|
Актуальність теми дослідження. Суттєві зміни, які відбуваються в економічній та соціальній сферах незалежної України на етапі сучасного розвитку в умовах переходу до ринкових відносин, викликають необхідність у використанні таких цивільно-правових інститутів, які б могли забезпечити захист майнових прав учасників цивільно-правових відносин від можливих її порушень.
Серед таких інститутів особливої уваги заслуговує інститут іпотеки, зокрема, інститут іпотеки підприємства як єдиного майнового комплексу. Іпотека, як і будь-який інший юридичний механізм забезпечення зобов’язань, може бути саме тим інструментом, у комплексі з іншими заходами, який допоможе сформувати надійні засоби правового регулювання та захисту інтересів учасників іпотечних правовідносин.
Правова природа іпотеки, її сутність, правовий режим майнового комплексу з його елементним складом потребують наукового дослідження. Ця необхідність зумовлена в першу чергу розвитком законодавства України в напрямку юридичної легалізації категорій “іпотека” та “майновий комплекс”, введенням в обіг нових понять і дефініцій, а також удосконаленням самої іпотеки майнового комплексу.
У сучасній юридичній науці рівень опрацювання проблем іпотеки майнового комплексу є недостатнім, що не відповідає важливості цього інституту для розвитку цивільного права. З цих проблем відсутні спеціальні комплексні дослідження, за винятком окремих статей, виступів на науково-практичних конференціях та праць, опублікованих до прийняття Закону України “Про іпотеку”.
Прогалини у дослідженні інституту іпотеки призвели до того, що багато проблемних питань залишаються невирішеними. Саме ці обставини визначають актуальність обраної теми дисертації і її науково-практичну важливість для розвитку галузі цивільного права.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане відповідно до плану науково-дослідних робіт кафедри цивільного права і процесу юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка у контексті наукової теми “Проблеми удосконалення цивільного законодавства в умовах інтеграції України в європейське співтовариство”, затвердженої наказом ректора Львівського національного університету імені Івана Франка від 1.07.2002 р. №11/74.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є аналіз цілісної моделі інституту іпотеки в Україні та обґрунтування теоретико-прикладних напрямків розвитку цього інституту в системі цивільного права України.
Досягнення поставленої мети з боку дисертанта конкретизувалося у наступних наукових завданнях:
· проаналізувати джерела іпотеки майнового комплексу, розглянути їх систему;
· з’ясувати правову природу іпотеки майнового комплексу та зробити порівняльний аналіз поняття цього інституту в зарубіжних країнах;
· сформулювати поняття іпотеки майнового комплексу, виокремити та охарактеризувати елементи єдиного майнового комплексу як об’єкта іпотеки;
· проаналізувати особливості звернення стягнення за вимогою іпотекодержателя на єдиний майновий комплекс.
Об’єктом дисертаційного дослідження є правові відносини, які виникають у процесі іпотеки єдиного майнового комплексу підприємства.
Предметом дисертаційного дослідження є джерела іпотеки майнового комплексу, її сутність та правова природа, суб’єкти та об’єкти іпотечних відносин, правовий режим іпотеки майнового комплексу, порядок та особливості звернення стягнення на майновий комплекс як об’єкт іпотеки.
Методологічна основа роботи. Методологічною основою дисертаційного дослідження є загальні закони та категорії діалектики, системний підхід до детермінування сутності іпотеки, зумовлений специфічним об’єктом дослідження і пов’язаний із застосуванням загальнонаукових методів. Використання порівняльно-правового та історичного методів дозволило авторові дослідити вітчизняне і зарубіжне законодавство в сфері регулювання іпотеки майнового комплексу, виокремити на різних історичних етапах особливості становлення цього інституту. За допомогою системно-функціонального методу аналізуються види іпотеки; формально-юридичного – з’ясовується зміст норм, які становлять правову основу регулювання іпотеки майнового комплексу; формально-логічного – встановлюється правова природа іпотеки. Дисертантом застосовувались також системний, статистичний та інші загальні та спеціальні наукові методи.
Теоретична основа дисертації. Теоретико-концептуальними засадами дисертаційного дослідження є наукові положення, що містяться у працях українських і зарубіжних вчених різних історичних періодів: Ч.Н.Азімова, В.А. Васильєвої, Д.Д.Вервіля, В.В.Вітрянського, В.Герхарда, О.В.Дзери, А.С.Довгерта, М.М.Дякович, О.А.Загорулько, А.С.Звоницького, Я.О.Йолкіна, Л.А.Кассо, А.І.Камінки, В.М.Коссака, М.С.Кузнєцової, В.В.Луця, О.Міллгарда, О.О.Отраднової, О.А.Підопригори, О.О.Підопригори, А.М.Поддєрьогіна, Ю.П.Пацурківського, І.І.Пучковської, В.А.Рахмиловича, В.В.Розенберга, Р.Саватьє, В.Сергєєва, І.В.Спасібо-Фатєєвої, Є.А.Флейшиц, Є.О.Харитонова, Х.Хармелинга, А.В.Черних, Я.М.Шевченко, Г.В.Шершеневича, та ін.
Емпіричною базою роботи є матеріали нотаріальної практики та рішення юрисдикційних органів.
Дисертаційне дослідження характеризується комплексним підходом до аналізу проблем правової природи іпотеки майнового комплексу, його особливостей як об’єкта іпотеки.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що вперше в науці цивільного права України на теоретичному рівні проаналізовано місце іпотеки майнового комплексу в цивільному праві, її сутність, особливості звернення стягнення на майнові комплекси окремих видів суб’єктів господарювання, порядок задоволення майнових претензій іпотекодержателя. Дисертація є комплексним дослідженням питань іпотеки підприємства як єдиного майнового комплексу, яке здійснене на основі чинного законодавства України.
Наукова новизна дослідження полягає в обґрунтуванні теоретичної позиції та формулюванні низки положень, більшість з яких вперше розглядаються і виносяться на захист:
- з’ясовано правову природу іпотеки майнового комплексу. Іпотека майнового комплексу визначається як речово-правовий спосіб забезпечення виконання зобов’язання, оскільки річ або інше майно, передане в іпотеку, в чиїй би власності воно не було, обтяжене іпотекою до припинення дії основного зобов’язання. В усіх випадках право іпотеки зберігає силу, так як воно полягає не в особливості іпотекодавця, а в заставленій речі. Юридично конструкція іпотеки сприяє регулюванню двох видів правовідносин:
· основного – між кредитором і боржником;
· похідного – між іпотекодержателем і іпотекодавцем;
- обґрунтовано пропозиції щодо вдосконалення законодавства про іпотеку, адже особливого значення набуває іпотека в умовах переходу до ринкової економіки. Наявність різних видів іпотеки і відносна відокремленість правових норм дає підставу виділити іпотеку майнового комплексу як окремий інститут цивільного права зі специфічною сферою застосування;
- проведено аналіз заставної у співвідношенні з іншими видами цінних паперів та розглянуто заставну як борговий цінний папір, який засвідчує безумовне право його власника на отримання від боржника виконання за основним зобов’язанням, за умови, якщо воно підлягає виконанню у грошовій формі. Заставна – самостійний юридичний документ з визначеними реквізитами і не є дублікатом іпотечного договору;
- визначено особливості іпотеки майнового комплексу, які полягають у специфічному об’єкті іпотечних правовідносин. Особливості самого об’єкта, який характеризується завершеністю циклу виробництва продукції (робіт, послуг), постійною і регулярною наявністю матеріальних і нематеріальних активів та інше, зумовлюють і особливості його іпотеки;
- з’ясовано зміст іпотеки майнового комплексу, що виражається у різноманітних ознаках, які характеризують її, та пропонується визначення поняття “іпотеки підприємства як майнового комплексу”;
- обґрунтовується міркування щодо доцільності розгляду майнового комплексу підприємства як об’єкта права власності та інших речових прав. В результаті аналізу цих проблем обґрунтовуються напрямки удосконалення іпотечних правовідносин в Україні;
- досліджена цивільно-правова характеристика і основні положення договору іпотеки майнового комплексу та обґрунтовано пропозиції щодо місця укладення договору, нотаріальне посвідчення якого проводиться за місцезнаходженням нерухомості, яка є предметом іпотеки, або за місцезнаходженням іпотекодержателя чи іпотекодавця – юридичної особи або місце проживання іпотекодавця – фізичної особи;
- розглянуто структуру іпотечних правовідносин, їх суб’єктно-об’єктний склад та особливості їх виникнення на підставі договору, закону або рішення суду. Закон не можна розглядати як безпосередню підставу виникнення іпотеки майнового комплексу. Необхідна наявність передбаченого законом юридичного факту або їх складу. Виникнення іпотеки майнового комплексу на підставі рішення суду не є характерною для нашої держави, і судова практика в цій сфері не є правостворюючою, а лише забезпечує регулювання іпотечних правовідносин;
- конкретизовано особливості звернення стягнення на майнові комплекси приватного підприємства, підприємства, що діє на основі колективної власності, комунального підприємства та державного підприємства;
- визначено обсяг майнових вимог іпотекодержателя на заставлений майновий комплекс та внесено пропозиції щодо вдосконалення чинного порядку звернення стягнення на майновий комплекс як предмет іпотеки, який сприятиме забезпеченню охорони порушених прав та інтересів іпотекодержателя і впорядкуванню іпотечних відносин.
Практичне значення результатів дослідження полягає у тому, що сформульовані в дисертації теоретичні положення, висновки та рекомендації можуть бути використані у науково-дослідницькій роботі для подальших теоретичних розробок проблем іпотеки майнового комплексу, для вдосконалення чинного законодавства про іпотеку. Результати дослідження поглиблять знання про інститут іпотеки, сприятимуть удосконаленню правозастосувальної практики діяльності судових органів. Положення дисертації можуть бути також використані в навчальному процесі при читанні лекцій і проведенні семінарських занять у рамках таких курсів, як “Цивільне право України”, спеціального курсу “Заставне право”.
Пропозиції щодо вдосконалення законодавства про іпотеку були направлені у Верховну Раду України.
Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною закінченою науковою працею. Сформульовано положення і наукові результати на базі самостійного комплексного дослідження іпотеки підприємства як єдиного майнового комплексу. На основі аналізу 204 наукових і нормативних джерел обґрунтовано пропозиції щодо вдосконалення законодавства про іпотеку підприємства як єдиного майнового комплексу.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації знайшли своє відображення у виступах на VІІІ регіональній науково-практичній конференції “Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні” (Львів, лютий 2002р.), Міжнародній науковій конференції студентів та аспірантів “Актуальні проблеми правознавства очима молодих вчених” (Хмельницький, квітень 2003р.), ІХ регіональній науково-практичній конференції “Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні” (Львів, лютий 2003р.), Міжнародній науковій конференції “Застосування норм міжнародного права у внутрішньому правопорядку України” (Дніпропетровськ, лютий 2003р.), Міжнародній науково-практичній конференції “Запорізькі правові читання” (Запоріжжя, червень-липень 2003р.), Міжрегіональній науково-практичній конференції “Становлення та розвиток корпоративного права в Україні” (Івано-Франківськ, вересень 2003р.), Міжнародній науковій конференції молодих вчених “Другі осінні юридичні читання” (Хмельницький, листопад 2003), Науковій конференції молодих учених та здобувачів “Нове законодавство України та питання його застосування” (Харків, грудень 2003р.), Х регіональній науково-практичній конференції “Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні” (Львів, лютий 2004р.), ХІ регіональній науково – практичній конференції “Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні” (Львів, лютий 2005р.), Науково-практичній конференції “Вдосконалення судочинства при здійсненні касаційної перевірки ухвал, рішень та постанов місцевих та апеляційних господарських судів щодо застосування податкового законодавства та державного регулювання господарських правовідносин” (Хмельницький, квітень 2005), Міжнародній науково-практичній конференції “Юридическая наука: проблемы и перспективы развития (региональный аспект)” (Великий Новгород, Росія, вересень 2005).
Публікації. Результати дисертаційного дослідження викладені автором у п’ятьох статтях, опублікованих у виданнях, що визнані ВАК України як фахові з юридичних наук, а також у восьми випусках матеріалів наукових конференцій.
Структура дисертації. Відповідно до мети та предмету дослідження дисертація складається із вступу, трьох розділів, шести підрозділів, висновків, списку використаних джерел, який налічує 204 найменування, та одного додатка. Загальний обсяг дисертації становить 200 сторінок, у тому числі основний текст – 181 сторінка.
| 
