Актуальність дослідження. Друга половина ХХ століття ( і, очевидно, ця тенденція домінуватиме у віці XXI) характеризується, зокрема, відродженням націоналізму на принципово новому рівні його розвитку – з одного боку, і все більшим прагненням до уніфікації та глобалізації не тільки економіки, але і культурного простору, типу державного устрою, навіть психологічного складу найрізніших націй, етносів, народів. Філософ вбачатиме тут діалектичний парадокс, що маніфестує в собі ще один етап становлення нового типу достовірно планетарної цивілізації. Етнопсихолог, без сумніву, знайде величезне поле для актуальних досліджень. Саме в останні десятиріччя, коли етноси і культури з особливою інтенсивністю взаємодіють одне з одним, запозичають значущі елементи, зазнають масштабних модифікацій і навіть трансформацій, неминуче повинні загостритися етнопсихологічні проблеми особистості, що шукає для себе нове місце в етнокультурному цивілізованому світі, який змінився. Найбільш явно тут проступають дві протилежні і багато в чому екстремістські ідеї – прагнення до консервації і самоізоляції (що часто поєднуються з відвертою ксенофобією, агресивністю і насильством, чому яскраве свідчення – розквіт націоналістичного і релігійно-націоналістичного тероризму) і прагнення до асиміляції, втрати національної самоідентичності, своєрідне "забуття" в космополітизмі "глобального" світу. Те і інше, з нашої точки зору є порушенням нормальної соціально-психологічної адаптації людини в світі, який змінюється й неперервно ускладнюється. Це робить очевидною актуальність проведеного дисертаційного дослідження. Оскільки етнозумовлені депресії, насамперед, пов'язані з міграцією етносів і облаштуванням їх на нових територіях, особливо актуальною стає тема дослідження етнозумовлених депресій та їхнього впливу на соціально-психологічну адаптацію особистості. Загальноцивілізаційні процеси останніх десятиріч, як відомо, супроводяться особливо інтенсивними міграціями. Психологічні страждання, пов'язані з різкою зміною етнокультурного (а нерідко і мовного) середовища, не можуть не викликати серйозної стурбованості етнопсихолога. І насамперед актуальною стає проблема психологічної адаптації мігранта. Проблема втрати або часткової дезактуалізації етнічної (національної) самосвідомості (а вона неминуче має місце навіть в соціально благополучних регіонах) далеко не у всіх переселенців протікає безболісно. Часто ми стикаємося тут зі зниженням соціальної активності, зростанням апатії, часом виникає прагнення до групової ізоляції за етнічною ознакою, комунікація утруднена, ціннісні орієнтації можуть зазнавати хаотичних і навіть деструктивних для соціуму метаморфоз, внаслідок чого етнічно дезадаптована особистість стає по суті маргінальною і вимагає психотерапевтичної допомоги. Неминуче в умовах міграції руйнування етнічних (національних) стереотипів, необхідність їх вуалювати або коректувати в процесі комунікації з особами домінуючого в даному регіоні етносу, як правило, веде до ускладнення об’єктивізації етнічної специфіки. Таким чином, сказане зумовлює необхідність наукового аналізу даної проблеми та актуальність обраної нами теми дисертаційного дослідження: "Вплив етногенних депресій на соціально-психологічну адаптацію німців-переселенців в Україні". Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота здійснювалася у рамках держбюджетної теми №757 від 01.01.1997р. Міністерства освіти та науки України “Роль психологічної освіти у становленні та розвитку української ідеї у свідомості національних меншин України”. Тема дисертації затверджена Вченою радою Інституту математики, економіки та механіки Одеського національного університету ім.. І.І. Мечникова 12 грудня 1998 року, протокол №2 й узгоджена рішенням бюро Ради з координації наукових досліджень АПН України від 29.04.2002р., протокол №4. Об'єкт дослідження – етнопсихологічні та соціально-психологічні аспекти особистості характерні для німців-переселенців в Україні. Предметом дослідження є чинники формування у мігрантів етнозумовлених депресій, етнопсихологічні механізми вияву депресивних симптомів. Мета дослідження полягає у вивченні сучасного стану самосвідомості й особистісних особливостей німців-переселенців на території незалежної України з етнопсихологічної точки зору, зокрема рівня соціально-психологічної адаптованості мігрантів і рівня їх схильності до етногенних депресій в зв'язку з перебуванням в чужому етнічному середовищі. Авторська гіпотеза містить наступні тези: 1. Етнозумовлені депресії є одним з важливих чинників утрудненої соціально-психологічної адаптації сучасних мігрантів (зокрема, німців-переселенців в Україні) спричиняючи в них прагнення до самоізоляції, підвищену тривожність, апатію, зниження вольової сфери особистості. 2. Одним з провідних чинників етнозумовлених депресій у старшого і зрілого покоління є негативний історичний досвід, що закріпляється економічними труднощами і неувагою до їхніх проблем з боку домінуючого в даному регіоні етноса. 3. Одним з провідних чинників етнозумовлених депресій у молодого покоління є відсутність почуття історичної перспективи для себе і своїх дітей на території незалежної України. Незважаючи на те, що їхня етнічна самоідентичність значною мірою розмита, вони прагнуть емігрувати в економічно більш благополучні країни, і насамперед в Німеччину, вважаючи її своєю "історичною батьківщиною". 4. Пом'якшення етнозумовлених депресивних симптомів може поліпшити соціально-психологічний клімат, сприяючи вирішенню комунікацйних проблем німців-переселенців, іх активному включенню до соціально-економічного життя . Відповідно до мети та гіпотези було поставлено такі завдання дослідження: 1. Різнобічне етнопсихологічне дослідження сучасного стану самосвідомості й особистісних особливостей німців-переселенців. 2. Вивчення рівня соціально-психологічної адаптації, типової для німців-мігрантів, що компактно населяють Одеську область. 3. Дослідження даного контингенту з використанням психодіагностичних методик, що дозволяють виявити депресивні елементи їх поведінки. 4. Вивчення вікової динаміки депресивних виявів і виявлення тенденцій розвитку етнічної самосвідомості німців-переселенців. Методологічною основою дослідження виступили: принципи детермінізму, єдності психіки і діяльності, системно-структурний принцип розвитку психіки, загальнопсихологічна теорія діяльності (О.М. Леонтьєв, С.Л. Рубинштейн, Л.С. Виготський, П.Р. Чамата, С.Д. Максименко, М.Й. Боришевский, А.А. Налчаджян та ін.), фундаментальні принципи етнопсихологічного дослідження, що забезпечують достовірність результатів і адекватність інтерпретацій. . Крім того, в даній роботі ми багато в чому спиралися на етнофункціональний підхід, розроблений О.В. Сухарєвим і його колегами. Зокрема, ними було запропоновано таке ключове поняття для нашого дослідження, як етнозумовлена депресія. Для вирішення вказаних вище завдань та перевірки гіпотези було розроблено програму дослідження, реалізація якої передбачала застосування комплексу методів: теоретичні методи – аналіз і вивчення літературно-історичних джерел, досліджень з етнічної та соціальної психології, історико-генетичний метод при вивченні теоретичних основ проблеми, методи теоретичного моделювання і системного аналізу і синтезу; емпіричні методи – анкетування, бесіда, контент-аналіз, методика ціннісних орієнтацій (М.Рокич), етнопсихологічний опитувальник (авторська модифікація), особистісна шкала вияву тривоги (Дж. Тейлор), тест Кеттела (16 PF-опитувальник), методи математичної статистики. Був використаний комплекс психодіагностичних методик для дослідження різних властивостей особистості. Респондентами були члени виробничих (в більшості своїй – сільськогосподарських) колективів, фермери, співробітники фірм і компаній. Дослідження проводилися протягом 1998-2001 рр. і охопили понад 600 чоловік. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що уперше було досліджено й проаналізовано з позицій етнофункціонального підходу загальний стан етнічної самосвідомості німців-переселенців в незалежній Україні, емпірично виявлено психологічні чинники, що впливають на формування, зміцнення і розвиток депресивних виявів у психіці респондентів, показано етнопсихологічні особливості мігрантів з урахуванням їх специфічного історичного досвіду і сьогоднішніх реалій соціально-економічного життя України. Розроблено методи діагностики, профілактики і психотерапій етнозумовлених депресій в даній етнопсихологічній обстановці. Дисертантом і співавторами була запропонована і випробувана на значному контингенті оригінальна методика діагностування, профілактики і психотерапій етнозумовлених депресій (патенти України). Теоретичне значення дослідження полягає у виявленні і визначенні тих чинників, що найбільшою мірою формують схильність сьогоднішніх німців-переселенців до соціально-психологічної дезадаптації і формування етнозумовлених депресій. Визначено значущість історичного й соціально-економічного аспектів у створенні депрессогенної ситуації серед мігрантів. Описано провідні тенденції у детермінації етнічної ідентичності в контингенту, що обстежується. Практичне значення роботи полягає у створенні можливості розроблення психологічно обгрунтованих методик своєчасної діагностики етнозумовлених депресій в середовищі мігрантів і психотерапевтичної допомоги погано адаптованим переселенцям. Особливого значення набуває те, що пропонована психотерапевтична допомога не призводить до прискореної асиміляції разом з втратою етнічної ідентичності, а дозволяє зберегти національно-психологічну самобутність і налагодити кооперативні відносини з українським населенням. Вірогідність та надійність отриманих результатів забезпечувалася методологічним обгрунтуванням основних положень дослідження, використанням взаємодоповнювальних методів, адекватних його об'єкту, предмету, меті і задачам, а також кількісною обробкою і якісною інтерпретацією даних, отриманих в ході експериментального дослідження. На захист виносяться наступні положення: 1. Етнічні процеси, що активно відбуваються протягом останнього десятиріччя в незалежній Україні, вимагають пильнішої уваги етнопсихологів до національних меншин і психологічної підтримки, яка б сприяла розвиткові всіх національних культур, представлених в Україні. 2. Тиск на етнічну самосвідомість німців-переселенців зумовлений, насамперед, історичними причинами(період репресій, національного безправ'я, прихованої ксенофобії з боку російського населення колишнього Радянського Союзу), а також дискомфортним відчуттям “втрати історичної батьківщини”.Сучасні внутрішні соціально-психологічні чинники в цій ситуації відіграють незначну роль. 3. Вищеперелічені чинники нерідко виявляються вирішальними в генезі етнозумовлених депресій, які виявляють себе з різною мірою інтенсивності і симптоматично різноманітно, однак в будь-якому випадку приводять до відчутного погіршення якості соціально-психологічної адаптації німців-переселенців на території незалежної України. 4. Етнозумовлені депресії нерідко супроводжуються деструктивними спотвореннями ціннісних орієнтацій, загальним зниженням мотиваційного, вольового і емоційного фону. Апробація результатів дослідження. Основні результати дослідження доповідались на Костюковських читаннях “Психологія на перетині тисячеліть” (Київ, 1998 р.), науково-практичних конференціях: “Конституційні права національних меншин і положення Європейської конвенції про захист прав і основних свобод людини, Рамкової конвенції про захист національних меншин: шляхи реалізації” (Одеса, 2000 р.), “Мова та національна свідомість” (Одеса, 2001 р.), 57-ї наукової конференції Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова. (Одеса, 2002 р.), 6-тих Міжнародних психологічних читаннях “Психологія у сучасному вимірі: теорія та практика” (Харків, 2002 р.), Всеукраїнських семинарах керівників центрів німецької культури (Одеса, 1999 р., Чернівці 2000 р.), а також на засіданнях кафедри загальної та соціальної психології Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова (Одеса, 1998-2000 рр.) Публікації. Зміст та результати дослідження відображено у 4 публікаціях у фахових виданнях, затвердженних ВАК України та 3 патентах України.
| 
Вы находитесь:
