруднення, знищення природних об єктів, порушення правил екологічної безпеки, проаналізувати типові слідчі ситуації і на цій підставі розробити криміналістичну характеристику екологічних злочинів та основні положення їх розслідування. Для досягнення цієї мети були поставлені та вирішувались такі завдання:
– розкрити сутність екологічних злочинів, визначити їх криміналістичні закономірності;
– вивчити та узагальнити матеріали слідчої і судової практики, правової статистики та систематизувати екологічні злочини за криміналістичними критеріями;
– розробити криміналістичну класифікацію екологічних злочинів;
– розробити систему елементів криміналістичної характеристики екологічних злочинів;
– проаналізувати злочини, скоєні злочинними, організованими групами, окремими особами шляхом незаконного корисливого вилучення об єктів рослинного і тваринного світу, корисних копалин і визначити типові способи незаконного вилучення, рольові функції членів злочинної (організованої) групи, обстановку та предмет злочинного посягання, сліди і наслідки злочинної діяльності;
– узагальнити слідчу практику і визначити основні елементи криміналістичної характеристики злочинів, скоєних шляхом забруднення атмосферного повітря, водних об єктів, земель;
– на основі вивчення матеріалів слідчої та судової практики визначити елементи криміналістичної характеристики злочинів, скоєних шляхом знищення, пошкодження лісових масивів, рибних запасів, територій, взятих під охорону держави;
– вивчити матеріали слідчої практики, практичної діяльності природоохоронних органів і розробити систему елементів криміналістичної характеристики злочинів, скоєних шляхом порушення встановлених правил екологічної безпеки;
– дослідити криміналістичні аспекти особливостей розслідування екологічних злочинів з урахуванням слідчих ситуацій, розробити алгоритм слідчих дій та оперативно-розшукових заходів на початковому етапі розслідування;
– на підставі аналізу слідчої та судової практики визначити перелік природоохоронних органів і форми взаємодії слідчого із цими органами;
– вивчити документи, що регулюють природоохоронні відносини, матеріали слідчої практики та діяльність природоохоронних органів і розробити криміналістичну класифікацію документальних джерел інформації про екологічні злочини;
– на основі вивчення матеріалів судових експертиз визначити групи експертиз, що доцільно призначати при розслідуванні екологічних злочинів;
– виділити особливості тактики окремих слідчих дій.
Об єктом дослідження є суспільні відносини у галузі охорони навколишнього природного середовища та забезпечення екологічної безпеки життєдіяльності людини; законодавство, що регулює відносини у сфері довкілля; діяльність слідчих органів з розслідування екологічних злочинів.
Предметом дослідження є закономірності механізму незаконного вилучення, забруднення, знищення, пошкодження природних об єктів, порушення правил екологічної безпеки та виявлення їх ознак, слідів і наслідків злочинної дії або бездіяльності; діяльність органів дізнання, слідчих щодо виявлення і розслідування зазначених злочинів.
Методи дослідження. Методологічну основу дослідження становлять діалектичний метод наукового пізнання дійсності, а також окремі наукові методи. За допомогою історичного методу досліджено розвиток окремих криміналістичних концепцій (криміналістичної характеристики злочинів, криміналістичної тактики, судової криміналістики). Системно-структурний метод дозволив сформулювати поняття криміналістичної характеристики екологічних злочинів, розробити основні положення методики їх розслідування з урахуванням типових слідчих ситуацій. Методи класифікації застосовано для визначення груп екологічних злочинів та слідчих ситуацій на початковому етапі розслідування за різними підставами. Метод аналізу допоміг з ясувати, що деякі кримінально-правові норми, які встановлюють кримінальну відповідальність за екологічні злочини, потребують певних змін, що дозволить ефективніше їх застосовувати.
Для одержання емпіричних даних застосовувався соціологічний метод дослідження: вивчення за спеціальною програмою матеріалів кримінальних справ; опитування за розробленими анкетами слідчих органів прокуратури та МВС.
Теоретичною основою дослідження є наукові праці з філософії, логіки, кримінального та кримінально-процесуального права, криміналістики, екологічного права тощо.
Інформаційну базу дисертації становлять: Конституція й закони України; чинні КПК та КК України, постанови Пленуму Верховного Суду України.
Емпіричною базою дослідження є результати вивчення автором матеріалів 261 кримінальної справи, а також результати анкетування та інтерв ювання 89 працівників Державної екологічної інспекції Міністерства екології та природних ресурсів України, 78 слідчих прокуратури, МВС Харківської, Дніпропетровської, Запорізької, Донецької, Одеської, Луганської областей; статистичні дані Генеральної прокуратури України, Міністерства юстиції України, МВС України та Верховного Суду України.
Наукова новизна одержаних результатів дисертації визначається тим, що вперше в науці проведено комплексне монографічне дослідження криміналістичних закономірностей екологічних злочинів, типових способів, обстановки, предмета злочинного посягання, специфічних слідів і суспільно небезпечних наслідків злочинної діяльності злочинних, організованих груп, службових, спеціально уповноважених, інших осіб, що дало автору змогу висунути й обґрунтувати низку нових положень, важливих у концептуальному плані для криміналістичної науки і практики:
– визначено криміналістичні закономірності екологічних злочинів, розкрито їх сутність;
– уперше розроблено криміналістичну класифікацію екологічних злочинів;
– подальшого розвитку набуло вчення про криміналістичну характеристику злочинів, визначено основні структурні елементи криміналістичної характеристики екологічних злочинів;
– визначено типові способи незаконного вилучення злочинними, організованими групами, окремими особами об єктів рослинного і тваринного світу, корисних копалин; специфіку обстановки, слідів і наслідків злочинної діяльності;
– виокремлено типові способи забруднення атмосферного повітря, водних об єктів, земель; визначено специфіку обстановки, слідів і суспільно-небезпечних наслідків злочинних дій або бездіяльності службових, спеціально вповноважених, інших осіб;
– визначено основні елементи криміналістичної характеристики злочинів, скоєних шляхом знищення (пошкодження) лісових масивів, рибних запасів, територій, взятих під охорону держави;
– уперше виокремлено типові способи порушення встановлених правил екологічної безпеки; визначено специфіку слідів і особливості суспільно небезпечних наслідків злочинних дій або бездіяльності службових, спеціально уповноважених, інших осіб;
– визначено типові слідчі ситуації початкового етапу розслідування і розроблено відповідні їм алгоритми слідчих дій;
– викладено особливості взаємодії слідчого з органами дізнання, екологічними інспекціями та державними органами, що здійснюють моніторинг у сфері довкілля;
– уперше розроблено класифікацію документальних джерел інформації про екологічні злочини;
– обґрунтовано доцільність призначення судово-екологічної, криміналістичних, технічних, інших експертиз та експертиз екологічної спрямованості;
– виділено особливості тактики огляду місця події, тактики допиту свідків, тактики допиту підозрюваного;
– запропоновано внести зміни та доповнити Кримінальний кодекс України ст. 240-1 “Незаконне видобування корисних копалин”;
– запропоновано доповнити ст. 246 КК України частиною другою, в якій визначити кваліфікуючими ознаками незаконної порубки лісу вчинення злочину службовою особою з використанням службового становища або повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або заподіяння матеріальної шкоди у великому розмірі;
– запропоновано доповнити частину другу ст. 249 КК України, в якій визначити кваліфікуючими ознаками незаконного заняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом вчинення злочину групою осіб або організованою групою;
– розроблено методичні рекомендації з розслідування незаконного видобування корисних копалин (ст. 240 КК України).
Практичне значення одержаних результатів полягає в такому:
1) у нормотворчості – у підготовці й поданні пропозицій до Комітету Верховної Ради з питань законодавчого регулювання правоохоронної діяльності щодо вдосконалення ст.ст. 240, 246, 249 КК України (акт про впровадження у законодавчу діяльність № 06-19/15-201 від 14 лютого 2005 р.);
2) у правозастосуванні – у розробці і впровадженні у слідчу діяльність наукових рекомендацій щодо розслідування незаконного видобування корисних копалин (акт про впровадження в діяльність слідчих підрозділів в УМВС України в Луганській області від 22 грудня 2004 р.);
3) у навчальному процесі – в розробці лекції та її викладанні в курсі криміналістики в Харківському національному університеті внутрішніх справ.
Особистий внесок здобувача. У науковій статті, опублікованій у співавторстві з В.П. Корж, особистий внесок здобувача становлять ідеї та розробки криміналістичної класифікації документів, що підлягають виїмці та дослідженню при розслідуванні екологічних злочинів.
Апробація результатів дисертації. Основні наукові положення, практичні рекомендації й результати дослідження доповідались на засіданнях кафедри криміналістики Харківського національного університету внутрішніх справ МВС України, а також на Міжнародній науково-практичній конференції “Актуальні проблеми сучасної криміналістики” (м. Сімферополь – м. Алушта, 2002 р.), Міжнародній науково-практичній конференції “Сучасні судово-експертні технології в кримінальному та цивільному судочинстві” (м. Харків, 2003 р.).
Публікації. Основні положення і результати дисертації опубліковані в п ятьох статтях у наукових фахових виданнях та у тезах доповіді.
| 
