Электронная библиотека Веда
Цели библиотеки
Скачать бесплатно
Доставка литературы
Доставка диссертаций
Размещение литературы
Контактные данные
Я ищу:
Библиотечный каталог российских и украинских диссертаций

Вы находитесь:
Дисертаційні роботи України
Медичні науки
Оториноларингологія

Диссертационная работа:

Кривша Віталій Вікторович. Особливості діагностики та лікування різних форм тимпаногенних лабіринтитів: дисертація канд. мед. наук: 14.01.19 / АМН України; Інститут отоларингології ім. О.С.Коломійченка. - К., 2003.

смотреть введение
Введение к работе:

Актуальність теми. Розвиток таких отогенних ускладнень, як лабіринтит в більшості випадків призводить до значної приглухуватості чи глухоти, має потенційну загрозу для життя хворого (А.А. Лайко, 1998; Д.И. Заболотний і співавт., 1999; Ю.В. Мітін, 2002; Г.І. Гарюк та співавт., 2002; В.Т. Пальчун и соавт., 2004; Ф.О Тишко, 2005).

Дані про частоту тимпаногенних лабіринтитів різні і досить суперечливі - від 1,2 % до 10,0 % по відношенню до загальної кількості гострих і хронічних запалень середнього вуха (И.М. Розенфельд, 1956; Г.М. Григорьев, 1962; А.С. Дорофеев, 1974; И.Б. Солдатов, 1980; М.И. Мишенькин, 1997; К.Г. Селезнев и соавт., 2001). Таку ситуацію пояснюють труднощами діагностики та відсутністю єдиних чітких критеріїв при визначенні клінічної форми лабіринтиту (С.В. Лиленко, А.А. Ланцов, 1999; В.И. Бабияк, А.А. Ланцов, 2000; А.В. Борзов, М.П. Николаев, 2002). Відмічено багатопроявність порушень у хворих з лабіринтитами, особливо з такими його формами, як обмежений лабіринтит (В.П. Васильева, 1980; О.І Яшан, 2001), та хронічний лабіринтит (О.К. Патякина, Е.В. Гаров, 1998; Е.В. Гаров, 2000). Тому діагностичні моменти цього захворювання потребують додаткового вивчення.

Морфологічна ідентичність війчастих клітин вестибулярного і слухового аналізаторів обумовлює доцільність комплексного вивчення функціонального стану всіх відділів внутрішнього вуха при виникненні в ньому патологічного процесу (В.Г. Базаров, А.И. Розкладка, 1989; Т.А. Шидловська, С.І. Кардаш, 2002; Т.В. Шидловська, 2002).

В аудіометричному виразі порушення звукопроведення у внутрішньому вусі важко відрізнити від сенсоневральних уражень (Б.Г. Сагалович, 1978; В.С. Погосов и соавт., 2001). Між тим, мати уяву про вираженість сенсоневрального компоненту при змішаних формах зниження слуху, які обумовлені патологічним процесом в середньому вусі, надзвичайно важливо для визначення тактики і прогнозу лікування. Ряд авторів дотримуються думки, що оцінити характер порушення слуху можна при дослідженні взаємозв’язків між показниками тональної порогової і надпорогової аудіометрії у всьому діапазоні частот – 125-8000 Гц (Fouler, 1984; А.А. Бартенева, М.Я. Козлов, 1974, Т.В. Шидловская, 1985; Н.В. Мишенькин, 1997, М. Бартон, 2002). При цьому вводиться поняття скалярної, кохлеарної та скалярно-кохлеарної приглухуватості.

Залишається відкритим і питання лікувальної тактики у хворих на тимпаногенний лабіринтит – спочатку проводити сануючу операцію на вусі з наступним призначенням медикаментозних препаратів, чи розпочинати в гострий період консервативну терапію з наступним хірургічним втручанням після усунення лабіринтних розладів (В.Т. Пальчун и соавт., 2005).

Після виконання загальнопорожнинної операції на вусі більш ніж у 30 % випадків відмічається поступове зниження слуху, зберігаються, або виникають запаморочення, розвивається гіпорефлексія вестибулярного апарату (Ю.К. Янов и соавт., 1996; В.И. Диденко, 1999; Р.А. Забиров и соавт., 2001; О.В. Стратиева, 2004). З цих позицій правомірним є принцип ощадливого у функціональному відношенні хірургічного втручання на середньому вусі та розробка нових методів хірургічного лікування хворих, які не мали б цих недоліків (В.В. Березнюк і співав., 2000; Ю.А. Сушко, О.Н. Борисенко, 2004; В.О. Шкорботун, 2004).

При ХГСО, і особливо з ускладненнями, можуть бути різні по характеру і величині порушення загальної імунологічної реактивності (Б.Г. Иськив, 1983; А.Д. Гусаков, Т.Д. Болквадзе, 1998; А.М. Талашинский, А.Р. Гараев, 2001). Тому очевидна роль індивідуальної імунокорекції цієї категорії хворих (Д.И. Тарасов, К.Н. Прозоровская, 1997; Г.В. Онищенко, 2000; О.Ф. Мельников и соавт., 2001; Т.К. Супиев, 2001).

Перераховані моменти визначають актуальність і доцільність поглибленого вивчення особливостей слухових і вестибулярних порушень при лабіринтиті, удосконалення діагностичних критеріїв захворювання, розробки комплексної схеми діагностики та тактики медикаментозного і хірургічного лікування хворих на тимпаногенний лабіринтит.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є фрагментом планової комплексної науково – дослідної роботи кафедри оториноларингології Київської медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика “Діагностика і лікування захворювань органа слуху і супутньої патології верхніх дихальних шляхів” (державний реєстраційний номер ИА. 01013640).

Мета дослідження – підвищення ефективності лікування хворих на тимпаногенний лабіринтит, шляхом розробки оптимальної діагностичної і лікувальної тактики.

Завдання дослідження.

  1. Проаналізувати клініко-статистичні дані діагностики різних форм лабіринтитів у госпіталізованих хворих на гострий і хронічний гнійний середній отит.

  2. Дослідити стан слухової та вестибулярної функції у хворих на тимпаногенний лабіринтит при різних клінічних формах захворювання.

  3. Базуючись на результатах клінічного та функціонального обстеження, розробити комплексну схему діагностики тимпаногенного лабіринтиту.

  4. Систематизувати і доповнити показання до хірургічного лікування хворих на тимпаногенний лабіринтит.

  5. Розробити методику хірургічного втручання на середньому вусі у хворих на ХГСО, ускладненому хронічним лабіринтитом з метою усунення недоліків загальнопорожнинної операції.

  6. Вивчити імунологічні зміни в крові у хворих на тимпаногенний лабіринтит та оцінити ефективність методу індивідуального підбору імуномодуляторів для імунокорекції за показниками тіолдисульфідного співвідношення (ТДС).

  7. Вивчити результати та дати оцінку ефективності запропонованого комплексного лікування хворих на тимпаногенний лабіринтит.

Об’єкт дослідження: тимпаногенний лабіринтит.

Предмет дослідження: функціональні показники слухового і вестибулярного аналізаторів, патоморфологічні зміни середнього вуха, імунологічні показники периферичної венозної крові.

Методи дослідження: клінічні, аудіологічні, вестибулометричні, імунологічні, рентгенологічні і лабораторні методи дослідження.

Наукова новизна. Встановлено аудіологічні особливості та характер ураження периферичного відділу слухового аналізатора у хворих на тимпаногенний лабіринтит, в основу яких покладено певне поєднання аудіологічних критеріїв, які відображують вираженість сенсоневрального компоненту приглухуватості при лабіринтиті.

Вперше розроблено і запропоновано в якості допоміжного критерію при диференційній діагностиці серозних і гнійних лабіринтитів використовувати визначення форми лабіринтної приглухуватості та типу реактивності вестибулярного апарату. Для серозних форм запалення характерними є гіперрефлексія та скалярна форма приглухуватості. Гнійні лабіринтити частіше супроводжувалися кохлеарною формою при наявності гіпорефлексії лабіринту.

Вперше встановлено кореляційний зв’язок між реактивністю вестибулярного апарату, формою приглухуватості і клінічною формою лабіринтиту. Дослідження показали, що пригнічення функції хворого лабіринту, перехід гіпер-, чи норморефлексії в гіпорефлексію вказує на прогресування запального процесу в лабіринті, перехід менш тяжкої клінічної форми лабіринтиту в більш тяжку. Поєднання кохлеарної чи скалярно – кохлеарної форми приглухуватості з гіпорефлексією вестибулярного апарату є неблагоприємним фактором у відновленні слуху.

Удосконалено методику хірургічного втручання у хворих на хронічний епі-, епімезотимпаніт, ускладненим хронічним дифузним лабіринтитом, яка покращує морфологічний результат операції та функціональний стан лабіринту. Отримано посвідчення за № 3099 від 30.04.2002 року.

Доповнено показання до хірургічного лікування хворих на тимпаногенний лабіринтит з урахуванням форми середнього отиту, наявності внутрішньочерепних отогенних ускладнень та функціонального стану вестибулярного і слухового аналізатору.

Встановлено, що повнота корекції імунологічних порушень у хворих на тимпаногенний лабіринтит залежить від індивідуально призначених імуномодуляторів, підібраних за ТДС крові пацієнта.

Практичне значення отриманих результатів. Розроблена клінічна схема діагностики лабіринтиту дозволяє практикуючим отоларингологам оптимально використовувати діагностичні можливості вестибулометричних методів, в тому числі, при прихованих формах ураження лабіринту, надає можливість проводити диференційну діагностику вестибулярного синдрома у хворих на гнійний середній отит.

Отримані дані дослідження слухової і вестибулярної функції у хворих на тимпаногенний лабіринтит дають додаткові діагностичні критерії при визначенні клінічної форми, ступеню тяжкості вестибулярної дисфункції. Розроблено об’єктивні критерії оцінки тяжкості вестибулярної дисфункції при лабіринтиті: легкий, середньотяжкий, тяжкий ступінь вестибулярного синдрому.

Запропонований метод хірургічного лікування хворих на хронічний дифузний лабіринтит є доступним для використання, дозволяє запобігти негативних наслідків загальнопорожнинної операції та підвищити ефективність хірургічного лікування.

Розроблені показання до хірургічного лікування дозволяють визначитись з типом, об'ємом та терміном проведення оперативного втручання у хворих з тимпаногенним лабіринтитом і можуть використовуватись в якості стандарту в умовах страхової медицини.

Впровадження результатів дослідження. Результати дослідження впроваджені в лікувальну роботу відділення отоларингології Київської обласної клінічної лікарні. Матеріали дисертації використано в лекціях, семінарських та практичних заняттях передатестаційного циклу з оториноларингології, на циклі інтернатури (спеціалізації) кафедри отоларингології КМАПО.

Особистий внесок дисертанта. Внесок полягає в самостійному доборі, обстеженні хворих, клінічному спостереженні, в участі та самостійному проведенні оперативних втручань, обробці фактичного матеріалу за даними клінічного, аудіометричного, вестибулометричного, імунологічного дослідження, теоретичному узагальненні, аналізі та формуванні на їх основі висновків і рекомендацій.

Організацію наукових досліджень, постановка конкретних завдань, вибір методик здійснено під керівництвом доктора медичних наук, професора Б.Г. Іськіва.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації обговорювалися на ІХ, Х з’їздах оториноларингологів України (м. Київ, вересень 2000 р., м. Судак, травень 2005 р.), щорічних традиційних науково-практичних конференціях Українського наукового медичного товариства оториноларингологів (травень 2001 року, м. Алушта; жовтень 2001 року, м. Вінниця; травень 2002 року, м. Чернівці; вересень 2002 року, м. Луганськ; травень 2003 р., м. Дніпропетровськ; вересень 2004 р., м. Харків), ІХ Конгресі СФУЛТ (м. Луганськ, серпень 2002 року), на засіданнях Наукового медичного товариства оториноларингологів м. Києва і Київської області (1999 – 2002 рр.), практичних конференціях районних оториноларингологів Київської області (1999 – 2005 рр.).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 17 наукових робіт, із них 4 – у фахових журналах, рекомендованих ВАК України, 11 – у збірниках матеріалів конференцій, з’їздів, конгресів, 2 – у збірнику наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л. Шупика. Отримано посвідчення на раціоналізаторську пропозицію № 3099 від 30.04.2002 р.

Подобные работы
Шушляпіна Наталія Олегівна
Особливості діагностики та лікування хронічного фарингіту у ліквідаторів аварії на Чорнобильській атомній електростанціїї
Заболотна Діана Дмитрівна
Клініко-імунологічні особливості діагностики та лікування хворих на хронічний риніт при патології піднебінних мигдаликів
Самойленко Сергій Сергійович
Особливості клініки, діагностики та лікування хворих на ранніх стадіях інфільтративного раку гортані
Дідковський Вячеслав Леонідович
Вестибулярна дисфункцiя при нейросенсорній приглухуватості (особливості діагностики та підходів до лікування)
Дідковський Вячеслав Леонідович
Вестибулярна дисфункція при нейросенсорній приглухуватості (особливості діагностики та підходів до лікування)
Александрова Марія Геннадіївна
Діагностика та лікування алергічного риніту у шахтарів Донбасу
Чащева Олена Георгіївна
Клініко-імунологічні аспекти в діагностиці та лікуванні дітей з сенсоневральною приглухуватістю
Сидоренко Наталія Миколаївна
Хронічні риносинусити хламідійної етіології: діагностика та лікування
Кіщук Василь Васильович
Клініко-імунологічні підходи до оцінки функціонального стану піднебінних мигдаликів для діагностики та лікування хворих на хронічний тонзиліт
Євчев Федір Дмитрович
Удосконалення діагностики та лікування хворих з рецидивними пухлинами і регіонарними метастазами раку гортані

© Научная электронная библиотека «Веда», 2003-2013.
info@lib.ua-ru.net