|
Актуальність теми. Конституція України проголошує нашу країну демократичною державою, в якій конституційний лад ґрунтується на визнанні народу джерелом влади. Серед правових можливостей участі громадян України у здійсненні народовладдя основним і пріоритетним визнається передбачене статтею 38 Конституції України право брати участь в управлінні державними справами, яке юридично забезпечує включення їх у сферу політичного життя країни. Без реальної участі громадян у здійсненні народовладдя неможлива побудова демократичної, правової держави. Проте до останнього часу ряд теоретичних і практичних проблем забезпечення реалізації цього стрижневого політичного права залишається не вирішеним, чим і зумовлюється актуальність дисертаційного дослідження. Однією із причин такої ситуації є недостатність у вітчизняній конституційно-правовій науці самостійних комплексних фундаментальних досліджень з проблем права громадян України брати участь в управлінні державними справами. Воно ще не здобуло належної теоретичної розробки, здебільше розглядається українськими і зарубіжними вченими фрагментарно в контексті досліджень проблем безпосередньої демократії, політичних прав громадян в цілому або наукових проблем, пов язаних з виборами, референдумами, місцевим самоврядуванням, державним управлінням, державною службою тощо. У зв язку з цим виникає необхідність наукового дослідження його поняття, історичного розвитку, форм реалізації, структури, системи гарантування, органічного зв язку з конституційним принципом здійснення влади народом України. Науковий і практичний інтерес звернення до проблем даного конституційного права зумовлюється також підвищенням ролі громадян у політичному житті країни в умовах подальшої демократизації українського суспільства і державності. Трансформаційні процеси України у демократичне суспільство європейського зразку актуалізують проблеми дослідження ролі окремого громадянина України і колективів громадян у політичному житті, потребують переоцінки їх місця в системі політико-правових відносин. Вирішення основних теоретичних і практичних проблем конституційного права громадян України брати участь в управлінні державними справами сприятиме вдосконаленню його конституційно-правового регулювання, виробленню реальних механізмів його реалізації відповідно до потреб розвитку сучасного українського суспільства і майбутнього громадянського, послугує подальшому розвитку конституційного права України як галузі права і науки. Зв язок роботи з науковими програмою, планом, темою. Дисертаційне дослідження проводиться як складова частина тематики досліджень відділу конституційного права та місцевого самоврядування Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, зокрема теми «Теоретичні проблеми реалізації Конституції України» (номер державної реєстрації – 0196U01280), і кафедри теорії держави і права юридичного факультету Дніпропетровського національного університету. Тема кандидатської дисертації відповідає затвердженому Вищою атестаційною комісією України переліку тем, де звертається увага на необхідність проведення наукових досліджень з питань прав людини і громадянина, а також узгоджується з Національною програмою правової освіти населення, затвердженою Указом Президента України від 18 жовтня 2001 року, прийняття якої зумовлено становленням України як демократичної, правової держави, формуванням засад громадянського суспільства.
Мета і завдання дослідження. Основною метою дисертаційного дослідження ставиться теоретичне обґрунтування концепції конституційного права громадян України брати участь в управлінні державними справами.
Визначена мета зумовила постановку і розв язання наступних завдань:
- здійснити визначення поняття та розкрити сутність права громадян України брати участь в управлінні державними справами як основного конституційного політичного права і принципу безпосередньої демократії;
- розглянути основні етапи становлення і розвитку права громадян України брати участь в управлінні державними справами;
- з ясувати співвідношення права громадян України брати участь в управлінні державними справами з іншими політичними правами;
- здійснити аналіз структури конституційного права громадян України брати участь в управлінні державними справами;
- здійснити аналіз правових можливостей громадян України брати участь в управлінні державними справами у процесі реалізації права обирати та бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування, брати участь у всеукраїнському і місцевих референдумах, рівного доступу до державної служби;
- визначити систему гарантій конституційного права громадян України брати участь в управлінні державними справами, розкрити сутність і механізм нормативно-правових та організаційно-правових його гарантій.
Об єктом дослідження є система політичних прав і свобод громадян України.
Предметом дослідження є конституційне право громадян України брати участь в управлінні державними справами.
Методи дослідження. Для досягнення мети та розв язання завдань даного дослідження дисертант комплексно використовує загальнонаукові і спеціальні наукові методи: діалектичний – для всебічності вивчення права громадян України брати участь в управлінні державними справами як суспільно-правового явища, його сутності, форм, ролі в системі владних взаємовідносин між громадянином, державою і суспільством, динаміки розвитку; формально-логічний – для визначення юридичних понять, категорій, здійснення їх класифікації; історичний – для аналізу етапів становлення і розвитку права громадян України брати участь в управлінні державними справами; формально-юридичний – для з ясування обсягу і змісту нормативно-правового регулювання досліджуваного права; системний – для аналізу права громадян України брати участь в управлінні державними справами як складного комплексного конституційно-правового інституту, визначення місця даного права в системі безпосередньої демократії; порівняльно-правовий метод – для зіставлення юридичних понять, явищ і процесів, визначення їх загальних та спеціальних ознак, з ясування співвідношення досліджуваного права з іншими політичними правами; статистичний метод – для аналізу кількісних факторів, що використовувались у процесі дослідження.
Науково-теоретичною основою дослідження стали теоретичні висновки вітчизняних і зарубіжних вчених, роботи яких присвячені проблемам безпосередньої демократії, політичних прав і свобод, виборів і референдумів, державної служби, їх гарантій, авторами яких є: В.Б. Авер янов, О.Ф. Андрійко, С.А. Авакьян, М.В. Баглай, М.О. Баймуратов, О.В. Батанов, Ю.П. Битяк, Н.П. Гаєва, В.Д. Гончаренко, П.А. Дігтяр, С.Д. Дубенко, В.С. Журавський, Т.М. Заворотченко, В.В. Копейчиков, А.Є. Козлов, Є.І. Козлова, О.Є. Кутафін, В.В. Кравченко, І.О. Кресіна, А.М. Колодій, О.Б. Ковальчук, І.Б. Коліушко, В.К. Колпаков, В.С. Калиновський, Л.Т. Кривенко, В.С. Кульчицький, О.В. Кузьминець, Л.М. Колодкін, Є.А. Лукашева, О.В. Лавринович, ЛеДюк Лоуренс, Г.І. Леліков, І.Й. Магновський, В.Я. Малиновський, М.І. Малишко, М.І. Мельник, Г.О. Мурашин, П.П. Музиченко, Н.Я. Мяловицька, С.М. Озірська, Є.В. Перегуда, В.Ф. Погорілко, А.В. Петришин, Ж.М. Пустовіт, П.М. Рабінович, А.Й. Рогожин, В.М. Селіванов, О.Ф. Скакун, М.І Ставнійчук, М.М. Страхов, В.Я. Тацій, Ю.М. Тодика, В.Л. Федоренко, О.Ф. Фрицький, М.І. Хавронюк, М.В. Цвік, В.Є. Чиркин, Ю.С. Шемшученко, П.П. Шляхтун та інші. Нормативно-інформаційними джерелами дослідження стали: Конституція України, Загальна декларація прав людини, Міжнародний пакт про громадянські і політичні права, чинне виборче та референдне законодавство, законодавство про державну службу, про судоустрій України та ін.
Наукова новизна одержаних результатів обумовлена тим, що дана дисертаційна робота є одним із перших комплексних досліджень, в якому сформульована концепція конституційного права громадян України брати участь в управлінні державними справами, яка знайшла своє вираження в наступних її положеннях:
1. Здійснено авторське визначення політичних прав громадян України як можливостей кожного громадянина у формах і порядку, передбачених Конституцією і законами України, брати участь у політичному житті і політичній діяльності, здійсненні належної народу політичної влади, вирішенні державних і місцевих справ, впливати на визначення і здійснення засад внутрішньої і зовнішньої політики держави.
2. Право громадян України брати участь в управлінні державними справами визначається як передбачена Конституцією і законами України можливість кожного громадянина, який досяг вісімнадцяти років і є дієздатним, відповідає вимогам, встановленим законодавством для участі у відповідній сфері політичної діяльності, безпосередньо або через обраних представників брати участь у здійсненні безпосереднього народовладдя, державної влади, місцевого самоврядування шляхом участі у виборах і референдумах, рівного доступу до державної служби і служби в органах місцевого самоврядування, участі у здійсненні правосуддя з метою сприяння виконанню функцій суспільства і держави. За своєю суттю воно є його правом на участь у здійсненні народовладдя. 3. Обґрунтовано положення, що конституційне право громадян України брати участь в управлінні державними справами співвідноситься з іншими політичними правами як пріоритетне політичне право. Основною кваліфікаційною ознакою, що відокремлює його від інших політичних прав, є особиста, безпосередня участь кожного окремого громадянина України у здійсненні безпосереднього народовладдя, вирішенні державних справ у сфері законодавчої, виконавчої та судової влади, місцевого самоврядування.
4. Автор обґрунтовує висновок, що поняття „управління державними справами” не зовсім відповідає правовій природі ролі громадян у вирішенні державних справ, звужує їх правові можливості у здійсненні влади народу України. Виходячи з того, що кожен громадянин є органічною частиною Українського народу, який відповідно до ч. 2 ст. 5 Конституції України здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування, пропонується внести зміни до ст. 38 Основного Закону, сформулювавши її наступним чином: „Кожен громадянин України безпосередньо і через обраних представників має право брати участь у здійсненні безпосередньої демократії, державної влади, місцевого самоврядування шляхом участі у виборах і референдумах, рівного доступу до державної служби і служби в органах місцевого самоврядування, участі у здійсненні правосуддя з метою сприяння виконанню функцій суспільства і держави”. 5. Обґрунтована авторська концепція поступового становлення і розвитку права участі громадян в управлінні державними справами в Україні, яке відбувалося шляхом становлення і розвитку окремих форм безпосередньої і представницької демократії відповідно до історичних етапів української державності. Як самостійний конституційно-правовий інститут, узагальнюючий можливості громадян України брати участь у здійсненні влади безпосередньо, через органи державної влади та органи місцевого самоврядування воно склалося лише в умовах сучасної незалежної Української держави.
6. Вироблена авторська концепція визнання громадянина України суб єктом політичної системи України, сутність якої полягає в тому, що громадяни України в процесі реалізації в індивідуальних та колективних формах права участі в управлінні державними справами фактично беруть участь у здійсненні різних форм політичної влади і політичної діяльності в цілому, вступають для цього у конституційно-правові правовідносини з суб єктами політичної системи України (державою, політичними партіями, громадськими організаціями, органами місцевого самоврядування), виступають об єктивно необхідними суб єктами цих відносин, які є складовою відносин політичної системи. 7. Виходячи із загального характеру досліджуваного права, сформульована авторська концепція його гарантування як єдиної системи нормативно-правових та організаційно-правових гарантій, яка складається із гарантій, що забезпечують в цілому право громадян України брати участь у здійсненні народовладдя, і гарантій кожного з прав, що входить до його складу. Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що сформульовані в дисертації висновки і пропозиції можуть бути використані: для здійснення подальших досліджень наукових проблем безпосередньої демократії, політичних прав, права громадян України брати участь в управлінні державними справами; у законотворчій роботі Верховної Ради України при підготовці проектів законів, що стосуються права громадян України брати участь в управлінні державними справами, зокрема, закону України «Про право громадян України брати участь у здійсненні народовладдя»; при викладанні теорії держави і права, конституційного права, відповідних спецкурсів у вищих навчальних закладах; у науково-дослідницькій роботі студентів і аспірантів.
Апробація результатів дисертації. Результати досліджень, викладених у дисертації доповідались: на науково-практичній конференції «Становлення правової держави в Україні: проблеми та шляхи вдосконалення правового регулювання» (Запоріжжя, 2000); міжнародних наукових конференціях: «Проблеми права на зламі тисячоліть» (Дніпропетровськ, 2001); «Україна в контексті процесів глобалізації: нові реалії та національна стратегія» (Дніпропетровськ, 2001); «Застосування норм міжнародного права у внутрішньому правопорядку України» (Дніпропетровськ, 2003); «Наука і світ» (Дніпропетровськ, 2003); «Формування правової системи в Україні на сучасному етапі» (Дніпропетровськ, 2005). Доповіді опубліковані.
Результати досліджень також доповідалися під час круглого столу з питань конституційно-правової реформи політичної системи України (Дніпропетровський національний університет, квітень 2003 р.), на науковому семінарі «Проблеми наукового забезпечення діяльності правоохоронних органів в умовах розбудови України як правової держави» (березень 2004 р.), під час круглого столу з проблем муніципальної реформи (квітень 2005 р.), що проводилися Юридичною академією МВС України у м. Дніпропетровську. Публікації. Результати дисертаційних досліджень опубліковані в одинадцятьох публікаціях, шість з яких у фахових виданнях, затверджених ВАК України: у збірниках наукових праць «Держава і право» Інституту держави і права ім. В.М. Корецького у статтях: «Участь громадян України у виборчому і референдумному процесах як форма управління державними справами» (Вип. 13, 2001 р.), «Право брати участь в управлінні державними справами у контексті міжнародних документів з прав людини» (Спецвипуск, 2003 р.), «Громадянин України – суб єкт політичної системи» (Вип. 24, 2004), «Право обирати і бути обраними як форма участі громадян України в управлінні державними справами» (Спецвипуск. Т.1, 2005 р.); у Часопису Київського університету права «Поняття конституційного права громадян України брати участь в управлінні державними справами» (№ 2. - 2004 р.); у Науковому віснику Юридичної академії МВС України «Основні етапи становлення і розвитку права громадян України брати участь в управлінні державними справами» (№ 1. – 2005 р.). Окремі положення дисертаційного дослідження були викладені у вигляді статей в матеріалах трьох міжнародних наукових конференцій: «Право громадян України брати участь в управлінні державними справами» (Матеріали міжнародної науково-практичної конференції «Проблеми права на зламі тисячоліть». - Дніпропетровськ, ДНУ - 2001 р.), «Право громадян України брати участь в управлінні державними справами: міжнародно-правовий аспект» (Матеріали міжнародної наукової конференції «Україна в контексті процесів глобалізації: нові реалії та національна стратегія». - Дніпропетровськ, ДНУ, 2002 р.), «Державна служба як форма участі громадян в управлінні державними справами» (Матеріали міжнародної наукової конференції «Наука і освіта». - Дніпропетровськ, 2003 р.), а також у статтях «Роль органів внутрішніх справ у механізмі забезпечення права громадян України брати участь в референдумах і виборах» (Науковий вісник Дніпропетровського юридичного інституту МВС України. – № 2. – 2001 р.), «Громадянин в політичній системі України» (Вісник Дніпропетровського національного університету: Юридичні науки. – № 2. – 2004).
Структура дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, кожен з яких включає в себе по три підрозділи, висновків і списку використаних джерел (193 найменування). Загальний обсяг дисертації – 187 сторінок, у тому числі список використаних джерел нараховує 14 сторінок.
|
