Электронная библиотека Веда
Цели библиотеки
Скачать бесплатно
Доставка литературы
Доставка диссертаций
Размещение литературы
Контактные данные
Я ищу:
Библиотечный каталог российских и украинских диссертаций

Вы находитесь:
Дисертаційні роботи України
Медичні науки
Оториноларингологія

Диссертационная работа:

839. Шевчук Юрій Вікторович. Хронічний тонзиліт (питання патогенезу та лікування): дис... канд. мед. наук: 14.01.19 / АМН України; Інститут отоларингології ім. О.С.Коломійченка. - К., 2004.

смотреть введение
Введение к работе:

Актуальність теми дослідження.

До питань діагностики і хірургічного лікування невриноми VIII нерва у отіатрів зберігається інтерес і в даний час, незважаючи на сторічний досвід вивчення даної проблеми. Це обумовлено розвитком новітніх технологій в діагностиці, що дозволило, в свою чергу, виявляти більшу кількість хворих з невриномою слухового нерва, хоча рівень діагностики на ранній отіатричній стадії розвитку захворювання продовжує залишатись досить низьким (Э.И.Злотник и соавт., 1970; А.Н.Коновалов и соавт., 1982.; Г.С.Тиглиев и соавт., 1984; В.А.Хилько и соавт., 1982; А.А.Горохов и соавт., 1989; У.Б.Махмудов, 1983).

Серед сучасних методів діагностики найбільш інформативним є магнітно-резонансна томографія, яка дозволяє виявити пухлину на ранній стадії захворювання, коли неврологічна симптоматика ще відсутня (Д.І. Заболотний і співавт., 2000, 2001; О.М. Борисенко і співавт., 2002). Проте на сьогоднішній день немає чіткого алгоритму діагностики, який би допоміг запідозрити початковий розвиток невриноми на отіатричній стадії і вирішити питання про доцільність направлення пацієнта на МРТ, враховуючи, що проведення магнітно-резонансної томографії неможливо виконати всім хворим з сенсоневральною приглухуватістю.

Незважаючи на різноманіття хірургічних доступів для видалення акустичної невриноми, на сьогоднішній день питання оптимального доступу при пухлинах різних розмірів залишається дискусійним (А.П.Ромаданов і співавт., 1970;, А.Ф.Смеянович, 1981; И.А.Никитин и соавт., 1986; R.K.Jackler, et al., 1995., W.B.Cormley, et al., 1997). Крім того, при малих розмірах новоутворення метою хірургічного втручання є не тільки збереження життя хворого, але й найменш травматичне видалення пухлини, тобто можливість збереження слуху і функції лицьового нерва на стороні ураження (Ю.О.Сушко і співавт., 2001; А.Н.Коновалов и соавт., 1982; W.B.Cormley et al., 1997; V. Colletti, et al., 1999).

Важливою проблемою в хірургії невриноми слухового нерва є післяопераційні ускладнення, а саме лікворея після транслабіринтного видалення пухлини. Традиційний метод профілактики ліквореї - люмбальний дренаж, має ряд істотних недоліків і потребує пошуку більш ефективних методик.

Рідко враховуються індивідуальні особливості будови черепа хворого і, зокрема, кісткових структур, утворюючих межі операційної рани. Роботи, що аналізують ці особливості, досить малочислені (А.А.Горохов и соавт., 1977; 1989). Саме тому дослідження розміщення анатомічних утворень скроневої кістки відносно внутрішнього слухового проходу представляють науковий і практичний інтерес.

Таким чином, незважаючи на величезний досвід, накопичений вітчизняними і зарубіжними хірургами, деякі питання діагностики неврином VIII нерва, хірургічної тактики і профілактики післяопераційних ускладнень залишаються невирішеними і потребують подальшої розробки.

Зв'язок роботи з основними планами наукових робіт Дніпропетровської медичної академії.

Тема дисертації є фрагментом комплексної наукової теми кафедри оториноларингології „Розробка нових медичних технологій в діагностиці, лікуванні і профілактиці патології верхніх дихальних шляхів і органа слуху”, (державний реєстраційний номер 0199V003630).

Мета і задачі дослідження.

Підвищення ефективності діагностики та хірургічного лікування хворих невриномою слухового нерва на основі вивчення топографічної анатомії скроневої кістки стосовно транслабіринтного та ретросигмоїдного доступу, а також аналізу електрофізіологічних і електроакустичних показників.

Для досягнення поставленої мети сформульовані наступні задачі:

  1. Вивчити поширеність невриноми слухового нерва у хворих з прогресуючою односторонньою сенсоневральною приглухуватістю.

  2. Визначити достовірність електрофізіологічних та електроакустичних методів дослідження та об'єктивні критерії КСВП при діагностиці невриноми слухового нерва на ранній стадії розвитку і показання до МРТ.

  3. Удосконалити транслабіринтний спосіб хірургічного лікування невриноми VIIІ н. для профілактики післяопераційних ускладнень.

  4. Вивчити особливості топографічної анатомії скроневої кістки стосовно транслабіринтного і ретросигмоїдного доступів.

  5. Провести порівняльну оцінку результатів різних способів хірургічного втручання при видаленні невриноми слухового нерва і визначити показання до транслабіринтного і ретросигмоїдного доступів.

Наукова новизна отриманих результатів.

Вперше вивчені топографо-анатомічні характеристики піраміди скроневої кістки і прилеглих до неї структур, врахування яких допомагає уникнути пошкодження важливих анатомічних утворень при виконанні транслабіринтного і ретросигмоїдного доступів і забезпечити максимальний доступ до пухлини. Визначені анатомічні орієнтири, які дозволяють дренувати післяопераційну порожнину у області внутрішнього слухового проходу найбезпечніші для оточуючих анатомічних утворень.

Вдосконалено транслабіринтний спосіб видалення невриноми слухового нерва, що дозволило зменшити кількість ускладнень в ранньому післяопераційному періоді.

Показано, що транслабіринтний доступ до мостомозочкового кута при великих (>2,5 см) невриномах слухового нерва дозволяє зменшити травмування лицьового нерва на 25,3%, розвиток мозочкової атаксії на 34,3% в порівнянні з ретросигмоїним.

Встановлено, що найбільш ефективними дослідженнями для ранньої діагностики невриноми VIII нерва серед електрофізіологічних та електроакустичних методів є комбінація реєстрації КСВП, акустичного рефлексу внутрішньовушних м'язів і калоричної проби.

Визначені об’єктивні електрофізіологічні показники, зокрема, величини латентностей III (3,89±0,03мс) і V (5,87±0,06мс) хвиль КСВП, які можуть бути використаніи для ранньої діагностики невриноми слухового нерва.

Вивчена поширеність невриноми слухового нерва серед хворих з прогресуючою односторонньою сенсоневральною приглухуватістю, яка склала 69 (21,6%) випадків на 320 обстежених пацієнтів.

Наукова новизна роботи підтверджена деклараційним патентом України.

Практичне значення отриманих результатів.

Застосування комплексу найбільш чутливих методів діагностики, таких як дослідження акустичного рефлексу внутрішньовушних м’язів, КСВП, калоричної проби, дозволяє збільшити кількість виявлених неврином слухового нерва на ранніх стадіях захворювання. Застосування вдосконаленого транслабіринтного доступу дає можливість зменшити кількість ускладнень у ранньому післяопераційному періоді після видалення невриноми слухового нерва. Одержані дані про топографо-анатомічні характеристики піраміди скроневої кістки і прилеглих до неї структур допомагають хірургу уникнути пошкодження важливих анатомічних утворень при виконанні операції траслабіринтним і ретросигмоїдним доступами і забезпечити максимальний доступ до пухлини. Розроблено і впроваджено в отоларингологічну практику алгоритм обстеження хворих з сенсоневральною односторонньою приглухуватістю, який дозволяє з великою вірогідністю запідозрити невриному слухового нерва та направити хворого на МРТ.

Особиста участь автора.

В процесі виконання роботи автор самостійно відібрав і проаналізував літературні дані, сформулював і запропонував мету роботи і її завдання. Автор визначив найбільш інформативні електрофізіологічні та електроакустичні методи обстеження для виявлення невриноми слухового нерва і обґрунтував необхідність їх застосування. Самостійно виконав 29 хірургічних втручань при невриномі VIII нерва, удосконалив транслабіринтний доступ до мостомозочкового кута для видалення невриноми слухового нерва, який дозволив зменшити кількість ускладнень в ранньому післяопераційному періоді. Зібрав і проаналізував фактичний матеріал, сформулював основні положення і висновки роботи.

Апробація результатів дисертації.

Основні положення дисертації оприлюднені на засіданні товариств оториноларингологів м. Дніпропетровська і Дніпропетровської області (1999, 2002, 2003), на II з’їзді нейрохірургів України (Одеса 1998) на щорічній традиційній весняній конференції Українського наукового медичного товариства оториноларингологів (Ужгород 1999), на щорічній традиційній весняній конференції Українського медичного наукового товариства оториноларингологів (Київ 2000), на щорічній традиційній осінній конференції Українського наукового медичного товариства оториноларингологів (Луганськ 2002), на щорічній традиційній осінній конференції Українського наукового медичного товариства оториноларингологів (Донецьк 2003).

Публікації.

За матеріалами дисертації опубліковано 10 наукових праць, з них 10 - в реєстрових науково-медичних виданнях ВАК України, отримано 1 деклараційний патент України на винахід.

Подобные работы
Васильєв Валерій Михайлович
Клініко-морфологічне обгрунтування патогенезу та лікування хворих на хронічний атрофічний сморідний риніт
Кіщук Василь Васильович
Клініко-імунологічні підходи до оцінки функціонального стану піднебінних мигдаликів для діагностики та лікування хворих на хронічний тонзиліт
Верес В'ячеслав Миколайович
Обгрунтування та апробація імунореабілітації при хірургічному лікуванні хворих на хронічний тонзиліт
Приставко Тетяна Михайлівна
Ефективність застосування ентеросорбентів та імунокоректорів при органозберігаючому хірургічному методі лікування хворих на хронічний тонзиліт, ускладнений паратонзилітом
Самойленко Сергій Сергійович
Особливості клініки, діагностики та лікування хворих на ранніх стадіях інфільтративного раку гортані
Александрова Марія Геннадіївна
Діагностика та лікування алергічного риніту у шахтарів Донбасу
Чащева Олена Георгіївна
Клініко-імунологічні аспекти в діагностиці та лікуванні дітей з сенсоневральною приглухуватістю
Сидоренко Наталія Миколаївна
Хронічні риносинусити хламідійної етіології: діагностика та лікування
Мавров Генадій Іванович
Репродуктивна функція у хворих на сечевостатевий хламідіоз і мікоплазмоз: оцінка стану, лікування та профілактика порушень
Шушляпіна Наталія Олегівна
Особливості діагностики та лікування хронічного фарингіту у ліквідаторів аварії на Чорнобильській атомній електростанціїї

© Научная электронная библиотека «Веда», 2003-2013.
info@lib.ua-ru.net