Электронная библиотека Веда
Цели библиотеки
Скачать бесплатно
Доставка литературы
Доставка диссертаций
Размещение литературы
Контактные данные
Я ищу:
Библиотечный каталог российских и украинских диссертаций

Вы находитесь:
Дисертаційні роботи України
Медичні науки
Епідеміологія

Диссертационная работа:

Мохорт Геннадій Анатолійович. Прояви епідемічного процесу дифтерії в сучасних умовах і шляхи удосконалення епідеміологічного нагляду: дисертація канд. мед. наук: 14.02.02 / АМН України; Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В.Громашевського. - К., 2003.

смотреть введение
Введение к работе:

Актуальність теми. Не зважаючи на видатні успіхи в боротьбі з дифтерійною інфекцією, проблема її профілактики і досі залишається актуальною. Це пов’язано з епідемічним розповсюдженням дифтерії в останні десятиліття в країнах СНД, зокрема, в Україні (Моисеева А., Мариевский В., 1993).

Головною причиною виникнення епідемії дифтерії в 1991р. вважається низький рівень колективного імунітету, пов’язаний з відсутністю планової ревакцинації дорослого населення та недостатньо якісною вакцинацією дітей в попередні роки (до 1990р.). Починаючи з 1996р., на тлі проведення масової імунізації проти дифтерії серед дорослого населення, спостерігається зниження рівня захворюваності на дифтерію. Не дивлячись на це, випадки захворювання щеплених осіб, в тому числі з дотриманням існуючих схем імунізації, та переважання серед хворих дорослих диктує необхідність більш точного визначення груп ризику, для яких ревакцинація за загальною схемою є недостатньо ефективною (Демиховская Е.В., Чудная Л.М., Харди И., 1999).

За літературними даними до чинників ризику захворювання на дифтерію належать інфекційні захворювання (Райхштат Г.Н., 1966; Багмут І.Ю., 2001), серед яких при дифтерії важливу роль може відігравати гостра ЛОР-патологія, яка в анамнезі зустрічається майже у двох третин хворих на дифтерію (Деміховська О.В., 1998). Зважаючи на значний рівень поширеності гострої ЛОР-патології, зокрема, ангін, питома вага яких в загальній сумі інфекційних захворювань може складати приблизно половину всієї захворюваності (щороку в Україні на ангіни хворіє більше 1 млн. людей (Приз Н.Ф., 1973)), виникає необхідність вивчення впливу даної патології на антитоксичний протидифтерійний імунітет населення і захворюваність на дифтерію, а також вдосконалення на цій основі епідеміологічного нагляду (ЕН) і протиепідемічних заходів.

У зв’язку з тим, що епідемічний процес (ЕП) дифтерії є явищем із складною структурою, існує багато методів виявлення впливу провідних його чинників на захворюваність, серед яких важливе місце займає математичне моделювання. Моделювання ЕП будь-якого захворювання, при якому має місце носійство, потребує відповідної модифікації існуючих методів аналізу. Можливим напрямком для вирішення цієї проблеми є застосування результатів лабораторних досліджень, які дають уявлення про поширеність латентної форми інфекції (Беляков В.Д. и соавт., 1981).

Таким чином, епідеміологічна діагностика сучасної епідемії дифтерії потребує, на нашу думку, вивчення рівнів протидифтерійного і протиправцевого імунітету у хворих на дифтерію та осіб з групи ризику і порівняння його з рівнями протидифтерійного і протиправцевого імунітету здорового населення. При цьому удосконалення ЕН і протиепідемічних заходів при дифтерійній інфекції в сучасних умовах можливе на основі результатів комплексного епідеміологічного аналізу (математичного моделювання) епідемічної ситуації з цієї інфекції, зокрема, що склалася в останні роки (1998–2001), а також з урахуванням епідемічного значення осіб з гострою ЛОР-патологією як групи ризику, що й зумовило характер і спрямованість наших досліджень, представлених в даній роботі.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалась згідно з планом науково-дослідних робіт Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця за темою: “Визначення ефективності профілактичних та протиепідемічних заходів в умовах сучасної епідемії дифтерії в м. Києві” (№ державної реєстрації 0198U007752).

Мета дослідження. Комплексна оцінка чинників і проявів ЕП дифтерії в сучасних умовах та удосконалення ЕН і профілактичних заходів щодо дифтерійної інфекції.

Відповідно до поставленої мети вирішувались такі завдання:

1. Вивчити особливості ЕП дифтерії в умовах планової імунізації проти цієї інфекції, проаналізувати рівень поширеності носійства коринебактерій дифтерії і його зв’язок із захворюваністю на дифтерію, зокрема, в роки зменшення і стабілізації рівня захворюваності (1998–2001).

2. Вивчити стан антитоксичного протидифтерійного і протиправцевого імунітету населення, хворих на дифтерію та гостру ЛОР-патологію.

3. Створити математичну модель ЕП дифтерії та скласти прогноз рівня захворюваності на дифтерію.

4. Надати рекомендації щодо удосконалення ЕН та протиепідемічних заходів при дифтерії з урахуванням особливостей епідемічного процесу дифтерії в сучасних умовах.

Об’єкт дослідження. Прояви ЕП дифтерійної інфекції і гострої ЛОР-патології, антитоксичний імунітет проти дифтерії та правця у населення м. Києва, поширеність носійства коринебактерій дифтерії.

Предмет дослідження. Звітна документація Київського територіального медичного об’єднання “Санепідслужба” (ф. 1-У), заключні донесення на випадок захворювання на дифтерію, дані захворюваності на ангіни і іншу гостру ЛОР-патологію, результати виявлення коринебактерій дифтерії при бактеріологічних обстеженнях населення та дані моніторингу рівнів антитоксичного протидифтерійного і протиправцевого імунітету населення м. Києва і України; результати вивчення полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) нетоксигенних в Elek-тесті культур коринебактерій дифтерії; сироватки крові підлітків і дорослих, хворих на гостру ЛОР-патологію, а також здорових осіб; амбулаторні картки (ф. 26-У) хворих на гостру ЛОР-патологію.

Методи дослідження. Епідеміологічний, серологічний і статистичний.

Наукова новизна отриманих результатів:

– в результаті комплексного епідеміологічного аналізу встановлено, що однією з причин стабілізації показників захворюваності і смертності на дифтерію в м. Києві є підтримання в останні роки (1998–2001) антитоксичного протидифтерійного імунітету населення практично на одному й тому ж рівні на тлі незмінних показників поширеності носійства токсигенних коринебактерій дифтерії;

– вперше встановлено наявність епідеміологічного зв’язку між захворюваністю на дифтерію та гостру ЛОР-патологію (остання є одним з чинників ЕП дифтерії), а також показано, що гостра ЛОР-патологія статистично вірогідно пригнічує протидифтерійний імунітет і не впливає при цьому на протиправцевий імунітет;

– вперше розроблено методику визначення щорічної орієнтовної кількості носіїв (ЩОКН) коринебактерій, що дозволяє розраховувати інтенсивні показники носійства, а також запропоновано спосіб визначення орієнтовної частки сприйнятливого до дифтерії населення (ОЧСДН);

– вперше запропоновано структурно-логічну схему причинно-наслідкових зв’язків ЕП дифтерії, на основі якої створено його математичну модель та складено короткостроковий прогноз захворюваності на дифтерію;

– обґрунтовано необхідність продовження на сучасному етапі проведення такого протиепідемічного заходу, як превентивна антибіотикопрофілактика серед контактних в осередках дифтерійної інфекції.

Наукове значення роботи. На основі даних епідеміологічного аналізу та математичного моделювання проявів епідемії дифтерії в 1991–2001рр. в місті Києві (частково в Україні) визначені її характерні ознаки, а також особливості однієї з провідних груп ризику (хворі на гостру ЛОР-патологію), що дає можливість запропонувати додаткові профілактичні заходи щодо попередження епідемій дифтерії. Методика, яка покладена в основу визначення ЩОКН та ОЧСДН, в перспективі передбачає можливість створення адекватних математичних моделей ЕП інших інфекцій, при яких одним з проявів є носійство (менінгококова інфекція, шигельози та ін.).

Практичне значення отриманих результатів. Проведені дослідження дають можливість удосконалити профілактичні і протиепідемічні заходи при дифтерії і зменшити рівень захворюваності на дифтерію і гостру ЛОР-патологію. Виходячи з особливостей групи ризику, розроблено заходи щодо удосконалення ЕН за дифтерійною інфекцією, які впроваджені в практику роботи санітарно-епідеміологічних і амбулаторно-поліклінічних закладів, що знайшло відображення в інформаційному листі “Про удосконалення епідеміологічного нагляду при дифтерії в сучасних умовах” за № 75–2001, виданого Укрмедпатентінформ МОЗ України. Запропонована методика визначення нових епідеміологічних показників ЩОКН і ОЧСДН дозволяє розширити інформативні можливості ЕН за дифтерією.

Особистий внесок здобувача. Основний обсяг епідеміологічних досліджень виконано особисто автором: проведено епідеміологічний аналіз захворюваності на дифтерію та гостру ЛОР-патологію, аналіз результатів імунологічного моніторингу протидифтерійного і протиправцевого імунітету, проаналізовано результати бактеріологічного обстеження населення м. Києва на коринебактерії дифтерії та результати вивчення ПЛР нетоксигенних в Elek-тесті культур коринебактерій.

Автором проведено відбір крові для визначення титрів протидифтерійних і протиправцевих антитіл в реакції пасивної гемаглютинації (РПГА) у 188 хворих на гостру ЛОР-патологію віком від 15 до 57 років, а також у 145 здорових осіб того ж віку, які склали контрольну групу.

Створено структурно-логічну схему причинно-наслідкових зв’язків і математичну модель ЕП дифтерії. Проведено узагальнення та статистичну обробку отриманих результатів з використанням t-критерія Ст’юдента та F-критерія Фішера.

Апробація дисертації. Матеріали дисертації доповідались на ІІ медичній науково-практичній конференції молодих вчених і студентів з міжнародною участю “Сучасні проблеми клінічної фармакології, імунопрофілактики та імунотерапії” (Київ, 5 грудня 2000р.), на 55-й науково-медичній конференції студентів та молодих вчених Національного медичного університету

ім. О.О. Богомольця (Київ, 18–20 квітня 2001р.) та на науковій конференції “Проблеми епідеміології, діагностики, клініки, лікування та профілактики інфекційних хвороб” (Київ, 26–27 листопада 2002р.), присвяченій 115-річчю з дня народження Л.В. Громашевського.

Публікації. За результатами досліджень опубліковано 11 наукових праць (10 у фахових виданнях).

Подобные работы
Кракович Анжела Василівна
Епідеміологічна характеристика ротавірусної інфекції та шляхи удосконалення епідеміологічного нагляду
Росада Михайло Олексійович
Удосконалення епідеміологічного нагляду за лептоспірозами шляхом застосування серологічних методів діагностики
Шагінян Валерія Робертівна
Роль перинатального шляху передачі в розповсюдженні гепатитів В і С в Україні та удосконалення системи епідеміологічного нагляду
Півник Володимир Миколайович
Епідеміологічний нагляд за крапельними інфекціями (кір та епідемічний паротит) в Збройних Силах України: стан і шляхи удосконалення.
Попова Олена Олександрівна
Вакцинопрофілактика краснухи та удосконалення епідеміологічного нагляду
Устінова Людмила Анатоліївна
Визначення ефективності профілактичних заходів проти дифтерії та удосконалення епідеміологічного нагляду за цією інфекцією в Збройних Силах України
Колеснікова Ірина Павлівна
Оптимізація епідеміологічного нагляду та удосконалення тактики вакцинопрофілактики епідемічного паротиту
Головчак Григорій Семенович
Епідеміологічна характеристика ієрсиніозів в умовах урбанізованих територій та удосконалення системи епідеміологічного нагляду.
Романенко Тамара Анатоліївна
Удосконалення системи епідеміологічного нагляду за кором на етапі елімінації даної інфекції
Оксіюк Віктор Глібович
Особливості епідемічного процесу дифтерії та шляхи удосконалення заходів специфічної профілактики

© Научная электронная библиотека «Веда», 2003-2013.
info@lib.ua-ru.net