|
Актуальність теми дослідження. Розвиток сучасної держави пов язується з необхідністю аналізу сучасного суспільства як певним чином організованої соціальної системи, що функціонує завдяки гармонічному розвитку різноманітних його сфер. Однак, будь-яке суспільство є високорозвинутою системою лише за умови ефективності і досконалості його матеріальної основи – економічної системи. Саме їй відводиться роль базису, від розвитку якого залежить не лише реальність демократії та формування громадянського суспільства і правової держави, а й реальність прав, свобод та інтересів кожного суб єкта суспільних відносин.
Економіка України переважну частину XX століття розвивалась як економічна система централізовано-плановового типу. Починаючи з 1990-х років вона трансформується в напрямі ринкової економіки змішаного типу. Історичний аспект трансформаційних змін від директивної економіки до змішаної, від абсолютної державної власності на засоби й знаряддя виробництва до приватної передбачає співіснування методів ринкового й державного регулювання в їх взаємодії. В умовах формування ринкової економіки кардинально змінюється роль держави в економічних відносинах. Сьогодні, коли відмирає всеосяжне централізоване планування, примусове встановлення господарських зв язків, роль держави зводиться до виконання таких функцій, як:
– здійснення законодавчого регулювання основ економічної, господарської діяльності;
– контроль за дотриманням встановлених законом правил економічної та господарської діяльності, захист відносин, що виникають у зв язку з цими правилами, та прав їх учасників;
– забезпечення соціальної спрямованості економіки.
Справді, ефективна реалізація економічної функції держави, її трансформація неможливі без наявності відповідних правових механізмів, за допомогою яких забезпечується дотримання встановлених державою „правил гри” всіма суб єктами суспільних відносин. У цих умовах саме держава бере на себе обов язки щодо переходу суспільства від одного стану до іншого. Цілком очевидно, що державно-правове регулювання ефективного функціонування економічної системи в умовах її трансформації в якісно новий етан передбачає посилення ролі держави в процесах, які відбуваються, з одночасним підвищенням рівня юридичної регламентації суспільних відносин. З огляду на це особливо важливою є роль Конституції, яка закріплює основи економічної системи країни, принципи організації та функціонування економічного механізму, і тим самим безпосередньо відображає інтереси різних суспільних класів, соціальних верств і груп, визначає їх роль, права та обов язки в системі суспільного виробництва.
Як відомо, рух до ринкової економіки вимагає від держави оволодіння новими підходами, методами та інструментами регулювання економіки, адже роль держави в період ринкової трансформації економіки – це роль своєрідного конструктора реформ, з одного боку, і роль керуючого ходом реформ – з іншого. Надзвичайно важливим є засвоєння уроків минулого і визнання того, що розвиток і реформування економічної функції держави є надзвичайно важливим кроком у розвитку держави.
Перехід до ринкової економіки супроводжується подальшим розвитком правових форм реалізації економічної функції держави. Підвищення ролі держави в її зворотному впливі на економіку супроводжується вдосконаленням в першу чергу правотворчої форми здійснення економічної функції, розширенням економічного законодавства, підвищенням ролі права в регулюванні ринкових економічних відносин. Засобом конкретизації економічного порядку є економічне законодавство.
Саме тому значної ролі набуває правотворча форма реалізації функцій держави в цілому та економічної функції зокрема. В сучасних умовах правотворча форма реалізації економічної функції спрямована на розробку загальних для всіх „правил економічної гри”, що особливо важливо для усунення в умовах правового вакууму, криміналізації економічного життя суспільства. Не будучи власне економічною функцією, ця форма, проте, має надзвичайно важливе значення для успішного розвитку саме економічної діяльності економічних суб єктів.
Шляхи розвитку економічної функції держави неодмінно повинні враховуватися і пристосовуватись до змін у світовій системі господарювання, що не в останню чергу зумовлені процесами його інтернаціоналізації та глобалізації виробництва, в основі яких лежить зростання прямих інвестицій транснаціональних компаній.
Все це ставить проблему щодо реального стану і перспектив інтеграції України у світову економічну систему. Ми маємо передусім визначити умови, які сприяють міжнародній конкурентоспроможності українського виробництва. Для забезпечення гармонізації національної та глобальної економіки держава вже тепер повинна розробити стратегію ефективного входження України у глобальний світ, яка має базуватися на поєднанні принципів відкритості економіки із захистом внутрішнього ринку, аналізі державних, регіональних та галузевих концепцій і програм соціально-економічного розвитку у поєднанні із загальною ситуацією на світовому ринку та перспективами інтеграції України у світову економіку. Ефективність економічних функцій держави залежить від сукупності факторів об єктивного і суб єктивного характеру. Основними серед них є рівень розвитку економічних відносин, що є основою ефективного функціонування держави; розвиток соціальної сфери суспільства; ступінь демократичності політичного життя суспільства. Важливого значення набувають рівень наукового обґрунтування законодавства, його відповідність об єктивним умовам життєдіяльності суспільства, рівень правового та економічного забезпечення суб єктивних інтересів. Суб єктивного значення має відповідність процесу регулювання суспільних відносин суб єктивним правам та інтересам, відповідність законодавства, що регламентує економічні відносини, правилам законодавчої техніки, його непротирічність. Важливого значення для створення обґрунтованих концепцій підвищення ефективності державно-правового регулювання економічних процесів має наукова розробка проблем економічних функцій держави.
Існуючі прогалини у наукових дослідженнях посилюють актуальність обраної теми, адже дослідження проблем впливу держави на сферу економічних відносин є потребою як наукової, так і практичної діяльності.
Значний внесок у дослідження співвідношення держави та економіки, визначення ролі економічних процесів у забезпеченні системності суспільства, дослідження меж впливу держави на економічні процеси та характеристику особливостей правового регулювання економічних відносин зробили праці відомих українських та російських вчених радянського періоду. Серед них: С.С.Алексєєв, М.Г.Александров, Л.І.Абалкін, В.К.Бабаєв, М.І.Байтін, С.М.Братусь, А.Б.Венгеров, О.В.Венедіктов, О.М.Вітченко, В.М.Горшеньов, Т.В.Кашанін, В.В.Лазарєв, О.В.Міцкевич, П.О.Недбайло, А.С.Піголкін, С.В.Полєніна, І.С.Самощенко, Р.О.Халфіна, Л.С.Явич та ін. Важливі аспекти аналізу проблем функцій держави взагалі та економічних зокрема були предметом дослідження сучасних вітчизняних вчених С.Д.Гусарєва, П.Б.Євграфова, А.П.Зайця, О.В.Зайчука, М.І.Козюбри, А.М.Колодія, О.Л.Копиленка, В.В.Копейчикова, О.Г.Мурашина, Н.М.Оніщенко, О.В.Петришина, П.М.Рабіновича, В.Ф.Погорілка, О.Ф.Скакун, Т.І.Тарахонич, О.Д.Тихомирова, І.Б.Усенка, Ю.С.Шемшученка, О.В.Шмоткіна та ін.
Незважаючи на значну кількість наукових робіт, проблема державно-правового впливу на сферу економічних відносин комплексному дослідженню у вітчизняній літературі не піддавалась. Саме тому існуючий стан розробки даної проблеми зумовлює нагальну потребу ґрунтовного аналізу економічних функцій сучасної держави на монографічному рівні.
Зв язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота пов язана з плановою тематикою науково-дослідної роботи відділу теорії держави і права Інституту держави і права ім.В.М.Корецького НАН України і є складовою частиною загальних тем: „Теоретико-правові проблеми законності” (номер державної реєстрації 0101U001010) та „Теоретико-методологічні проблеми розвитку правової системи України” (номер державної реєстрації 0102U001597).
Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є з ясування природи, змісту та сутності економічних функцій сучасної держави, визначення факторів, що зумовлюють форми та межі впливу держави на економічну систему суспільства та обґрунтування можливих шляхів удосконалення та підвищення ефективності економічних функцій Української держави.
Досягнення поставленої мети зумовлює зосередження уваги на виконанні наступних завдань:
визначити взаємодію категорій сутність, соціальне та функціональне призначення держави;
розмежувати категорії мета, завдання, фактична діяльність та напрямки діяльності;
обґрунтувати власне визначення термінів “функції держави” та „економічні функції держави”;
визначити ступінь, форму, рівень, зміст та способи державного регулювання економічними процесами; проаналізувати можливості держави у сфері охорони та гарантування економічних прав особи;
визначити ознаки та особливості економічної системи перехідного періоду та особливості державного регулювання в межах цієї системи;
визначити особливості організаційної і правової форм здійснення функцій держави у економічній сфері та методів державного впливу на сферу економічних відносин;
визначити зміст економічних функцій держави шляхом аналізу їх залежності від економічної системи та економічної політики; проаналізувати сутність та особливості економічної системи перехідного періоду;
визначити особливості державного впливу на економічні відносини в умовах переходу до ринкових відносин; форми реалізації економічних функцій держави та їх особливості;
встановити співвідношення категорій принцип правової форми реалізації економічних функцій держави та принцип правового регулювання ринкових відносин;
охарактеризувати систему принципів забезпечення економічних функцій держави;
визначити шляхи і тенденції розвитку економічних функцій Української держави;
дослідити критерії визначення ефективності економічних функцій сучасної держави.
Об єктом дослідження є функції держави як основний засіб визначення сутності та соціального призначення сучасної держави, її ролі і місця в суспільстві.
Предметом дослідження є економічні функції сучасної держави як один із важливих напрямків її впливу на суспільство.
Методи дослідження складає система загальнофілософських, загальнонаукових та спеціальнонаукових методів, що забезпечують об єктивний аналіз предмету дослідження. З урахуванням специфіки теми, мети і завдань дослідження автором застосовані наступні методи:
філософський метод матеріалістичної діалектики – забезпечив можливість визначити роль економічних відносин у процесі функціонування та розвитку суспільства і держави;
історико-правовий – надав можливість виокремити тенденції розвитку економічних функцій держави;
логічний метод – дозволив отримати знання про сутність, природу та зміст економічних функцій держави;
системно-структурний метод – сприяв визначенню місця економічних функцій в системі інших напрямів діяльності держави та її структуру;
функціональний метод надав можливість визначити закономірності державного впливу на сферу економічних відносин;
порівняльний метод – забезпечив характеристику спільних та відмінних рис як економічних та інших функцій держави, так і таких категорій, як функції та завдання держави;
антропологічний метод – сприяв визначенню ролі економічних функцій у забезпеченні, гарантуванні та охороні прав і свобод людини;
прогностичний метод – був застосований для визначення шляхів розвитку та вдосконалення економічних функцій Української держави.
Наукова новизна дисертації полягає у тому, що за характером, сутністю і змістом вона є однією з перших в Україні спроб комплексного дослідження функціонального призначення держави у сфері економічних відносин.
Наукову новизну становлять наступні висновки, положення та рекомендації, які визначають особистий внесок автора .у дослідження проблеми:
доведено, що значення проблем функціонального призначення держави зумовлюється необхідністю визначення сутності держави, її соціального призначення, закономірностей організації елементів держави як складної за будовою системи, зміни одних історичних типів держав іншими, можливостей держави як повноцінного та суверенного суб єкта міжнародних відносин;
дається власне визначення функцій держави як структурно та змістовно відокремлених напрямів діяльності держави, що обумовлені системою об єктивних факторів, мають нормативно-закріплений характер, є засобами реалізації завдань, відображають закономірності організації держави як складної соціальної системи, обумовлюють процес становлення, історичної зміни держав, відображають їх сутність та можливості як суб єкта міжнародних відносин;
проаналізовано два аспекти економічного напрямку діяльності держави у сфері забезпечення індивідуальних прав. Перший з них пов язаний із можливістю створення необхідних умов для реалізації економічних прав людини шляхом регулювання відносин власності, забезпечення економічних інтересів, гарантування економічних потреб, створення механізму реалізації прав та гарантування охорони і відновлення цих прав у економічній сфері. Інший напрямок діяльності держави пов язаний із створенням необхідної матеріальної основи для реалізації інших груп прав шляхом створення стабільної економічної системи, забезпечення мінімальних економічних можливостей та економічної основи суспільного розвитку;
визначено основні ознаки перехідної економіки, що виявляються у переважанні особливих перехідних економічних форм, які несуть поєднання старих і нових якостей, суперечать традиційним чинникам, виступають сигналом процесу відмирання попередньої системи; нестійкість, що свідчить про незворотній характер змін та витіснення новою системою; альтернативний характер розвитку, тобто багатоваріантність його результатів;
доведено, що особливості державного регулювання економічних процесів у межах перехідного суспільства полягають у визначенні перспектив економічного розвитку та пріоритетних напрямків економічних відносин, соціалізації економічних процесів, розвитку ринкових відносин, подоланні корупції та монополізму, забезпеченні та реалізації економічних прав особи та рівності існуючих форм власності, підтримці економічної конкуренції та створенні досконалого законодавства;
визначена роль договірно-заохочувального методу регулювання економічних відносин, змістом якого є нормативно-встановлене стимулювання діяльності суб єктів економічних відносин, що відповідає не лише правовим вимогам, а і вимогам встановленим за погодженням сторін на договірних засадах;
дається визначення економічних методів державного регулювання економічних відносин як способів реалізації публічних інтересів на началах рівності, майнової незалежності з метою узгодження волі суб єктів майнових відносин з урахуванням впливу об єктивних економічних законів;
проаналізована сутність та особливості економічної системи перехідного періоду, що характеризується переважанням перехідних економічних форм, нестійкістю економічних відносин, їх альтернативністю, особливим характером економічних протиріч, історичністю та інерційністю відтворення економіки, а також водночас інтенсивним розвитком нових економічних форм та відносин;
здійснено класифікацію економічних функцій Української держави на 5 основних груп: – забезпечення правової основи ефективного функціонування ринкової економіки; захист економічної конкурентності; коригування розподілу ресурсів; перерозподіл доходів та багатства; стабілізація економічних процесів та відносин;
виокремлені тенденції розвитку економічної функції Української держави, а саме: поступове відхилення від тоталітарного впливу на економічні процеси; оптимальне співвідношення державного регулювання та саморегулювання; централізації та децентралізації; вдосконалення форм опосередкованого впливу держави на економічні процеси; забезпечення та гарантування різноманітних форм власності; оптимальне поєднання адміністративних та економічних методів регулювання економіки; вдосконалення економічної політики держави;
визначена внутрішня структура системи економічних функцій держави, яку складають підфункції: – оподаткування, фінансів, валютного регулювання, митного регулювання, регулювання відносин власності та підприємництва;
визначені особливості організаційних форм реалізації економічних функцій держави та їх значення у досягненні завдань держави, а саме: визначення структури економічної системи (організаційно-структурна форма), забезпечення матеріальної основи діяльності суб єктів економічних відносин (організаційно-матеріальна), формування системи ідей та принципів, що забезпечують єдність економічної системи та її наукову основу (організаційно-ідеологічна);
дається визначення правових форм реалізації економічних функцій держави як певним чином організовану діяльність соціально уповноважених органів держави та посадових осіб по розробці нормативних документів, що забезпечують регулювання економічних відносин та вияв і закріплення економічних інтересів; по реалізації нормативних актів, врівноваженню економічних інтересів та економічних прав; по охороні та гарантуванню економічних відносин та прав, що здійснюються з метою створення необхідних умов для функціонування і розвитку економічної системи суспільства;
досліджені тенденції розвитку та підвищення ефективності економічних функцій держави, що виявляються у необхідності перегляду ролі планування економічних процесів та відносин, оптимальне визначення меж правового впливу на сферу економічних відносин, врахування та правове відображення особливостей перехідного характеру економічної системи, створення виваженої економіко-правової політики держави, що має соціальну спрямованість, підвищення якості, системності та ефективності законодавства у економічній сфері, чітке визначення та закріплення економічного статусу суб єктів економічних відносин, врівноваження економічних інтересів, наявність механізмів реалізації економічних прав суб єктів та ефективних заходів юридичної відповідальності.
Практичне значення одержаних результатів полягає у дослідженні сутності, природи, змісту економічних функцій держави, форм та напрямків їх здійснення.
Сформульовані в дисертації висновки та положення можуть бути використані у:
правотворчій діяльності з метою вдосконалення законодавчої бази державного впливу на економічні відносини;
правозастосовчій діяльності шляхом врахування досліджених у роботі форм, методів та ефективності економічних функцій сучасної держави;
науковій діяльності з метою подальшої розробки проблем співвідношення держави, права та економічних відносин, функціонального призначення держави та її ролі у забезпеченні суспільного порядку;
навчальній роботі в процесі читання лекцій, проведення аудиторних занять та самостійної роботи з теорії держави та права, а також спеціалізованих дисциплін загальнотеоретичного циклу;
в процесі підготовки підручників, навчальних посібників та методичних рекомендацій.
Особистий внесок дисертанта. Дисертаційне дослідження виконане автором особисто. Аргументовані в роботі теоретичні положення та висновки ґрунтуються на дослідженнях автора, аналізі наукових та нормативних джерел, на які зроблено посилання, та узагальненні практики функціональної діяльності сучасної держави. Наукових публікацій у співавторстві немає.
Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації обговорювалися у відділі теорії держави і права Інституту держави і права ім.В.М.Корецького НАН України та кафедри теорії держави і права Київського університету права НАН України.
Окремі результати дисертації оприлюднені у доповідях на міжнародних і всеукраїнських конференціях, зокрема: „Юридичні читання молодих вчених” (м. Київ, 23-24 квітня 2004р.; тези опубліковані); „Законодавство України: проблеми та перспективи розвитку”. Вип.4 (м. Косів, 25-30 січня 2003р.; тези опубліковані); „Законодавство України: проблеми та перспективи розвитку”. Вип.5,6 (м. Косів, 2004, 2005р.; тези опубліковані); „Юридичні читання молодих вчених” (м. Київ, 2005р.; тези опубліковані).
Крім того, основні результати і висновки, сформульовані в дисертаційному дослідженні, автором викладені у чотирьох наукових статтях, опублікованих у фахових виданнях, перелік яких затверджений ВАК України.
Структура дисертації зумовлена метою і завданнями дослідження. Дисертація складається із вступу, двох розділів, що мають шість підрозділів, висновків та списку використаних джерел. Загальний обсяг роботи становить 209 сторінок, з них 15 сторінок використаних джерел із 175 найменувань.
| 
