|
Актуальність теми. Одним із важливих напрямів розбудови України як незалежної демократичної держави є протидія злочинності. Успіх у цій діяльності значною мірою залежить від теоретичних розробок протидії окремим видам злочинності. При цьому важливо досліджувати як діюче кримінальне законодавство та практику його застосування в сучасних умовах дії нового кримінального законодавства України, так і запобігання злочинів окремих видів. Вимагання відносяться до небезпечних злочинів проти власності. Суспільна небезпека цього виду злочинів полягає не тільки в тому, що злочинець вимагає передачу чужого майна чи права на майно, або вчинення будь-яких дій майнового характеру в потерпілого. Він застосовує при цьому погрози, а іноді й насильство в тому числі і таке, що є небезпечним для життя чи здоров я особи, знищує майно потерпілого та його близьких родичів тощо. Отже, враховуючи суспільну небезпеку цього виду злочину, актуальною є активна цілеспрямована протидія вимаганням. Слід зазначити, що за часів існування Радянського Союзу вимагання вивчались багатьма вченими і в першу чергу тими, хто досліджував злочини проти власності. Значний внесок у розробку цієї проблеми з різних аспектів внесли такі вчені, як Ю.М. Антонян, М.І. Бажанов Ю.В. Баулін, В.О. Владимиров, В.В. Василевич, С.Б. Гавриш, М.А. Гельфер, В.В. Голіна, П.С. Дагель, І.М. Даньшин, О.М. Джужа, О.О. Дудоров, В.П. Ємельянов, А.П. Закалюк, А.Ф. Зелінський, О.Г. Кальман, О.М. Костенко, Л.М. Криво-ченко, М.Й. Коржанський, В.В. Лень, В.Г. Литвинов, П.С. Матишевський, Е.М. Моісеєв, В.О. Навроцький, В.С. Нікіфоров, М.І. Панов, В.В. Сташис, Е.Л. Стрельцов, В.Я. Тацій, С.І. Тихенко, І.К. Туркевич, Є.В. Фесенко, С.С. Яценко та інші.
Були роботи і спеціально присвячені дослідженню вимагань. Це роботи Г.Н. Борзенкова, А.І. Волобуєва, Л.Д. Гаухмана, Є.Б. Галкіна, О.І. Гурова, О.В. Дмітрієва, В.А. Клименка, В.М. Куца, Ю.І. Ляпунова, М.І. Мельника, В.С. Мінської, В.М. Сафонова, Ф.Я. Сафіна та інших вчених.
Однак переважна більшість російських і українських вчених досліджувала вимагання на базі раніше діючого законодавства. Кримінально-правові аспекти вимагання висвітлювались в Україні в коментарях до чинного Кодексу, у підручниках Особливої частини кримінального права, в окремих статтях періодичних видань. Монографічні дослідження з цієї проблеми відсутні.
Кримінологічний аспект вимагань в Україні взагалі не досліджувався. Тому, актуальною є комплексна розробка кримінально-правового та кримінологічного аспектів вимагань на базі нового законодавства, практики його застосування та діяльності із запобігання цих злочинів.
Зв язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обраний напрям роботи базується на вимогах Комплексної програми профілактики злочинності на 2001-2005 рр., затвердженої Указом Президента України від 25 грудня 2000 р. № 1376. Дослідження виконано згідно з планом наукової роботи кафедри кримінального права та правосуддя юридичного факультету Запорізького національного університету. Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є визначення юридичних підстав кримінальної відповідальності за вимагання, передбачених ст.189 КК України, формулювання на цій основі науково-обґрунтованих рекомендацій щодо вдосконалення чинного законодавства та правозастосовчої практики, розробка рекомендацій для запобігання вимагань.
Для досягнення поставленої мети в дисертації зосереджено увагу на вирішенні таких завдань: 1) дослідити розвиток поняття вимагання в історичному аспекті та проаналізувати особливості сучасного законодавства з цих питань в деяких зарубіжних країнах; 2) провести аналіз поняття вимагання в діючому законодавстві України та дати йому оцінку в порівнянні з КК 1960 р.; 3) розкрити юридичний зміст складів злочинів, передбачених окремими частинами ст.189 КК України; 4) дослідити проблемні питання розмежування злочинів, передбачених ст.189 КК, із суміжними складами злочинів та кваліфікації за сукупністю; 5) проаналізувати статистичні дані про поширеність вимагань та судимості за ці злочини в Україні та Запорізькій області, матеріали вивчення архівних кримінальних справ, і на цій підставі дати кримінологічну характеристику вимагань; 6) дослідити та охарактеризувати особистості злочинців-вимагателів та потерпілих від цих злочинів; 7) проаналізувати причини та умови вимагань; 8) визначити основні напрями запобігання вимагань.
Об єктом дослідження є вимагання як один із видів корисливо-насильницької злочинності.
Предметом дослідження є норми КК, які передбачають кримінальну відповідальність за вимагання, кількісно-якісна характеристика цього виду злочинів, особистість злочинця, причини та умови вимагань, запобігання цих злочинів.
Методи дослідження. Методи дослідження обрані відповідно до мети, завдань, об єкта та предмета дослідження. В основу покладені методи діалектики та матеріалізму. З їх допомогою визначені підходи до розгляду об єкта та предмета дослідження. Застосування історичного методу дозволило простежити розвиток законодавства щодо кримінальної відповідальності за вимагання в різні періоди в царській Росії, яке поширювалось і на територію України, колишньому Радянському Союзі та в Україні. Порівняльний метод дав можливість простежити особливості кримінальної відповідальності за вимагання в ряді зарубіжних держав та відзначити позитивні аспекти окремих кримінально-правових норм, що можуть бути запозичені й українським законодавцем. Формально-логічний і метод системного аналізу дали можливість проаналізувати елементи та ознаки складів злочинів, передбачених ст.189 КК України, й дати їм оцінку, визначити критерії розмежування вимагання від суміжних злочинів та кваліфікацію за сукупністю. У процесі дослідження вивчались статистичні дані органів МВС про зареєстровані вимагання в Україні та в Запорізький області за період з 1996 по 2004 рр., Державної судової адміністрації про осіб, засуджених за вимагання в Україні та в Запорізькій області з 2001 по 2004 рр. Проведено контент-аналітичне дослідження архівних кримінальних справ про вимагання, яке використано для кримінологічної характеристики вимагань, особистості злочинців-вимагателів та потерпілих й інших питань. Анкетування застосовано для з ясування думки працівників правоохоронних органів щодо оцінки діяльності із запобігання досліджуваних злочинів на практиці. Зібрані у процесі дослідження матеріали розгруповані і піддані обробці із застосуванням методів та прийомів статистичної науки, після чого проведений їх науковий аналіз.
Висновки та пропозиції дисертаційної роботи ґрунтуються на вивченні Конституції України, кримінального законодавства України за вимагання, монографічної літератури з теми та суміжних питань, аналізу судово-слідчої практики, постанов Пленуму Верховного Суду України. У порівняльному аспекті вивчено законодавство про кримінальну відповідальність за вимагання Італії, Іспанії, Польщі, Росії, США, ФРН, Франції, Швеції. Емпіричну базу дослідження складають названі вище статистичні дані про вимагання, вивчені за спеціальною анкетою архівні кримінальні справи в кількості 130 на 230 засуджених, опитано 60 працівників правоохоронних органів.
Наукова новизна одержаних результатів.
1. Наукова новизна та значимість положень дисертації визначається тим, що це є першим дослідженням монографічного рівня кримінально-правових проблем вимагань, яке проведене на базі нового КК України 2001 р., та першим кримінологічним дослідженням вимагань в Україні взагалі.
2. Уточнені існуючі в літературі дані про розвиток поняття вимагання в законодавстві Росії, яке діяло на території України, вперше досліджені й інші законодавчі акти, що діяли на окремих територіях України.
3. Визначені відмінності положень ст.189 КК України 2001 р. від раніше діючого законодавства та вперше подана узагальнена оцінка цих змін.
4. На підставі вивчення кримінального законодавства ряду зарубіжних країн вперше надані рекомендації щодо запозичення окремих положень, які містяться в цих нормах, для вдосконалення законодавства України в цій сфері.
5. Уточнені існуючі в юридичній літературі положення щодо характеристик елементів та ознак складів злочину вимагання. Зокрема, родовий та безпосередній об єкт вимагання розглянуті з позиції теорії цінностей, визначена структура цінностей цих складів злочинів, охарактеризовані основний і додатковий об єкт основного та кваліфікованих складів злочинів вимагання.
6. Запропоновані додаткові аргументи для визначення предмета вимагання.
7. При дослідженні об єктивної сторони, особлива увага звернута на ті її складові, які є новелами в законодавстві або викликають складності на практиці, у зв язку з чим даються відповідні рекомендації, які уточнюють, доповнюють існуючі теоретичні розробки з цих питань.
8. При розгляді суб єктивних ознак вимагання даються рекомендації стосовно визначення поняття службової особи як суб єкта вимагання. Також констатовано, що вимагання є умисним злочином. Проте, у матеріальних складах злочину умисел щодо наслідків може бути як конкретизованим, так і не конкретизованим. Обов язковою ознакою цих складів злочину є корисливий мотив, а не інші мотиви, як зазначають окремі вчені.
9. Надані рекомендації щодо уточнення окремих кваліфікуючих ознак вимагання. Пропонується власне визначення продовжуваного злочину. Окреслено коло питань, які необхідно з ясувати в разі вчинення вимагання службовою особою. Надано уточнене визначення поняття організованої групи. Наведені додаткові аргументи, що кожна вища форма співучасті включає в себе ознаки попередньої форми співучасті, що повинно впливати на кваліфікацію дій винних.
10. Вперше проведено відмежування вимагання від одержання хабара, уточнені рекомендації щодо відмежування вимагання від інших суміжних злочинів та кваліфікації за сукупністю.
11. Запропонована власна редакція ст.189, ч.2 ст.32, наведені додаткові аргументи для зміни редакції ч.3 ст. 28, ч.2 ст.30 КК України.
12. Вперше здійснена кримінологічна характеристика вимагань, що дало можливість простежити структуру та динаміку вимагань в Україні та Запорізькій області з 1996 по 2004 рр. і дійти висновку, що цій категорії злочинів властива висока латентність, особливо стосовно вчинення вимагань організованими групами та злочинними організаціями.
13. Проведене вивчення особистості злочинців-вимагателів як в Україні, так і в Запорізькій області дало можливість встановити їх типові риси, які в переважній більшості є негативними, що визначило напрями рекомендацій запобіжної роботи.
14. Причини та умови вимагань виключно пов язані з соціально-економічними процесами в Україні та суттєвими недоліками у формуванні особистості, діяльності суб єктів запобігання цих злочинів. Констатовано, що суб єкти запобігання вимаганням не виконують обов язків, які покладені на них законодавством та іншими нормативними актами.
15. Критично оцінена каральна практика судів Запорізької області в частині звільнення від покарання переважної частини засуджених за вимагання, зокрема тих, які вчинили злочин за кваліфікуючих обставин.
Обґрунтованість і достовірність наукових положень, висновків і рекомендацій. Обґрунтованість дослідження підтверджується вивченням значного обсягу нормативного матеріалу, літературних джерел, а також аналізом статистичних даних про вимагання в Україні, Запорізькій області, шляхом вивчення кримінальних справ і співпоставлення виявлених закономірностей на базі різного за обсягом матеріалу.
Наукове значення роботи. Положення дисертації сприятимуть подальшій теоретичній розробці кримінально-правових та кримінологічних аспектів вимагання. Зокрема у кримінально-правовому аспекті це подальший розвиток концепції цінностей як об єкта злочину, понять продовжуваного злочину та організованої групи, інституту співучасті, рекомендацій відмежування вимагань від суміжних злочинів та кваліфікації за сукупністю. У кримінологічному аспекті, проаналізовані дані про стан та структуру вимагань дають підставу для подальшого вивчення розповсюдження окремих видів вимагань, а встановлені типові риси особистості злочинців-вимагателів сприятимуть розв язуванню проблеми детермінації вимагань та їх попередження. Визначені причини та умови вимагань ставлять нове наукове завдання про подальше, більш досконале, вивчення діяльності суб єктів запобігання вимагань. Практичне значення отриманих результатів. Практична цінність роботи полягає в тому, що автором висловлені пропозиції щодо вдосконалення діючого КК України, зокрема в частині кримінальної відповідальності за вимагання, запропонована власна редакція ст.189, ч.3 ст.28, ч.2 ст.30, ч.2 ст.32 КК України, що може бути враховано законодавцем. Результати дослідження також можуть бути використані у процесі правозастосовчої діяльності органами досудового слідства та судами, ПВСУ при формулюванні рекомендацій з питань застосування кримінального законодавства, підготовки методичних рекомендацій із цих питань. Дослідження кримінологічних аспектів вимагань сприятимуть підвищенню ефективності запобігання вимагань.
Положення дисертації можуть бути використані в навчальному процесі юридичних навчальних закладів під час викладання Особливої частини кримінального права та кримінології в аспекті теми, у підготовці спецкурсів із цих дисциплін, написанні підручників, навчальних та методичних посібників.
Результати дослідження отримали впровадження в навчальний процес та використовуються на кафедрі кримінального права та правосуддя юридичного факультету Запорізького національного університету (акт впровадження від 07.09.2005 р.), Запорізького юридичного інституту МВС України (акт впровадження від 26.09.2005 р.), Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ (акт впровадження від 20.09.2005 р.) при викладанні курсів “Кримінальне право (Загальна та Особлива частини)”, “Кримінологія”, “Теоретичні основи кваліфікації злочинів”. Також вони були використані у діяльності апеляційного суду Запорізької області при розробці методичних рекомендацій по застосуванню норм кримінального законодавства та у процесі проведення методичного семінару суддів Запорізької області і методичної ради апеляційного суду Запорізької області (акт впровадження від 21.10.2005 р.).
Особистий внесок здобувача. У процесі роботи над дослідженням, у співавторстві автор опублікував дві публікацій. По-перше, це тези доповіді “Проблемні питання кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, передбачених ст.255 КК України”, які підготовлені у співавторстві з проф. І.К. Туркевич [1]. Здобувачем у цій публікації виконана частина тексту (20%) в якій розглядаються проблеми вимагання, які можуть вчинятись у складі злочинних організацій. По-друге, це тези доповіді “Деякі проблеми кваліфікації вимагательства”, які підготовлені у співавторстві з Н.В. Потаповою, де здобувачеві належить 50% надрукованого тексту [2]. Решта публікацій і ідеї, які закладені в них, викладені автором особисто.
Апробація результатів дисертації. Висновки дисертаційної роботи оприлюднені на таких науково-практичних конференціях та семінарах: ІІІ Міжрегіональній науково-практичній конференції “Концепція формування законодавства України” (м. Запоріжжя, 1998 р.); Міжнародному “круглому столі”, присвяченому пам яті професора К.Г. Федорова (м. Запоріжжя, 2000 р.).; Науково-практичній конференції “Теорія та практика застосування чинного кримінального та кримінально-процесуального законодавства в сучасних умовах” (м. Київ, 2002 р.); Міжнародному науково-практичному семінарі “Проблеми відповідальності за злочини проти громадської безпеки за новим Кримінальним кодексом України” (м. Харків, 2002 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції “Актуальні проблеми взаємодії судових та правоохоронних органів у процесі реалізації завдань кримінального судочинства” (м. Запоріжжя, 2004 р.).
Результати дослідження обговорювались на засіданні кафедри кримінального права та правосуддя юридичного факультету Запорізького національного університету. Публікації. Концептуальні положення та матеріали проведеного дослідження знайшли висвітлення у 17 наукових публікаціях, з них 5 - у фахових виданнях, затверджених ВАК України.
| 
