Электронная библиотека Веда
Цели библиотеки
Скачать бесплатно
Доставка литературы
Доставка диссертаций
Размещение литературы
Контактные данные
Я ищу:
Библиотечный каталог российских и украинских диссертаций

Вы находитесь:
Дисертаційні роботи України
Ветеринарні науки
Епізоотологія та інфекційні хвороби

Диссертационная работа:

Довгань Валерій Іванович. Лептоспіроз тварин в Одеській області (етіологічна структура, особливості епізоотичного процесу та клінічного прояву): дисертація канд. вет. наук: 16.00.08 / Одеський держ. аграрний ун-т. - О., 2003.

смотреть введение
Введение к работе:

Актуальність теми. Лептоспіроз (іктерогемоглобінурія, інфекційна жовтяниця) – інфекційне природно-вогнищеве зооантропонозне захворювання тварин і людини, яке характеризується короткочасною гарячкою, явищами анемії, жовтяничним забарвленням, некрозами слизових оболонок і шкіри, кривавою сечею, атонією шлунково-кишкового тракту і схудненням, абортами й народженням нежиттєздатного приплоду.

Збудник хвороби – лептоспіри, які відносяться до порядку Spirochaetalis. В 1983 р. Міжнародний підкомітет з таксономії лептоспір і спірохет виділив лептоспіри в самостійну родину Leptospiraceae, до якої входить рід Leptospira, що об’єднує два види: L. interrоgans (патогенні лептоспіри) і L. biflexa (лептоспіри сапрофіти). Згідно останніх повідомлень вид патогенних лептоспір нараховує 224 серовари, які за ступенем спорідненості об’єднані в 26 серологічних груп (Бусол В.О. і співавт., 2000).

Лептоспіроз відносять до найбільш поширених природно-вогнищевих захворювань. Хворобу діагностовано на всіх континентах і в багатьох країнах. Аналіз даних МЕБ показує, що на кінець 2000 р. із 130 країн світу, які офіційно дали звіти про епізоотичну ситуацію відносно лептоспірозу, було: 56 країн неблагополучних щодо цієї інфекції; 9 країн, де хворобу реєструють на обмежених територіях; 19 країн, де інфекцію виявляли лише серологічними методами; 35 країн, в яких дану хворобу протягом аналізованого періоду не реєстрували; 11 країн не дали достовірної інформації щодо їх епізоотичного статусу відносно лептоспірозу протягом поточного року. Росія й Україна перебувають у групі країн з найскладнішою епізоотичною ситуацією. Матеріали ретроспективного аналізу статистичних даних Держдепартаменту ветеринарної медицини за 1994-2001 рр., а також дані, опубліковані в різних виданнях, засвідчують, що лептоспіроз в Україні має значне поширення і тенденцію до загострення ситуації. Кількість серопозитивних тварин від досліджених у 2001 р. порівняно з 1990 р. збільшилась більш ніж утричі, зросла і кількість випадків безсимптомного перебігу захворювання. Найбільше неблагополучних пунктів і хворих у період з 1994 по 2001 рік зареєстровано в Харківській, Донецькій, Дніпропетровській, Житомирській та Одеській областях (Бусол В.О. і співавт., 2000).

На даний час вивчені основні властивості лептоспір, етіологічна структура лептоспірозу людей, сільськогосподарських тварин і гризунів, розкриті найважливіші питання епідеміології і епізоотології захворювання (Любашенко С.Я. і співавт., 1974; Терских В.И., 1945; Чернуха Ю.Г. і співавт., 1971; Черкасский Б.Л . і співавт., 1976; Сосов Р.Ф. і співавт.,1976; Малахов Ю.А. і співавт.,2000; Урбан В.П. і співавт.,1976).

Чисельними дослідженнями встановлено, що в різних природно-географічних зонах у сільськогосподарських тварин спостерігається різна етіологічна структура, має свої особливості епізоотичний процес цієї хвороби, тому без знання конкретних місцевих умов неможливо ефективно проводити протилептоспірозні заходи.

На півдні України, в тому числі в Одеській області, лептоспіроз тварин різних видів реєструється досить часто. Однак, етіологічна структура збудників, особливості перебігу і клінічного прояву хвороби, особливості епізоотичного процесу при лептоспірозі в цьому регіоні України ніким не вивчались, в зв’язку з чим відсутня науково обґрунтована система протилептоспірозних заходів.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація є розділом теми науково-дослідної роботи кафедри епізоотології та паразитології Одеського державного аграрного університету “Крайова епізоотологія найбільш поширених інфекційних захворювань тварин та птиці півдня України (номер державної реєстрації 0101U 001736).

Мета і задачі досліджень. Вивчити розповсюдження, етіологічну структуру, особливості епізоотичного процесу, перебігу і клінічного прояву лептоспірозу тварин в Одеській області та вдосконалити існуючі протилептоспірозні заходи.

Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити такі задачі:

вивчити епізоотичну ситуацію щодо захворювання тварин на лептоспіроз в Одеській області за 1995-2002 роки;

вивчити особливості перебігу та клінічного прояву лептоспірозу у великої рогатої худоби, свиней, коней і собак;

встановити етіологічну структуру лептоспірозу у тварин різних видів;

вивчити особливості епізоотичного процесу при лептоспірозі тварин в Одеській області;

удосконалити систему протилептоспірозних заходів з урахуванням етіологічної структури збудників і особливостей епізоотичного процесу в Одеській області.

Об’єкт дослідження – велика рогата худоба, свині, коні, собаки, домові миші, лісові миші, миші – полівки, сірі щурі.

Предмет дослідження – сироватки крові і кров великої рогатої худоби, свиней, коней, собак, домових мишей, лісових мишей, мишей полівок, сірих щурів; результати серологічних досліджень сироваток крові тварин на лептоспіроз; статистичні дані Управління ветеринарної медицини Державного департаменту ветеринарної медицини Мінагрополітики України в Одеській області; результати гематологічних і біохімічних досліджень крові корів; епізоотичний процес при лептоспірозі.

Методи досліджень - комплексний епізоотологічний (епізоотологічне обстеження господарств і спостереження за ними; порівняльно-історичний і порівняльно-географічний опис епізоотичного процесу; статистичне дослідження і епізоотологічний аналіз), клінічний, серологічний, гематологічний, біохімічний.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше в Одеській області вивчено: епізоотичну ситуацію щодо захворювання тварин на лептоспіроз великої рогатої худоби, свиней, коней і собак; етіологічну структуру лептоспірозу тварин; особливості клінічного прояву хвороби у тварин різних видів; особливості епізоотичного процесу, виявлено резервуари збудників лептоспірозу.

Практичне значення одержаних результатів. Результати проведених досліджень покладені в основу “Рекомендацій з профілактики лептоспірозу тварин в Одеській області” (затверджені Управлінням ветеринарної медицини Державного департаменту ветеринарної медицини Мінагрополітики України в Одеській області). На підставі вивчення етіологічної структури лептоспірозу в Одеській області науково обґрунтована тактика використання протилептоспірозних вакцин.

Матеріали дисертації, викладені в наукових статтях, використовуються викладачами каф. епізоотології та паразитології і мікробіології та вірусології на лекціях і лабораторно-практичних заняттях в Одеському державному аграрному університеті.

Особистий внесок здобувача. Здобувач особисто обґрунтував тему дисертаційної роботи, опрацював джерела літератури за темою дисертації, розробив методичні підходи до вирішення поставлених завдань, виконав весь обсяг експериментальних робіт, проаналізував отримані результати, дав їх наукову інтерпретацію, написав дисертацію.

Серологічні дослідження сироваток крові різних видів тварин на лептоспіроз проведені дисертантом на базі Одеської обласної державної лабораторії ветеринарної медицини (директор – лікар ветеринарної медицини Носуленко О.С.) спільно з ветеринарним лікарем - лептоспірологом Фоміною Л.І.

Вивчення резервуарів збудників лептоспірозу на території Одеської області проведено спільно з завідувачем відділу особливо небезпечних інфекцій Одеської обласної СЕС І. Фучижі.

Апробація, результатів дисертації. Основні результати дисертаційної роботи доповідались та обговорювались на наукових конференціях професорсько-викладацького складу, наукових співробітників і аспірантів Одеського державного аграрного університету в 1997, 1998, 1999, 2001, 2002, 2003 роках.

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано шість наукових статей у фахових виданнях, а саме: три статті в журналі “Ветеринарна медицина України” і три статті – у збірнику наукових праць “Аграрний вісник Причорномор’я” Одеського державного аграрного університету та “Рекомендації з профілактики лептоспірозу тварин в Одеській області”

Подобные работы
Довгаль Олександр Володимирович
Особливості розвитку епізоотичного процесу та оздоровлення неблагополучних щодо лейкозу великої рогатої худоби господарств з використанням імуноферментного методу діагностики
Іовенко Артем Володимирович
Особливості епізоотичного процесу сибірки у південному регіоні України
Пероцька Людмила Вадимівна
Особливості перебігу епізоотичного процесу тварин у південному регіоні України.
Тирсін Роман Володимирович
Особливості перебігу інфекційного процесу при лейкозі великої рогатої худоби під впливом деяких біотичних факторів
Журенко Олена Василівна
Клінічні прояви та морфо-функціональні зміни в організмі тварин при моделюванні сетаріозу
Дворська Юлія Євгенівна
Вплив сорбентів на прояви аурофузарино- та Т-2 токсикозу у перепелів
Костишин Євгеній Євстахович
Особливості морфологічної структури і трофічної функції плаценти корів та розвитку плода
Бінкевич Володимир Ярославович
Вплив марганцю і кобальту та їх хелатів на фізіологічні процеси, продуктивність та м"ясні якості курчат- бройлерів
Клестова Зінаїда Сергіївна
Теоретичне та експериментальне обгрунтування контролю геному клітин при вірусних інфекціях тварин та в процесі розробки засобів їх специфічної профілактики
Поляковський Василь Михайлович
Вміст аліфатичних амінів у кормах та їх вплив на метаболічні процеси і резистентність лактуючих корів

© Научная электронная библиотека «Веда», 2003-2013.
info@lib.ua-ru.net